ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року

м. Київ

справа №811/1162/18

адміністративне провадження № К/9901/8651/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 811/1162/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Кабінету Міністрів України про зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 (колегія у складі: головуючого судді Семененка Я.В., суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі-відповідач-1, ГУ ПФУ в Кіровоградській області), Кабінету Міністрів України (далі-відповідач-2, КМУ), в якому позивач просив:

-зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату позивачу пенсії згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру", постанови КМУ №657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури", на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 13.03.2018 №18-101вих.-18, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам, виходячи з 90% заробітної плати з дня звернення про перерахунок та виплатити недоплачену суму за минулий час з 01.12.2017, без обмеження граничним розміру пенсії, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 позов ОСОБА_1 задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийняті нових законів чи інших нормативно-правових актів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Кіровоградській області задоволено, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що починаючи з 01.01.2015, у зв`язку із змінами, які були внесені до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (Закон №1789-XII) Законом №76-VIII від 28.12.2014, змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх працівників прокуратури. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників відсутня в новій редакції частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.

Аналогічних змін зазначала і частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, у якій зазначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача як до органу пенсійного Фонду так і до суду, Кабінетом Міністрів України не було визначено умов перерахунку раніш призначених пенсій.

Отже, у період часу, з якого позивач просив здійснити перерахунок пенсії, такої підстави (умови) перерахунку раніше призначених пенсії як підвищення розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників законодавством визначено не було.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вказав на відсутність правових підстав для перерахунку позивачу пенсії у відповідності до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

ОСОБА_1 звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 за виключеними обставинами, вказуючи на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)2019 по справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за виключними обставинами відмовлено.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд виходив з того, що з резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) встановлено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Враховуючи викладене, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами визнане неконституційним та втратило чинність 13.12.2019. Враховуючи те, що як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, розгляду справи судом першої інстанцій, так і станом на дату прийняття Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом постанови від 26.07.2018, положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, а тому відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 виключною обставиною для перегляду зазначеної постанови суду апеляційної інстанції у даній справі.

Суд апеляційної інстанції також вказав на те, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 не може свідчити про наявність у позивача права на перерахунок пенсії з 01.12.2017, як про те просив позивач, а таке право у позивача виникло з 13.12.2019. Водночас, судом враховано, що при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає аналогічні аргументи, що і у поданій до суду апеляційної інстанції заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Відповідач надіслав до Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення скарги заперечує в повному обсязі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 25.03.2020 зареєстровано вказану касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2020, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С. Г.

Ухвалою Верховного суду від 30.03.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, справу призначено до розгляду в попереднє судове засідання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати обставину (підставу), яка виникла пізніше ухвалення судового рішення. Тобто, перегляд справи у зв`язку з виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням підстав, які виникли після ухвалення судового рішення.

Згідно зі частинами 5, 6 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

За приписами частин 1, 2 статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Частиною 4 статті 368 КАС України встановлено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Зі змісту поданої позивачем до суду апеляційної інстанції заяви про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 за виключними обставинами вбачається, що останній, як на підставу для такого перегляду посилається на прийняття рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Як слідує з резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнано неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Установлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: " 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Тобто, відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнано неконституційним, втратило чинність та, відповідно, не підлягає застосуванню з 13.12.2019 - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), що також прямо встановлено даним рішенням.

Поряд з цим, предметом розгляду у справі, рішення у якій заявник просить переглянути за виключними обставинами, були правовідносини, що виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19).

Враховуючи, що на час виникнення спірних відносин у цій справі законодавством про пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій було покладено на Кабінет Міністрів України, то відсутні підстави для задоволення заяви позивача про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018, оскільки позивач у цій справі просив відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з 01.12.2017, коли закон про право, форми і види пенсійного забезпечення не передбачав підстав, умов та порядку перерахунку пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури.

Таким чином, з огляду на відсутність ретроспективної дії рішення Конституційного Суду України, яке, на думку позивача, є підставою для перегляду за виключними обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви позивача про перегляд за виключними обставинами цього рішення.

Між тим, колегія суддів звертає увагу, що продовження існування стану порушення прав чи інтересів позивача й після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом задля їх захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 712/4939/16-а, від 28.10.2020 у справі №727/3366/16-а.

Також Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 25.03.2020 у справі № 808/1628/18 серед іншого вказала на те, що касаційні суди у цих справах фактично встановили, як слід застосовувати норми закону, які рішенням Конституційного Суду України визнані неконституційними, і, по-друге, суди насправді не допустили суперечливого та взаємовиключного розуміння і застосування положень законодавства, що були чинними на час розгляду спору, але втратили законну силу після визнання їх неконституційними на підставі рішення суду конституційної юрисдикції.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновків, викладених у низці рішень Верховного Суду щодо правовідносин, які склались у цій справі.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 за виключними обставинами.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Так, колегія суддів приймає до уваги висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" та від 24.07.2003 у справі "Рябих проти Росії", відповідно до яких одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини зазначав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v.UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Крім того, із змісту імперативних приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами виключно, якщо рішення суду ще не виконане.

У випадку, що є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, оскільки є рішенням, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено та не передбачає примусового виконання.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 711/6019/16-а, від 16.06.2020 у справі № 825/506/18 та від 23.07.2020 у справі №703/4523/16-а.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив, що рішення суду апеляційної інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 350 368 369 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко