ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року

м. Київ

справа № 810/2192/16

касаційне провадження № К/9901/18321/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу Акціонерного товариства «ТDM ELECTRONICS» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 (суддя - Лиска І.Г.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2017 (головуючий суддя - Федотов О.М., судді - Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.) у справі № 810/2192/16 за позовом Акціонерного товариства «ТDM ELECTRONICS» (далі у тексті - АТ «ТDM ELECTRONICS», Товариство, позивач) до Київської митниці ДФС (далі у тексті - Митниця, відповідач) про визнання протиправними дій, протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ТDM ELECTRONICS» звернулося до суду із позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправними дій щодо митного оформлення товару за митною декларацією №125130013/2016/446305; протиправним та скасування рішення про визначення коду товару №КТ-125120013-0009-2016.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2016, залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2017, у задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що рішення про визначення коду товару було прийнято в межах встановленого законодавством строку, згідно з висновком експертизи СЛЕД ДФС від 02.06.2016 №142005702-0127 досліджуваний товар мав механічні пошкодження стінок корпусу та часткові пошкодження радіоелектронних компонентів (зовнішні ознаки фізичного зносу, що зумовлений частковою або повною втратою первісних та технологічних якостей об`єкта) і не міг бути використаний за його прямим призначенням, зважаючи на що цей товар може бути віднесено до промислового металобрухту відповідно до термінів Закону України «Про металобрухт». Крім того, інформація про списання та виведення з експлуатації додатково підтверджується листом ПАТ «Укртелеком» від 31.12.2015 №8200000/826-350-430. Таким чином, суди дійшли висновку про те, що вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 06.06.2016 №КТ-125130013-0009-2016 не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу та додаткові пояснення до неї, в яких просить їх скасувати, справу направити справу на новий розгляд. В касаційній скарзі та додаткових поясненнях до неї позивач вказує, що суди під час прийняття спірних рішень припустились таких помилок, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки ними було відхилено клопотання позивача та не призначено об`єктивну комплексну судову товарознавчу та телекомунікаційну експертизу.

Відзив на касаційну скаргу та додаткові пояснення на неї до Верховного Суду відповідачем не надсилались.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.06.2022 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.06.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що АТ «ТDM ELECTRONICS» уклало договір із ПАТ «Укртелеком» від 20.04.2016 №80D171-538/16 разом з специфікацією №1 до договору щодо придбання комплекту мережевого обладнання АТСК у розібраному стані, бувшого у використанні. На виконання умов договору ПАТ «Укртелеком» надіслало рахунок (інвойс) 80SVP/16-1 від 21.04.2016 для оплати товару позивачеві. Відповідно до платіжного доручення позивач здійснив передоплату за товар, після чого ПАТ «Укртелеком» передало згідно з актом приймання-передачі №80D17/-538/16 товар позивачеві та за актом від 27.04.2016 здійснило його відвантаження у спосіб, передбачений для відповідного обладнання, на автомобіль TOS 998 TOS05A7 на 28 палетах, які обгорнуті у поліетилен білого кольору, що підтверджується CMR від 29.04.2016 №100 та актом взяття проб від 05.05.2016.

Так, на виконання умов договору позивачем були замовлені послуги митного брокера у ТОВ «Заммлер Україна» відповідно до договору від 29.04.2016 №60-2904-16, на виконання умов якого 29.04.2016 ТОВ «Заммлер Україна» (як представник АТ «ТDM ELECTRONICS») в особі агенту з митного оформлення подало митну декларацію №125130013/2016/446305 до МП «Святошин» Київської митниці ДФС. До митної декларації було долучено пакет документів, а саме: CMR від 29.04.2016 №100; специфікація від 27.04.2016 №1; договір від 20.04.2016 №80D171-538/16; рахунок (інвойс) від 21.04.2016 №80SVP/16-1; замовлення від 20.04.2016 №1/253/16; договір про надання послуг митного брокера від 29.04.2016 №60-2904-16; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 29.04.2016 №2730 та інформаційний код результатів митного огляду товарів №1/1-1-0-0/1/00/1/3/1. У графі 33 зазначеної декларації товар було задекларовано за кодом 8517620000.

У подальшому, 05.05.2016 відповідачем проведено огляд товару, що знаходився на автомобілі TOS 998 TOS05A7, про що складено відповідний акт огляду; також митним органом для проведення експертизи відібрано зразки товару у кількості 2-ох блоків з метою визначення коду товару, про що складено акт про взяття проб (зразків) від 05.05.2016, які направлено до спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

Так, 02.06.2016 останньою складено висновок №142005702-0127, у якому зазначено, що наданий на дослідження зразок може бути віднесено до промислового металобрухту відповідно до термінів Закону України «Про металобрухт».

