ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа №813/2433/16

адміністративне провадження №К/9901/45392/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т. М.,

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Славське лісове господарство» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Попко Я. С., судді: Хобор Р. Б., Сеник Р. П.) від 21 березня 2017 року у справі № 813/2433/16 за позовом Державного підприємства «Славське лісове господарство» до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби, треті особи: Закарпатська обласна державна адміністрація, Львівська митниця Державної фіскальної служби, про визнання протиправною бездіяльність,

УСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Державне підприємство «Славське лісове господарство» (далі - ДП «Славське лісове господарство») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби (далі - Закарпатська митниця ДФС), треті особи: Закарпатська обласна державна адміністрація (далі - Закарпатська ОДА), Львівська митниця Державної фіскальної служби (далі - Львівська митниця ДФС), у якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у непроведенні своєчасного митного контролю, що призвело до вимушеного простою залізничних вагонів № 96396866, 91503367, 91503300.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року позов задоволено.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску залізничних вагонів № 96396866, 91503300 та 91503367 через державний кордон України у строк, встановлений ст.199 Митним кодексом України (далі - МК України). Крім цього, судом першої інстанції взято до уваги, що перед здійсненням прикордонного митного контролю товар вже було оформлено для переміщення через кордон в режимі «експорт» на Львівській митниці ДФС. Суд першої інстанції врахував, що експертиза товару відповідачем була проведена лише 01 вересня 2016 року за відсутності представника позивача, а рішення про оформлення протоколів про порушення митних правил щодо товару, переміщеного в вищезазначених вагонах прийняті лише 30 вересня та 03 жовтня 2016 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС задоволено. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Апеляційний суд дійшов висновку, що Закарпатська митниця ДФС діяла у межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством, оскільки вищезазначені вагони були виключені зі складу поїзда для здійснення митного контролю, у зв`язку із виявленням товарів шляхом надання одним товарам вигляду інших. Зокрема, у вказаних вагонах згідно з експертних висновків Закарпатської торгово-промислової палати виявлено лісоматеріали, які за своїми характеристиками, об`ємом та вартістю не відповідали даним товаросупровідних документів. Крім того, у залізничному вагоні № 91503367 знаходилися лісоматеріали в кількості 2,15 куб. м. (код УКТ ЗЕД 4403201100), експорт якого заборонено. Також, суд апеляційної інстанцій зазначає, що митне оформлення було здійснено та завершене посадовими особами Львівської митниці ДФС, що засвідчено проставлянням ОНП, а посадові особи Закарпатської митниці ДФС не здійснювали митне оформлення, що вказує на неправильне посилання позивача на строки здійснення митного оформлення.

Не погодившись із вказаним вище судовим рішенням, ДП «Славське лісове господарство» подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги ДП «Славське лісове господарство» посилається на те, що враховуючи положення ст. 199 МК України, відповідачем не було здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску залізничних вагонів № 96396866, 91503300 та 91503367 через державний кордон України у строк, встановлений згаданою статтею Кодексу. Посилання апеляційного суду на норми ст. 321 МК України, скаржник вважає помилковими, оскільки такі норми не можуть застосовуватися до даних правовідносин, у зв`язку з тим, що призначені виключно для визначення митного режиму, а не для проведення митних формальностей.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 квітня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21 вересня 2020 року цю справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

04 січня 2016 року між ДП «Славське лісове господарство» (продавець) та фірмою «Пізец ГмбХ» (покупець) укладено контракт № 804/00992384/02, предметом якого є продаж товару: дрова паливні ялина/ялиця. На виконання умов зазначеного контракту, ДП «Славський лісгосп» відвантажив на адресу покупця (станція перетину кордону Батєво) та провів митне оформлення двох напіввагонів дров паливних (код УКТ ЗЕД 4401).

11 травня 2016 року на територію залізничної станції «Батьово-Сортувальна» пункту контролю «Батєво» прибув залізничний вагон № 96396866 з вантажем «Лісоматеріали необроблені: дров`яна деревина паливна у вигляді колод-ялини довжиною 3-4 м., d 14-46 см., в кількості - 58,905 м3».

13 травня 2016 року на територію залізничної станції «Батьово - Сортувальна» пункту контролю «Батєво» надійшли залізничні вагони № 91503300 та 91503367 з вантажем «Лісоматеріали необроблені: дров`яна деревина паливна у вигляді колод-ялини довжиною 3-4 м., d 14-46 см., в кількості - 154,927 м3».

На дату надходження вказаного товару на Закарпатську митницю ДФС надійшло орієнтування Управління СБУ в Закарпатській області від 27 квітня 2016 року № 58/14-1258 стосовно здійснення додаткових заходів митного контролю, згідно якого на вимогу, у разі переміщення через митний кордон України товару - лісової продукції, необхідно було вжити додаткових заходів щодо перевірки законності його переміщення та провести огляд із залученням спеціалістів.

Також на ризик недостовірного декларування товару «лісоматеріалів» вказувалось у листі ДФС від 14 січня 2016 року № 67/07-70/1-22.

На виконання розпорядження голови Закарпатської ОДА від 13 травня 2016 року № 236, Закарпатською митницею ДФС було затримано велику кількість вагонів з лісоматеріалами, відправником частини з яких було ДП «Славське лісове господарство». Про затримання вагонів позивачеві стало відомо зі змісту телеграм одержаних станцією відправлення Сколе Львів від 23, 25-27 травня та 14 червня 2016 року. Так, вказаними телеграмами було повідомлено станцію відправлення Сколе Львів, що Закарпатською митницею ДФС, розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 13 травня 2016 року № 236 затримуються вагони з лісовими вантажами, для митного огляду та подальшої перевірки.

Також листом Закарпатської митниці ДФС від 20 травня 2016 року № 087061/34/1208 було повідомлено начальника станції ЧОП Негінського І. В. про те, що на виконання згаданого вище розпорядження проводяться заходи направлені на недопущення вивезення за межі митної території України лісоматеріалів з порушенням чинного митного законодавства в митному режимі «експерт товарів» за товарними позиціями 4401, 4403 згідно УКТ ЗБД . Також було зазначено, що виникла надскладна ситуація зі здачею закордон вагонів, завантажених лісовими вантажами, оскільки вказаний товар підлягає митному догляду, у зв`язку із чим вагони затримуються митницею.

Оскільки, починаючи з травня по липень 2016 року митний контроль товару у вагонах у № 96396866, 91503367, 91503300 з дров`яною деревиною паливною у вигляді колод-ялини так і не було здійснено, ДП «Славське лісове господарство» звернулося до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно ст.196 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом, а також товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.

Статтею 318 МК України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

За приписами ст. 336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Строки здійснення митних формальностей щодо залізничного рухомого складу визначаються керівником органу доходів і зборів за погодженням з іншими контролюючими органами та адміністрацією залізниці, а товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України.

Згідно з підпунктами 32, 33 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 451 «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон», митні органи мають право проводити митний огляд та переогляд залізничних транспортних засобів і товарів з метою перевірки законності переміщення, відповідності даних, наведених у перевізних та товаросупровідних документах, фактичним.

У разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на товари та транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем, а також за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення таких залізничних транспортних засобів і товарів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної інформації від правоохоронних органів, може проводитися переогляд залізничних транспортних засобів і товарів.

Поряд з цим, пунктом 1 наказу Міністерства фінансів України від 25 травня 2012 року № 602 «Про визначення переліку виняткових випадків, коли окремі вагони, локомотиви, інші елементи рухомого складу можуть бути виключені зі складу поїзда для проведення митного контролю» (далі - Наказ № 602) установлено, що окремі вагони, локомотиви та інші елементи рухомого складу на вимогу митного органу можуть бути виключені зі складу поїзда для здійснення митного контролю, якщо проведення такого контролю в складі поїзда неможливе.

Тобто, згаданий наказ передбачає, що окремі вагони, локомотиви та інші елементи рухомого складу на вимогу митного органу можуть бути виключені зі складу поїзда для здійснення митного контролю, якщо проведення такого контролю в складі поїзда неможливе, серед іншого у таких виняткових випадках: перевірки відповідності інформації про товар, заявленої в перевізних і супровідних документах, фактичним даним, якщо така перевірка потребує проведення операцій з вивантаження, перевантаження, перепакування тощо; якщо документально підтверджені відомості, що переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі транзитом, заборонено або обмежено законодавством України (п. 1.5, 1.6 Наказу № 602).

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено апеляційним судом, після прибуття вказаних залізничних вагонів 13 та 14 травня 2016 року була підготовлена та направлена до Ужгородського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС заявка стосовно направлення працівника вказаної експертної організації з метою надання методичної допомоги під час проведення митного огляду із залученням експертів для встановлення фізичних характеристик визначальних для однозначної класифікації товарів.

Так, 26 травня 2016 року за участю посадової особи Управління боротьби з митними правопорушеннями, посадової особи перевізника проведено митний огляд залізничного вагону № 96396866, за результатами якого складено Акт № 09019/16. Внаслідок обмежень у технічних можливостях підрозділів Ужгородської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» зважування вагона № 96396866 відбулось 15 червня 2016 року і під час зважування було встановлено, що фактична маса вантажу менше задекларованої на 11640 кг (фактична маса нетто 34920 кг - задекларовано 44000 кг).

10 червня 2016 року за участю посадової особи Управління боротьби з митними правопорушеннями, головного інженера ДП Берегівського ЛН, інженера з організації лісозаготівель ДП Мукачівське ЛГ, посадової особи Управління Національної поліції в Закарпатській області, посадової особи відділу класифікації товарів Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання, а також заступника начальника ст. Батьово проведено митний огляд лісоматеріалів, що знаходився в залізничних вагонах № 91503300 та 91503367, за результатами якого складено Акт № 305010002/2016/00032. Внаслідок обмежень у технічних можливостях підрозділів Ужгородської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» зважування вагонів відбулось 18 червня 2016 року. Під час зважування було встановлено, що по вагону № 91503367 фактична маса вантажу менше задекларованої на 14280 кг (фактична маса нетто 40720 кг - задекларовано 55000 кг), по вагону № 91503300 фактична маса вантажу менше задекларованої на 17640 кг (фактична маса нетто 37360 кг - задекларовано 55000 кг).

Згідно висновків вказаних Актів товар, що знаходився у вищевказаних вагонах, потребував здійснення огляду шляхом повного вивантаження із залученням експерта ТПП у зв`язку із можливою наявністю серед товарів лісоматеріалів за кодом УКТ ЗЕД 4403. Виявлена розбіжність у вагових параметрах товару була підставою для вжиття додаткових заходів митного контролю і зазначені залізничні вагони були направлені на залізничну станцію Чоп для розвантаження деревини (можливості по залізничній станції Батєво відсутні) та проведення експертних досліджень.

Крім того, у зв`язку із наявністю ознак порушень митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, відносно посадової особи позивача були складені протоколи про порушення митних правил від 30 вересня 2016 року № 1798/30501/16 та від 03 жовтня 2016 року № 1821/30501/1, а переміщуваний товар у залізничних вагонах № 96396866, 91503300 та 91503367 вилучений, як безпосередній предмет порушень митних правил.

З метою повного та всебічного встановлення обставин переміщення товару, враховуючи той факт, що зазначені вище розбіжності мають ознаки порушення митних правил, а у вагонах може переміщуватись інший товар або об`єм, порода лісоматеріалів тощо, Закарпатська митниця ДФС, у відповідності до ст. 327 МК України, звернулась до Закарпатської торгово-промислової палати з проханням залучення експертів до повного митного огляду товару «Лісоматеріали необроблені: Дров`яна деревина паливна...», з метою визначення чи відповідає переміщуваний товар відомостям, заявленим в товаросупровідних документах на нього.

Так, 01 вересня 2016 року було проведено ряд експертиз спірного товару. Згідно експертного висновку Закарпатської ТПП № В-773/1 та № 0-147 встановлено наступне: у залізничному вагоні № 96396866 знаходилася порода деревини -ялина; розмірний склад лісоматеріалів: довжина 3,0 м, діаметр лісоматеріалів від 6 см до 50 см; загальний об`єм лісоматеріалів становить 58,23 м. куб., які по якісних характеристиках та розмірах відповідають вимогам дров по ГОСТ 3243-88; код УКТЗЕД - 4401100000; вартість товару - 23 292,00 грн. Тобто, згідно зазначених експертних висновків у залізничному вагоні № 96396866 знаходилися лісоматеріали, які за своїми характеристиками, об`ємом та вартістю не відповідали даним товаросупровідних документів (діаметр лісоматеріалів від 6 см до 50 см, а згідно товаросупровідних документів - 14-46 см, ціна товару 23 292,00 грн, а згідно даних МД - 43 941,50 грн).

Крім того, відповідно до експертного висновку Закарпатської ТПП № В-773/2 та № 0-147 стосовно товару, який переміщувався у залізничному вагону № 91503300 встановлено наступне: порода деревини - ялина; розмірний склад лісоматеріалів: довжина 3,0 м.-4,0 м., діаметр лісоматеріалів від 6 см до 50 см; загальний об`єм лісоматеріалів становить 72,238 м. куб., які по якісних характеристиках та розмірах відповідають вимогам дров по ГОСТ 3243-88; код УКТЗЕД - 4401100000; вартість товару - 28 895,00 грн.

Згідно експертного висновку Закарпатської ТПП від 01 вересня 2016 року № В-773/3 та №0-149 у залізничному вагоні № 91503367 встановлено наступне: порода деревини - ялина; розмірний склад лісоматеріалів: довжина 3,0 м-4,0 м., діаметр лісоматеріалів від 6 см до 50 см; загальний об`єм лісоматеріалів становить 75,59 м. куб., які по якісних характеристиках та розмірах відповідають вимогам дров по ГОСТ 3243-88; код УКТЗЕД - 4401100000; вартість товару - 30 352,00 грн.

Тобто, у вказаних вагонах згідно вищевказаних експертних висновків Закарпатської торгово-промислової палати виявлено лісоматеріали, які за своїми характеристиками, об`ємом та вартістю не відповідали даним товаросупровідних документів.

Крім того, у залізничному вагоні № 91503367 знаходилися лісоматеріали в кількості 2,15 куб. м. - код УКТ ЗЕД 4403 201100, експорт якого заборонено.

Таким чином, колегія суддів вважає вірними твердження суду апеляційної інстанції про те, що Закарпатська митниця ДФС діяла у межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством, оскільки вищезазначені вагони були виключені зі складу поїзда для здійснення митного контролю, у зв`язку із виявленням товарів шляхом надання одним товарам вигляду інших.

Що стосується доводів скаржника про порушення відповідачем встановлених ст. 199 МК України строків здійснення митних процедур, колегія суддів також погоджується з висновками апеляційного суду про їх необґрунтованість з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, митні процедури, формальності митного оформлення залізничних вагонів з лісоматеріалами відбулося на внутрішній митниці ДФС.

Так, за ст. 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред`явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку. Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, які перебувають під митним контролем і за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення граничного строку, встановленого цією статтею, набувають статусу таких, що зберігаються на складі органу доходів і зборів. Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується: у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Тобто, усі товари підлягають митному контролю та перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом, а граничний строк перебування товарів під митним контролем до моменту поміщення цих товарів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів.

Поряд з цим, згідно з ч. 2 ст. 71 МК України поміщення товарів в митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 82 МК України експорт - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов`язань щодо їх ввезення.

Отже, складовою митного режиму «експорт» є виконання таких митних формальностей як вивезення товару за межі митної території України. Після виконання цих формальностей товари втрачають статус українських товарів .

Ураховуючи викладені вище норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що приписи ч.1 ст. 199 МК України вказують на строк перебування товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску, у разі прибуття цих товарів та транспортних засобів у пункт пропуску для здійснення митних процедур. При цьому, прибуття у пункт пропуску для здійснення митних процедур, які є сукупністю митних формальностей (п. 21 ст. 4 МК України), враховуючи, що виконання цих митних формальностей охоплюється поняттям митне оформлення (п. 23 ст. 4 МК України), вказує на те, що відносно товарів не здійснювалось митне оформлення на внутрішній митниці, а саме митне оформлення відбувається у пункті пропуску.

Таким чином, зважаючи на ту обставину, що митне оформлення залізничних вагонів №96396866, №91503300 та №91503367 відбулось на внутрішній митниці - відповідним підрозділом Львівської митниці ДФС, посилання позивача на норми ч. 1 ст. 199 МК України є безпідставними.

Крім того, пунктом 7 Часових нормативів виконання контрольних операцій посадовими особами, які здійснюють контроль осіб, товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства культури і туризму України, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 28 листопада 2005 року № 1167/886/824/643/655/424/858/900 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 року за № 1557/11837) визначено, що часові нормативи можуть не дотримуватися в разі наявності достатніх підстав вважати, що особи, товари й транспортні засоби переміщуються через державний кордон України з порушенням норм законодавства України про державний кордон України, митних правил, інших норм законодавства або загрожують безпеці авіації, а також у разі затримання цих осіб, товарів і транспортних засобів унаслідок виявлених порушень.

Ураховуючи зазначене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ч. 2 розд. ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, ст. 341 344 349 350 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Славське лісове господарство» залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т. М. Шипуліна

Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк