ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 810/2969/18
адміністративне провадження № К/9901/8680/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л. В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т. Г.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації «Садівницьке товариство «ВЕДЕКОН» (далі - ГО «СТ «ВЕДЕКОН») на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом ГО «СТ «ВЕДЕКОН» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - Департамент ДАБІ) про визнання протиправними та скасування припису та постанов, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ГО «СТ «ВЕДЕКОН» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну підстави позову просило:
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за №01605/5 від 16 травня 2018 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №3-3005/4-10/10-43/3005/08/01 від 30 травня 2018 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №3-3005/5-10/10-44/3005/08/01 від 30 травня 2018 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №3-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30 травня 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що вказані постанови та припис є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, з тих підстав, що строки притягнення до відповідальності за вказані порушення минули; будівництво будиночку відпочинку було здійснено більш ніж три роки тому, вказана конструкція є тимчасовою спорудою, та розміщена на допустимій відстані від урізу води, що свідчить про відсутність порушень містобудівного законодавства, а сама позапланова перевірка була проведена з порушенням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за №553 від 23 травня 2011 року. Вказані обставини і стали підставою звернення до суду з позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 04 грудня 2018 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-1605/5 від 16 травня 2018 року.
Визнав протиправними та скасував постанови Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 травня 2018 року № 3-3005/4-10/10-43/3005/08/01, № 3-3005/5-10/10-44/3005/08/01, № 3-3005/6-10/10-45/3005/08/01.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки будинок відпочинку № 6 є тимчасовою спорудою, яка збудована на земельній ділянці, яка дозволяє такий вид будівництва, тому доводи відповідача про те, що будівля розміром 6x6 м є самочинним будівництвом, яка побудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без отримання відповідних даних та без забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду, є безпідставними.
Крім того, суд зазначив, що доводи відповідача про те, що спірна будівля збудована у прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС на відстані 20 м від урізу води, що свідчить про порушення водного законодавства України, є також хибними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що смуги відведення вздовж обвідного каналу Київської ГЕС визначено її ширину у розмірі 10 метрів.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до частини одинадцятої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області виявлені правопорушення ГО «СТ «ВЕДЕКОН» у сфері містобудівної діяльності 03 травня 2018 року, проте, як встановлено в судовому засіданні, садовий будинок було збудовано в 2014 році, тобто штраф накладено постановами від 30 травня 2018 року через чотири роки після вчинення дії позивачем, а отже з порушенням строків, визначених частиною одинадцятою статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудування є протиправним, оскільки постанови про притягнення до відповідальності винесені з порушенням строків, а факт порушення взагалі не доведено.
Таким чином, правомірність прийняття відповідачем припису, постанов про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівельної діяльності, останнім належним чином не обґрунтовано, та до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач здійснив порушення у сфері містобудівної діяльності, тому суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для визнання протиправними припису про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за №С-1605/5 та постанов за №3-3005/4-10/10- 43/3005/08/01, №3-3005/5-10/10-44/3005/08/01, №3-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30 травня 2018 року, та їх скасування, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 березня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та відмовив у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку про те, що відповідачем було дотримано порядок проведення перевірки. Також судом встановлено, що будинок відпочинку, який розташований на земельній ділянці, у кварталі 155 виділ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11 Старосільського лісництва ДП «Вищедубечанське лісове господарство» території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, переданий ГО СТ «Ведекон» в користування на 49 років не може бути тимчасовою спорудою, оскільки побудований на стрічковому фундаменті, що в судовому засіданні не заперечувалось представником позивача, та має зовнішні стіни з дерев`яного брусу, облаштований для проживання, тобто фактично позивачем зведений будинок, який за своїми технічними характеристиками не можна віднести до тимчасової споруди. Отже, позивачем було побудовано будинок відпочинку без отримання документів, які дають право на будівництво такого об`єкта.
Водночас апеляційний суд відхилив посилання відповідача на необхідність отримання проектної документації для будівництва вищевказаного будинку відпочинку, а також здійснення авторського та будівельного нагляду за будівництвом останнього, оскільки будівництво об`єктів з незначними наслідками (СС1) можливо здійснювати на підставі будівельного паспорту без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до проекту землеустрою щодо визначення розміру та режиму використання земельних ділянок смуг відведення обвідного каналу Київського водосховища, погодженого в установленому законом порядку, в межах Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області ширина смуги відведення визначена в розмірі 10 метрів.
Наведене вище спростовує висновки відповідача щодо будівництва будинку відпочинку в прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС на відстані 20 м від урізу води.
Отже, спірний будинок відпочинку не можна вважати тимчасовою спорудою, а відтак його будівництво повинно здійснюватися на підставі будівельного паспорту, який, як встановлено колегією суддів та не заперечувалось в судовому засіданні представником позивача, отримано не було.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27.03.2019 ГО «СТ «ВЕДЕКОН» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано не погодився із висновком експерта.
Між тим, скаржник наголосив на тому, що спірний будинок відпочинку є тимчасовою спорудою.
Крім того, скаржник зазначив про те, що суд апеляційної інстанції, відхиливши посилання відповідача на необхідність отримання проектної документації для будівництва будинку відпочинку, а також здійснення авторського та будівельного нагляду за будівництвом цього будинку, водночас стверджує про законність притягнення позивача до відповідальності за нездійснення авторського та технічного нагляду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2019 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_1 судді: Бучик А.Ю., Гімон М.М.
Верховний Суд ухвалою від 05.04.2019 відкрив касаційне провадження, ухвалою від 11.06.2019 - відмовив у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року.
У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 902/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ та протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями визначено такий склад колегії: головуючий суддя Тацій Л.В., суддів: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
За наслідками проведеної позапланової перевірки, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області Рубаном 0.0., у присутності представника ГО «СТ «ВЕДЕКОН» Савки Р.Я. було складено протоколи за №1-Л-З-Т 605/3, №1-Л-3- 1605/4, №1-11-3-1605/5, в яких вказано про порушення позивачем вимог п.п. 2, 5, 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». За наслідками розгляду вказаних протоколів відповідачем було винесено постанови за №3-3005/4- 10/10-43/3005/08/01, №3-3005/5-10/10-44/3005/08/01, №3-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30.05.2018, якими на позивача накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 88 100 грн, 70 480 грн, 63 432 грн.
Підставою для винесення оскаржуваних рішень стало те, що під час перевірки виявлено порушення, а саме: виявлено одноповерхову з мансардним поверхом будівлю невизначеного призначення розмірами на плані 6x6 м, на відстані 20 метрів від урізу води обвідного каналу Київської ГЕС, класу наслідків (відповідальності) ССІ та 1 категорії складності, яка побудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без отримання відповідних даних (будівельного паспорту та містобудівних умов та обмежень), без розробленої та затвердженої проектної документації та без документа, що надає право на виконання будівельних робіт; вказана будівля збудована на прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС; замовником будівництва ГО «СТ «ВЕДЕКОН» не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду.
Позивач не погодився з цими рішеннями та діями та звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року за № 553 та іншими нормативно- правовими актами.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, основними завданням Держархбудінспекцїї та її територіальних органів - структурних підрозділів є здійснення державного архітектурно- будівельного нагляду за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно- будівельного контролю, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями, а також особами відповідальними за здійснення авторського та/або технічного нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 7 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно- територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
У частині четвертій цієї статті Закону закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 23 травня 2011 року за №553 (далі - Порядок № 553).
Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки серед іншого є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до положень пункту 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно- будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно із пунктом 15 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
При цьому, як передбачено пунктом 18 Порядку № 553, акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було дотримано порядок проведення перевірки, що не оспорюється у касаційній скарзі.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР) порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 9, 10, 15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244) про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.
Пунктом 22 Порядку № 244 передбачено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової перевірки, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області Рубаном О. О., у присутності представника ГО «СТ «Ведекон» Савки Р. Я. було складено протоколи за № 1-Л-З-1605/3, № 1-Л-З-1605/4, № 1-Л-З-1605/5, в яких вказано про порушення позивачем вимог п. 2, 5, 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
За наслідком розгляду вказаних протоколів відповідачем було винесено постанови від 30 травня 2018 року за № З-3005/4-10/10-43/3005/08/01, № З-3005/5-10/10-44/3005/08/01, № З-3005/6-10/10-45/3005/08/01, якими на позивача накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 88 100 грн, 70 480 грн, 63 432 грн.
Поряд з цим, підставою для винесення оскаржуваних рішень стало те, що під час перевірки контролюючим органом виявлено порушення ГО «СТ «Ведекон», а саме:
- виявлення одноповерхової з мансардним поверхом будівлі невизначеного призначення розмірами на плані 6х6 м, на відстані 20 метрів від урізу води обвідного каналу Київської ГЕС, класу наслідків (відповідальності) ССІ та 1 категорії складності, яка побудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без отримання відповідних даних (будівельного паспорту та містобудівних умов та обмежень), без розробленої та затвердженої проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт;
- вказана будівля збудована на прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС;
- замовником будівництва ГО «СТ «Ведекон» не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду.
Що стосується виявлення одноповерхової з мансардним поверхом будівлі невизначеного призначення розмірами на плані 6х6 м, на відстані 20 метрів від урізу води обвідного каналу Київської ГЕС, класу наслідків (відповідальності) ССІ та 1 категорії складності, яка побудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без отримання відповідних даних (будівельного паспорту та містобудівних умов та обмежень), без розробленої та затвердженої проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, слід зазначити наступне.
За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Згідно з ст. 74 Лісового кодексу України використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.
У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.
Пунктом 6.4 Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14 серпня 2012 року № 502 (далі - Правила № 502) спорудження тимчасових будівель та споруд, у тому числі лінійного типу, необхідних для ведення господарської діяльності, здійснюється за погодженням з постійними лісокористувачами (власниками лісів).
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, земельні ділянки у кварталі 155 виділ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11 Старосільського лісництва ДП «Вищедубечанське лісове господарство», що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області передані ГО «СТ «Ведекон» в користування на 49 років до 01 вересня 2061 року для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей на підставі договору довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками від 01 вересня 2012 року, зареєстрованого Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів на право довгострокового користування лісовими ділянками зроблено запис 24 вересня 2012 року № 31.
ГО «СТ «Ведекон» забезпечило розробку Плану благоустрою з відображенням на ньому усіх будівель та споруд, який був погоджений з постійним лісокористувачем - ДП «Вищедубечанське лісове господарство».
Положеннями ч. 2 ст. 28 Закону № 3038-VI визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Згідно п. 6 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків дозволяється без отримання дозвільних документів на будівництво. Після закінчення будівництва таких споруд об`єкт до експлуатації не приймається.
Відповідно до п. 8.1.7 ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти будинків і споруд (Основні положення проектування) стрічкові фундаменти повинні, як правило, розраховуватися як просторові конструкції на деформованій основі в складі системи «будівля-основа» (підрозділ 8.4). Допускається їх розрахунок як перехресної системи балок під несучі стіни з узагальненою жорсткістю .
Так, під час розгляду справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що будинок відпочинку, який розташований на земельній ділянці у кварталі 155 виділ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11 Старосільського лісництва ДП «Вищедубечанське лісове господарство» території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, переданий ГО «СТ «Ведекон» в користування на 49 років, не може бути тимчасовою спорудою, оскільки побудований на стрічковому фундаменті та має зовнішні стіни з дерев`яного брусу, облаштований для проживання, тобто фактично позивачем зведений будинок, який за своїми технічними характеристиками не можна віднести до тимчасової споруди.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем було побудовано будинок відпочинку без отримання документів, які дають право на будівництво такого об`єкта.
Отже, ГО «СТ «Ведекон» було побудовано будинок без жодної будівельної документації, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Стосовно доводів скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновку судового експерта Черніна Якова Олександровича за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 27 серпня 2018 року № 37/37-18, наданого позивачем до суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частин першої-третьої статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Статтею 108 КАС України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що висновок експерта може бути доказом у справі лише тоді, коли експертиза здійснена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за клопотанням сторони чи її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці.
Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 липня 2021 року у справі №766/12142/16-а та від 23 березня 2023 року у справі № 804/5064/17.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку щодо відсутності підстав для беззаперечного покладення в основу судового рішення висновку судового експерта.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскільки ГО «СТ «Ведекон» було побудовано будинок відпочинку без отримання документів, які дають право на будівництво такого об`єкта, то контролюючим органом правомірно було прийнято припис за №01605/5 від 16 травня 2018 року та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №3-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30 травня 2018 року.
Стосовно того, що замовником будівництва ГО «СТ «Ведекон» не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду, слід зазначити таке.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Отже, дозвіл на виконання робіт необхідно отримувати для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Разом з тим, будівництво об`єктів з незначними наслідками (СС1) можливо здійснювати на підставі будівельного паспорту без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Положеннями ст. 27, 29 Закону № 3038-VI передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Згідно п. 1.5, 1.6 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103, проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень. Для об`єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів звертає увагу, що для забудови земельної ділянки, що може здійснюватися на підставі будівельного паспорту, розроблення та затвердження проектної документації не є обов`язковим. Отримання містобудівних умов та обмежень в такому разі також не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки спірний будинок відпочинку належить до категорії складності СС1, відповідно висновки відповідача щодо необхідності отримання дозволу на будівництво та містобудівних умов, а також здійснення авторського та технічного нагляду за об`єктом будівництва є необґрунтованими та безпідставними.
Колегія суддів звертає увагу, що постановами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 травня 2018 року № З-3005/4-10/10-43/3005/08/08, № З-3005/4-10/10-43/3005/08/08 на ГО «СТ «Ведекон» накладено штрафи за порушення ним ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», оскільки позивачем не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки під час розгляду справи встановлено відсутність цих порушень ГО «СТ «Ведекон», то наявні підстави для визнання протиправними та скасування постанов Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 травня 2018 року № З-3005/4-10/10-43/3005/08/08, № З-3005/4-10/10-43/3005/08/08.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
За таких обставин Верховний Суд приходить до висновку, що касаційну скаргу Громадської організації «Садівницьке товариство «ВЕДЕКОН» слід задовольнити частково, рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов контролюючого органу за № 3-3005/4-10/10-43/3005/08/01 та за № 3-3005/5-10/10-44/3005/08/01 від 30 травня 2018 року скасувати, в цій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції залишити в силі. В решті постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Громадської організації «Садівницьке товариство «ВЕДЕКОН» задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 3-3005/4-10/10-43/3005/08/01 та за № 3-3005/5-10/10-44/3005/08/01 від 30 травня 2018 року - скасувати, та в цій частині позовних вимог рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року - залишити в силі.
В решті постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець