№ 813/4203/16 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 813/4203/16

адміністративне провадження № К/9901/39153/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Львівської митниці ДФС (правонаступник - Львівська митниця) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 (суддя Клименко О. М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 (головуючий суддя Багрій В. М., судді Рибачук А. І., Старунський Д. М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Тропік» до Львівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною відмови в перегляді рішення.

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ТОВ «Тропік» звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.09.2016 № 209000012/2016/200156/2 та визнати протиправною відмову в перегляді рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці ДФС від 28.10.2016 № 17526/10/13-70-19.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що згідно із контрактом від 05.03.2012 № 151-03-2012 на адресу позивача надійшов товар - «персики свіжі, виду Prunus persica L.Bаtsch, врожай 2016 року, 1-го ґатунку, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування» (товар № 1), «нектарини свіжі, виду Prunus persica var.nucipersica, врожай 2016 року, 1-го ґатунку, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування» (товар № 2). 02.09.2016 декларант позивача (ФОП ОСОБА_1 ) подав до митного поста «Малехів» Львівської митниці ДФС митну декларацію від 02.09.2016 № 209140000/2016/036524 для проведення митного оформлення зазначеного товару, митна вартість якого була визначена за ціною контракту відповідно до пункту 1 частини першої статті 57 Митного кодексу України (далі - МК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Львівська митниця 02.09.2016 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 209000012/2016/200156/2. Позивач вважає таке рішення митного органу протиправним, оскільки з наданих для митного оформлення товару документів можна було дійти однозначного висновку про задекларовану митну вартість товарів за ціною договору. 10.10.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.09.2016 № 209000012/2016/200156/2 та вивільнити сплачену фінансову гарантію, та до якої додав документи, зазначені митним органом у рішенні про коригування митної вартості та у повідомленні відповідача від 02.09.2016 про надання додаткових документів. 28.10.2016 року Львівська митниця ДФС листом № 17526/10/13-70-19 повідомила позивача про залишення рішення про коригування митної вартості товарів без змін. Позивач вказує, що митний орган безпідставно відмовив у задоволенні заяви, оскільки позивач подав усі наявні документи, а проведений відповідачем аналіз висновку Львівської торгово-промислової палати від 15.09.2016 № 19-09/1262 суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 01.03.2017 позов задовольнив частково. Суд визнав протиправною відмову Львівської митниці ДФС у перегляді рішення про коригування митної вартості товарів від 02.09.2016 № 209000012/2016/200156/2, викладену в листі від 28.10.2016 № 17526/10/13-70-19, та зобов`язав Львівську митницю ДФС повторно розглянути заяву ТОВ «Тропік» від 10.10.2016 № 383 про перегляд рішення про коригування митної вартості товарів від 02.09.2016 № 209000012/2016/200156/2, у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд виходив з того, що відмова Львівської митниці ДФС щодо перегляду рішення про коригування митної вартості товарів від 02.09.2016 № 209000012/2016/200156/2 є протиправною, оскільки подані додатково позивачем документи є достатніми для встановлення та перевірки заявленої декларантом митної вартості ввезеного товару. Рішення Львівської митниці ДФС від 02.09.2016 № 209000012/2016/200156/2 про коригування митної вартості товарів скасуванню не підлягає, оскільки прийняте правомірно.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 13.04.2017 постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення Львівської митниці ДФС від 02.09.2016 № 209000012/2016/200156/2 про коригування митної вартості товарів скасував та прийняв у цій частині нову постанову, якою цю позовну вимогу задовольнив.

Також суд апеляційної інстанції залишив без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправною відмови Львівської митниці ДФС у перегляді рішення про коригування митної вартості товарів від 02.09.2016 № 209000012/2016/200156/2 та зобов`язання повторно розглянути заяву ТОВ «Тропік» про перегляд рішення про коригування митної вартості товарів.

Задовольняючи позов, суд висновував, що з огляду на досліджені матеріали справи товариство у повному обсязі документально підтвердило правильність заявленої митної вартості імпортованого товару за першим основним методом - за ціною договору, а отже, спірне рішення підлягає скасуванню.

Львівська митниці ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постанову суду апеляційної інстанції повністю і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі відповідач доводив невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на його думку, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору з огляду на те, що подані позивачем документи не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару. Відповідач також зазначив про ненадання позивачем додатково витребуваних документів з метою з`ясування митної вартості імпортованих товарів.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.05.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Позивач надав до суду заперечення, в яких просить касаційну скаргу митного органу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з контрактом від 05.03.2012 № 151-03-2012 на адресу ТОВ «Тропік» надійшов товар - «персики свіжі, виду Prunus persica L.Bаtsch, врожай 2016 року, 1-го ґатунку, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування» (товар № 1), «нектарини свіжі, виду Prunus persica var.nucipersica, врожай 2016 року, 1-го ґатунку, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування» (товар № 2).

02.09.2016 ТОВ «Тропік» через свого представника подало на митний пост «Малехів» Львівської митниці ДФС в електронному вигляді митну декларацію № 209140000/2016/036524 для проведення митного оформлення зазначеного товару.

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість за пунктом 1 частини першої статті 57 МК України - за ціною договору, а саме: товар № 1 - 0 ,51 дол. США/кг, товар № 2 - 0,51 дол. США/кг.

На підтвердження митної вартості товарів декларант надав такі документи: декларацію митної вартості № 209140000/2016/036524; зовнішньоекономічний договір від 05.03.2012 № 151-03-2012 з додатками до нього від 07.03.2014 № 04-03-2014, від 12.11.2014 № 05-11-2014; рахунок-фактуру (інвойс) від 01.09.2016 № FX/00424/2016/MG; CMR від 01.09.2016 з відмітками про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного та радіоекологічного контролю; калькуляція транспортних витрат від 01.09.2016 № 398; фітосанітарний сертифікат від 01.09.2016 № EC/PL/0697673; сертифікат якості № КО.8231.3.628.2016; договір доручення від 01.06.2011 № 49.

Декларант 02.09.2016 через засоби електронного зв`язку отримав повідомлення від головного державного інспектора Львівської митниці ДФС про необхідність надання додаткових документів, а саме: 1) прейскуранти, прайс-листи, каталоги виробника товару; 2) копія митної декларації країни відправлення; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями; 4) договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

За результатами перевірки поданої позивачем митної декларації митний орган 02.09.2016 прийняв рішення № 209000012/2016/200156/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким митна вартість товару була перерахована за резервним методом в сторону збільшення (товар № 1 - 0,85 дол. США/кг, товар № 2 - 0,85 дол. США/кг).

Крім цього 02.09.2016 Львівська митниця ДФС видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № 209140000/2016/00355.

Не погодившись із рішенням митного органу від 02.09.2016 № 209000012/2016/200156/2 про коригування митної вартості, декларант звернувся до відповідача у порядку частини 7 статті 55 МК України про випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

У зв`язку зі сплатою ТОВ «Тропік» відповідних митних платежів та гарантій, вказаний товар був випущений у вільний обіг згідно з ВМД від 02.09.2016 № 209140000/2016/036639.

10.10.2016 ТОВ «Тропік» звернулося до Львівської митниці ДФС із заявою № 386 про прийняття додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості від 02.09.2016 № 209140000/2016/036639 та вивільнення сплаченої фінансової гарантії.

До вказаної заяви на вимогу митного органу позивач надав додатковий перелік документів, а саме: прайс-лист фірми «Bury Trade» Sp.zo.o щодо цін на товари, які декларуються; заявку на поставку товару від 01.09.2016; митну декларацію країни відправника від 01.09.2016 № 16PL302010Е0118590; висновок Львівської торгово-промислової палати від 15.09.2016 № 19-09/1262; платіжне доручення в іноземній валюті від 13.09.2016 № 1278 про оплату вартості імпортованого товару. При цьому ТОВ «Тропік» повідомило, що не укладало договорів із третіми особами, пов`язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та коштів на користь таких третіх осіб не сплачувало. Також позивач надав додаток від 22.08.2013 № 03-08-2013 до контракту від 05.03.2012 № 151-03-2012.

28.10.2016 Львівська митниця ДФС листом № 17526/10/13-70-19 повідомила ТОВ «Тропік» про залишення рішення про коригування митної вартості без змін, оскільки позивачем не було подано проформу-інвойс. При цьому митниця не врахувала висновок Львівської торгово-промислової палати від 15.09.2016 № 19-09/1262.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.

Частиною першою статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою та третьою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.

Як підставу для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості митниця вказала те, що документи, які товариство надало для підтвердження задекларованої митної вартості товару, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме: 1) відсутня заявка на поставку товару, подання якої передбачене пунктом 3 зовнішньо-економічного договору від 05.03.2012 № 151-03-2012; 2) вартість фактично ввезених за згаданим контрактом товарів перевищує загальну вартість контракту.

При цьому митний орган витребував додаткові документи, передбачені частиною третьою статті 53 МК України, за умови надання яких митна вартість, задекларована позивачем, може бути визнана, а саме: копію митної декларації країни відправлення; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Суди першої та апеляційної інстанцій також установили, що позивачем до митної декларації від 02.09.2016 № 209140000/2016/036524 не було надано додатків до контракту для встановлення вартості товарів у відношенні до вартості контракту та будь-яких інших документів для підтвердження митної вартості товару, крім вказаних у додатках до митної декларації. Не було надано й таких документів під час процедури консультацій.

Під час розгляду справи суди також зауважили, що подані ТОВ «Тропік» до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, водночас установили, що 10.10.2016 року ТОВ «Тропік» звернулося до Львівської митниці ДФС з заявою № 386 про прийняття додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості від 02.09.2016 № 209140000/2016/036639 та вивільнення сплаченої фінансової гарантії, до якої додало додатковий перелік документів, а саме: прайс-лист фірми «Bury Trade» Sp.zo.o щодо цін на товари, які декларуються; заявку на поставку товару від 01.09.2016; митну декларація країни-відправника від 01.09.2016 № 16PL302010Е0118590; висновок Львівської торгово-промислової палати від 15.09.2016 № 19-09/1262; платіжне доручення в іноземній валюті від 13.09.2016 № 1278 про оплату вартості імпортованого товару; повідомлення про те, що ТОВ «Тропік» не укладало договорів із третіми особами, пов`язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та коштів на користь таких третіх осіб не сплачувало; додаток № 03-08-2013 від 22.08.2013 до контракту від 05.03.2012 № 151-03-2012, з якого убачається, що сума контракту збільшена з 10 000 000 (десяти мільйонів) доларів США до 20 000 000 (двадцяти мільйонів) доларів США.

Таким чином, позивач надав усі витребувані митним органом документи, серед іншого, саме ті, нестача яких стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення та коригування митної вартості (заявку на поставку товару та додаток до контракту, з якого вбачається збільшення загальної вартості контракту).

Однак митний орган залишив рішення про коригування митної вартості товарів без змін (лист-відмова Львівської митниці ДФС від 28.10.2016 № 17526/10/13-70-19 0), оскільки ТОВ «Тропік» не подало проформу-інвойс. Також відповідач не взяв до уваги висновок Львівської торгово-промислової палати від 15.09.2016 № 19-09/1262.

Разом з тим, як слушно зауважив суд апеляційної інстанції, позивач надав митному органу рахунок-фактуру (інвойс) від 01.09.2016 № РХ/00424/2016/МС, оскільки товар, щодо якого подано митну декларацію, є об`єктом купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 53 МК України рахунок-проформа подається митному органу для підтвердження митної вартості лише у тому випадку, коли товар не є об`єктом купівлі-продажу. Якщо товар є об`єктом купівлі-продажу, то митному органу надається рахунок-фактура (інвойс).

Згідно з частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд вірно виснував, що задекларований товар є об`єктом купівлі-продажу, тому вимога митного органу щодо подання рахунку-проформи є неправомірною та суперечить положенням статті 53 МК України. Крім того, Верховний Суд погоджується і з висновком про те, що відповідач протиправно не взяв до уваги висновок Львівської торгово-промислової палати від 15.09.2016 № 19-09/1262, оскільки відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Аналогічний висновок щодо обов`язковості застосування методичних та експертних документів, виданих торгово-промисловими палатами, викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 803/1778/15.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що відмова відповідача щодо перегляду рішення про коригування митної вартості товарів від 02.09.2016 № 209000012/2016/200156/2, викладена в листі від 28.10.2016 № 17526/10/13-70-19 є протиправною, а також про виникнення у митного органу обов`язку скасувати прийняте рішення про коригування митної вартості товарів у зв`язку із наданням позивачем усіх необхідних документів, які є достатніми для здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, не мають розбіжностей та суперечностей, містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів на підтвердження задекларованої митної вартості ввезеного товару, є правильним.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції та частково висновків суду першої інстанції і стосуються фактично переоцінки судом доказів у справі, що знаходяться поза межами касаційного перегляду справи, встановлених частинами першою, другою статті 341 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (в редакції, чинній до внесення змін в цю статтю згідно із Законом від 15.01.2020 №460-ІХ, яка набрала чинності 08.02.2020 та підлягає застосуванню при касаційному перегляді цієї справи відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Керуючись пунктом статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 у нескасованій частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва Л.І. Бившева В.П. Юрченко