ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 810/1643/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І. І.
позивача - Карпінський С. В.,
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - Коваль Л. Л.,
відповідача-3 - не з`явився,
третьої особи - Яценко С. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Публічного акціонерного товариства "Златобанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 (судді: Андрієнко В. В. - головуючий, Буравльов С. І., Шапран В. В.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 (суддя Пукшин Л. Г.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до: 1. Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" ОСОБА_4,
2. Публічного акціонерного товариства "Златобанк",
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт"
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Державний ощадний банк України", Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" ОСОБА_4 (далі - Державний реєстратор, Відповідач-1), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення останнього від 28.12.2016 про внесення запису № 18368404 від 27.12.2016 про іпотеку нерухомого майна: рибного ярмарку та комплексу по зберіганню, виробництву продуктів харчування для Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік центр "Скандинавія", розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р- н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а (відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: адміністративний комплекс, літера А, загальною площею 1 237,2 кв. м, рибний ярмарок, літера Б, загальною площею 2 983 кв. м, комплекс по зберіганню продуктів харчування, літера В, загальною площею 16 522,2 кв. м, насосна підстанція, літера Г, загальною площею 37,5 кв. м, механічна майстерня, літера Д, загальною площею 128,7 кв. м), внесеного на підставі дублікату договору іпотеки № 1881 від 07.11.2016 (виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д. В.) укладеного між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк", Відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика".
1.2. Зазначені вимоги обґрунтовано тим, що на момент прийняття оскаржуваного рішення наявним був запис про іпотеку № 10132276 з відміткою про припинення, внесений на підставі договору іпотеки від 31.05.2012, укладеного між ПАТ "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика". На думку Позивача, оскаржуване рішення порушує права АТ "Державний ощадний банк України", як іпотекодержателя спірного об`єкту нерухомості, а отже його не можна вважати законним, прийнятим відповідно до порядку державної реєстрації прав та їх обтяжень, у зв`язку з чим Позивач вважає, що воно підлягає скасуванню.
2. Розгляд справи судами
2.1. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2017 у справі № 810/1643/17 в задоволенні позову відмовлено.
2.2. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021 закрито провадження у справі № 810/1643/17 з підстав, визначених у пункті 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки спір у даній справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
2.3. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 задоволено заяву АТ "Державний ощадний банк України" про направлення справи № 810/1643/17 за встановленою юрисдикцією та передано її до Господарського суду міста Києва.
2.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі.
2.5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 у справі №810/1643/17, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021, було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" про заміну відповідача правонаступником та замінено первісного Відповідача-2 - ПАТ "Златобанк" в порядку правонаступництва на двох відповідачів: ПАТ "Златобанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" (далі - ТОВ "Біпродукт", Відповідач-3).
2.6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 у справі №810/1643/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, в частині позовних вимог до Державного реєстратора провадження у справі закрито. В частині позовних вимог до ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Біпродукт" такі вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора, індексний номер рішення 3239922 від 28.12.2016 про внесення запису № 18368404 від 27.12.2016 про іпотеку спірного нерухомого майна на підставі дублікату договору іпотеки №1881 від 07.11.2016, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д. В., укладеного між ПАТ "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика".
2.7. Зазначені судові рішення обґрунтовано тим, що із наявного у матеріалах справи договору про розірвання іпотеки убачається, що з 29.10.2014 (дати набуття чинності таким договором) відповідна іпотека в силу норм статті 17 Закону України "Про іпотеку", статті 653 Цивільного кодексу України є припиненою, а тому були відсутні правові підстави для прийняття Державним реєстратором оскаржуваного рішення, адже наданий йому для проведення такої дії дублікат договору іпотеки від 31.05.2012 не міг підтверджувати існування права іпотеки після вказаної дати (29.10.2014).
При цьому судами було відхилено посилання на те, що наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" № 279 від 13.05.2015 договір про розірвання іпотеки було віднесено до нікчемних на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки сам по собі наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку при чинності запису про припинення іпотеки за договором іпотеки від 31.05.2012 не міг породжувати правових підстав в силу норм частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення, а сам договір про розірвання іпотеки, враховуючи скасування введення тимчасової адміністрації ПАТ "Златобанк", не підпадає під дію норм статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній як на момент прийняття наказу №279 від 13.05.2015, так і оскаржуваного рішення), тому відсутні правові підстави для висновку про його нікчемність згідно з частиною третьою вищенаведеної статті.
Отже, за висновком судів, матеріали справи не містять доказів визнання договору про розірвання іпотеки недійсним за відсутності обставин, що б вказували на його нікчемність в силу вимог законодавства (у тому числі норм статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), а відтак правомірність припинення іпотеки за договором іпотеки від 31.05.2012 належним чином підтверджується матеріалами справи.
Водночас, суди дійшли висновку про ефективність обраного Позивачем способу захисту його прав та інтересів як іпотекодержателя у вигляді скасування відповідного рішення Державного реєстратора, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у АТ "Державний ощадний банк України" на момент прийняття оскаржуваного рішення права іпотеки на спірну нерухомість, яке було зареєстровано в державних реєстрах. Водночас, існування оскаржуваного рішення впливає на безперешкодну реалізацію вказаного права Позивачем, враховуючи, що на підставі спірного рішення зареєстровано іпотеку цього ж майна за іншою особою.
2.8. Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог до Державного реєстратора, суди виходили з того, що з 24.10.2017 ОСОБА_4 звільнений з посади державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово", тобто, станом на момент розгляду справи такого учасника спірних правовідносин (однієї із сторін у справі - Відповідача-1) не існує в силу припинення ним своєї діяльності.
2.9. Крім того, переглядаючи рішення місцевого суду в апеляційному порядку, господарський суд апеляційної інстанції не прийняв до розгляду викладені в апеляційних скаргах АТ "Державний ощадний банк України" та ПАТ "Златобанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 у справі №810/1643/17 заперечення щодо вирішення судом першої інстанції в ухвалі від 03.11.2021 питання заміни сторони правонаступником, оскільки його вирішення вже було переглянуто в апеляційному порядку за участю цих же апелянтів (очевидність правильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні цього питання визнана ухвалою Верховного Суду від 07.02.2022), і чинне процесуальне законодавство з метою гарантування дотримання принципу правової визначеності під час здійсненні правосуддя не передбачає можливості повторного апеляційного перегляду одного і того ж рішення за участю тих же осіб шляхом включення їх заперечень щодо вирішення цього питання до скарги на інше судове рішення.
До того ж, апеляційний суду відхилив доводи ПАТ "Златобанк" про відсутність предмету спору у цій справі (обґрунтовані тим, що запис про іпотеку, внесений згідно з оскаржуваним рішенням державного реєстратора, припинився з моменту реєстрації АТ "Державний ощадний банк України" свого права іпотекодержателя з вищим пріоритетом та звернення стягнення на предмет іпотеки), оскільки правовідносини іпотеки між ПАТ "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" виникли раніше, ніж правовідносини іпотеки між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика". Тобто вирішення питання щодо нікчемності договору про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012 безпосередньо стосується визначення пріоритетності відповідних іпотек, адже встановлення нікчемності такого правочину свідчить про пріоритетність іпотеки ПАТ "Златобанк" як такої, що виникла раніше, ніж іпотека АТ "Державний ощадний банк України", і, як наслідок, ставить під питання й обставини дотримання вимог Закону України "Про іпотеку" щодо пріоритетності під час звернення стягнення Позивача на предмет іпотеки. За таких обставин, закриття провадження у цій справі виключно на підставі факту звернення стягнення АТ "Державний ощадний банк України" на предмет іпотеки за час її вирішення в суді із залишенням без дослідження питання щодо нікчемності договору про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012 призведе до нехтування таким основоположним принципом здійснення судочинства як верховенство права.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Позивач, погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій по суті спору, просить змінити мотивувальну та резолютивну частини оскаржуваних судових рішень, виключивши з них Відповідача-3.
3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", викладених в постанові від 14.01.2020 у справі № 908/1506/17, у аналогічних правовідносинах.
3.3. Крім того, обґрунтовуючи наявність підстав для подання вказаної скарги, АТ "Державний ощадний банк України" посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 52 Господарського процесуального кодексу України у аналогічних правовідносинах.
3.4. Відзиву на зазначену касаційну скаргу не надходило.
3.5. 05.10.2022 від ТОВ "Біпродукт" надійшла заява про закриття касаційного провадження у цій справі, обґрунтована тим, що в даному випадку відсутні сумніви щодо правильності застосування судами норм статті 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та статті 52 Господарського процесуального кодексу України у спірних правовідносинах.
3.6. Також 05.10.2022 від ПАТ "Златобанк" надійшли письмові пояснення, в яких Відповідача-2 просить задовольнити вищевказану касаційну скаргу.
3.7. Не погоджуючись з судовими рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, ПАТ "Златобанк" також подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ "Державний ощадний банк України" у позові.
3.8. У якості підстави для подання зазначеної скарги заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 215 509 512 526 599 Цивільного кодексу України, статті 20 Закону України "Про заставу", статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статті 31-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 52 Господарського процесуального кодексу України, викладених в постановах від 07.04.2022 у справі № 910/8252/21, від 13.03.2019 у справі № 524/4478/17, від 20.02.2019 у справі № 826/16659/15, від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270, від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19, від 15.01.2020 у справі № 904/11903/16, від 05.04.2018 у справі № 910/9256/17, від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, від 18.11.2021 у справі № 910/4475/19, від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 10.11.2021 у справі № 740/3852/19, від 03.08.2022 у справі № 645/3067/19, від 17.08.2022 у справі № 450/441/19, від 22.08.2022 у справі № 597/977/21, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 26.06.2019 у справі № 13/51-04.
3.9. Обґрунтовуючи наявність підстав для подання вказаної скарги, ПАТ "Златобанк" також посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 52 Господарського процесуального кодексу України у аналогічних правовідносинах, оскільки вказана стаття, як норма права, що регулює виключно процедуру господарського судочинства, не може бути підставою для встановлення судом нових обставин щодо виникнення, зміни, припинення правовідносин, які регулюються виключно нормами матеріального права. Отже, на думку заявника, за наявності спору або невизначеності переходу прав, непідтвердженості такого переходу первинними документами (що має місце у даному випадку) відсутні підстави для застосування статті 52 Господарського процесуального кодексу України та здійснення процесуального правонаступництва.
3.10. Крім того, заявник зазначає, що суди не встановили на підставі належних та допустимих доказів достатніх підстав для факту матеріального правонаступництва у цій справі. Зокрема, на думку скаржника, судами не було досліджено належним чином договір іпотеки від 31.05.2021, кредитні договори від 30.05.2012, від 21.05.2012, від 29.10.2010.
4. Обставини, встановлені судами
4.1. Господарськими судами встановлено, що 29.10.2010 між ПАТ "Златобанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістик центр"Скандинавія" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", далі - ТОВ "ТЛК "Арктика") (позичальник) було укладено кредитний договір №153/10-KL, до якого в подальшому сторонами вносилися зміни згідно з додатковими договорами та договорами про внесення змін від 16.11.2010, від 20.12.2010, від 06.01.2011, від 02.02.2011, від 29.03.2011, від 31.03.2011, від 20.04.2011, від 10.01.2012, від 01.02.2012, від 11.09.2012, від 30.04.2013, від 13.08.2013, від 20.05.2013, від 10.01.2014, від 07.02.2014, від 19.05.2014, від 21.08.2014, від 01.09.2014, від 21.10.2014, від 30.10.2014, від 08.01.2015 (далі разом - кредитний договір №153/10-KL) за умовами якого ПАТ "Златобанк" було відкрито позичальнику кредитну лінію з лімітом заборгованості у розмірі 200 000 000,00 грн, з кінцевою датою повернення кредитних коштів - не пізніше 31.08.2019 та з обов`язком сплачувати відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 18% річних у гривні та 9,5% річних у доларах США.
4.2. В рахунок забезпечення виконання зобов`язань, що випливають із вказаного кредитного договору № 153/10-KL 31.05.2012, між ПАТ "Златобанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "ТЛК "Арктика" (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. за реєстровим № 2614, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик центр "Скандинавія", що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а; земельну ділянку площею 2,500 га кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада; земельну ділянку площею 2,500 га кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада.
4.3. Також, з метою забезпечення виконання позичальником - ТОВ "ТЛК "Арктика" зобов`язань за кредитним договором № 153/10-KL, згідно з договором застави майнових прав на частку в статутному капіталі ТОВ "ТЛК "Арктика" від 06.06.2011 № 3, укладеним між ПАТ "Златобанк", як заставодержателем, та ОСОБА_2 (після зміни власника предмету застави - ТОВ "Біпродукт"), як заставодавцем, було передано в заставу частку в статутному капіталі ТОВ "ТЛК "Арктика", ідентифікаційний код 37075024, в розмірі 500 000,00 грн.
4.4. Водночас, як встановлено судами, 29.10.2014 між ПАТ "Златобанк", як іпотекодержателем, та ТОВ "ТЛК "Арктика", як іпотекодавцем, було укладено договір про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д. В. за реєстровим № 3287 (далі - договір про розірвання), відповідно до умов якого сторони: дійшли згоди припинити дію договору іпотеки від 31.05.2012; засвідчили, що не мають претензій одна до одної з приводу виконання цього договору; визначили, що даний договір є підставою для зняття заборони відчуження, накладеної на підставі договору іпотеки від 31.05.2012, та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав про зняття заборони відчуження і запису про реєстрацію припинення іпотеки.
4.5. 04.11.2014 між АТ "Державний ощадний банк України" (банк) та ТОВ "ТЛК "Арктика" (позичальник) було укладено кредитний договір № 876/31/1, до якого в подальшому сторонами вносилися зміни згідно з додатковими договорами: № 1 від 29.12.2014, № 2 від 20.04.2015 та № 3 від 03.08.2015 (далі разом - кредитний договір № 876/31/1), відповідно до умов якого банком було надано позичальнику кредит у розмірі 100 000 000,00 грн з остаточним терміном повернення - не пізніше 30.08.2019.
4.6. 04.11.2014 з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 876/31/1 між АТ "Державний ощадний банк України" (іпотекодержатель) та ТОВ "ТЛК "Арктика" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 876/31/1-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосевим В.В. за реєстровим номером 2041, (далі - іпотечний договір №876/31/1-3), за умовами якого було передано в іпотеку нерухоме майно: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а; земельну ділянку площею 2,500 га кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада; земельну ділянку площею 2,500 га кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада.
4.7. 03.12.2014 між ПАТ "Златобанк" (заставодержатель) та ОСОБА_3 (заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 153/10/KL/S-8, відповідно до умов якого заставодавець, з метою забезпечення виконання позичальником - ТОВ "ТЛК "Арктика" зобов`язань за кредитним договором № 153/10-KL, передала в заставу майнові права (права вимоги/одержання) на грошові кошти, які розміщені на рахунках в ПАТ "Златобанк" згідно з договорами банківського вкладу № 007340 від 16.09.2009, № 007897 від 09.03.2010, № 010844 від 24.01.2011, № 052522 від 19.12.2013, № 054443 від 28.01.2014 та № 059204 від 08.04.2014.
4.8. Господарськими судами також встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015 № 105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) прийнято рішення від 13.02.2015 № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк"", згідно з яким з 14.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк". Уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського В. І. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Златобанк" запроваджено строком на три місяці з 14.02.2015 по 13.05.2015 включно.
4.9. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 12.05.2015 № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк"" виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 13.05.2015 №99 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначено уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію останнього провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського В. І. строком на 1 рік з 18 год. 00 хв. 13.05.2015 до 12.05.2016 включно.
4.10. Наказом № 279 від 13.05.2015 уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В. І. на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" віднесено до нікчемних договір про розірвання.
4.11. Листом від 20.05.2015 № 102 уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Златобанк" було направлено на адресу ТОВ "ТЛК "Арктика", ТОВ "Пашківочка" та ТОВ "Пашківка" повідомлення про нікчемність договору про розірвання згідно з пунктом 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та наслідки такої нікчемності у вигляді чинності іпотеки за договором іпотеки від 31.05.2012.
4.12. 28.12.2016 державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" ОСОБА_4 на підставі дублікату договору іпотеки, виданого 07.11.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д. В. за реєстраційним №1881, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33239922, згідно з яким внесено до державних реєстрів запис № 18368404 від 27.12.2016 про іпотеку нерухомого майна: рибного ярмарку та комплексу по зберіганню, виробництву продуктів харчування для Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік центр "Скандинавія", розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а (відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: адміністративний комплекс, літера А, загальною площею 1 237,2 кв. м, рибний ярмарок, літера Б, загальною площею 2 983 кв. м, комплекс по зберіганню продуктів харчування, літера В, загальною площею 16 522,2 кв. м, насосна підстанція, літера Г, загальною площею 37,5 кв. м, механічна майстерня, літера Д, загальною площею 128,7 кв. м), з визначенням іпотекодавцем - ТОВ "ТЛК "Арктика", а іпотекодержателем - ПАТ "Златобанк".
4.13. Спір у справі стосується законності рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" ОСОБА_4 за індексним №3239922 від 28.12.2016.
5. Правова позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
5.2. Предметом позову у цій справі є вимога про визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора щодо внесення запису про іпотеку спірного нерухомого майна.
5.3. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
5.4. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 зазначеного Закону (тут і далі - в редакції, що була чинною на момент прийняття спірного рішення державного реєстратора) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
5.5. Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
5.6. За змістом пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, іпотека.
5.7. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 10 вказаного Закону державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
5.8. Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі (частини друга, п`ята статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
5.9. Згідно із частиною четвертою статті 18 наведеного Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
5.10. Частиною першою статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, зокрема, на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
5.11. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 зазначила, що функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у пункті 96. постанови від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, у пункті 10.29. постанови від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.
Аналогічно, функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі.
5.12. Як встановлено господарськими судами, 28.12.2016 державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" ОСОБА_4 на підставі дублікату договору іпотеки, виданого 07.11.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д. В. за реєстраційним № 1881, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33239922, згідно з яким внесено до державних реєстрів запис № 18368404 від 27.12.2016 про іпотеку нерухомого майна: рибного ярмарку та комплексу по зберіганню, виробництву продуктів харчування для Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік центр "Скандинавія", розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, з визначенням іпотекодавцем - ТОВ "ТЛК "Арктика", а іпотекодержателем - ПАТ "Златобанк".
При цьому вказане рішення Державного реєстратора стосується права іпотеки нерухомого майна, яке виникло на підставі договору іпотеки від 31.05.2012, укладеного між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "ТЛК "Арктика".
5.13. Відповідно до частини першої статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості. Подільний об`єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.
5.14. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку" (тут і далі - в редакції, що була чинною на момент прийняття спірного рішення державного реєстратора) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;
5.15. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України "Про іпотеку").
5.16. У той же час, за змістом статті 17 вказаного Закону, яка кореспондується з положеннями статті 593 Цивільного кодексу України, іпотека, крім підстав наведених у зазначених законодавчих положенням, припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
5.17. Частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
5.18. Відповідно до частини другої статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
5.19. Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
5.20. Господарськими судами встановлено, що 29.10.2014 між ПАТ "Златобанк", як іпотекодержателем, та ТОВ "ТЛК "Арктика", як іпотекодавцем, було укладено договір про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д. В. за реєстровим № 3287, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди припинити дію договору іпотеки від 31.05.2012 та засвідчили, що не мають претензій одна до одної щодо виконання цього договору.
Таким чином, з 29.10.2014 (дата набуття чинності договором про розірвання) наведена іпотека в силу норм статті 653 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про іпотеку" є припиненою.
5.21. За змістом частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, зокрема, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим право набувачем.
5.22. За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, у тому числі, положень статті 3 Закону України "Про іпотеку", статей 10, 12, 18, 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у Державного реєстратора були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки наданий йому для проведення відповідної дії дублікат договору іпотеки від 31.05.2012 не міг підтверджувати існування права іпотеки після 29.10.2014.
5.23. При цьому, як обґрунтовано зазначили місцевий і апеляційний суди, Позивачем обрано ефективний спосіб захисту його прав та інтересів як іпотекодержателя у вигляді скасування відповідного рішення Державного реєстратора, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у АТ "Державний ощадний банк України" на момент прийняття оскаржуваного рішення права іпотеки на спірну нерухомість, яке було зареєстровано в державних реєстрах. Водночас, існування зазначеного рішення впливає на безперешкодну реалізацію такого права Позивачем, враховуючи, що на підставі спірного рішення зареєстровано іпотеку цього ж майна за іншою особою. Наведеним спростовуються відповідні доводи касаційної скарги ПАТ "Златобанк".
5.24. Що стосується доводів скаржників про неправомірність заміни первісного Відповідача-2 - ПАТ "Златобанк" в порядку правонаступництва на двох відповідачів: ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Біпродукт" у зв`язку з чим, на їх думку, судами попередніх інстанцій не було враховано висновки Верховного Суду, а також виникає потреба формування судом касаційної інстанції відповідної правової позиції, то, як обґрунтовано зазначив апеляційний суд, правомірність вирішення вказаного питання вже була переглянута в апеляційному порядку за участю цих же сторін, і очевидність правильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при його вирішенні визнана ухвалою Верховного Суду від 07.02.2022.
За таких обставин апеляційний суд не прийняв до розгляду наведені доводи, оскільки чинне процесуальне законодавство з метою гарантування дотримання принципу правової визначеності під час здійсненні правосуддя не передбачає можливості повторного апеляційного перегляду одного і того ж рішення за участю тих же осіб шляхом включення їх заперечень щодо вирішення цього питання до скарги на інше судове рішення.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Отже, наведені положення чинного процесуального законодавства мають процедурний характер та покликані забезпечити безперервність господарського процесу.
За таких обставин доводи скаржників щодо встановлення преюдиційних обставин при ухваленні судових рішень у цій справі з огляду на заміну первісного Відповідача-2 - ПАТ "Златобанк" в порядку правонаступництва на двох відповідачів: ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Біпродукт" не відповідають дійсності з урахуванням предмета і підстав позову у цій справі, оскільки обставини щодо переходу прав до правонаступника та обсягу такого переходу не були предметом спору між сторонами, а відтак не досліджувалися судами при його вирішенні по суті.
5.25. Інші доводи заявників, зокрема щодо наявності чи відсутності підстав для визнання нікчемним договору про розірвання, відсутності предмета спору, закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Державного реєстратора, вже досліджувалися господарськими судами попередніх інстанцій і їм була надана належна правова оцінка.
5.26. Крім того, колегія суддів наголошує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
5.27. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
5.28. Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи ПАТ "Златобанк" про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 215 509 512 526 599 Цивільного кодексу України, статті 20 Закону України "Про заставу", статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статті 31-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
5.29. У справі, яка розглядається, місцевий та апеляційний суди надали оцінку всім поданим сторонами доказам, до переоцінки яких в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73 - 80 86 300 Господарського процесуального кодексу України.
5.30. За таких обставин висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
6.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.4. Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.5. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Ураховуючи залишення касаційних скарг Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Публічного акціонерного товариства "Златобанк" без задоволення, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на заявників.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Публічного акціонерного товариства "Златобанк" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 у справі №810/1643/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
В. Суховий