ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 810/2547/17

адміністративне провадження № К/9901/48033/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 (суддя Щавінський В. Р.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 (головуючий суддя Мєзєнцев Є. І., судді: Коротких А. Ю., Федотов І. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ``ДР. РЕДДІ`С ЛАБОРАТОРІЗ`` до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ``ДР. РЕДДІ`С ЛАБОРАТОРІЗ`` (далі - позивач, ТОВ``ДР. РЕДДІ`С ЛАБОРАТОРІЗ``, товариство) звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.01.2017 №125120105/2017/00017, від 28.04.2017 №UА125100/2017/00095 від 28.04.2017 №UА125100/2017/00168 та рішення про коригування митної вартості товарів від 26.01.2017 №125120105/2017/000003/1, від 28.04.2017 №UА125100/2017/000015/1, від 12.06.2017 №UА125100/2017/000026/1.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що митниця безпідставно визначила іншу митну вартість імпортованих товарів і відмовила товариству у їх митному оформленні за ціною договору. Для митного оформлення товару, поставленого за зовнішньоекономічним контрактом, декларант товариства (ТОВ "Юніверсал Лоджістік") подав усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом і дотримався всіх умов, визначені статтею 53 Митного кодексу (МК) України.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 04.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував спірні рішення та картки відмови.

Задовольняючи позов, суд, з посиланням на правову позицію Верховного Суду України щодо застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах, зазначив, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Також суд висновував, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. За відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів відповідно до частини чотирнадцятої статті 58 МК України необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Позивач надав достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей і дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, натомість відповідачем не надано доказів того, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та позивачем вплинув на заявлену митну вартість товару. Тому висновок митниці щодо застосування другорядного методу обчислення митної вартості товару є необґрунтованим.

Митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення повністю і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам відповідача про те, що позивач з продавцем товару (``Dr. Reddy`s Laboratories LTD``, Індія) є пов`язаними особами і такий взаємозв`язок між ними вплинув на ціну оцінюваного товару.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 31.03.2015 між позивачем (покупець) та компанією ``Dr. Reddy`s Laboratories LTD`` (Індія) (продавець) було укладено договір поставки №2015- 1 -03/DRLІ, за умовами якого (пункт 1.1) продавець зобов`язується поставити покупцю продукцію (лікарські засоби та дієтичні добавки) на умовах цього контракту, а покупець прийняти та здійснити оплату товару. Невід`ємною частиною договору поставки є додаток №1 "Загальний прайс-лист", у якому покупець і продавець погодили перелік лікарських засобів та дієтичних добавок, що мають поставлятися за цим договором, та ціни на продукцію продавця. Договором також передбачено випадки, з настанням яких ціна продукції для покупця може змінюватися у бік зменшення (пункт 3.7), та порядок оформлення зміни ціни - оформлення продавцем нового прайс-листа на продукцію у формі додатку до договору (пункт 3.8).

01.04.2016, у зв`язку з девальвацією курсу національної валюти (гривні) по відношенню до долару США та з метою збереження ринків збуту, між покупцем та продавцем була досягнута домовленість про зниження ціни на лікарські засоби та дієтичні добавки, що поставляються за договором поставки, та укладено додаткові угоди №№9, 11, 15, відповідно до яких додаток №1 до договору поставки викладено у новій редакції з новими цінами на товар (ціну змінено у бік зменшення з 2,03 доларів США за одиницю однієї з позиції товару, що декларувався позивачем, до 1,30 доларів США).

У поданих 23.01.2017, 18.04.2017 та 08.06.2017 до митного органу митних деклараціях №125120105/2017/301342, № UА125100/2017/309069, №125100/2017 митну вартість імпортованого за вказаним договором товару ``КЕТОРОЛ ГЕЛЬ, гель 2% по 30 г у тубі, по 1 тубі в коробці (1 г гелю містить кеторолаку трометаміну 20мг`` декларант позивача визначив за основним методом (за ціною договору (контракту)), що відповідаєте ціні поставки згідно з додатком №1 до контракту та додаткових угод №№9, 11, 15 (1,30 доларів США за одиницю товару) та сумі, яку покупець має сплатити за товар згідно з виставленими рахунками (інвойси) (60' 036,60 доларів США, 29' 292,90 доларів США та 30' 182,10 доларів США відповідно).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом одночасно з митними деклараціями до митниці були подані наступні документи, зокрема: договір поставки, авіанакладні (Air Waybill) від 06.01.2017 №235-6195 7630, від 12.04.2017 №501-0320 1811, від 01.06.2017 №501-0320 4714, рахунки-фактури (інвойс) від 04.01.2017 №185020901, від 10.04.2017 №185021546, додаткові угоди від 27.09.2016 №9, від 20.03.2017 №11, від 17.05.2017 №15, додатки №1 в редакції від 27.09.2016, від 20.03.2017, від 17.05.2017, сертифікати про походження товару та його якість на кожну партію товару. Надані документи містили інформацію щодо ціни товару, суму та умови його поставки та не містили розбіжностей у відомостях, що були зазначені в цих документах.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган дійшов висновку, що продавець і покупець пов`язані між собою, оскільки вартість оцінюваного товару знижена відносно до попередніх поставок на 36% (з 2,03 доларів США за одиницю товару до 1,30 доларів США).

ТОВ``ДР. РЕДДІ`С ЛАБОРАТОРІЗ`` витребувані митницею додаткові документи (виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкова інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібним (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію); за наявності інші документи для підтвердження заявленої митної вартості) не надало з огляду на відсутність такої можливості, водночас у відповідь на запит у листі зауважило, що товариство для митного оформлення товару подало всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за основним методом, та наголосило, що зниження вартості поставленого товару ґрунтується виключно на взаємному волевиявленні сторін договору та зумовлено економічними факторами, зокрема девальвацією національної валюти.

У зв`язку з ненаданням товариством витребуваних додаткових документів митницею винесено картки відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості і визначено її за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), що є предметом спору у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз положень статей 53 54 МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53 54 МК України у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини дванадцятої статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Згідно з частиною тринадцятою цієї статті цього кодексу за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

За змістом частини чотирнадцятої статті 58 МК у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів.

Наведене кореспондуються з приписами частини четвертої статті 53 МК України, які надають право органу доходів і зборів вимагати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, та відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, але не виключно, у постановах від 21.08.2018 у справі №814/336/15 (провадження №К/9901/3501/18), від 31.01.2018 №813/7272/13-а (провадження №К/9901/3036/18).

При цьому варто зауважити, що частина п`ятнадцята статті 58 МК України передбачає, що декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Проте необхідно підкреслити, що наведене положення закріплює за декларантом право, а не обов`язок.

Під час розгляду справи суди встановили, що згідно з пунктом 3.7 договору поставки №2015- 1 -03/DRLІ ціна продукції для покупця може змінюватися у таких випадках як, введення цінових обмежень уповноваженими органами влади або зміни ринкових умов, включаючи, але не обмежуючись, падінням цін на аналогічну продукцію конкурента або девальвація офіційної валюти (гривні (UAH)) на території. Крім того, якщо будь-якої миті економічні положення даного договору поставки стають надзвичайно обтяжливими для ситуацій ніж згадані вище, сторони взаємно обговорюють, як подолати ситуацію і намагаються знайти справедливе рішення.

Отже, зміна ціни товару була передбачена договором, а в договорі встановлені умови, за яких сторони могли змінювати ціну.

Одночасно Суд враховує, що стаття 627 Цивільного кодексу (ЦК) України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцю повну ціну товару. Ціну в договорі встановлюють за домовленістю сторін, а змінити її після укладення договору (до його повного виконання сторонами) можна лише у випадках і на умовах, передбачених договором або законом. Після виконання умов договору зміна ціни неможлива (стаття 632 ЦК України).

Зважаючи на економічні фактори (зниження курсу національної валюти відносно долара США), що виникли під час виконання договору у період з моменту його укладення до укладення додаткових угод, на що позивач неодноразово звертав увагу та що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Національного банку України, між покупцем і продавцем була досягнута домовленість про зниження ціни та відповідно до умов договору оформлено відповідні додатки до нього, які також, крім іншого, одночасно з митними деклараціями були подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Також Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у цьому випадку розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанова від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, постанова від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17).

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України в чинній редакції на час розгляду справи (частина перша статті 72 КАС України в чинній редакції) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина перша статті 71 Кодексу в чинній редакції на час розгляду справи).

Аналогічні вимоги щодо повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності визначає норма частини першої статті 77 Кодексу в чинній редакції.

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів того, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та позивачем вплинув на заявлену митну вартість товару, не надано доказів й того, що позивачем було отримано від продавця товару будь-яку виняткову знижку чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни на момент поставки товару.

Підсумовуючи викладене, Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що надані позивачем для митного оформлення документи були достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, не містили розбіжностей, їх дані піддавалися обчисленню та дозволяли перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Переконливих аргументів, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару митний орган не навів. Тому під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення митний орган діяв у спосіб, який не відповідає вимогам МК України.

Ухвалені у справі судові рішення відповідають приписам статті 242 КАС України у щодо законності і обґрунтованості судового рішення.

Доводи відповідача у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень, судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Відповідач у касаційній скарзі фактично просить здійснити переоцінку доказів у справі, що знаходиться поза межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Керуючись пунктом статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко Т.А. Чумаченко