06.06.2016 відповідач прийняв рішення про визначення коду товару №КТ-125120013-0009-2016, в якому визначив код товару №7112990000 (промисловий металобрухт з вмістом дорогоцінних металів (золото, срібло) у вигляді блоків, що містять радіоелектронні друковані плати з пасивними та активними радіо компонентами, мають механічні пошкодження стінок корпусу та часткові пошкодження радіоелектронних компонентів. Використовувались в роботі мережевого обладнання АТСК з 1974 року, яке виведено з експлуатації, списано та демонтовано). Приймаючи вказане рішення відповідач керувався наступними документами: українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), викладена у додатку до Закону України від 19.09.2013 №584-VІІ «Про митний тариф України»; Примітка 8 до групи 71УКТЗЕД; пояснення УКТЗЕД; акт митного огляду від 05.05.2016 №125130013/2016/446305; фотознімки товару; експертний висновок СЛЕД від 02.06.2016 №142005702-0127; пункт 1.2 договору від 20.04.2016 №800171-538/16; довідка про балансову вартість обладнання від 29.04.2016 №1220-800131-80С300; лист ПАТ «Укртелеком» від 31.12.2015 №820000/826-350-430.

Водночас, позивач 15.06.2016 замовив експертизи в Київській торгово-промисловій палаті та отримав експертний висновок від 23.06.2016 №К-839, у якому було зазначено, що комплект мережевого обладнання (АТСК-417) відповідає коду товару 8517620000 (телефонні апарати, включаючи апарати телефонні для сотових мереж зв`язку та інших бездротових мереж зв`язку; інша апаратура для передачі або приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв`язку (наприклад, в локальній або глобальній мережі зв`язку), крім передавальної або приймальної апаратури товарних позицій 8443, 8525, 8527 або 8528; інша апаратура для передачі або приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв`язку; пристрої для прийняття, перетворення та передачі або відновлення голосу, зображень та іншої інформації, включаючи пристрої для комунікації та маршрутизації).

Відповідач надіслав запрошення від 10.06.2016 президенту АТ «TDM Electronics S.A.» для надання пояснень та складання протоколу про порушення митних правил. У подальшому відповідач направив повторно запит про надання пояснень, в якому вказав перелік питань, на які позивачу необхідно надати відповідь.

Представником за довіреністю АТ «TDM Electronics S.A.» В.В. Кемінь на адресу митного органу 17.06.2016 було надано лист про надання пояснень №2016/06/17-1.

16.06.2016 адвокатське бюро «Грішина та партнери», як представник позивача, надіслало адвокатський запит №2016/06/16-3 митному органу, у якому просило надати пакет документів, що були подані до митного оформлення з боку ТОВ «Заммлер Україна», висновок експертизи товару, протоколи про адміністративні порушення, пов`язані з митним оформленням товару та постанов у справах про порушення митних правил.

Відповідачем надано відповідь від 22.06.2016 №5605/4/10-70-62-47, у якій зазначено, що всі документи, в тому числі рішення митниці, копію висновку експерта, посадовими особами митниці були надані співробітникам ТОВ «Заммлер України», а задекларовані товари були розмішені на склад тимчасового зберігання.

Надалі позивач 22.06.2016 подав до митного органу заяву №1000-2 про надання дозволу на відкликання митної декларації №125130013/2016/446305 від 29.04.2016, оскільки відповідачем більше як 50 днів з дня подання декларації не прийнято рішення про можливість випуску товарів та митне оформлення не завершено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням Митного органу про визначення коду товару, позивач звернувся до адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до статті 67 Митного кодексу України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 68 Митного кодексу України, ведення УКТ ЗЕД передбачає, серед іншого, розроблення пояснень та рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування.

На підставі частин 1 та 2 статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 року за № 1085/21397).

Пунктом 4 Розділу 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України встановлено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 МК України; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, які встановлені додатком до Закону України «Про митний тариф України».

Відповідно до пункту 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Згідно із пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, спірним в даній справі є рішення відповідача про визначення коду УКТ ЗЕД по товару - комплект мережевого обладнання АТСК-417 у розібраному стані, бувшого у використанні, отриманого позивачем за договором від 20.04.2016 №80D171-538/16. А саме: позивач визначає - (АТСК-417) відповідає коду товару 8517620000 (телефонні апарати, включаючи апарати телефонні для сотових мереж зв`язку та інших бездротових мереж зв`язку; інша апаратура для передачі або приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв`язку (наприклад, в локальній або глобальній мережі зв`язку), крім передавальної або приймальної апаратури товарних позицій 8443, 8525, 8527 або 8528; інша апаратура для передачі або приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв`язку; пристрої для прийняття, перетворення та передачі або відновлення голосу, зображень та іншої інформації, включаючи пристрої для комунікації та маршрутизації), тоді як відповідач - №7112990000 (промисловий металобрухт з вмістом дорогоцінних металів (золото, срібло) у вигляді блоків, що містять радіоелектронні друковані плати з пасивними та активними радіо компонентами, мають механічні пошкодження стінок корпусу та часткові пошкодження радіоелектронних компонентів.

Оцінюючи встановлені обставини, враховуючи при цьому наявні у матеріалах справи два експертних дослідження (висновок СЛЕД ДФС від 02.06.2016 №142005702-0127 та висновок Київської ТПП від 23.06.2016 №К-839), Верховний Суд погоджується із висновками судів, про те, що ними має прийматись до уваги саме висновок експертизи, проведений виключно на підставі огляду товару та можливості впевнитися у спроможності до його використання власне за призначенням, тому у спірному випадку лише фактичне дослідження товару, а не тільки документів, має визначальне значення для його правильної класифікації згідно з УКТ ЗЕД.

Зазначене узгоджується із обставинами справи та наданими сторонами доказами, зважаючи на таке.

З метою належної реалізації повноважень органів доходів та зборів, встановлених ст. 69 МК України, розроблено Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2015 №650 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397, далі - Порядок 650).

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1ст.248 МК України).

Отже, отримавши електронну митну декларацію, митний орган зобов`язаний розпочати митне оформлення товару.

Так, митний брокер ТОВ «Заммлер Україна» на підставі угоди з AT «TDM Electronics» за рахунок ПАТ «Укртелеком» подав до Київської митниці ДФС електронну декларацію, якій присвоєно № 125130013/2016/446305.

Зважаючи на що, судами вірно встановлено, що саме ці дії, вчинені його представником від імені позивача, щодо подання митної декларації стали підставою для початку митного оформлення.

Колегія суддів Верховного суду вважає, що судами обґрунтовано не прийнято до уваги твердження позивача, що ним було подано заяву про відкликання спірної митної декларації, оскільки існує пряма імперативна норма, яка не дозволяє відкликання митної декларації, в тому числі і подання такої заяви, коли митна декларація відкликається після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари та у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання, а також у разі виявлення ознак порушень митних правил, що передбачено п. 34 Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновки судів щодо правомірності дії митного органу щодо митного оформлення за митною декларацією та визнання їх такими, що вчинені відповідно до чинного законодавства.

Також Верховний Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що рішення про визначення коду товару було прийнято в межах встановленого законодавством строку.

Оскільки, у матеріалах справи наявні докази того, що перевірку правильності класифікації та кодування товару було розпочато 05.05.2016, з направленням запиту до СЛЕД ДФС, при цьому, висновок складено 02.06.2016 та отримано Митницею наступного дня, тобто здійснено всі дії враховуючи положення Порядку 650. Отже рішення про визначення коду товару №КТ- 125130013-0009-2016 було прийняте 06.06.2016, тобто у перший робочий день.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється органами доходів та зборів відповідно до п.4 розділу III Порядку 650 шляхом перевірки відповідності: - опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; - відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС.

Із матеріалів справи вбачається, що у спірному випадку під час здійснення митного огляду товару виникли сумніви щодо можливості його застосування за призначенням, враховуючи зовнішній вигляд товару, механічні пошкодження.

Відповідно до п.9 розділу III Порядку 650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації). Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: - виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; - виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

Узяття проб (зразків) товарів здійснюється відповідно до вимог статті 356 Митного кодексу України (далі у тексті - МК України, Кодекс, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин). Операції з узяття проб (зразків) товарів здійснюються відповідно до вимог статті 357 Кодексу.

Судами вірно встановлено, що у відповідності до ст. 356 МК України працівниками Київської митниці ДФС у присутності представників ТОВ «Заммлер Україна» були відібрані проби для проведення їх аналізу (експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. У подальшому для перевірки якісного складу та встановлення визначальних для класифікації характеристик товару митним органом підготовлено та направлено запит до спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС для проведення досліджень зразків відібраних товарів. За результатами проведених спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС досліджень, відповідно до частин 8 та 9 ст. 357 МК України складено висновок.

Класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.13 № 584-VII "Про Митний тариф України", Основних правил інтерпретації УКТЗЕД (далі - Правила), приміток до розділів і груп, Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 №401.

За першим правилом назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділі чи груп.

Відповідно до примітки 8 до групи 71 УКТ ЗЕД за умови дотримання положення примітки 1 (а) до розділу VI товари, що відповідають опису товарної позиції 7112, повинні включатися лише до цієї товарної позиції, і ні до якої іншої товарної позиції УКТ ЗЕД.

Також, згідно з приміткою 1 до групи 71 УКТ ЗЕД відповідно до примітки 1 (а) розділу VI і наведених нижче винятків ця група включає будь-які вироби, що складаються повністю або частково: (а) з природних або культивованих перлів и з дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння (природного, штучного чи реконструйованого); або (b) з дорогоцінних металів або з металів, плакованих дорогоцінними металами.

До товарної позиції 7112 УКТ ЗЕД включаються відходи або брухт дорогоцінних металів чи металів, плакованих дорогоцінними металами; інші відходи або брухт з вмістом дорогоцінних металів чи сполук дорогоцінних металів, використовуваних головним чином для добування дорогоцінних металів.

До того ж, в пункті (Е) пояснень до товарної позиції 7112 УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401 вказані відходи і брухт електронних плат та аналогічних виробів, які містять дорогоцінний метал (наприклад, золото, срібло).

З матеріалів справи вбачається, що в акті про проведення митного огляду до спірної ЕМД від 05.05.2016 вказано, що товар схожий на демонтоване обладнання. Фотознімки, зроблені під час огляду та у присутності представника позивача, свідчать про те, що товар не має ідентифікаційних ознак, розміщений хаотично та обтягнутий полімерною плівкою.

Так, відповідно до висновку СЛЕД ДФС від 02.06.2016 №142005702-0127, зразок товару являє собою блок прямокутної форми, на якому розміщено радіоелектронну друковану плату, яка містить пасивні (резистори, конденсатори) та активні (діоди, транзистори) радіоелектронні компоненти. Експертизою встановлено, що ніжки контактної групи мають покриття сріблом та золотом а на друкованих платах виявлено транзистори серії МП-26, які містять золото. Зазначено, що наданий на дослідження блок використовувався в роботі мережевого обладнання АТСК, яке виведено з експлуатації, списано та демонтовано (тобто за рішенням власника втратило експлуатаційну цінність), встановлено, що досліджуваний товар мав механічні пошкодження стінок корпусу та часткові пошкодження радіоелектронних компонентів (зовнішні ознаки фізичного зносу, що зумовлений частковою або повною втратою первісних та технологічних якостей об`єкта) і не міг бути використаний за його прямим призначенням.

Приймаючи до уваги вищеописані ознаки, експерти дійшли обґрунтованого висновку, що зразок товару може бути віднесено до промислового металобрухту відповідно до термінів Закону України «Про металобрухт».

Крім того, суди вірно зазначили, що інформація про списання та виведення з експлуатації додатково була підтверджена листом ПАТ «Укртелеком» від 31.12.2015 №8200000/826-350-430 та звернули увагу на те, що у своєму листі від 30.04.2016 позивач зазначив, що придбав комплект мережевого обладнання АТСК з метою подальшого використання за функціональним призначенням та реалізації.

Належною вважає колегія суддів Верховного Суду і надану судами попередніх інстанцій оцінку, яка стосується посилання на експертний висновок Київської ТПП від 23.06.2016 №К-839, а саме: що його об`єктивність та достовірність викликає сумніви, оскільки, відповідач зазначив та це не заперечував позивач у ході судового розгляду справи, що на відміну від висновку СЛЕД, експерт Київської ТПП керувався виключно документами без огляду товару та можливості впевнитися у фактичній спроможності до його використання саме за призначенням, а лише фактичне дослідження товару, в даному випадку має визначальне значення для його правильної класифікації згідно з УКТ ЗЕД.

Так, Правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

Встановивши в межах здійснення митного контролю, що використання товару за функціональним призначенням неможливе, та зазначивши, що у той же час, враховуючи вміст дорогоцінних металів (срібло, золото), переробка товару з метою добування дорогоцінних металів цілком вірогідна, Київська митниця обґрунтовано в межах визначених законом повноважень ухвалила оспорюване рішення про зміну коду такого товару.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 06.06.2016 №КТ-125130013-0009-2016 не підлягають задоволенню.

Відносно доводів позивача в касаційній скарзі та додаткових пояснень до неї, про те, що суди здійснили самостійний аналіз завезеного товару, надавали перевагу одному експертному висновку перед іншим, чим суб`єктивно та упереджено здійснили оцінку характеристик та функціонального призначення товару, не можуть бути підставою для скасування законних та обґрунтованих рішень, оскільки суди встановили всі фактичні обставини по справі для правильного її вирішення.

Доводи позивача, про те що суд апеляційної інстанції відмовив йому у призначенні судової експертизи за його клопотанням також не можуть бути підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції, адже вона прийнята по суті правильно, що узгоджується із приписами ч.2 ст. 351 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «ТDM ELECTRONICS» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова