ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2023 року
м. Київ
справа № 813/1997/18
адміністративне провадження № К/9901/5824/19
Верховний Суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Стародуб О.П. (головуючий), Кравчук В.М., Коваленко Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 (суддя - Хома О.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 (суддя - Кухтей Р.В., Нос С.П., Шевчук С.М.)
у справі за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У травні 2018 року Заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо оформлення права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Яворівського (28,1 км), Жовківського (22,3 км) та Сокальського (54,7 км) районів Львівської області з метою їх формування як об`єкта цивільних права;
- зобов`язати відповідача вжити заходи, передбачені статтями 92 116 123 125 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) з метою набуття права користування вказаними земельними ділянками та оформлення речових прав на них.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Військовою прокуратурою Західного регіону України вивчено стан дотримання земельного законодавства при розпорядженні землями державної власності, за результатами чого встановлено істотні порушення режиму та порядку використання земель оборони на території Львівської області, зокрема, прикордонних смуг. Відповідно до наявної у публічній кадастровій карті інформації до сфери відання та охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) належать земельні ділянки прикордонних смуг на території Жовківського, Яворівського та Сокальського районів Львівської області.
Листом №09-2592 від 26.07.2018 Львівським прикордонним загоном було повідомлено прокурора Військової прокуратури Львівського гарнізону Військової частини прокуратури Західного регіону підполковника юстиції Гуділіна В., що Львівський прикордонний загін охороняє ділянку відповідальності в межах 950-565 прикордонних знаків, загальною протяжністю 219,5 км. Ділянка Львівського прикордонного загону перебуває в межах Яворівського району (28, 1 км), Жовківського району (22,3 км) та Сокальського районів (54, 7 км).
На підставі опрацьованих даних публічної кадастрової карти України прокуратурою Львівської області встановлено факти надання земельних ділянок уздовж прикордонної смуги у приватну власність та користування, що є порушенням вимог ст. 84 ЗК України, ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" та інших законодавчих та підзаконних нормативних актів.
03.10.2017 Військовою прокуратурою Західного регіону України було направлено лист ГУ Держгеокадастру у Львівській області за №10/2/3-632вих-17 про надання інформації про вжиті ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) заходів щодо оформлення права користування земельними ділянками уздовж лінії державного кордону (прикордонної смуги), у якому прокуратура одночасно просила надати копію звітів інвентаризації таких земель.
На вказаний лист прокуратури ГУ Держгеокадастру у Львівській області листом №10-13-0.2-13109/2-17 від 13.10.2017 повідомило про те, що з метою отримання запитуваної інформації та документів такий лист скеровано до виконання відділам у Жовківському, Мостиському, Сокальському, Старосамбірському, Турківському та Яворівському районах та м. Львові ГУ Держгеокадастру у Львівській області.
Листом №22-13-023-523/105-17 від 13.10.2017 відділ у Жовківському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області повідомив, що у провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/2526/16 за позовом Адміністрації державної прикордонної служби України та військової частини № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до Жовківської райдержадміністрації про скасування розпорядження. Вказана справа стосується дотримання процедури передачі у власність громадян, власників сертифікатів на середню земельну частку (пай) Жовківською райдержадміністрацією земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень на території Жовківського району Львівської області. Відомості про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в смузі від лінії державного кордону до лінії інженерно-технічних споруд Державної прикордонної служби України у відділі відсутні.
Листом №10-1313-0.1-1596/2-17 від 26.10.2017 відділ у Мостиському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області повідомив, що земельні ділянки у смузі місцевості між лінією державного кордону та лінією інженерних прикордонних споруджень не сформовані та право користування цими земельними ділянками прикордонними загонами не зареєстровано. Звіти технічної інвентаризації земель, розташованих в смузі місцевості від лінії державного кордону до лінії інженерно-технічних споруд державної прикордонної служби України у відділі відсутні.
У подальшому, 22.11.2017 Військовою прокуратурою Західного регіону України направлено листи начальнику Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України за №10/2/3-75 9вих17 та ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) №10/2/3-762вих17, якими зобов`язано надати інформацію та копії матеріалів про вжиті заходи щодо оформлення права користування земельними ділянками від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень. Крім того, листи містять вимогу повідомити причини відсутності у органів охорони державного кордону правовстановлюючих документів на право користування вказаними земельними ділянками.
Листом №14/144085 від 30.11.2017 Львівський прикордонний загін повідомив, що Державний кордон на ділянці Львівського прикордонного загону був облаштований за часів СРСР. Крім того, на даний час порядок надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти Кабінетом міністрів України не опрацьовано.
Листом №711/8534 від 15.12.2017 Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України повідомило прокуратуру, що ними вчиняються дії щодо оформлення належним чином земельних ділянок під інженерно-технічні споруди та повернення в державну власність тих ділянок, які були незаконно відчужені (розпайовані) між громадянами та приватними підприємствами із порушенням чинного законодавства. Крім того, надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти законодавчо не врегульовано.
04.05.2018 Військовою прокуратурою Західного регіону України направлено запит до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, яким зобов`язано надати інформацію щодо звернення відповідача до ГУ Держгеокадастру у Львівській області із заявами щодо оформлення права користування землями прикордонної смуги між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруджень (земель оборони, стадії на якій перебуває розгляд вищезазначених заяв (у разі їх надходження), площ земель для набуття права користування та їх вартість, а також надати їх орієнтовну площу.
Листом №10-13-0.31-4711/2-18 від 07.05.2018 ГУ Держгеокадастру у Львівській області повідомило, що Державна прикордонна служба України Львівського прикордонного загону звернулась з клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації на постійне користування ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) земельних ділянок під інженерне облаштування державного кордону в межах Жовківського, Сокальського та Яворівського районів за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. За результатами розгляду вказаної заяви було відмовлено у задоволенні клопотання. Разом з вказаним листом надано копію листа ГУ Держгеокадастру у Львівській області №ЮР-2589/0-1692/0/37-18 від 05.05.2018 про надання дозволу, зі змісту якого вбачається, що відповідач звернувся із вказаною заявою 10.04.2018.
Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 (військовою частиною НОМЕР_1 ) до травня 2018 року не оформлено право користування земельними ділянками поза межами інженерних комунікацій до лінії кордону, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог покликався на те, що відповідачем не вживались та не вживаються дієві заходи щодо оформлення документів на право користування землями прикордонної смуги, що безумовно створює умови для незаконного розпорядження органами місцевого самоврядування і державної влади земельними ділянками у межах прикордонної смуги та суміжних землях і ставить під загрозу безперешкодне виконання функцій по охороні державного кордону.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.0.2019, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо оформлення права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Яворівського (28,1 км), Жовківського (22,3 км) та Сокальського (54,7 км) районів Львівської області з метою їх формування як об`єкта цивільних прав.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) вжити заходи, передбачені статтями 92 116 123 125 126 Земельного кодексу України з метою набуття права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Яворівського (28,1 км), Жовківського (22,3 км) та Сокальського (54,7 км) районів Львівської області та оформлення речових прав на них.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у відповідача наявний обов`язок щодо оформлення права користування земельними ділянками поза межами інженерних комунікацій до лінії кордону. Водночас відповідачем заходи для оформлення права користування земельними ділянками поза межами інженерних комунікацій до лінії кордону відповідачем не здійснювались, чим не дотримано положення Земельного кодексу України, Закону України "Про використання земель оборони" та інших законів та підзаконних нормативних актів.
Суди дійшли висновку, що бездіяльність позивача щодо оформлення земельних ділянок прикордонної смуги у постійне користування, стала умовою неправомірного надання земельних ділянок прикордонної смуги вздовж лінії кордону у приватну власність, що протирічить вимогами частини 4 статті 2 Закону України "Про державний кордон України" щодо реалізації відповідно до вимог закону встановлення прикордонної смуги на державному кордоні як зони особливого режиму використання земель.
Крім того, суди дійшли висновку що заступником військового прокурора доведено правомірність звернення до суду з цим позовом.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Зокрема, покликався на те, що землі оборони, а саме прикордонна смуга між лінією інженерно-технічних споруд і лінією державного кордону з Республікою Польща перебувають у постійному користуванні Державної прикордонної служби України відповідно до ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" та на вказаній території встановлений прикордонний режим відповідно до Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ від 27.07.1998 №1147.
Крім того покликався на те, що Закон України "Про використання земель оборони", який є спеціальним у даних правовідносинах, не містить імперативних приписів щодо обов`язку Державної прикордонної служби України оформлення права користування вказаними земельними ділянками у порядку, передбаченому ст.ст. 92 116 123 125 126 Земельного кодексу України, оскільки вони, в силу приписів ст. 3 Закону Укпраїни "Про використання земель оборони", знаходяться в постійному користуванні військових частин Державної прикордонної служби.
Просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішеня, яким у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив у її задоволенні відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Покликався на те, що бездіяльність відповідача стала умовою та зробила можливим неправомірне надання земельних ділянок прикордонної смуги вздовж лінії державного кордону у приватну власність та користування третім особам, що є порушенням вимог ст. 84 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" та інших законодавчих та підзаконних нормативних актів.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини п`ятої статті 20 ЗК України, земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».
Статтею 1 Закону України «Про використання земель оборони» передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).
Відповідно до статті 2 цього Закону військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України
Відповідно до статті 3 Закону України «Про використання земель оборони», уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель.
Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України «Про державний кордон України» охорона державного кордону України є невід`ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.
За правилами частини 4 статті 84 ЗК України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі оборони.
Згідно статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 у питанні права прокурора звернення до суду в інтересах держави дійшов наступних висновків:
«....прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;
- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як от у Кабінету Міністрів України), не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;
- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.»
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем не вчинено заходи щодо оформлення права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Яворівського (28,1 км), Жовківського (22,3 км) та Сокальського (54,7 км) районів Львівської області з метою їх формування як об`єкта цивільних права.
Внаслідок такої бездіяльності мали місце факти надання в порушенням вимог статті 84 ЗК України та статті 3 Закону України «Про використання земель оборони» земельних ділянок прикордонної смуги вздовж лінії кордону у приватну власність та користування.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо протиправного характеру такої бездіяльності та прийняли рішення про задоволення позовних вимог.
Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що прикордонна смуга між лінією інженерно-технічних споруд і лінією державного кордону відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про використання земель оборони» перебувають у постійному користуванні Державної прикордонної служби України є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовують, оскільки в силу приписів статті 125 ЗК України момент виникнення права постійного користування земельною ділянкою пов?язаний з моментом державної реєстрації такого права.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права..
Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341 346 349 350 356 359 КАС України,
постановив:
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 залишити без змін.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
Н.В. Коваленко