ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2024 року
м. Київ
справа № 810/853/17
адміністративне провадження № К/9901/3317/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 (судді: Грибан І.О., Бєспалов О.О., Парінов А.В.)
у справі № 810/853/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш+»
до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Флеш+» (далі - позивач, ТОВ «Флеш+») звернулося до суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2016 № 0000441500.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки з останнього неможливо встановити суму визначеного грошового зобов`язання яка відрізняється від суми зазначеної словами від суми зазначеної цифрами. Також позивач додає, що до такого податкового повідомлення-рішення податковим органом не надано розрахунку грошових зобов`язань, що на думку заявника, свідчить про його протиправність.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 у задоволені позову відмовлено, з тих підстав, що у податковому повідомленні-рішенні допущено технічну описку, а не надіслання розрахунку сум податкових зобов`язань разом з податковим повідомленням-рішенням не є підставою для його скасування, а лише вказує на порушення відповідачем порядку надіслання платнику податків такого податкового повідомлення-рішення.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 апеляційну скаргу ТОВ «Флеш+» задоволено, скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення містить невірне зазначення прописом сум нарахованих грошових зобов`язань, а також податковим органом до такого податкового повідомлення-рішення на надано розрахунку податкового зобов`язання, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення оформлене у невідповідності до закону, а отже за таким повідомленням не може виникати обов`язок щодо сплати податкового зобов`язання.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції.
В доводах своєї касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, оскільки у додатку 2 до Порядку надіслання податкового повідомлення-рішення контролюючими органами податкове повідомлення-рішення за формою «Р» не передбачено форми розрахунку податкового зобов`язання. Також зазначає, що окремі дефекти оформлення податкового повідомлення-рішення не змінює та не впливає на правову природу, підстави, порядок та розмір нарахування податкових зобов`язань.
Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якій просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, з тих підстав, що податковим органом до податкового повідомлення-рішення за формою «Р» не додано та не надіслано на адресу платника податків розрахунку грошових зобов`язань, а також таке податкове повідомлення-рішення оформлене відповідачем у невідповідності до вимог податкового законодавства та суперечить вимогам п/п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14, п. 58.1, п. 58.2 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України. Також позивач у відзиві зазначив, що у податковому повідомленні-рішенні останнє зазначено за платежем «пальне», що свідчить про те, що таке податкове повідомлення-рішення має містити повну назву податку, збору або вид штрафних (фінансових) санкцій, штрафів, а не вид підакцизного товару.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.08.2016 посадовою особою Миронівського відділення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, на підставі пункту 20.1.4 ст. 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку ст. 76 розділу ІІ Додаткового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з акцизного податку за квітень 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш+», за результатами перевірки якої складено акт від 19.08.2016 № 27/1015/39446867 (том 1 а.с. 39-45).
В ході перевірки встановлено, що реєстрація позивачем 423-х акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, проведена з порушенням законодавчо встановлених строків від дев`яти до тридцяти семи днів.
Відтак, в акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Флеш+» п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України в частині порушення терміну реєстрації акцизних накладних в ЄРАН на загальну суму акцизного податку 60 706,32 грн. за квітень 2016 року.
На підставі акту перевірки Миронівським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.09.2016 № 0000441500, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 60 706,32 грн. (а.с. 18).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п/п. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 ПК України акцизний податок належить до загальнодержавних податків та зборів.
Підпункт 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначає, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Підпунктом 212.1.11. п. 212.1 ст. 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку, зокрема, є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Особи - суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п/п.212.3.1-1. п.212.3 ст.212 ПКУ).
Згідно з п/п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Відповідно до п/п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України об`єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Підакцизні товари та ставки податку визначені ст. 215 ПК України.
Відповідно до п. 223.1 ст. 223 ПК України базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (п. 223.2 ст. 223 ПК України).
Пунктом 231.1 ст. 231 ПК України визначено, що платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (п. 231.3 ст. 231 ПК України).
Відповідно до п. 231.4 ст. 231 ПК України право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу.
Згідно з п. 231.5. ст. 231 ПК України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Відповідно до абз. 1 п. 231.6. ст. 231 ПК України реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 2 п. 231.6. ст. 231 ПК України).
З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального (абз. 3 п. 231.6. ст. 231 ПК України).
Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абз. 5 п. 231.6. ст. 231 ПК України).
Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального/особі, яка реалізує пальне, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин (абз. 6 п. 231.6. ст. 231 ПК України).
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних (абз. 7 п. 231.6. ст. 231 ПК України).
Платник податку має право зареєструвати акцизну накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в якій загальний обсяг реалізованого пального не перевищує обсяг, обчислений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу (абз. 8 п. 231.6. ст. 231 ПК України).
Згідно з п. 120-2.1. ст. 120 ПК України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;
40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.
Відповідно до п. 11 Підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України норми статті 120-2 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року.
Період з 01.03.2016 є перехідним періодом, протягом якого реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється без обмеження обсягів, обчислених за формулою, визначеною у пункті 232.3 статті 232 цього Кодексу. З 01.04.2016 реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється з урахуванням усіх вимог, встановлених цим Кодексом.
Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідно до акту перевірки від 19.08.2016 №27/1015/39446867 та розрахунку штрафних санкцій по акцизному податку до акту перевірки від 19.08.2016 №27/1015/39446867 ТОВ «Флеш+» проведено реєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних 423-х акцизних накладних, складених в період з 01.04.2016 по 30.04.2016, з порушенням законодавчо встановленого терміну, передбаченого для реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (від дев`яти до тридцяти семи днів) (а.с. 65-78).
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що факт наявності виявлених при проведенні перевірки податковим органом порушень, позивач не заперечує.
Таким чином підставою настання юридичної відповідальності платника акцизного податку на підставі пункту 120-2.1 ст. 120-2 ПК України є протиправні дії щодо реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних з порушенням встановленого п. 231.6 ст. 231 ПК України терміну, передбаченого для такої реєстрації.
Разом з тим, протиправність оскаржуваного податкового-повідомлення рішення обґрунтовується неможливістю встановити точну суму грошового зобов`язання, яке підлягає до сплаті, оскільки сума штрафних санкцій у цифровому вираженні зазначено 60 706,32 грн. та відрізняється від суми штрафних санкцій зазначених прописом - шістдесят тисяч шість гривень 32 копійки, а також тим, що в порушення вимог п. 58.1 ст. 58 ПК України податковим органом до оскаржуваного податкового-повідомлення рішення не додано розрахунок нарахованих платнику податків штрафних санкцій.
З даного приводу Суд зазначає, що згідно з п/п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до п/п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій зі змісту податкового повідомлення-рішення від 12.09.2016 № 0000441500 видно, що у такому рішенні податковим органом визначено суму штрафних санкцій у цифровому вираженні у розмірі 60 706,32 грн., яка відрізняється від суми штрафних санкцій зазначених прописом - шістдесят тисяч шість гривень 32 копійки.
Суд зазначає, що як вірно встановлено судом першої інстанції матеріали справи містять розрахунок штрафних санкцій по акцизному податку до акта перевірки від 19.08.2016 № 27/1015/39446867, з якого вбачається, що сума штрафних санкцій згідно вказаного розрахунку визначена у розмірі 60 706,32 грн.(а.с. 45-51). Вказана сума штрафних санкцій у розмірі 60 706,32 грн. також зазначена податковим органом і в самому акті перевірки, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Миронівським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області при складанні податкового повідомлення-рішення від 12.09.2016 № 0000441500 була допущена технічна помилка при зазначенні суми грошового зобов`язання прописом «шістдесят тисяч шість гривень 32 копійки», тоді як правильною є сума «шістдесят тисяч сімсот шість гривень 32 копійки», що й відповідає сумі грошового зобов`язання за штрафними санкціями в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні, визначеній у таблиці цифрами.
При цьому, колегія суддів також враховує, що загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19.05.2020 у справі № 820/2300/18, від 30.04.2020 у справі № 810/384/16, від 17.03.2020 у справі № 808/4140/15, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 23.11.2023 у справі № 815/3358/15, але не виключно, в яких Верховний Суд звертає увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Щодо не надіслання разом з податковим повідомленням-рішенням розрахунку податкового зобов`язання, то Суд зазначає що відповідно до абз. 6 п. 58.1 ст. 58 ПК України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Тобто, вказаною нормою не встановлено прямого обов`язку надсилання податковим органом розрахунку податкового зобов`язання. Такий розрахунок додається до податкового повідомлення-рішення за наявності такого.
Аналогічний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19.11.2018 у справі № 804/5370/17.
Більш того, як вже було зазначено вище, в матеріалах справи міститься розрахунок штрафних санкцій по акцизному податку до акту перевірки від 19.08.2016 № 27/1015/39446867 (том 1 а.с. 12-17), який було надано позивачем при зверненні до суду з позовною заявою зі змісту якого видно, що сума штрафної санкції по акцизному податку складає 60 706,32 грн.
Отже, такі факти як помилки у найменуванні юридичної особи, її адреси, технічні помилки / описки у змісті податкового повідомлення-рішення / рішення, відсутність підпису посадової особи контролюючого органу, відсутність розрахунку до податкового повідомлення-рішення не впливають на його законність та не може бути самостійною підставою для визнання такого рішення контролюючого органу недійсним.
Вказаний висновок, міститься також і у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 815/3358/15.
Суд зазначає, що допущення у податковому повідомленні-рішенні технічних помилок/описок та надсилання податковим органом податкового повідомлення-рішення без розрахунку податкового зобов`язання не впливає на обов`язок особи сплачувати встановлені податковим законодавством податки та збори.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Миронівським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2016 № 0000441500, на підставі висновків, викладених в акті перевірки.
Щодо посилання позивача у позовній заяві на те, що у податковому повідомленні-рішенні зазначено вид підакцизного товару за платежем: «пальне», що свідчить про те, що таке податкове повідомлення-рішення має містити повну назву податку, збору або вид штрафних (фінансових) санкцій, штрафів, а не вид підакцизного товару, то Суд вважає вказані доводи безпідставними та необґрунтованими, оскільки такі доводи позивача відсутні у позовній заяві, з якою позивач звертався до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, а відтак такі доводи не були предметом розгляду в суді першої інстанції, як підстави позову.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасоване рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 у справі № 810/853/17 скасувати, постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі № 810/853/17 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк