ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року

м. Київ

справа № 810/2210/17

адміністративне провадження № К/9901/53052/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу як суд касаційної інстанції за позовом ОСОБА_1 до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 (суддя - Харченко С.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 (головуючий суддя - Земляна Г.М., судді: Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.) у справі №810/2210/17.

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Броварська ОДПІ) від 21.10.2015№0015711720, №0015701720 та №0015671720.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Броварська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2017, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх доводів Броварська ОДПІ посилається на те, що позивач не задекларував суму одержаного доходу від реалізації злитків золота в декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, не сплатив суму податку на доходи фізичних осіб до бюджету та не вів книгу обліку доходів і витрат, що свідчить про обґрунтованість нарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Бориспільською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності декларування та сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами проведеної відповідачем результатами перевірки складено акт від 07.11.2014 № 530/17-3/3418407795, в якому зафіксовано порушення ОСОБА_1 вимог підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пунктів 44.1, 44.3 статті 44, підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, статей 176 179 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні позивачем податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік на суму 773285,40 грн., неподання ним податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік та неведення у встановленому порядку обліку доходів і витрат (відсутності у нього книги обліку доходів і витрат за наведений період).

На підставі названого акта перевірки Бориспільською ОДПІ 21.10.2015 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

від № 0015711720, згідно з яким донараховано податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 773285,40 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 193321,35 грн.;

№ 0015701720 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. за неподання податкової декларації

№0015671720 про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн. за ненадання Книги обліку доходів та витрат.

Висновки контролюючого органу про порушення податкового законодавства мотивовані тим, що 23.11.2012 ОСОБА_1 здійснив банківську операцію з продажу Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» 100 злитків золота (всього 10 кг золота) вагою 100 грам кожний (загалом 322,00 тройських унцій), за що отримав кошти у сумі 4550000,00 грн.

Дані кошти утворюють дохід платника податків, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Однак, позивач не задекларував суму одержаного доходу в декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, не сплатив суму податку на доходи фізичних осіб до бюджету та не вів Книгу обліку доходів і витрат.

Платником податку на доходи фізичних осіб в силу приписів підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1 статті 163 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, загальним оподатковуваним доходом вважається будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Пунктом 164.3 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходи, перелічені в статті 165 Податкового кодексу України.

Так, в силу положень підпункту 165.1.51 цієї статті, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов`язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами цього розділу.

У свою чергу, торгівля валютними цінностями - це операції, пов`язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали (підпункт 14.1.247 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.2 розділу II Положення про здійснення операцій з банківськими металами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 06.08.2003 № 325, банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Наведені законодавчі норми свідчать про те, що дохід платника податку від операції з продажу банківських металів (зливки золота) у грошовій формі, не включається до оподатковуваного доходу в силу вимог статті 165 Податкового кодексу України та не утворює базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 21.10.2015 № 0015711720 є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується висновку контролюючого органу про наявність у позивача обов`язку подавати декларацію про майновий стан і доходи та, як наслідок, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (у спосіб ведення книги обліку доходів і витрат).

Згідно з пунктом 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, платники податку, зокрема, зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

У свою чергу, статтею 179 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платника податків подавати річну декларацію про майновий стан і доходи, а також перелічені виключні випадки, коли подання такої декларації не вимагається.

Так, в силу приписів підпункту 179.2 статті 179 Податкового кодексу України, обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом; від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу; у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу; зазначені у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167 цього Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу; зазначені у підпункті "є" пункту 176.1 статті 176 цього Кодексу від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до акта перевірки, сукупний дохід, отриманий ОСОБА_1 протягом 2012 року від податкових агентів, становить загалом 1810,73 грн., що, у свою чергу, не є перевищенням ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2012 року, а отже підпадає під виключення, наведене у підпункті 179.2 статті 179 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, у позивача відсутній обов`язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік та ведення Книги обліку доходів і витрат за цей же період.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про заміну відповідача правонаступником задовольнити.

Замінити відповідача на його правонаступника Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі №810/2210/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова