ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року

м.Київ

справа № 810/1999/16

адміністративне провадження № К/9901/18539/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (суддя Кушнова А.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року (головуючий суддя Горяйнов А.М., судді: Костюк Л.О., Файдюк В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №125110010/2015/010249/2 від 16 грудня 2015 року, №125110010/2015/010232/2 від 10 грудня 2015 року, №125110010/2015/010259/2 від 24 грудня 2015 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці ДФС (митний пост «Східний термінал») про коригування митної вартості товарів №125110010/2015/010249/2 від 16 грудня 2015 року, №125110010/2015/010232/2 від 10 грудня 2015 року, №125110010/2015/010259/2 від 24 грудня 2015 року.

Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товарів та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для застосування при митному оформленні імпортованих позивачем товарів іншого (шостого) методу.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було нею скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих ним документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої митної вартості.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що 25 листопада 2013 року між Товариством (як покупцем) та AIMON GROUP LIMITED (як продавцем) укладено контракт №068/13, пунктом 1.1 якого встановлено, що продавець продає, а покупець купує непродовольчу продукцію, в асортименті, кількості, по цінам, відповідно до інвойсів, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно з пунктом 2.1 контракту ціни на товар встановлюються в інвойсах на кожну партію товару. Ціна включає в себе вартість продукту, тари, упаковки, маркування, завантаження товару в порту відвантаження, витрат по митному оформленню вантажу в країні продавця, транспортування товару до місця призначення, витрат на страхування вантажу на час транспортування. Ціна товару може бути знижена за взаємною згодою сторін, що може бути підтверджене будь-яким із перерахованих документів, в яких буде вказана ціна на конкретну партію товару: інвойсом, специфікацією на товар, листом продавця, додатковою угодою.

Загальна сума контракту складає 10 000 000,00 доларів США (пункт 2.3 контракту).

Згідно з пунктом 3.1 контракту всі ціни по ньому, як і умови поставок здійснюються на умовах CFR Одеса України, CFR Іллічівськ Україна, CFR Південний Україна, згідно Incoterms 2010.

Кількість товару, що підлягає поставці, визначається на підставі письмової заявки покупця. Поставка товару здійснюється протягом 1-4 місяців після розміщення письмової заявки покупця, згідно підтвердженої постачальником дати поставки (пункт 3.2 контракту).

За змістом пункту 3.3 контракту місцем доставки товару визначено Київську регіональну митницю, митний пост «Західний», місто Київ, вулиця Велика Кільцева, 4.

Пунктом 5.1 контракту встановлено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент переходу ризиків на товар відповідно до умов поставки, передбаченими в пункті 3.1 контракту.

Відповідно до пункту 7.1 контракту продавець відповідно до умов поставки згідно контракту зобов`язаний оплатити транспортування товару до пункту призначення. При цьому продавець зобов`язується в обумовлені строки забезпечити завантаження товару на борт судна та забезпечити при постачанні наступні документи: - інвойс (6 екземплярів), пакувальний лист (6 екземплярів), сертифікат якості (1 екземпляр), сертифікат походження товару (1 екземпляр), коносамент (3 екземпляри), митну декларацію продавця.

Платежі за товар, що постачається за даним контрактом, будуть здійснюватись шляхом грошового переказу в доларах США на банківський рахунок продавця таким способом: покупець вносить оплату в розмірі 100% вартості партії на рахунок продавця на основі інвойсу протягом 60 робочих днів після отримання інвойсу по факсу/електронній пошті. Дані умови можуть бути змінені за згодою сторін (пункт 8.1 контракту).

Відповідно до додаткової угоди №3 від 05 березня 2015 року сторони узгодили внесення змін до пункту 3.1 контракту шляхом його викладення в наступній редакції: «Всі ціни на даному контракту, як і умови поставок здійснюються на умовах CFR Одеса України, CFR Іллічівськ Україна, CFR Південний Україна або на умовах FOB, згідно Incoterms 2010. Конкретне місце поставки при умовах поставки FOB буде вказано в інвойсі на кожну поставку. Дані умови можуть бути змінені за згодою сторін».

На виконання умов контракту Товариству поставлений товар - посуд столовий/кухонний, виготовлений з кам`яної кераміки, що містить на своїй поверхні глазурування/покриття; посуд кухонний, виготовлений механічно зі скла; посудини для пиття, механічного виготовлення, зі скла, не ограновані, без оздоблення, для декларування якого він подав до Митниці електронні митні декларації: №125110010/2015/181673 від 15 грудня 2015 року (поставка 75-505-4 відповідно до внутрішньої нумерації позивача), №125110010/2015/181548 від 09 грудня 2015 року (поставка 75-590-2 відповідно до внутрішньої нумерації позивача), №125110010/2015/181874 від 23 грудня 2015 року (поставка 75-602-2 відповідно до внутрішньої нумерації позивача).

