ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року

м. Київ

справа №812/26/16

адміністративне провадження № К/9901/51918/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, прийняту у складі колегії суддів: Гайдара А.В. (головуючий), Василенко Л.А., Компанієць І.Д.

І. Суть спору

1. 14.01.2016 публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Луганськтепловоз» звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014 № 0000151902 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» за основним платежем на суму 2 315 357,00 грн та за штрафними санкціями на суму 1 157 678,50 грн, загалом - 3 473 035,50 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він правомірно відніс до складу витрат суму 3 503 458,00 грн, понесених в результаті реально вчинених господарських операцій, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами і податковими накладними, в даному випадку порушення підпунктів 138.2, 138.8 статті 138, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України відсутнє.

3. Укладені ПАТ «Луганськтепловоз» угоди з ТОВ ВКСФ «Авалон ЛТД», ТОВ «Інструменти нових технологій», ТОВ «Хімцентр», ТОВ «ТПП Спектр», ПП «Валдай-Луганськ», ТОВ «Укрпромізол», ТОВ «Енергообладнання», ПП «Универсалінструмент», ТОВ «Акрополь Донбас», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ПП «Рембудкомплект-плюс», ПП «Технопост», ТОВ НВФ «Промкомплект», ПП «Транссервіс», ТОВ «Елконт», ТОВ «Стілл-Імпекс», ТОВ «Дніпрокомпрессордеталь», ТОВ «Елегін», ТОВ «Різнопрофіль», ТОВ «ЛФК «Оптима», ТОВ «Оптіма Лайт», ПП «Тіра», ТОВ «Альфа Вест», ТОВ ПМТП «Промснаб», МЧП «Оста», ПП «Технопром», ТОВ «Анкомтехсервіс», ТОВ «НВП «Інструментальний центр», ТОВ «Рік СВ Прилад», ПП «Флекс-Полімер» та ТОВ «Реалтранс груп» є реальними, по ним здобувалися товари (роботи, послуги), основні кошти, провадилося виконання робіт у рамках господарської діяльності Товариства, придбання й використання товарів (робіт, послуг) у контрагентів, що підтверджується накладними, рахунками, податковими накладними, виписками банку, прибутковими ордерами, комплектувальними відомостями, вимогами, калькуляціями на вироби, які виготовляються, актами виконаних робіт, про що зазначено в акті перевірки.

4. Сума нарахованого позивачем земельного податку по промисловій території відповідно до поданих податкових декларацій по платі за землю включена до складу податкових видатків відповідно до норм статті 138.10.2 ПК України, тому відсутні порушення в частині інших видатків у розмірі 27781,20 грн.

5. Також позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору від 26.12.2007 №830-670/07 МПП «Сплав Плюс» поставляло ПАТ «Луганськтепловоз» товар. Додатковою угодою від 21.07.2009 № 3 до договору передбачено, що ПАТ «Луганськтепловоз» видає МПП «Сплав Плюс» простий процентний вексель № 0267408 на суму 12152240 грн як розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності (під 37,078%) річних (у тому числі ПДВ). Відсотки за векселем нараховуються по факту пред`явлення векселя по платежу на підставі акту. Простий процентний вексель, емітований ПАТ «Луганськтепловоз» за № 0267408, першим векселедержателем якого є МПП «Сплав Плюс», по індосаменту переданий ТОВ «Діоніс 2007». Тому пред`явлення до платежу ПАТ «Луганськтепловоз» простого процентного векселя було зроблено іншим векселедержателем ТОВ «Діоніс 2007», який не здійснював поставок товарно-матеріальних цінностей за договором від 26.12.2007 № 830-670/07. Сума нарахованих відсотків за векселем № 0267408 відповідно до акту від 21.04.2011 склала 7 890 197,08 грн.

6. З огляду на те, що пред`явлення векселя № 0267408 до платежу відбулося іншим векселедержателем ТОВ «Діоніс 2007», що підтверджується актом від 21.04.2011, така операція не є об`єктом оподаткування по ПДВ відповідно до пункту 189.7 статті 189 ПК України, тому позивач правомірно включив до складу фінансових видатків при визначенні об`єкта оподаткування по податку на прибуток всю суму нарахованих відсотків за векселем в розмірі 7 890 197,05 грн.

7. Також позивач зазначав, що не вчинив порушень підпунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 статті 139, пункту 198.3 статті 198 ПК України по взаємовідносинам з ТОВ «Елконт» в частині поставки перетворювачів М-ТПП-3600В2, висновок про завищення витрат на суму 7752142,00 грн є необґрунтованим, оскільки укладені між позивачем та ТОВ «Елконт» договори мають реальний товарний характер, по ним придбавалися перетворювачі М-ТПП-3600В2, необхідні для виробництва тепловозів, укладення договорів з ТОВ «Елконт» та поставка перетворювачів по ним відбувалася в рамках господарської діяльності позивача.

8. На підставі викладеного позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014 № 0000151902 форми «Р».

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

9. Судами попередніх інстанцій установлено, що ПАТ «Луганськтепловоз» (код ЄДРПОУ 05763797), є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 18 червня 2003 року, про що свідчить інформація, зазначена у виписці з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 арк.справи 11).

10. Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - 057637912013, про що свідчить інформація, зазначена у витязі з реєстру платників податку на додану вартість (т.1 арк.справи 39).

11. ПАТ «Луганськтепловоз» перебував на обліку в СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці про взяття на облік платника податків від 09.07.2015 № 1528051400090 (т.1 арк.справи 38).

12. 10.05.2012 позивач подав уточнюючу податкову декларацію № 9016696573 з податку на прибуток підприємства за звітний період 2-4 квартал 2011 року, у якій зазначив суму доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування 1 230 584 188 грн, а також зазначив, що витрати збільшились на 892 337 грн, у т.ч. за рахунок збільшення собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) на 1 023 062 грн та зменшення інших витрат на 130 725 грн (т.11 арк.справи 35-42).

13. 08.11.2012 позивач подав уточнюючу податкову декларацію № 9069849866 з податку на прибуток підприємства за звітний період півріччя 2012 року, де зазначив зменшення доходів на 392 020 грн, в т. ч. за рахунок зменшення інших доходів від відновлення безнадійної кредиторської заборгованості на 392 020 грн ПП «Аволон», яку було сплачено, а також вказав, що витрати залишились без змін (т.2 арк.справи 1-11).

14. 21.01.2013 позивач подав уточнюючу податкову декларацію № 9085638495 за три квартали 2012 року, де зазначив збільшення доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) на 44584,00 грн, а також вказав, що збільшено витрати на 38784,00 грн, у т.ч. за рахунок збільшення собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) на 44584,00 грн та відбулося зменшення інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат на 5800,00 грн (т.2 арк.справи 18).

15. 19.02.2013 позивач подав уточнюючу податкову декларацію № 9087511514 за 2012 рік, де зазначив збільшення доходів на 18210723,00 грн за рахунок збільшення доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) та що витрати залишились без змін (т.2 арк.справи 27).

16. На підставі направлень від 16.09.2013 № 41, № 42, № 43, № 44, № 45, № 46 та від 18.10.2013 № 68, № 69, № 79, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання та відповідно до наказів СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ МД від 05.09.2013 № 105, від 16.09.2013 № 140, від 10.10.2013 № 168, від 18.10.2013 №173, від 25.10.2013 № 180, від 07.11.2013 № 206, від 10.12.2013 № 264, у період з 17.09.2013 по 28.10.2011 проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Луганськтепловоз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено Акт від 26.12.2013 № 168/19-0/05763797 (т.1 арк.справи 141-217).

17. Перевіркою встановлено, зокрема, порушення:

1) підпункту 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.6, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункт 138.10.4 пункт 138.10 статті 138, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 436 858 грн, у тому числі: півріччя 2012 року 1120213,00 грн (у тому числі ІІ квартал 2012 року 1120213,00 грн), три квартали 2012 року 1829491,00 грн (у тому числі ІІІ квартал 2012 року 709278 грн); 2012 рік 2436857,00 грн (у тому числі IV квартал 2012 року 607366,00 грн).

18. 08.01.2014 за вих. № 866-983 позивач подав заперечення до акту перевірки (т.1 арк.справи. 40-43).

19. 14.01.2014 СДПІ надала відповідь «Про розгляд заперечень» за № 355/10/19-105, де зазначила, що пункт 1 висновків акту перевірки від 26.12.2013 № 168/19-0/05763797 викладено у наступній редакції: «Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Луганськтепловоз»: 1. пункт 138.2, підпункт 138.8.1 пункт 138.8 статті 138, підпункт 139.1.6, підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139, підпункт 138.10.4 пункт 138.10 статті 138, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено:

20. - заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2315357 грн, у тому числі: півріччя 2012 року 1148148 грн (у тому числі ІІ квартал 2012 року 1148148,00 грн); три квартали 2012 року 1770539,00 грн (у тому числі ІІІ квартал 2012 року 622392,00 грн); 2012 рік 2315357,00 грн. (у тому числі IV квартал 2012 року 544817,00 грн);

21. - заниження об`єкту оподаткування від усіх видів діяльності за період з 01.10.2011 по 31.12.2012: за 2011 рік на суму 1319502,00 грн, за 1 квартал 2012 року на суму 4004936,00 грн».

22. 31.01.2014 позивач отримав податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.01.2014 № 0000151902, яким ПАТ «Луганськтепловоз» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» за основним платежем на суму 2315357,00 грн та за штрафними санкціями на суму 1157678,50 грн, загалом - 3473035,50 грн (т.1 арк.справи 15).

23. Судами встановлено, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» за основним платежем на суму 2315357,00 грн та за штрафними санкціями на суму 1157678,50 грн, загалом - 3473035,50 грн в тому числі:

1) ІІ-ІV квартал 2011 року 1319502,00 грн, в тому числі:

24. - за результатами взаємовідносин з контрагентами ТОВ ВКСФ «Авалон ЛТД» (1212,00 грн), ТОВ «Інструменти нових технологій» (4125,00 грн) 5 337,00 грн;

25. - внаслідок сплати земельного податку за ВАТ «Темпо» - 5557,00 грн;

26. - внаслідок включення до витрат ПДВ у складі процентів по векселю серії АА №0267408 202608,00 грн.;

27. - внаслідок придбання у ТОВ «Елконт» продукції за завищеною ціною 1106000,00 грн.

28. 2) І квартал 2012 року 4004936,00 грн, в тому числі:

29. - за результатами взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Хімцентр» (1701,00 грн), ТОВ «ТПП Спектр» (2958,00 грн), ТОВ «Стіл-Імпекс» (49374,00 грн), ТОВ «Енергообладнання» (413,00 грн), ТОВ ВКФС «Авалон» (5009,00 грн), ТОВ «Укрпромізол» (6164,00 грн), ТОВ «Акрополь-Донбас» (5283,00 грн), ТОВ «Інструменти нових технологій» (2550,00 грн) 73 452,00 грн;

30. - внаслідок сплати земельного податку за ВАТ «Темпо» - 5 558,00 грн;

31. - внаслідок включення до витрат ПДВ у складі процентів по векселю серії АА № 0267408 1112425,00 грн;

32. - внаслідок придбання у ТОВ «Елконт» продукції за завищеною ціною 1494000,00 грн;

33. - внаслідок включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в рядку 065 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року, від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2011 рік (-) 18819331,00 грн, замість (-) 17493550,00 грн, тобто показник від`ємного значення об`єкта оподаткування у І кварталі 2012 року завищено на 1319502,00 грн.

34. Уважаючи оскаржувані податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014 № 0000151902 форми «Р» протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

35. Луганський окружний адміністративний суд постановою від 15.11.2015 позовні вимоги задовольнив повністю.

36. Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 24.04.2018 рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014 № 0000151902 на суму 3 122 621, 66 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

IV. Касаційне оскарження

37. У касаційні скарзі представник позивача, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати його рішення та залишити в силі у повному обсязі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 у справі №812/26/16.

38. У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

39. Відповідно до положень Закону України від 23.02.2006 №3480- IV «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

40. Згідно з ст. 4 Закону України від 05.04.2001 №2374-III «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

41. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання з оплати за таким договором та виникають грошові зобов`язання з оплати за векселем.

42. Як наслідок, не важливо чи покупець у якості компенсації за товар передає власний вексель, чи вескель третьої особи, у таких операціях відбувається рух певного цінного паперу - векселя.

43. Згідно із п.п. 14.1.244 п. 14.1 статі 14 ПК України товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

44. Пунктом 189.7 статті 189 ПК України визначено, що у разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об`єктом оподаткування згідно із статтею 185 Податкового кодексу України, під забезпечення боргових зобов`язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

45. Згідно з пунктом 189.8 статті 189 ПК України на номінал векселя, у тому числі без урахування дисконтів або з урахуванням процентів, податкові зобов`язання не нараховуються.

46. Підпунктом 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 ПК України встановлено, що не є об`єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб`єктами підприємницької діяльності.

47. Відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов`язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

VІ. Оцінка Верховного Суду

48. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 17.01.2014 № 0000151902, яке ґрунтується на висновках останнього про заниження позивачем суми податку на прибуток.

49. Заниження суми податку на прибуток складається з таких складових: завищення витрат на суму 3503458,00 грн з причини відображення нереальних господарських операцій (нікчемні угоди); завищення витрат на суму 27 787,20 грн внаслідок сплати земельного податку за ВАТ «Темпо» у розмірі 27 787,20 грн; завищення витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, у сумі 1315033,00 грн по векселю МПП «Сплав-плюс»; завищення податкового кредиту на 7752142,00 грн з причини придбання у ТОВ «Елконт» продукції за завищеною ціною.

50. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди позивача із рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо правомірності віднесення до складу витрат суми сплачених відсотків за векселем №АА 0267408.

51. Позивач зазначає, що вексель АА № 0267408 пред`явлено до сплати не МПП «Сплав- плюс», з яким в позивача були договірні відносини, а третьою особою векселедержателем TOB «Діоніс-2007», якому вексель передано МПП «Сплав-плюс» шляхом вчинення індосаменту, і при сплаті суми нарахованих на номінал векселя АА №0267408 процентів податок на додану вартість не виділявся.

52. З посиланням на положення пунктів 189.7 та 189.8 статті 189 ПК України позивач указує, що будь-яка операція з передачі векселя, у тому числі емітованого третьою особою, у якості погашення заборгованості за поставлений товар, не буде оподатковуватись податком на додану вартість, а отже передача покупцем, юридичною особою, власного векселя у якості компенсації за товар не повинна мати для нього жодних податкових наслідків.

53. Судами попередніх інстанцій установлено, що АТ «ХК «Луганськтепловоз» та МПП «Сплав-Плюс» укладено договір від 26.12.2007 № 830-670/07 (т.6 арк.справи 182-183) та додаткові угоди від 08.10.2008 № 1 (т.6 арк.справи 185), від 01.03.2009 № 2 (т.6 арк.справи 186), від 21.07.2009 № 3 (т.6 арк.справи 187) про купівлю-продаж продукції.

54. Додатковою угодою від 21.07.2009 № 3 до договору № 830-670/07 визначено форму розрахунків між сторонами у вигляді простого процентного векселю. Номінальна сума векселю складає узгоджену суму заборгованості за поставлений товар в розмірі 12 155 240 грн. у тому числі ПДВ 37,078 % річних, у т.ч. ПДВ.

55. В оплату за ТМЦ ПАТ «Луганськтепловоз» передав МПП «Сплав-плюс» простий процентний вексель серії АА № 0267408, емітентом якого є ВАТ «ХК «Луганськтепловоз», складений 21.07.2009 в м. Луганську, дата погашення по пред`явленню, номінальна сума векселя 12 155 240,49 грн, у тому числі ПДВ, відсоток річних 37,078 %, в тому числі ПДВ (т.6 арк.справи 188).

56. Простий вексель серії АА № 0267408 пред`явлено до сплати ТОВ «Діоніс-2007» згідно акту пред`явлення векселів до платежу від 21.04.2011 (т.6 арк.справи 190).

57. ПАТ «Луганськтепловоз» платіжними дорученнями від 21.04.2011 № 2357, перераховано ТОВ «Діоніс-2007» 12 155 240,49 грн в оплату за зазначений вексель (т.6 арк.справи 192).

58. Також ПАТ «Луганськтепловоз» перераховано ТОВ «Діоніс-2007» в оплату процентів по векселю АА 0267408 від 21.07.2009 - 7 890 197,05 грн. та віднесено до складу витрат у ІV кварталі 2011 року - 1 215 645 грн., у І кварталі 2012 року - 6 674 552 грн.

59. При нарахуванні процентів по векселю не було виділено суму ПДВ у розмірі 1 315 032,84 грн.

60. Разом з тим ПАТ «Луганськтепловоз» до складу фінансових витрат включено суму ПДВ, яка входить до складу процентів по векселю в сумі 1 315 032,84 грн., що були перераховані в якості оплати процентів по векселю серії АА № 0267408 власної емісії, що призвело до завищення витрат, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, у розмірі 1 315 033 грн.

61. Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

62. Згідно з обставинами справи оплату за вексель та проценти ПАТ «Луганськтепловоз» перерахувало ТОВ «Діоніс-2007», з яким не мало господарських відносин.

63. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ПАТ «Луганськтепловоз» безпідставно збільшено витрати на суму ПДВ, яка повинна враховуватись у складі процентів по векселю, що призвело до завищення задекларованих ПАТ «Луганськтепловоз» показників у рядку 06.3 Декларацій «Фінансові витрати відповідно підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 розділу III ПК України».

64. На підставі наведеного, у цій частині податкове повідомлення-рішення 17.01.2014 № 0000151902 є законним та скасуванню не підлягає, а тому висновки суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині є правильними.

65. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування його рішення, а тому касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення.

66. Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених судами висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

67. В частині задоволення позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках цього касаційного провадження.

68. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

69. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі №812/26/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко