ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року

м. Київ

справа №812/1239/16

адміністративне провадження № К/9901/14625/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 (суддя Чиркін С. М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 (головуючий суддя Блохін А. А., судді: Сіваченко І. В., Шишов О. О.) у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, Офісу великих платників податків ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківський області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 02.10.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Луганськтепловоз» задовольнив повністю:

- визнав протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС щодо неподання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» податку на додану вартість за липень 2013 року;

- визнав протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо невнесення заяви ПАТ «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 30' 460' 464,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

- зобов`язав Офіс великих платників податків ДФС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в порядку, передбаченому пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (ПК України), заяву про повернення ПАТ «Луганськтепловоз» суми бюджетного відшкодування та необхідні дані щодо відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» з бюджету податку на додану вартість на суму 30' 460' 464,00 грн за декларацією з податку на додану вартість за липень 2013 року.

Верховний Суд ухвалою від 18.10.2018 (касаційне провадження №К/9901/60254/18) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017.

У зв`язку з невиконанням відповідачем рішення суду ПАТ «Луганськтепловоз» звернулось до суду із заявою про видачу виконавчого листа (т. XVII (17), а.с. 244).

31.01.2018 Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

15.01.2019 державний виконавець органу державної виконавчої служби виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (т. XVIIІ (18), а.с. 7-8).

22.01.2018 Офіс великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП, відповідач) подав до суду заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні в порядку, передбаченого статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (т. XVIIІ (18), а.с. 2-16).

На обґрунтування вимог заяви відповідач зазначив, що Офіс ВПП не має можливості внести до вищевказаного Реєстру заяву ПАТ «Луганськтепловоз» про повернення бюджетного відшкодування в сумі 30' 460' 464,00 грн на розрахунковий рахунок товариства, оскільки не здійснює облік та контроль за станом його розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами. На податковому обліку в Харківському управлінні Офісу ВПП товариство перебувало до 31.12.2017, а з 01.01.2018 переведено на облік до іншого контролюючого органу - ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головне управління ДФС у Луганській області, оскільки відповідно до наказу Державної фіскальної служби (ДФС) від 26.09.2017 №632 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік» з 01.01.2018 не входить до реєстру великих платників. З огляду на вказане виникає необхідність заміни сторони виконавчого провадження з Офісу ВПП на Головне управління ДФС у Луганській області (ГУ ДФС).

Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 06.02.2019, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, заяву Офісу ВПП задовольнив: замінив боржника у виконавчому провадженні №58080363 з примусового виконання виконавчого листа у справі №812/1239/16, виданого Луганським окружним адміністративним судом 31.01.2018, яким зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в порядку, передбаченому пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, заяву про повернення ПАТ «Луганськтепловоз» суми бюджетного відшкодування та необхідні дані щодо відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» з бюджету податку на додану вартість на суму 30' 460' 464,00 грн за декларацією з податку на додану вартість за липень 2013 року з Офісу великих платників податків ДФС (ідентифікаційний код 39440996, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 11г) на Головне управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72).

Висновок суду про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження вмотивований тим, що: виконавче провадження відкрито 15.01.2019 та на момент розгляду заяви не завершено; платник податків (позивач) з Офісу ВПП переведений на обслуговування до іншого контролюючого органу відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі - Порядок №1588); функції з адміністрування податків передано ГУ ДФС. У зв`язку з цим з метою забезпечення виконання судового рішення суд визнав доцільною заміну боржника у виконавчому провадженні у цій справі.

ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні заяви про заміну боржника.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ГУ ДФС доводить, що належним боржником у виконавчому провадженні є Офіс ВПП, оскільки цей контролюючий орган не відповідає ознакам вибулої сторони виконавчого провадження, а переведення ПАТ «Луганськтепловоз» як платника податків на податковий облік до іншого контролюючого органу та передача його облікової справи жодним чином не свідчить про перехід обов`язку щодо виконання судового рішення від Офісу ДФС до іншого контролюючого органу. Суди не врахували, що Офіс ВПП не навів жодних доказів неможливості виконання рішення суду, та не довів, яким чином факт передачі облікової справи до іншого контролюючого орган впливає на виконання судового рішення з огляду на приписи пункту 10.14 розділу X Порядку №1588. Залишено поза увагою й те, що здійснюване в цій справі виконавче провадження є завершальною стадією її судового провадження.

Також касаційна скарга обґрунтована правовим висновком щодо застосування норм процесуального закону, якими унормовано заміну сторони виконавчого провадження, у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №819/346/16, від 27.12.2018 у справі №812/825/16 та від 06.12.2018 у справі №804/3655/16.

Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, Харківське управління Офісу ВПП посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, доводить про перехід обов`язку щодо виконання судового рішення від Офісу ВПП до іншого контролюючого органу у зв`язку з тим, що товариство не було включеного до Реєстру великих платників податків (ВПП), і просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Позивачем у відзиві на касаційну скаргу заявлені аналогічні вимоги.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, відзиви сторін, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій про заміну боржника у виконавчому провадженні не відповідають зазначеним вимогам.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 15 цього Закону встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Отже, під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. У розумінні статті 52 КАС України правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Відповідно частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Отже, стосовно юридичних осіб правонаступництво допускається у випадку їх злиття, приєднання, поділу та перетворення.

Частиною першою статті 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Відтак, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. А підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися саме із суб`єктом владних повноважень.

У цій справі підставою для заміни сторони виконавчого провадження на стадії виконання судового рішення стали обставини прийняття ДФС рішення про зміну основного місця обліку ПАТ «Луганськтепловоз» та його переведення на облік до іншого контролюючого органу з 01.01.2018 внаслідок невключення товариства до Реєстру ВПП. Тобто суди в основу своїх рішень поклали події, які відбулися з ПАТ «Луганськтепловоз» (стягувачем у виконавчому провадженні), а не із суб`єктом владних повноважень - Офісом ВПП (боржником у виконавчому провадженні), діяльність і адміністративна компетенція, а відтак і зобов`язання якого не припинялися та до інших органів державної влади не переходили. Відповідно підстав правонаступництва в розумінні частини другої статті 104 Цивільного кодексу України не було.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій зробили неправильний висновок щодо прав і обов`язків сторін в цій адміністративній справі та помилково визнали необхідність заміни боржника у виконавчому провадженні, передбачену статтею 379 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені в постанові Верховного Суду від 11.10.2019, ухваленої у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №812/1408/16 (адміністративне провадження №К/9901/20481/19).

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДФС про заміну сторони виконавчого провадження у справі №812/1239/16 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко

Т.А. Чумаченко,

Судді Верховного Суду