Визначення митної вартості товару здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу наступні документи:

- до митної декларації №125110010/2015/181673 від 15 грудня 2015 року: (1505) висновок експерта №142005702-0107 від 14 квітня 2015 року; (1505) висновок експерта №142005702-0103 від 10 грудня 2015 року; (2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) 043969 від 14 грудня 2015 року; (2761) коносамент (Bill of Lading) №954993278 від 09 листопада 2015 року; (3004) рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5608868989 від 10 грудня 2015 року; (3105) рахунок-фактуру (інвойс) №FZAMC15101 від 30 жовтня 2015 року; (3141) пакувальний лист №FZAMC15101 від 30 жовтня 2015 року; (3530) страховий поліс №6798 від 11 листопада 2015 року; (m4100) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №068/13 від 25 листопада 2013 року; (m4103) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткову угоду №3 від 05 березня 2015 року; (4301) договір (контракт) про перевезення №UA00075623 від 01 лютого 2015 року; (5501) інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю; (5503) інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю; (5504) інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю; (7011) сертифікат про походження товару №CCPIT700 1503509311 від 17 листопада 2015 року; (9000) прайс-лист від 01 червня 2015 року; (9000) комерційну пропозицію від №25/07/15 від 25 липня 2015 року; (m9000) договір страхування №101014 від 06 грудня 2013 року; (9000) лист до Митниці №2758 від 16 грудня 2015 року;

- до митної декларації №125110010/2015/181548 від 09 грудня 2015 року: (2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) №045020 від 08 грудня 2015 року; (2761) коносамент (Bill of Lading) №954963236 від 02 грудня 2015 року; (3004) рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5608868137 від 03 грудня 2015 року; (3105) інвойс №FZAMC15099 від 29 жовтня 2015 року; (3141) пакувальний лист №FZAMC15099 від 29 жовтня 2015 року; (3530) страховий поліс №6882 від 16 листопада 2015 року; (d4100) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №068/13 від 25 листопада 2013 року; (d4103) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткову угоду №3 від 05 березня 2015 року; (5501) інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю; (5503) інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю; (5504) інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю; (7014) декларацію про походження товару № FZAMC15099 від 29 жовтня 2015 року;

- до митної декларації №125110010/2015/181874 від 23 грудня 2015 року: (2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) №044212 від 22 грудня 2015 року; (2761) коносамент (Bill of Lading) №955075633 від 16 листопада 2015 року; (3004) рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5608869653 від 17 грудня 2015 року; (3105) рахунок-фактуру (інвойс) №FZAMC15110 від 11 листопада 2015 року; (3141) пакувальний лист №FZAMC15110 від 11 листопада 2015 року; (3530) страховий поліс №7470 від 22 грудня 2015 року; (m4100) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №068/13 від 25 листопада 2013 року; (d4103) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткову угоду №3 від 05 березня 2015 року; (m4301) договір (контракт) про перевезення №00075623 від 01 лютого 2015 року; (5501) інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю; (5503) інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю; (5504) інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю; (7011) сертифікат про походження товару загальної форми №CCPIT700 1503512623 від 11 листопада 2015 року; (9000) прайс-лист від 20 лютого 2015 року; (9000) комерційну пропозицію №015/07/15 від 15 липня 2015 року; (m9000) договір страхування №10101461 від 06 грудня 2013 року; (9000) лист до Митниці №2936 від 24 грудня 2015 року.

Після подачі митних декларацій декларант 09 грудня 2015 року, 15 грудня 2015 року та 23 грудня 2015 року отримав від відповідача електронні повідомлення, в яких зазначено, що оскільки подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угод, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоду, контракту); виписку з бухгалтерської документації, що стосується раніше імпортованих товарів; ліцензії чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також в повідомленні митниці декларанту від 09 грудня 2015 року до МД №125110010/2015/181548 від 09 грудня 2015 року містилось зобов`язання надати наступні документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; виписку з бухгалтерської документації; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Листом №2740 від 10 грудня 2015 року декларант для підтвердження митної вартості товарів надав: прайс-лист від 01 червня 2015 року, комерційну пропозицію №01/05/15 від 01 травня 2015 року, договір (контракт) про перевезення №UA 00075623 від 01 лютого 2015 року, висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Ц-970 від 10 грудня 2015 року.

Листом №2758 від 16 грудня 2015 року декларант для підтвердження вартості надав: прайс-лист від 01 червня 2015 року, комерційну пропозицію №25/07/15 від 25 липня 2015 року.

Листом №2936 від 24 грудня 2015 року декларант для підтвердження вартості надав: прайс-лист від 20 лютого 2015 року, комерційну пропозицію №015/07/15 від 15 липня 2015 року.

Також у вказаних повідомленнях зазначено, що оскільки пунктом 8.1.1 контракту №068/13 від 25 листопада 2013 року передбачено, що оплата здійснюється через 60 календарних днів з моменту отримання інвойсу через електронну пошту, то надати виписку із бухгалтерської документації на даний момент декларант не має можливості, оскільки дата оплати ще не настала; інші документи надати немає можливості у зв`язку з їх відсутністю.

За результатами перевірки митних декларацій та додатково поданих документів, Митниця прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 16 грудня 2015 року №125110010/2015/010249/2 (поставка 75_505-4); від 10 грудня 2015 року №125110010/2015/010232/2 (поставка 75_590-2); від 24 грудня 2015 року №125110010/2015/010259/2 (поставка 75_602-2), відповідно до яких визначила митну вартість імпортованих товарів за резервним методом, а також склала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №125110010/2015/50194, №125110010/2015/50203, №125110010/2015/50178.

В графах 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» оскаржуваних рішень про коригування митної вартості №125110010/2015/010232/2 від 10 грудня 2015 року, №125110010/2015/010249/2 від 16 грудня 2015 року, №125110010/2015/010259/2 від 24 грудня 2015 року Митницею зазначено, що метод за ціною договору не застосовується тому, що в наданих декларантом до митного оформлення основних та додаткових документах містяться розбіжності та вони не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів.

У зв`язку з відмовою Митниці у митному оформленні товарів позивач на підставі частини 7 статті 55 МК України здійснив заходи щодо випуску товару у вільний обіг під фінансову гарантію за новими митними деклараціями №125110010/2015/181731, №125110010/2015/181907, №125110010/2015/181575.

Не погодившись з рішеннями Митниці щодо коригування митної вартості товарів, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Втім як в надісланих позивачеві повідомленнях, так і в оскаржуваних рішеннях відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товарів.

Разом з тим суди, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів (у тому числі й додатково), прийшли до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товарів за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товарів, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вже під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач зазначав, що невідповідностями у поданих декларантом документах він вважав відмінність у розмірах страхового тарифу у договорі страхування (0,2 %) і у страхових полісах (0,16%), а також те, що розміри страхових сум згідно наданих до митного оформлення страхових полісів не відповідають умовам пункту 3.1 Генерального договору страхування №101014611 від 06 грудня 2013 року, оскільки перевищують суму інвойсу та транспортних витрат.

Проте, в спростування таких тверджень відповідача суди встановили, що додатковою угодою №3 до Генерального договору добровільного страхування вантажів №101014611 від 06 грудня 2013 року підпункт 3.6.1 Генерального договору з 01 серпня 2015 року викладено в наступній редакції: «страховий тариф 0,16 % від страхової суми по кожному перевезенню».

Що ж до тверджень Митниці про те, що страхова сума значно перевищує суму інвойсу, то, як зазначили суди, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

В той же час положеннями пункту 3.1 Генерального договору добровільного страхування вантажів №101014611 від 06 грудня 2013 року передбачено, що страхова сума встановлюється у розмірі інвойсної вартості вантажів, що плануються до перевезення, та витрат, пов`язаних із транспортуванням, митним оформленням та іншими додатковими витратами, пов`язаними із перевезенням вантажу у пункт призначення; страховою сумою за кожним перевезенням вважається сума, заявлена страхувальником (позивачем) у повідомленні страховику.

Отже, умовами генерального договору добровільного страхування вантажів №101014611 від 06 грудня 2013 року прямо передбачено, що страхова сума є вищою від інвойсної вартості товару, оскільки збільшується на суму додаткових витрат, визначених страховиком у повідомленні.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для визнання протиправними і скасування рішень Митниці про коригування митної вартості товарів №125110010/2015/010249/2 від 16 грудня 2015 року, №125110010/2015/010232/2 від 10 грудня 2015 року, №125110010/2015/010259/2 від 24 грудня 2015 року ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко