ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року

м. Київ

справа № 813/210/18

адміністративне провадження № К/9901/59498/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 (суддя - Кухар Н.А.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2018 (головуючий суддя - Онишкевич Т.В., судді: Іщук Л.П., Обрізко І.М.) у справі №813/210/18 (876/4350/18).

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) від 27.12.2017 № 0346781307, № 0344941307, № 03466801307, № 0345331307;

рішення від 27.12.2017 № 0345131307 про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

податкову вимогу від 27.12.2017 щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2018, залишеним без змін Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2018, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Львівській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2018, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх доводів ГУ ДФС у Львівській області зазначає, що оскільки позивач не має статусу юридичної особи, то транспортні засоби мають реєструватися за ним, як за фізичною особою, не залежно від того, чи займався він підприємницькою діяльністю. Враховуючи те, що суб`єктом права власності при придбані автомобіля є фізична особа (громадянин), а не фізична особа - підприємець, яка здійснювала оплату за придбання автомобіля, то таким чином фактично здійснювалась передача автомобіля від фізичної особи - підприємця у приватну власність фізичної особи, у зв`язку з чим нарахування грошових зобов`язань згідно оскаржуваних рішень є обґрунтованим.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 13.11.2017.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 19.12.2017 № 2325/13-01-13-07/ НОМЕР_1 , в якому відображено висновки про порушення п.177.2, п. 177.3, п.177.4, п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України - неналежне ведення обліку доходів та витрат, внесення до декларації про майновий стан та доходи за 2016 рік перекручених даних донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 940, 80 грн.;

пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України -у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) за 1-4 квартали 2016 р., не в повному обсязі відображено відомості про суми доходів нарахованих (сплачених) фізичним особам - підприємцям;

п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1, ст. 163 п.16.1 підрозділу 10 перехідних положень Податкового кодексу України донараховано військового збору за 2016 р. в сумі 78,45 грн.;

п.189.1, ст.189, п.193.1 ст. 193, п.198.1, п. 198.1, п. 198.5, ст.198, п. 200.1, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України - донараховано податок на додану вартість в сумі 294650, 00 грн., в тому числі за квітень 2016 року - 193017, 00 грн., за травень 2016 року - 101633, 00 грн.;

п.1 ч.4 ст.1, абз. 1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, донараховано єдиний внесок за 2016 рік в розмірі 1150, 60 грн.;

На підставі названого акту перевірки контролюючим органом 27.12.2017прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0346781307 від, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 441 975 грн., у тому числі 294650, 00 за податковим зобов`язанням та 147325, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 0344941307 від 27.12.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 1411,20 грн., у тому числі 940, 80 за податковим зобов`язанням та 470, 40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 03466801307 від 27.12.2017, згідно з яким до позивача застосовано штрафні фінансові (санкції) у розмірі 510 грн.;

№ 0345331307 від 27.12.2017, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 98,06 грн., за податковим зобов`язанням у розмірі 78,45 грн., та 19,61 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 19,61 грн.;

Також, 27.12.2017 ГУ ДФС у Львівській області складено податкову вимогу № Ф- 0345121307, згідно якої сума податкового боргу позивача зі сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 1150,60 грн.

Рішенням від 27.12.2017№ 0345131307 застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 115, 06 грн.

ФОП ОСОБА_1 , який перебуває на загальній системі оподаткування та зареєстрований платником ПДВ (свідоцтво від 22.07.2002 № 72690133) відповідно до даних ЄДРПОУ має такі види діяльності: лісозаготівля; лісопильне та стругальне виробництво; виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; вантажний автомобільний транспорт.

8 квітня 2016 року ФОП ОСОБА_1 придбав у ТОВ «Форвард автоцентр» автомобіль Passat, номер кузова НОМЕР_2 , загальною вартістю 1158000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 193000,00 грн.).

6 травня 2016 року ФОП ОСОБА_1 придбав у ТОВ «Форвард автоцентр» автомобіль марки Volkswagen Jetta, номер кузова НОМЕР_3 , загальною вартістю 532100,00 грн. (у т.ч. ПДВ 88683,33 грн.), а у ПП «Зелений гай» - автомобіль Renault Magnum НОМЕР_4 , напівпричеп Schmits НОМЕР_5 .

Державну реєстрацію вказаних транспортних засобів було проведено на ім`я фізичної особи ОСОБА_1 .

За доводами відповідача, оскільки суб`єктом права власності придбаних транспортних засобів зазначено фізичну особу ОСОБА_1 , а оплату за їх придбання здійснював ФОП ОСОБА_1 , то контролюючий орган дійшов висновку про передачу цих транспортних засобів від ФОП ОСОБА_1 у приватну власність фізичній особі ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі № 810/1726/16 (касаційне провадження К/9901/31620/18) викладено правовий висновок, згідно з яким, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено реєстрацію транспортних засобів лише за юридичними або фізичними особами, тому у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів не може зазначатися як їх власник фізична особа-підприємець. Отже, як вбачається зі змісту даної норми, транспортні засоби реєструються за їх власниками (фізичними чи юридичними особами), а реєстрація за фізичними особами-підприємцями, не передбачена.

Судами надано оцінку поданих позивачем на підтвердження використання придбаних автомобілів у своїй господарській діяльності копій наказів від 28.04.2016 № 4 та № 6 від 08.06.2016, актів виконаних робіт, платіжних доручень на оплату послуг по їх обслуговуванню.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 транспортні засоби були придбані без мети їх використання у господарській діяльності або використовувалися ним поза межами своєї господарської діяльності контролюючим органом ні у ході розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи не надано.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що на ФОП ОСОБА_1 поширюються приписи Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ і позивачем правомірно відображено у своїй податковій звітності з ПДВ спірні господарські операції з придбання зазначених транспортних засобів.

Інші позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 мають похідний характер від розглянутих та стосуються тих самих фактичних обставин, встановлених судами.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2018 у справі №813/210/18 (876/4350/18) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова