ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 813/4143/16
провадження № К/9901/24067/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держспоживслужби у Львівській області про скасування постанови про накладення стягнення, за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мартинюка В.Я., Гавдика З.В., Ланкевича А.З. від 23 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Клюби В.В., Іщук Л.П., Онишкевича Т.В. від 24 травня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держспоживслужби у Львівській області про скасування постанови про накладення стягнення, в якому просив:
- скасувати постанову Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держспоживслужби у Львівській області від 24 березня 2016 року № 002 про накладення стягнення та застосування до нього штрафу у розмірі 105750,00 грн через порушення умов договору на туристичне обслуговування від 4 вересня 2015 року, укладеного між ним та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, у задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано доказів в підтвердження обставин виконання своїх зобов`язань за договором на туристичне обслуговування від 4 вересня 2015 року.
Незабезпечення належного зберігання первинних документів бухгалтерського обліку позивачем не є правовою підставою для звільнення останнього від відповідальності у сфері державного нагляду щодо надання послуг.
Наявністю в матеріалах справи поштових повідомлень про вручення поштових відправлень про отримання позивачем повідомлень про розгляд матеріалів перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області підтверджено отримання позивачем повідомлень про розгляд матеріалів перевірки Інспекцією.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року а ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець із 10 вересня 2014 року і основним видом економічної діяльності є «Діяльність туристичних агентств».
4 вересня 2015 року Туристичною агенцією «Flowers Travel» укладено договір із ОСОБА_2 на туристичне обслуговування, згідно умов якого позивач зобов`язувався забезпечити надання їй туристичних послуг за її рахунок. Згідно умов договору строк виконання - термін подорожі з 30 вересня 2015 року.
Відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів від 4 вересня 2015 року, 7 вересня 2015 року та 10 вересня 2015 року ОСОБА_2 сплатила позивачу обумовлену суму коштів за договором.
Відповідачем проведено перевірку стану дотримання законодавства позивачем, за наслідками якої 25 лютого 2016 року складено акт № 0024. В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем порушено умови договору від 4 вересня 2015 року, так як незабезпечено надання ОСОБА_2 туристичних послуг щодо подорожі у США та неповернено попередньо сплачену суму в розмірі 105750,00 грн.
24 березня 2016 року відповідачем винесено постанову, якою у відповідності до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» до позивача застосовано штраф у розмірі 105750,00 грн.
6. Вважаючи постанову Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держспоживслужби у Львівській області від 24 березня 2016 року № 002 про накладення стягнення та застосування до нього штрафу у розмірі 105750,00 грн через порушення умов договору на туристичне обслуговування від 4 вересня 2015 року, укладеного між ним та ОСОБА_2 неправомірною, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач, в принципі, не міг подати в суд жодного доказу на підтвердження обставин виконання своїх зобов`язань за договором на туристичне обслуговування від 4 вересня 2015 року, тому, що ОСОБА_1 не укладав жодної угоди з ОСОБА_2 на туристичне обслуговування.
ОСОБА_1 не причетний до відносин та зобов`язань, які виникли між громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Порівнюючи підписи ОСОБА_1 і підписи в наявних в матеріалах справи копій поштових документів, видно, що позивачу не належать підписи на документах про отримання ним повідомлень про розгляд матеріалів перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області, а належать іншій особі. Отже ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд і результат перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області.
Незабезпечення належного зберігання первинних документів бухгалтерського обліку не є правовою підставою для притягнення позивача до відповідальності у сфері державного нагляду щодо надання послуг. Незаповнений типовий договір про надання туристичних послуг не може бути бухгалтерським документом.
8. Головним управлінням Держспоживслужби у Львівській області подано заперечення на касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, в яких воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Відповідно до абзацу 6 статті 24 Закону України «Про туризм» суб`єкти туристичної діяльності зобов`язані надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором.
10. Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
11. Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
12. Як убачається з матеріалів справи між Туристичною агенцією «Flowers Travel» в особі ОСОБА_1 (туристична агенція) та ОСОБА_2 (турист) було укладено договір на туристичне обслуговування від 4 вересня 2015 року відповідно до умов якого турист доручає, а туристична агенція бере на себе зобов`язання за рахунок туриста забезпечити останньому надання туристичних послуг, які разом складають комплексний туристичний продукт. Пунктом 2.7 договору передбачено, що у випадку не відкриття візи попередня оплата повертається повністю.
Відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордера від 4 вересня 2015 року на суму 47000,00 грн, від 7 вересня 2015 року на суму 18800,00 грн та від 10 вересня 2015 року на суму 39500,00 грн ОСОБА_2 було внесено позивачу попередню оплату згідно з укладеного договору на туристичне обслуговування.
30 листопада 2015 року ОСОБА_2 направила на адресу позивача вимогу про повернення попередньої оплати за надання туристичних послуг на загальну суму 104000,00 грн.
Станом на 10 грудня 2015 року умов договору не було виконано, туристична подорож до США не відбулась, візи не відкрито.
13. Наведене свідчить про те, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не виконано договору на туристичне обслуговування від 4 вересня 2015 року.
14. Посилання позивача на те, що ОСОБА_1 не укладав угоди з ОСОБА_2 на туристичне обслуговування, спростовується наявною в матеріалах справи копією договору від 4 вересня 2015 року.
15. Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
16. Поняття здійснення господарської діяльності на власний ризик включає в себе також і належне збереження первинних документів бухгалтерського обліку.
17. Незабезпечення належного зберігання таких документів не може бути правовою підставою для звільнення останнього від відповідальності у сфері державного нагляду щодо надання послуг.
18. Згідно копій повідомлення про вручення поштових відправлень, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав повідомлений про розгляд матеріалів перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області, правонаступником якої є Головне управління Держспоживслужби у Львівській області.
19. Твердження позивача на те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд і результат матеріалів перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області, оскільки не отримував повідомлення про розгляд матеріалів перевірки Інспекцією так як порівнюючи підписи ОСОБА_1 і підписи в наявних в матеріалах справи копій поштових документів, видно, що позивачу не належать підписи на документах про отримання ним повідомлень є хибними, оскільки у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення зазначається найменування (прізвище) особи, яка отримала відправлення та проставляється підпис саме працівника поштового зв`язку, а не адресата.
20. Не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що незабезпечення належного зберігання первинних документів бухгалтерського обліку не є правовою підставою для притягнення позивача до відповідальності у сфері державного нагляду щодо надання послуг, оскільки фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за невиконання зобов`язань за договором, а не за незабезпечення належного зберігання первинних документів бухгалтерського обліку.
21. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не надано доказів в підтвердження обставин виконання своїх зобов`язань за договором на туристичне обслуговування від 4 вересня 2015 року, укладеного між Туристичною агенцією «Flowers Travel» в особі ОСОБА_1 (туристична агенція) та ОСОБА_2 (турист), а тому постанова Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області від 24 березня 2016 року № 002, якою у відповідності до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» до позивача застосовано штраф у розмірі 105750,00 грн за порушення умов договору прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законами України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
судді Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа