ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року

м. Київ

справа № 813/4574/16

адміністративне провадження № К/9901/39919/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по виробництву покрівельних ізоляційних майолікових виробів «Львівпокізол»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 (суддя Хома О.П.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 (Головуючий суддя Попко Я.С., судді: Хобор Р.Б., Сеник Р.П.)

у справі 813/4574/16

за позовом Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

до Відкритого акціонерного товариства по виробництву покрівельних ізоляційних майолікових виробів «Львівпокізол»

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року Личаківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - позивач, Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства по виробництву покрівельних ізоляційних майолікових виробів «Львівпокізол» (далі -відповідач, ВАТ по виробництву покрівельних ізоляційних майолікових виробів «Львівпокізол») про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017, адміністративний позов задоволено повністю. Надано Личаківській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 674 315(шістсот сімдесят чотири тисячі триста п`ятнадцять)грн. 55к. за рахунок майна Відкритого акціонерного товариства по виробництву покрівельних ізоляційних та майолікових виробів «Львівпокізол», що перебуває у податковій заставі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. Згідно акту опису майна № 13 від 30.04.2014 року загальна вартість описаного майна становить 826 550,00 грн., тобто суму, яка перевищує наявну суму боргу позивача перед бюджетом на 152 234,45 грн. Судами попередніх інстанцій не встановлено обставин щодо причини повернення інкасових доручень. Податковим органом не доведено відсутності грошових коштів на всіх рахунках відповідача.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відповідач - ВАТ по виробництву покрівельних ізоляційних та майолікових виробів «Львівпокізол», зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності з присвоєнням коду ЄДРПОУ 00292735, перебуває на обліку як платник податків в Личаківській ОДПІ ГУДФС у Львівській області (Шевченківське відділення).

У відповідності до довідки Личаківської ОДПІ від 19.12.2016 №13962/13-10-06-17-00-569 заборгованість відповідача станом на 19.12.2016 становить 674315,55 грн, та складається з:

- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 528267,13 гр.

- податку на прибуток приватних підприємств - 8386,15 грн.

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати - 34573,11 грн.

- орендної плати з юридичних осіб - 89021,26 грн.

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості - 14067,90 грн.

На адресу ВАТ по виробництву покрівельних ізоляційних та майолікових виробів «Львівпокізол» Личаківською ОДПІ надіслано податкові вимоги: № 1/1348-024 від 06.12.2003 та № 2/46 від 17.01.2006.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2009 у справі №2а-2476/08/1370 стягнуто з ВАТ «Львівпокізол» 541989,59грн податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2011у справі №2а-4259/11/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 28.11.2012 року, стягнуто з ВАТ «Львівпокізол» 128925,26грн податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 у справі №2а-1849/12/1370 стягнуто з ВАТ по виробництву покрівельних ізоляційних та майолікових виробів «Львівпокізол» на користь державного бюджету заборгованість у сумі 24204,68 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 у справі №2а-5420/12/1370 стягнуто з ВАТ по виробництву покрівельних ізоляційних та майолікових виробів «Львівпокізол» до Державного бюджету України податковий борг в сумі 23171,33 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 змінено постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 у справі №2а-10932/11/1370, відповідно доякої стягнути з рахунків ВАТ «Львівпокізол», відкритих в банківських установах, що його обслуговують, на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 30453,24 грн.

На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 у справі №2а-10932/11/1370 контролюючий орган направляв в банки, які обслуговують ВАТ по виробництву покрівельних ізоляційних та майолікових виробів «Львівпокізол» інкасові доручення від 18.10.2016 за №№ 280, 282, 283, 285, 286, 287.

На підставі рішення начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 2871 від 28.04.2014 року податковим керуючим здійснено опис майна товариства, який оформлений актом №13 від 30.04.2014 та цього ж числа зареєстровано податкову заставу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Інкасові доручення від 18.10.2016 за №№ 280, 282, 283, 285, 286, 287, направлені в банки на виконання судового рішення про стягнення з рахунків підприємства на користь Державного бюджету України коштів в розмірі 674315,55 грн в рахунок погашення податкового боргу, поверненні без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платників податків.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями абзацу 1 підпункту 87.1, підпункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, до предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Зі змісту підпункту 66.1.2 пункту 66.1 статті 66, пунктів 69.2, 69.3 статті 69 Податкового кодексу України вбачається, що контролюючий орган вносить до облікових даних платників податків-юридичних осіб інформацію згідно з повідомленням банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків таких платників податків.

Отже, контролюючий орган веде облік рахунків, відкритих у банківських та інших фінансових установах платників податків-юридичних осіб.

Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам товариства, що податковим органом не надано доказів відсутності грошових коштів на всіх рахунках відповідача.

Положення статей 11 71 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Разом з тим, судами у порушення вищезазначених вимог процесуального закону не з`ясовано наявність у відповідача інших відкритих рахунків, крім вищезазначених (зокрема, не витребувано у податкового органу інформацію облікових даних відповідача), не перевірено чи вчинялися податковим органом дії щодо стягнення коштів з усіх таких рахунків.

Крім того, судами залишено поза увагою встановлення обставин щодо результатів надіслання інкасових доручень та обставин, які слугували підставою для такого повернення (відсутність на рахунках грошових коштів чи інші обставини такого повернення).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 195 243 246 250 341 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по виробництву покрівельних ізоляційних майолікових виробів «Львівпокізол» задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 у справі № 813/4574/16 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко