ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №813/1181/18
адміністративне провадження №К/9901/3619/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 у складі колегії суддів: Кухтея Р.В. (головуючий), Шевчук С.М., Сеника Р.П. у справі №813/1181/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 позовні вимоги задоволено частково.
2.1. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо неперерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2012, з урахуванням до неї доплати за роботу у нічний час згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2013 по справі №2а-10798/12/1370 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Постанова №355), призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 23.04.2012 (надалі - Закон №2262-ХІІ) та зобов`язано відповідача провести такий перерахунок і виплату пенсії.
2.2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції сторони подали апеляційні скарги.
4. Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ГУ ПФУ і призначено справу до апеляційного розгляду на 28.11.2018 о 14:30 год.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області було витребувано відомості стосовно направлення на адресу Пенсійного фонду України та їх територіальних органів, зокрема, ГУ ПФУ, довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання вимог постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 у справі №2а-10708/12/1370 у відповідності до вимог Постанови №355, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ та зобов`язано надіслати зазначені докази до Восьмого апеляційного адміністративного суду або подати через канцелярію суду до 10.12.2018.
6. Матеріалами справи підтверджується, що ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Львівській області отримано 07.12.2018.
7. Станом на день розгляду справи судом апеляційної інстанції 19.12.2018 Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Львівській області ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 виконано не було.
8. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу та присуджено стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області штраф у розмірі 600,00 грн. на користь Державної судової адміністрації України.
8.1. В основу прийняття вказаного судового рішення покладені висновки суду апеляційної інстанції про те, що Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області до закінчення встановленого судом строку не виконала вимоги ухвали суду про витребування доказів та при цьому не повідомила суд про причини неможливості її виконання, що на думку суду апеляційної інстанції, слугувало підставою для застосування заходів процесуального примусу, передбачених статтею 149 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
9. Головне управління МВС України у Львівській області (надалі - скаржник) подало касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати.
9.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права. Посилається на те, що висновки цього суду є передчасними і не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, скаржник наголошує, що ухвала суду була виконана до закінчення встановленого судом строку і тому відсутні підстави для застосування до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області заходів процесуального примусу.
10. Позивачем - ОСОБА_1 , подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
11. Відповідачем - ГУ ПФУ, відзиву на дану касаційну скаргу подано не було.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
12. При розгляді касаційної скарги колегія суддів враховує норми частин 1-2 статті 341 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
13. Згідно з частиною 4 статті 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
14. За змістом частин 3, 6 статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
15. Частинами 7-8 цієї статті передбачено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
16. У свою чергу, частиною 1 статті 144 КАС України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
17. Пунктом 3 частини 1 статті 149 КАС України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.
18. Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для застосування заходів процесуального примусу, зокрема, є неповідомлення суду особою, в якої витребовувались докази, про неможливість подати такі докази або їх неподання без поважних причин.
19. Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Львівській області отримано 07.12.2018. Проте, ні до закінчення встановленого в ухвалі суду строку, а саме до 10.12.2018, ні до судового засідання, що мало місце 19.12.2018, витребовувані докази суду від Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області до суду не надійшли і про причини неможливості їх подання остання суд не повідомила.
20. Колегія суддів касаційного суду відхиляє покликання скаржника на те, що витребовувані докази були направлені ним до суду простою поштовою кореспонденцією, що підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції Головного управління МВС України у Львівській області, оскільки такий витяг не може вважатися самостійним доказом на користь фактичного надіслання до суду витребовуваних документів. Крім того, у матеріалах справи будь-які відомості з приводу отримання вказаного поштового відправлення судом апеляційної інстанції відсутні.
21. Також, не заслуговують на увагу аргументи скаржника щодо запізнілого одержання ухвали суду про витребування доказів, адже у такому разі Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області не була позбавлена можливості повідомити суд апеляційної інстанції про неможливість подати докази до закінчення встановленого в ухвалі суду строку.
22. Отже, суд апеляційної інстанції, на основі правильного застосування норм процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу і доводи касаційної скарги цього не спростовують.
23. За приписами статті 350 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
24. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишенню без змін.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341 349 355 356 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі №813/1181/18 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
СуддіВ.М. Шарапа А.А. Єзеров С.М. Чиркін