ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року

м. Київ

справа № 813/1024/18

адміністративне провадження № К/9901/11384/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 (суддя - З.І. Лунь) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 (колегія суддів: О.І. Довга, І.І. ЗапотічнийВ.П., Сапіга) у справі №813/1024/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРОЗ Україна» до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» звернулося до суду з позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2018/000003/2 від 28.02.2018 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209120/2018/00019 Львівської митниці ДФС.

Обґрунтовуючи позов зазначає, що він як покупець та продавець - ТЕВ ELEKTRIK SANAYI ve TICARET LTD.STI не є пов`язаними особами, відповідно до критеріїв, що передбачені п.4 ст. 15 Угоди про застосування ст. VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. У митного органу відсутні підстави вважати, що договірні відносини між позивачем та продавцем, що виникли із зовнішньоекономічного контракту № 2 вплинули на ціну оцінюваних товарів, тому письмові вимоги відповідача про надання додаткових документів суперечать вимогам ч.4 ст. 53 Митного кодексу України. У зв`язку із чим, відповідачем безпідставно та необґрунтовано застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до статті 59 Митного кодексу України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2018, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2018/000003/2 від 28.02.2018 Львівської митниці ДФС. Визнано протиправним та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209120/2018/00019 Львівської митниці ДФС.

Рішення суду першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції мотивовано тим, що всупереч ч.2 ст.77 КАС України відповідачем не надано суду доказів того, що позивач та продавець є пов`язаними особами, що вплинуло на ціну товару. Тому вимога надати додаткові документи про підтвердження ціни імпортованого товару є незаконною, як і рішення яким митна вартість товару визначена за другорядним (резервним) методом.

Не погоджуючись з судовими рішеннями суду попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, в задоволені позову відмовити. Вказується на те, що суди не надали належної оцінки тому факту, що директор компанії продавця - нерезидент є тією ж особою, яка входить до складу засновників компанії покупця, позивача у справі, що є беззаперечним доказом пов`язаності таких осіб.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду від позивача не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» є юридичною особою (код ЄДРПОУ - 39225644), учасниками товариства є фізична особа, громадянин України - ОСОБА_1 , фізична особа - громадянин України - ОСОБА_2 та фізична особа, громадян Турецької Республіки - ОСОБА_3 .

Внесок ОСОБА_4 до статутного фонду ТОВ «Хороз Україна» складає 100800 грн. (6,3% від загальної суми статутного фонду України) при розмірі статутного капіталу 1600000грн.

05.02.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна», від імені якого діяв ОСОБА_2 (покупець), та ТЕВ ELEKTRIK SANAYI ve TICARET LTD.STI, від імені якого діяв ОСОБА_5 (продавець), укладено договір поставки № 2, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у рахунках-фактурах (інвойсах), що додаються до вказаного договору і є його невід`ємною частиною. Загальна вартість товару за вказаним договором становить 500000 (п`ятсот тисяч) доларів США. Дія договору була продовжена шляхом укладення додаткових угод до нього №1 від 01.12.2016 та № 2 від 06.12.2017.

На виконання договору поставки, за митною декларацією UA 209120/2018/003778 від 24.03.2018, ввезено товар, який вказаний у декларації. На підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації додані сертифікат відповідності; рахунок-фактура (інвойс); автотранспортна накладна; сертифікат про походження товару; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 06.12.2017 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларувалися; договір на перевезення; пропозицію укласти договір (оферта); декларація про відповідність б/н від; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів; копія митної декларації країни відправлення.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості - за цінами зовнішньоекономічного договору № 2 щодо товарів, що імпортуються (вартість операції).

Львівською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA 209000/2018/000003/2 від 28.02.2018.

За твердженням відповідача, покупець - ТОВ «Хороз-Україна» та продавець - ТЕВ ELEKTRIK SANAYI ve TICARET LTD.STI є пов`язаними особами у розумінні п.4 ст. 15 Угоди про застосування ст. VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У рішенні зазначається, що ОСОБА_5 є співзасновником ТОВ «Хороз Україна», його внесок до статутного фонду склав 100800 грн. У договорі постачання № 2 від 05.02.2016 року від імені продавця виступав директор Хасан Качмаз. Тобто та ж особа є працівником (директором) фірми продавця. У інвойсі від 21.02.2018 року № ТЕВ 2018000000097 продавцем запропоновано ціни, що значно відрізняються у менший бік (в середньому на 30%) від цін ідентичних товарів, що постачалися покупцеві раніше. У поданих до митного оформлення документах відсутні будь-які обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до зниження ціни.

У зв`язку із зазначеним, відповідач дійшов висновку, що взаємозалежність продавця та покупця вплинула на ціну оцінюваних товарів, тому вбачав підстави для витребування додаткових документів згідно ч.4 ст. 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості, а саме: надати довідкові документи на підтвердження митної вартості; довідкову інформацію щодо вартості в країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Декларант надіслав лист від 28.02.2018 № 23 та №24, прайс-лист, цінові пропозиції продавців для українського ринку на товар невідомого походження.

Львівська митниця ДФС з доводами позивача не погодилась, зазначила, що у зв`язку із незадовільною якістю електронної копії прайс-листа його зміст прочитати неможливо, тому він до уваги не брався. З огляду на викладене, оскільки декларант відповідно до ч.18 ст.58 МК України не зміг показати, що відносини покупця і продавця не вплинули на ціну товару, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.58 МК України, Львівська митниця ДФС вважає, що декларантом неправомірно обрано основний метод визначення митної вартості, що є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів UA 209000/2018/00003/2 від 28.02.2018 Львівською митницею ДФС оформлено також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209120/2018/000019.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

У відповідності до приписів статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За вимогами статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

При цьому, відповідно до положень статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із статтею 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно із п.4 ст. 15 названої Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

c) вони є роботодавцем і працівником;

d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

При цьому, згідно із приміткою до вказаного п.4 ст. 15 Угоди термін «особи» уключає, де це доречно, юридичних осіб.

Як доводить відповідач, ОСОБА_5 є одночасно директором ТЕВ ELEKTRIK SANAYI ve TICARET LTD.STI та співзасновником позивача, - ТОВ «Хороз-Україна». Отже на переконання Верховного Суду, враховуючи те, що названі суб`єкти господарювання здійснювали операцію продажу товару одна одній, останні є пов`язаними, що помилково було відхиллено судами попередніх інстанцій.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Частина двадцята статті 58 передбачає, що порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.

В конкретному випадку, за змістом рішень судів попередніх інстанцій не вбачається, що вказані вимоги частини вісімнадцятої статті 58 МК України дотримані позивачем під час декларування імпортованого ним товару, що підлягає обов`язковому дослідженню.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби задовольнити частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник