ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 812/94/16

касаційне провадження № К/9901/28886/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 (судді Ковальова Т.І.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 (судді: Васильєва І.А., Жаботинська С.В., Казначеєва Е.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про скасування висновку та повідомлення в окремих частинах,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08.02.2016 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ в м. Лисичанську Головного управління ДФС України в Луганській області, в якому просив скасувати висновок та повідомлення у частині встановлення недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, в частині незазначення у пункті 20 суми внеску до статутного фонду, яка відповідно до підпункту 165.1.44 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України є оподатковуваним доходом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що заповнюючи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, він керувався інструкціями, наданими у примітках до декларації, а з неврегульованих питань - заповнював дійсну інформацію на власний розсуд, оскільки нормативно - правового акта (інструкції, порядку заповнення тощо), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України, який би регламентував порядок заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, на час заповнення такої декларації не існувало. Доводи відповідача про те, що позивач мав зазначити у позиції 20 рік «Інші види доходів (не зазначені у позиціях 6-19)» розділу ІІ «Відомості про доходи» Декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 суму внеску до статутного фонду (9993000,00 грн), оскільки така сума внеску відповідно до підпункту 165.1.44 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України визначається неоподатковуваним доходом, є безпідставними. Внесена позивачем сума внеску до статутного фонду юридичної особи не є доходом позивача, що підлягав декларуванню у розділі ІІ декларації. Так, позивач дійсно є власником корпоративних прав у юридичній особі - СТРАХОВА КОМПАНІЯ ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОЛВІ», код ЄДРПОУ 20187383. Протягом 2014 року відбулося збільшення розміру статутного капіталу товариства, проте під час внесення змін до статутного капіталу товариства розмір належної позивачеві частки корпоративних прав у статутному капіталі залишився незмінним. Збільшення розміру статутного капіталу юридичної особи було здійснено за рахунок реінвестиції нерозподіленого прибутку до статутного капіталу пропорційно часткам учасників та у відповідності до протоколів Загальних зборів учасників від 31.01.2014 № 85 та від 08.12.2014 № 86, тобто без зміни розміру частки корпоративних прав кожного учасника. Така капіталізація компанії відбулася на виконання вимог Закону України «Про страхування» стосовно формування статутного капіталу страховика у розмірі одного мільйону Євро за валютним обмінним курсом України та край нестабільним валютним курсом Євро. При цьому юридична особа не приймала рішень про виплату позивачу як власнику корпоративних прав додаткових дивідендів у сумі 9993000,00 грн, окрім задекларованих ним у декларації дивідендів в сумі 665000,00 грн.

Відповідач у запереченнях проти позову просив відмовити в його задоволенні, оскільки відомості, зазначені позивачем у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, є недостовірними та не відповідають наявній податковій інформації. Відповідач вважає, що позивач унаслідок внеску до статутного фонду Страхової компанії Товариства з додаткової відповідальністю «Олві» за 2014 рік в сумі 9993000,00 грн отримав суму доходу, оскільки відповідно до підпункту 165.1.44 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права визнається доходом, який не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Проте цю суму доходу позивач не відобразив у позиції 20 розділу ІІ зазначеної декларації.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 29.03.2016 позов задовольнив. Визнав противоправним та скасував висновок від 30.12.2015 № 4760-12-09-17-02 про результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру ОСОБА_1 , у частині встановлення недостовірних даних та невідповідності наявній податковій інформації щодо незазначення у пункті 20 розділу ІІ Декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік доходу у вигляді внесків до статутного фонду в сумі 9993000,00 грн. Визнав противоправним та скасував повідомлення № від 30.12.2015 № 4769-12-09-17-02 про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, в частині невнесення даних до пункту 20 розділу ІІ Декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_1 , який обіймає посаду народного депутата України, щодо внеску до статутного фонду, який згідно з підпунктом 165.1.44 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України є неоподаткованим доходом.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.05.2016 залишив без змін постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2016.

ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, посилаючись на ті самі доводи, що наводились судам попередніх інстанцій як підстави для відмови в задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.07.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Верховний Суд ухвалою від 06.07.2020 прийняв касаційну скаргу до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 07.07.2020, під час якого суд дійшов висновку про необхідність призначення справи до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 15.09.2020, який не відбувся та був перенесений на 09.02.2021.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

ОСОБА_1 обіймав посаду народного депутата України і подав 07.07.2015 до ДПІ у м. Лисичанську Декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік.

ДПІ у м. Лисичанську на виконання вимог частини дев`ятої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206-VI здійснила перевірку достовірності зазначених у декларації відомостей, під час якої установила, зокрема, що у пункті 20 «інші види доходів (не зазначені у позиціях 6-19)» розділу ІІ декларації позивач не вказав суму до статутного фонду, яка згідно з підпунктом 165.1.44 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України є неоподатковуваним доходом.

У зв`язку зі встановленням розбіжностей між відомостями, зазначеними в декларації, та наявною податковою інформацією, ДПІ у м. Лисичанську відповідно до пункту 16 Порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2015 за № 418/26863, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2015 за № 418/26863 (далі - Порядок № 418/26863) у листі від 08.09.2015 № 1375/12-09-17 повідомила про них суб`єкта декларування в письмовій формі з метою отримання письмових пояснень, причин виникнення розбіжностей та/або копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

ОСОБА_1 у листі від 22.09.2015 № 22-09-01/2015 ДПІ у м. Лисичанську зазначив письмові пояснення щодо таких розбіжностей та додав наявні документи, зокрема, у підтвердження правомірності невідображення показників у пункті 20 Розділу II «Відомості про доходи» декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік.

ДПІ у м. Лисичанську у листі від 21.09.2015№ 1665/12-09-17 повідомила ОСОБА_1 про виявлення додаткових розбіжностей, а саме: незазначення у пункті 9 «дивіденди, проценти» розділу II декларації суми коштів, яку контролюючий орган вважає його доходом за 2014 рік, 9993000,00 грн.

ОСОБА_1 у листі від 02.10.2015 № 02-10-02/2015 надав відповідачу пояснення щодо усіх виявлених розбіжностей та додав копії документів.

Унаслідок проведеної перевірки, ДПІ у м. Лисичанську дійшла висновку, що відомості, зазначені ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, є недостовірними та не відповідають наявній податковій інформації.

Згідно з пунктами 17 та пункту 20 Порядку № 418/26863 за підсумками перевірки відповідач склав висновок від 30.12.2015 № 4760-12-09-17-02 про результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_1 , і повідомлення від 30.12.2015 № 4769-12-0917-02 про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру

та надіслав це повідомлення керівнику органу, де працює суб`єкт декларування.

Апарат Верховної ради України повідомив позивача у листі від 14.01.2016 № 20-22/83/6749 про надходження від відповідача повідомлення про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру від 30.12.2015 № 4769-12-0917-02.

Суди попередніх інстанцій також установили, що позивач є власником корпоративних прав у юридичній особі СТРАХОВА КОМПАНІЯ ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОЛВІ», код ЄДРПОУ 20187383.

Відповідно до статуту Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю «Олві»:

решта вкладів (несплачена) підлягає сплаті за рахунок внесків грошових коштів учасниками товариства та розподілу прибутку пропорційно часткам кожного учасника товариства у статутному капіталі протягом одного року з моменту державної реєстрації нової редакції статуту (підпункт 6.4);

усі вклади, що вносяться до статутного капіталу переходять у власність товариства і складають майно (майнові права) товариства (підпункт 6.5);

розмір статутного капіталу може бути збільшено або зменшено за рішенням загальних зборів учасників. Будь-яке таке збільшення може здійснюватися: а) шляхом додаткових внесків від одного або більше учасників товариства; б) шляхом реінвестиції частини або всього прибутку товариства до статутного капіталу. В обох випадках це може відбутися за умови відповідного рішення загальних зборів учасників (підпункт 6.7.1).

Згідно із зазначеним статутом розмір статутного капіталу може бути збільшено або зменшено за рішенням загальних зборів учасників. Будь-яке таке збільшення може здійснюватися, в тому числі, шляхом реінвестиції частини або всього прибутку товариства до статутного капіталу. Це може відбутися за умови відповідного рішення загальних зборів учасників.

Протягом 2014 року відбулося збільшення розміру статутного капіталу СК ТДВ «ОЛВІ».

За повідомленням Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю «Олві» у листі від 28.09.2015 вих. № 38 під час внесення змін до статутного капіталу товариства розмір належної позивачу частки корпоративних прав у статутному капіталі СК ТДВ «ОЛВІ» залишився незмінним.

Згідно зі статутом Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю «Олві»:

відповідно до змін № 3, що зареєстровані 19.12.2008 Державним реєстратором виконавчого комітету Лисичанської міської ради Луганської області, розмір належної позивачу частки (розмір його корпоративних прав) становить 99,93 % від загального статутного капіталу, що на момент реєстрації змін до статуту складало 14989500,00 грн;

відповідно до змін № 8, що зареєстровані 30.12.2014 Державним реєстратором виконавчого комітету Лисичанської міської ради Луганської області, розмір належної позивачу частки (розмір його корпоративних прав) становить 99,93 % від загального статутного капіталу, що на момент реєстрації змін до статуту складало 24982500,00 грн.

Страхова компанія Товариство з додатковою відповідальністю «Олві» також засвідчила, що збільшення розміру статутного капіталу було здійснено за рахунок реінвестиції нерозподіленого прибутку до статутного капіталу товариства пропорційно часткам учасників та у відповідності до протоколів загальних зборів учасників від 31.01.2014 № 85 та від 08.12.2014 № 86, тобто без зміни розміру частки корпоративних прав кожного учасника. Така капіталізація компанії відбулася на виконання вимог Закону України «Про страхування» стосовно формування статутного капіталу страховика в розмірі одного мільйону Євро за валютним обмінним курсом України та край нестабільним валютним курсом Євро.

Рішень про виплату позивачу як власнику корпоративних прав додаткових дивідендів в сумі 9993000,00 грн, окрім тих, що він зазначив у декларації в сумі 665000,00 грн, Страхова компанія Товариство з додатковою відповідальністю «Олві» не приймала.

Позиція ДПІ у м. Лисичанську полягає у такому.

Згідно з використаною під час здійснення перевірки відповідно до пункту 8 Порядку № 418/26863 податковою інформацією, отриманою від Реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, установлено, що розмір внесків ОСОБА_1 до статутного фонду Страхової компанії Товариства з додаткової відповідальністю «Олві» за 2014 рік складає 9993000,00 грн. Ця сума є сумою доходу ОСОБА_1 , оскільки відповідно до підпункту 165.1.44 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права визнається доходом, який не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Тому, ця сума доходу мала бути відображена як інші види доходів, що не зазначені у позиціях 6-19, у позиції 20 розділу ІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не погодився з такою позицією контролюючого органу, зважаючи на те, що позивач не отримав доходу у розумінні підпункту 165.1.44 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України унаслідок здійснення внесків до статутного фонду Страхової компанії Товариства з додаткової відповідальністю «Олві» за 2014 рік.

Суд касаційної інстанції вважає правильними такі висновки судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206-VІ є Декларація про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру. Декларація містить Розділ ІІ - «Відомості про доходи», який включає в себе підрозділ А - «Одержані (нараховані) з усіх джерел в Україні», до якого включені позиції 1-20 з переліком видів доходів. Позиція 20 включає «Інші види доходів (не зазначені у позиціях 6- 19)».

Визначення доходу з джерелом їх походження з України міститься у підпункті 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПКУ). Згідно з цим визначенням дохід з джерелом походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно з підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПКУ доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до підпункту 165.1.44 пункту 165.1 статті 165 ПКУ не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.

Згідно з підпунктом 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 ПКУ корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 ПКУ інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються, зокрема, на реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій (підпункт «в» підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14).

Суд касаційної інстанції зазначає, що у разі збільшення за рішенням учасників статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без прийняття рішення про нарахування дивідендів, без залучення додаткових внесків склад учасників товариства і співвідношення розмірів їх частин у статутному капіталі не змінюються.

Розмір внесків ОСОБА_1 до статутного фонду Страхової компанії Товариства з додаткової відповідальністю «Олві» за 2014 рік в сумі 9993000,00 грн не є сумою доходу ОСОБА_1 , яка підлягала декларуванню у позиції 20 підрозділу А розділу ІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, оскільки установлені судами обставини свідчать, що позивач унаслідок такого внесення не отримав доходу, зокрема у вигляді збільшення корпоративних прав. Так, збільшення розміру статутного капіталу юридичної особи було здійснено у відповідності до протоколів загальних зборів учасників за рахунок реінвестиції нерозподіленого прибутку до статутного капіталу пропорційно часткам учасників, без зміни розміру частки корпоративних прав кожного учасника. Під час внесення змін до статутного капіталу товариства розмір належної позивачу частки корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи залишився незмінним - 99,93 %.

Зважаючи на це, внесок позивача до статутного фонду юридичної особи за зазначених обставин не є таким, що здійснений в обмін на корпоративні права. Контролюючий орган не довів, що позивач отримав інші доходи, які мав відобразити у позиції 20 підрозділу А розділу ІІ Декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік.

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є ідентичними доводам, які наводилися судам попередніх інстанцій, та спростовані зазначеними висновками суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова