ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 813/2075/18

адміністративне провадження № К/9901/1017/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (суддя Сакалош В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року (головуючий суддя Заверуха О.Б., судді: Ніколін В.В., Рибачук А.І.) у справі №813/2075/18 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці ДФС (надалі - відповідач, митний орган, митниця), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 5 квітня 2018 року про відмову у припиненні митного режиму транзит транспортного засобу марки-моделі JEEP COMMANDER LIMITED 4х4, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 та зобов`язати припинити митний режим транзиту транспортного засобу JEEP COMMANDER LIMITED 4х4, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю митниці щодо відмови позивачу у наданні дозволу на припинення митного режиму транзиту автомобіля з підстав його пошкодження в результаті пожежі. Митниця дійшла необґрунтованого висновку про неможливість ідентифікувати автотранспортний засіб.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці ДФС від 5 квітня 2018 про відмову у припиненні митного режиму транзиту транспортного засобу марки, моделіCOMMANDER LIMITED 4X4, реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_2 та зобов`язано Львівську митницю ДФС вирішити питання про припинення (завершення) митного режиму. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що позивачем надано необхідні документи, які підтверджують факт знищення автомобіля внаслідок пожежі, однак відповідач в порушення вимог частин 8, 9 статті 102 Митного кодексу України, пункту 6 розділу Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657, відмовив в прийнятті рішення про припинення (завершення) митного режиму транспортного засобу.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що згідно наданої позивачем інформації на підтвердження згорання ввезеного ним транспортного засобу, не можливо ідентифікувати чи дійсно пред`явлені позивачем залишки є залишками транспортного засобу позивача.

Позивач відзив або заперечення на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає її розгляду судом.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 7 жовтня 2015 року позивачем через митний пост митного органу було ввезено в режимі транзиту на митну територію України транспортний засіб JEEP COMMANDER LIMITED 4х4, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , який 15 жовтня 2017 року в селі Грушівці Кельменецького району Чернівецької області пожежею знищено.

Актом про пожежу від 15 жовтня 2017 року встановлено, що причиною пожежі стало коротке замикання генератора.

Позивач 16 листопада 2017 року звернувся до митного органу із заявою про факт пожежі та неможливість вчасного вивезення транспортного засобу за межі митної території України.

23 листопада 2017 року було складено Акт №б/н про проведення огляду території та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, згідно якого було проведено огляд транспортного засобу.

Листом митниці від 24 листопада 2017 року №8951/24-70-18-22/03 позивача було поінформовано про необхідність звернення до митного органу щодо прийняття рішення про припинення (завершення) митного режиму транзиту транспортного засобу.

Позивач 6 березня 2018 року звернувся до митного органу із заявою про надання дозволу на припинення (завершення) митного режиму транспортного засобу.

Листом від 16 березня 2018 року №2655/10/13-70-18-02/46 митний орган повідомив, що позивачем не надано документів, які засвідчують право власності на автомобіль (у тому числі нотаріально посвідчену згоду співвласника автомобіля на право розпорядження ним, в разі наявності такого).

Позивачем було подано до митниці заяву від 27 березня 2018 року з оригіналом реєстраційного посвідчення на транспортний засіб.

Митний орган листом від 5 квітня 2018 року №3404/10/13-70-18-02/46 повідомив позивача про прийняття рішення про відмову у припиненні митного режиму транзиту з підстав неможливості ідентифікувати транспортний засіб.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вирішити питання про припинення (завершення) митного режиму.

Підставою для прийняття спірного рішення контролюючий орган визначив положення статті 102, пункту 2 статті 8 Митного кодексу України та неможливість ідентифікувати транспортний засіб.

Задовольняючи позовні вимоги, суди висновувалися на тому, що рішення митного органу є необґрунтованим, оскільки позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують факт знищення автомобіля внаслідок пожежі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає про таке.

Частиною першою статті 102 Митного кодексу України визначено, що митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

За приписами частини 8 цієї статті митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частиною 9 зазначеної статті встановлено, що у разі припинення митного режиму транзиту згідно з частиною восьмою цієї статті вивезення товарів за межі митної території України не вимагається, а гарантії, надані відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 92 цього Кодексу, підлягають поверненню (вивільненню).

Відповідно до пункту 6 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657, у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Разом із заявою подаються: документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку; примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд; письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього розділу.

Заява розглядається митним органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п`яти робочих днів з дати її подання.

Якщо товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, перебувають у зоні діяльності цього самого митного органу, керівником такого органу або особою, що виконує його обов`язки, невідкладно після отримання заяви здійснюються заходи, передбачені пунктом 5 цього розділу.

Розгляд заяви проводиться з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків, документів, наданих заявником та отриманих від іншого митного органу (якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу), та результатів проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, безпосередньо митним органом, під контролем якого перебувають ці товари, транспортні засоби. Під час розгляду заяви митним органом враховується інформація (за наявності), надана іншими державними органами, митними або правоохоронними органами іноземних держав.

За результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом.

Рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.

Рішення оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві та засвідчується підписом особи, яка його винесла, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки.

Якщо приймається рішення про припинення (завершення) митного режиму, у резолюції після запису «Митний режим (зазначається назва митного режиму) припинено (завершено)» має бути зазначено, відносно яких саме транспортних засобів або товарів (їх частини) припинено (завершено) митний режим.

Аналізуючи наведені норми та враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій повного знищення транспортного засобу внаслідок пожежі, яка виникла через коротке замикання електрогенератора та призвела до повного знищення від вогню автомобіля, знаходження транспортного засобу в знищеному пожежею стані, який потребує утилізації в металобрухт, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність оскаржуваного рішення.

Доводам митного органу про те, що залишки автомобіля представленого на фотографіях, виготовлених митним органом при проведенні огляду, були розпилені, а згідно акту технічного огляду №126-12-17 транспортний засіб був пошкоджений, проте перебував у цілісному стані, тому руйнування транспортного засобу не сталося внаслідок дії обставин непереборної сили, надано відповідну оцінку судом апеляційної інстанції.

Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення, Верховний Суд враховує, що судами попередніх інстанцій встановлено надання позивачем до митного органу всіх необхідних документів для підтвердження знищення транспортного засобу внаслідок пожежі.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо неправомірності рішення митного органу.

Митний орган в доводах касаційної скарги не зазначає про наявність процесуальних порушень щодо не надання оцінки доказів, які ним надавались суду та не спростовує висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для відмови у припиненні митного режиму транзиту транспортного засобу у зв`язку із його знищенням внаслідок пожежі, а лише просить здійснити переоцінку доказів, додаткову оцінку доказів стосовно знищення транспортного засобу, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, доводи касаційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі №813/2075/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко Л.І. Бившева І.А. Васильєва