ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 810/4517/15

адміністративне провадження № К/9901/37702/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянув в попередньому судовому засіданні справу за позовом Державної фіскальної служби України до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення штрафних санкцій, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2017 (суддя - Горобцова Я.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 (головуючий суддя - Мєзєнцев Є.А., судді: Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі №810/4517/15.

встановив:

Державна фіскальна служба України (далі - ДФС України) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - ДП «Укрспирт») фінансові санкції у розмірі 6445950,08 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДФС України оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог ДФС України зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставин порушення позивачем приписів частини першої статті 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а застосовано норми, які регулюють питання визначення, нарахування та стягнення контролюючим органом податкового боргу платника податків (зокрема статті 14 20 58 95 Податкового кодексу України).

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДП «Укрспирт» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку ДП «Укрспирт» Лужанське МПД (за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Лужани, вул. Центральна, 53) з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу спирту, за результатами якої складено акт перевірки від 04.11.2014 № 3/24-13-21/371996.

Перевіркою встановлено, що в порушення частини першої статті 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», згідно Журналу контролю за виробництвом технічних рідин у потоці Кіцманською ОДПІ на акцизному складі ДП «Укрспирт» Лужанське МПД за період з 27.06.2014 по 05.11.2014 ДП «Укрспирт» Лужанське МПД вироблено флегмового компонента ректифікації зневодненого у кількості 74468 декалітрів.

На підставі виявленого порушення, ДФС України 24.02.2015 прийнято рішення №000322 про застосування фінансових санкцій в розмірі 6445950,08 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби, на підставі рішення суду, здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Отже, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Вирішуючи даний спір судами встановлено, що рішення контролюючого органу від 24.02.2015 №000322 про застосування фінансових санкцій в розмірі 6445950,08 грн. в березні 2015 року було оскаржено в судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 826/4845/15 за позовом ДП «Укрспирт» до ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 у справі №826/4548/15 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2016 скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ДП «Укрспирт» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДФС України про застосування фінансових санкцій від 24.02.2015 № 000322.

Згідно із частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За приписами частини п`ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 у справі №826/4548/15, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення ДФС України про застосування фінансових санкцій від 24.02.2015 № 000322, а незаконність застосування до відповідача фінансових санкцій вказаним рішенням при розгляді цієї справи в силу вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не доказується, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позовні вимоги про стягнення з відповідача фінансових санкцій в розмірі 6445950,08 грн., застосованих згідно із рішенням ДФС України від 24.02.2015 № 000322 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 № 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, з`ясовано, що постановою Верховного Суду від 12.02.2019 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 у справі №826/4548/15 залишено без змін.

Отже, рішення попередніх інстанцій про відмову в позові про стягнення штрафних (фінансових) санкцій є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 у справі №810/4517/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Т.М. Шипуліна