ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року

м. Київ

справа № 810/3328/16

касаційне провадження № К/9901/39311/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 (суддя Панов Г.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (судді: Кузьмишина О.М., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерства фінансів України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, Кабінету Міністрів України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство фінансів України, у якому просило суд: визнати незаконним та скасувати рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 12.03.2016 вих. № 1924/10/10-13-11-02-10; визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України з 30.01.2016, яка полягає у неприйнятті правового акту Кабінету Міністрів України про скасування наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2014 № 21 та у незабезпеченні перегляду та приведенні Міністерством фінансів України свого наказу № 21 від 28.01.2016 у відповідність із Законом України від 26.11.2015 № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; зобов`язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області прийняти одержувану податкову декларацію з ПДВ за звітний (податковий) період календарний місяць лютий 2016 року з додатками та доповненнями до неї ТОВ «Вітополіс» з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 12.03.2016; зобов`язати Кабінет Міністрів України прийняти нормативно-правовий акт, необхідний для реалізації Закону України від 26.11.2015 № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та забезпечити перегляд та приведення Міністерством фінансів України свого наказу від 28.01.2016 № 21 у відповідність з цим Законом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, вказаний адміністративний позов було залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), у зв`язку із тим, що предмет і підстави позову у справах № 810/3328/16 та № 810/3896/16, які перебувають у провадженні Київського окружного адміністративного суду у частині позовних вимог про визнання бездіяльності Кабінету Міністрів України незаконною та зобов`язання Кабінет Міністрів України вчинити певні дії є тотожними.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що хоча предмет позовів у цих справах і співпадають, однак підстави і причини звернення до суду є різними, відповідно, висновок суду першої інстанції і про тотожність підстав звернення до суду із цими позовами є помилковими.

Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаполіс" у частині вимог щодо відновлення порушеного права заявлених до Кабінету Міністрів України, підлягає залишенню без розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.07.2022 призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 19.07.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З аналізу вказаної норми вбачається, що підставами для залишення позову без розгляду є тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають), який вже перебуває на розгляді на час вирішення судом питання у провадженні цього або іншого суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив суд визнати незаконним та скасувати рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 12.03.2016 вих. № 1924/10/10-13-11-02-10; визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України з 30.01.2016, яка полягає у неприйнятті правового акту Кабінету Міністрів України про скасування наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2014 № 21 та у незабезпеченні перегляду та приведенні Міністерством фінансів України свого наказу № 21 від 28.01.2016 у відповідність із Законом України від 26.11.2015 № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; зобов`язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області прийняти одержувану податкову декларацію з ПДВ за звітний (податковий) період календарний місяць лютий 2016 року з додатками та доповненнями до неї ТОВ «Вітополіс» з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 12.03.2016; зобов`язати Кабінет Міністрів України прийняти нормативно-правовий акт, необхідний для реалізації Закону України від 26.11.2015 № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та забезпечити перегляд та приведення Міністерством фінансів України свого наказу від 28.01.2016 № 21 у відповідність з цим Законом.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/3328/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Під час розгляду вказаної справи встановлено, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 810/3896/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство фінансів України, у якому позивач, окрім іншого, просить: визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України з 30.01.2016, яка полягає у неприйнятті правового акту Кабінету Міністрів України про скасування наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 та у незабезпеченні перегляду та приведенні Міністерством фінансів України свого наказу від 28.01.2016 № 21 у відповідність із Законом України від 26.11.2015 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»; зобов`язати Кабінет Міністрів України прийняти нормативно-правовий акт, необхідний для реалізації Закону України від 26.11.2015 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та забезпечити перегляд та приведення Міністерством фінансів України свого наказу від 28.01.2016 № 21 у відповідність з цим Законом.

Підставою позову у справі № 810/3328/16 є порушення контролюючим органом податкового законодавства під час прийняття оскаржуваного рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 12.03.2016 № 1924/10/10-13-11-02-10.

Крім того, з даних Єдиного державного реєстру судових рішень судами також встановлено, що позивачем окремо оскаржувалося рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 13.04.2016 № 2998/10/10-13-11-02-10 та аналогічні вимоги про визнання бездіяльності Кабінету Міністрів України незаконною та зобов`язання Кабінету Міністрів України вчинити певні дії.

Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.20016 відкрито провадження у справі №810/3896/16, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство фінансів України, у якому позивач просить: визнати незаконними та скасувати рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 13.04.2016 № 2998/10/10-13-11-02-10; визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України з 30.01.2016, яка полягає у неприйнятті правового акту Кабінету Міністрів України про скасування наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 та у незабезпеченні перегляду та приведенні Міністерством фінансів України свого наказу від 28.01.2016 № 21 у відповідність із Законом України від 26.11.2015 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»; зобов`язати Кабінет Міністрів України прийняти нормативно-правовий акт, необхідний для реалізації Закону України від 26.11.2015 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та забезпечити перегляд та приведення Міністерством фінансів України свого наказу від 28.01.2016 № 21 у відповідність з цим Законом.

У свою чергу, позивач в апеляційній та касаційній скаргах наголошує про наявність різних підстав позову у справах №810/3328/16 та №810/3896/16, проте не зазначає у чому саме відмінність позовних вимог про визнання бездіяльності Кабінету Міністрів України незаконною та зобов`язання Кабінет Міністрів України вчинити певні дії.

Відповідно до наведених норм позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Так, з даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що судом розглянуті позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 12.03.2016 № 1924/10/10-13-11-02-10, визнання незаконним та скасування рішення податкового органу від 13.04.2016 № 2998/10/10-13-11-02-10 та визнання незаконною бездіяльності Кабінету Міністрів України з 30.01.2016, яка полягає у неприйнятті правового акту Кабінету Міністрів України про скасування наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 та у незабезпеченні перегляду та приведенні Міністерством фінансів України свого наказу від 28.01.2016 № 21 у відповідність із Законом України від 26.11.2015 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»; зобов`язання Кабінету Міністрів України прийняти нормативно-правовий акт, необхідний для реалізації Закону України від 26.11.2015 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та забезпечити перегляд та приведення Міністерством фінансів України свого наказу від 28.01.2016 № 21 у відповідність з цим Законом. Рішення суду набрали законної сили.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що залишення даного адміністративного позову без розгляду у відповідній частині не призвело до порушення права позивача доступу до суду з вказаними, адже таке вже реалізовано ним у межах обох адміністративних справ.

Крім того, прийняття до розгляду і вирішення по суті цього адміністративного позову призведе до повторного перегляду в судовому порядку питання щодо визнання незаконною такої бездіяльності Кабінету Міністрів України та зобов`язання Кабінету Міністрів України вчинити певні дії, що, зрештою, призведе до порушення концепції «одне порушене право - один позов». Натомість, суд повинен дбати про те, щоб один спір вирішувався лише один раз, за наслідками вирішення одного спору приймалося лише одне судове рішення. Іншими словами, суд повинен забезпечити дотримання принципу правової визначеності.

Враховуючи викладене судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення даного адміністративного позову без розгляду, з огляду на встановлення під час розгляду даної справи факту перебування в провадженні Київського окружного адміністративного справи №810/3896/16.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк