№ 810/4441/16 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 810/4441/16

адміністративне провадження № К/9901/36716/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №810/4441/16

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

за касаційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду (суддя - Василенко Г.Ю.) від 02 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Парінов А.Б., Грибан І.О., Губська О.А.) від 08 червня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» (далі - Товариство, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № 102000010/2016/000267/2 від 21 грудня 2016 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернігівської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110003/2016/00017 від 21 грудня 2016 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товарів, що ввозились на територію України, позивач самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявило відповідні показники в митній декларації, до якої додало документи, що її підтверджують, та в яких зазначено всі кількісні та якісні показники товарів, що ввозилися. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані позивачем документи та незаконно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № 102000010/2016/000267/2 від 21 грудня 2016 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови митного органу в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110003/2016/00017 від 21 грудня 2016 року.

Стягнуто на користь Товариства судові витрати у сумі 2756 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, у червні 2017 року митний орган звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.

6. 21 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від Товариства надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач просить відхилити касаційну скаргу і залишити постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року без змін.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 13 березня 2018 року касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі №810/4441/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).

11. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №2248/0/78-20 від 19 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».

12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

13. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 лютого 2015 року між позивачем (покупець) та компанією «Акціонерне товариство Ветрерія ді Боргоново» («Vetreria di Borgonovo» Societa per azioni), зареєстрованою в Італії (Продавець) укладено Контракт купівлі-продажу № РЕL-16.02.2015, відповідно до умов якого продавець продає покупцю скляний посуд в порядку та на підставі інвойсів.

15. Товариством 20 грудня 2016 року до митного оформлення за митною декларацією №102110003/2016/160986 заявлений наступний товар:

- кухлі з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях) в комплексі з металевими кришками та пластиковою трубочкою, фірмова назва «COUNTRY» - арт. 12004325, місткістю 480 мл, металева кришка діаметром 70 мм, пластикова трубочка довжиною 15 см. Всього 2688 комплектів;

- кухлі з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях) в комплексі з металевими кришками, фірмова назва «PLAINCOUNTRY» - арт. 12004520, місткістю 480 мл, металева кришка діаметром 70 мм. Всього 2688 комплектів;

- кухлі з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях) фірмова назва - «EUROPA» - 504 шт., арт. 12960920, місткістю 300 мл; - «ROSY» - 462 шт., арт. 12020020, місткістю 500 мл; - «DON» - 1188 шт., арт. 12029520, місткістю 500 мл; - «DON» - 540 шт., арт. 12030020, місткістю 1000 мл;

- склянки з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях) фірмова назва - «LONDON» - 3240 шт., арт. 11085011, місткістю 265 мл; - «CAMELOT DOF» - 1296 шт., арт. 11087611, місткістю 355 мл; - «LONDONDOF» - 960 шт., арт. 11085220, місткістю 355 мл; - «SANMARCO» - 816 шт., арт. 11166020, місткістю 400 мл; - «SANMARCO» - 504 шт., арт. 11166520, місткістю 600 мл; - «UNIC» - 1260 шт., арт.11175710, місткістю 320 мл; - «CAMELOT» - 882 шт., арт. 11087820, місткістю 355 мл;

- скляні кувшини зі скляною ручкою, механічного виготовлення, з безбарвного, не зміцненого скла, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях) фірмова назва - «COLONNA» - 960 шт., арт. 13102221, місткістю 1000 мл;

- відро для льоду з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), в комплекті з пластмасовими щіпцями для льоду, фірмова назва - «POLKA» - 432 шт., арт. 13216020, місткістю 700 мл;

- креманки з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях) фірмова назва - «BEACH» - 288 шт., арт. 14003711, місткістю 550 мл;- «PALM» - 528 шт., арт. 14003611, місткістю 350 мл; - «FLORIDA» - 240 шт., арт. 14003811, місткістю 750 мл;

- набір салатників з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), фірмова назва: «CONICFRUITSALAD» - 168 наборів, арт. 14085247, набір складається з 6 салатників діаметром 11,5 та одного салатника діаметром 21,5 см.;

- салатник з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), в комплекті з двома пластиковими ложками, фірмова назва: - «ONDA» - 54 шт., арт. 14076946, діаметром 26 см.

16. Товариство визначило митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в України (за ціною договору).

17. На підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи:

- міжнародна товарно-транспортна накладна серія А №907698;

- інвойс №F2740 від 14 грудня 2016 року;

- довідку ФОП ОСОБА_2 №19/12 від 19 грудня 2016 року про транспортні витрати;

- сертифікат перевезення форми EUR.1, який підтверджує країну походження та транспортування товару;

- контракт купівлі-продажу №PEL-16.02.2015 від 16 лютого 2015 року, разом з додатковими угодами №1, №2;

- рахунок-фактуру №СФ-0000066 від 20 грудня 2016 року виписану ФОП ОСОБА_2 .

18. Крім того, на виконання електронного запиту митного органу про надання додаткових документів Товариством надано:

- експертну декларацію №16ITQXJ010060152E0 виготовлену компанією «Акціонерне товариство Ветрерія ді Боргоново», в якій продавець вказав вартість товару 15688,68 Євро;

- висновок №И-6116/2 експертного товарознавчого дослідження щодо визначення вартості товару, експертизу проведено Експертною фірмою «Еталон»;

- прайс-лист компанії «Акціонерне товариство Ветрерія ді Боргоново» на товар, зазначений в митній декларації.

19. 21 грудня 2016 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000267/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110003/2016/00017. В рішенні зазначено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують митну вартість товарів зазначені неповні відомості про митну вартість товарів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В зв`язку з цим здійснено коригування митної вартості товарів на підставі наявних у митниці відомостей. Підстава: до митного оформлення не надано договір на перевезення між ТОВ «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» та ФОП ОСОБА_2 та/або FerotransS.V. s.r.o. Висновок експертного, товарознавчого дослідження щодо визначення вартості товару, зроблений з використанням порівняльного методу, виконано з порушенням порівняльного методу. Так, як країна виробництва товару Італія, а декларантом надано експертний висновок, за основу порівняння в якому взято ринок Польщі та Німеччини.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при розгляді первинно поданих документів митним органом не було зазначено, які саме документи містять розбіжності, чи які саме складові митної вартості не підтверджені.

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у рішенні про коригування митної вартості відповідачем вказано, зокрема, що до митного оформлення не надано договір на перевезення між ТОВ «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» та ФОП ОСОБА_2 та/або FerotransS.V. s.r.o Проте, як зазначено в оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій, такий договір чи інші документи на підтвердження витрат на транспортування додатково не витребовувались відповідачем.

22. При цьому, до митного оформлення декларантом було подано міжнародну товарно-транспортну накладну серія А №907698; довідку ФОП ОСОБА_2 №19/12 від 19 грудня 2016 року про транспортні витрати; сертифікат перевезення форми EUR.1, який підтверджує країну походження та транспортування товару та рахунок на оплату.

23. Окрім того, позивачем долучено до матеріалів справи договір транспортного експедирування №08/12-16 від 08 грудня 2016 року, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 .

24. Відтак суди дійшли до висновку, що митним органом не зазначено, які саме розбіжності містять документи, подані позивачем, на підтвердження витрат на транспортування. Натомість, позивачем підтверджено такі витрати належними доказами.

25. Щодо посилання митного органу на те, що наданий декларантом прайс-лист від 09 грудня 2016 року не містить інформацію щодо країн, на які поширюється дана цінова пропозиція та період дії, а експертний висновок, поданий позивачем, складений без огляду й ідентифікації товару, суди попередніх інстанцій звернули увагу на тому, що прайс-лист - це список цін, що не може вважатися первинним документом і слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, а експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Такі документи носять виключно інформаційний характер.

26. Суди зазначили, що твердження митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, що підтверджують числове значення митної вартості, не відповідають фактичним обставинам справи. Інших розбіжностей чи невідповідностей у поданих декларантом документах митним органом не виявлено.

27. В оскаржуваних судових рішеннях звертається увага на тому, що рішення про визначення митної вартості товару митниця прийняла, застосувавши метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Проте, при цьому контролюючим органом не надано доказів, що товар, вартість якого взято за основу, є аналогічним (подібним).

28. Суди звернули увагу на тому, що відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

29. Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням частини третьої статті 53, частини шостої статті 54, частини першої статті 55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним статті 58 цього Кодексу.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

30. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

31. Зокрема, скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій взагалі не дослідженні документи, які надані позивачем до митного оформлення, зокрема не встановлено відсутність підтверджуючих документів про транспортні витрати, а саме договору на перевезення між ТОВ «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» та ФОП ОСОБА_2 та/або FerotransS.V. s.r.o., що унеможливлювало визнання заявленої позивачем за методом за ціною договору митної вартості спірного товару. Звертає увагу на тому, що позивач взагалі не вжив будь-яких заходів щодо такої складової митної вартості як витрати на транспортування

32. Також митний орган звертає увагу на тому, що додатково витребовував прас-лист та експортний висновок для підтвердження митної вартості, а тому такі документи повинні не просто носити інформаційний характер, а підтвердити заявлену митну вартість.

33. Відповідач зазначає, що поза увагою судів залишені норми частини 2 статті 58 Митного кодексу України відповідно до якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товару, які імпортуються не застосовуються, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтвердженні документами або не визначені кількісно та/або відсутня хоча б одна зі складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

35. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

36. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

37. Частиною 1 статті 49 Митного кодексу України (тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

38. Згідно частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

39. Частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

40. Частина третя цієї статті визначає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

41. Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

42. Відповідно до положень частин першої - третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

43. Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

44. При цьому, положеннями частини сьомої статті 54 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

45. Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

46. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

47. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

48. Відтак, основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

49. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

50. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

51. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

52. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

53. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (статтею 53) заборонено.

54. Посилання митного органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що у поданих документах наявні розбіжності в частині підтвердження витрат на транспортування, судами обґрунтовано відхилено з огляду на те, що позивачем було надано міжнародну товарно-транспортну накладну серія А №907698; довідку ФОП ОСОБА_2 №19/12 від 19 грудня 2016 року про транспортні витрати; сертифікат перевезення форми EUR.1, який підтверджує країну походження та транспортування товару та рахунок на оплату. У рішення про коригування митної вартості відповідачем вказано, зокрема, що до митного оформлення не надано договір на перевезення між ТОВ «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» та ФОП ОСОБА_2 та/або FerotransS.V. s.r.o., проте, такий договір чи інші документи на підтвердження витрат на транспортування додатково не витребовувались відповідачем.

55. В той же час, Суд звертає увагу на тому, що, оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

56. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18.

57. Митним органом не зазначено, які саме розбіжності містять документи, подані позивачем, на підтвердження витрат на транспортування. Натомість, позивачем підтверджено такі витрати належними доказами.

58. Відносно посилань контролюючого органу щодо відсутності в прайс-листі від 09 грудня 2016 року інформації щодо країн, на які поширюється дана цінова пропозиція та період дії, то необхідно зазначити, що законодавство не містить вимог, яким повинен відповідати зміст, форма прайс - листа, зазначення в ньому певної інформації, зокрема і щодо країн на які такий прайс - лист поширюється, крім того, прайс - лист, як правило, не має суб`єктивної спрямованості, та містить інформацію, яка доводитись до відома всіх потенціальних споживачів в незалежності від приналежності до країн, регіонів тощо, а тому не зазначення в прайс - листі країни на яку поширюється цінова пропозиція не може бути достатньою підставою для неврахування вказаних у такому прайс - листі цін, особливо у тому разі, якщо така (ціна) відповідає цінам, підтверджені й іншими первинними документами.

59. Щодо посилань контролюючого органу на те, що висновок експертного товарознавчого дослідження щодо визначення вартості товару зроблений з порушенням порівняльного методу, оскільки країною виробництва товару є Італія, а в експертному висновку за основу порівняння взято ринок Польщі та Німеччини, то колегія суддів зазначає, що висновок експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому такий висновок може вказувати лише на можливу достовірність контрактної вартості товару та носить консультаційний характер.

60. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі №810/4440/16.

61. Щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару відповідно за митною декларацією від 10 грудня 2016 року № 102110003/2016/160930 про розмитнення аналогічного товару за більшою митною вартістю, ніж заявлено позивачем, що є вищою порівняно з контрактною ціною оцінюваних товарів, то Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

62. Крім того, митницею не надано доказів, що товар, який ввозився за митною декларацією від 10 грудня 2016 року № 102110003/2016/160930, має подібні характеристики, умови поставки, комерційні умови з тим, що ввозився позивачем, а його митна вартість не є відкоригованою.

63. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей та розбіжностей. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

64. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

65. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49 51 52 53 57 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року слід залишити без задоволення.

66. Жодні доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

67. Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

68. Згідно частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

69. На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі №810/4441/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов