ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2020 року

Київ

справа №809/369/17

адміністративне провадження №К/9901/40450/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Надвірянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № 809/369/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Констракшн» до Надвірянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Констракшн» (далі - Товариство) звернулося в суд із адміністративним позовом до Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (Яремчанське відділення, далі - ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000016700 від 08.11.2016.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення приписів статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) застосував фінансову санкцію за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, при тому, що вони були зареєстровані вчасно, але в цей операційний день не отримано відповідну квитанцію.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.04.2017, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції ДФС №000016700 від 08.11.2016 в частині застосування штрафу в розмірі 250160 (двісті п`ятдесят тисяч сто шістдесят) грн. 22 коп. В задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що позивач не допустив порушення, визначеного за ним ДФС, так як подав податкові декларації №№ 14, 13 видані 18.08.2016, №№78, 76, 74, 77, 73, 75, 79 від 20.07.2016, №№68, 69, 70, 65, 66, 72, 71, 67 від 19.07.2016, №48, 47, 49 від 25.06.2016, №13, 14 від 18.08.2016 в межах строку, відведеного ПК України для їх реєстрації контролюючим органом.

Окрім того, судами встановлено та позивачем не заперечувалось, що мало місце реєстрація податкових накладних з порушенням визначених термінів, зокрема реєстрація 16.11.2015 накладної №97 від 30.10.2015 з кількістю днів затримки 2, реєстрація 22.02.2016 накладної №3 від 04.01.2016 з кількістю затримки 34 дні, реєстрація 18.08.2016 №117 від 31.07.2016 з кількістю днів затримки 3.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач, в частині висновків судів про те, що податкові декларації №№ 65, 66, 72, 71 були надіслані до податкового органу, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову.

Від позивача відзиву або заперечення на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДФС проведено камеральну перевірку Товариства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних, виписаних за період з 01.10.2015 по 30.09.2016, у зв`язку із чим складено акт від 08.11.2016 №413/09-18-07/35486251, яким встановлено, що позивачем порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме реєстрація податкових накладних в ЄРПН на загальну суму 2653560,98 грн. здійснена з порушенням терміну реєстрації.

Як наслідок контролюючим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №000016700 від 08.11.2016, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 291456,11 грн.

Не отримавши позитивного результату від адміністративного оскарження вказаного рішення, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який був задоволений часткового з названих вище підстав, з чим погоджується Верховний Суд.

Пунктом 201.10 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/ покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1246) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку № 1246 визначено причини відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, всі податкові накладні, (окрім ПН 97,3,117) позивачем були подані в електронній формі до ГУ ДФС своєчасно протягом операційного дня та доставлено в поштову скриньку ДФС. Проте, будь-яких квитанцій про реєстрацію цих накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в цей день позивачем не отримано. Суди також встановили, що ПН зареєстровані податковим органом, але на наступний 16-й день з дня їх складання.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1246 датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Згідно пункту 11 Порядку № 1246, квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що накладні слід вважати зареєстрованими у день їх фактичного отримання контролюючим органом, тобто протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податків на адресу контролюючого органу, що виключає підстави накладення фінансових санкцій, передбачених статтею 120-1 ПК України.

У зв`язку із чим доводи ДФС, які викладені в касаційній скарзі є необґрунтованими, так як вони не вказують на допущення судами порушень норм матеріального чи процесуального права під час розгляду даної справи, адже вони не спростовують обставину ненадіслання позивачу в межах операційного дня, квитанції про прийняття податкових накладних, направлених ним в цей день. Суд визнає, що відповідач в касаційній скарзі просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірного податкового повідомлення-рішення скасованого в частині, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Надвірянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду