ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2020 року
Київ
справа №813/845/17
адміністративне провадження №К/9901/60623/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів про звільнення зі служби, поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом - Каралюсом Любомиром Мирославовичем, на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Довгої О.І., суддів Матковської З.М., Затолочного В.С.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03 січня 2017 року №23 про притягнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 24 січня 2017 року №49 о/с «По особовому складу» в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №580-VIII) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- поновити його на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області;
- стягнути на його користь з Головного управління Національної поліції у Львівській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2017 року по день поновлення на роботі.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав про те, що підставою для винесення оскаржуваних наказів та звільнення із займаної посади було притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 та статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Проте позивач наголошує на тому, що вказані правопорушення ним були вчинені в позаслужбовий час, не на робочому місці та не на території установи, в якій він працює, а тому не можуть розцінюватися як порушення ним службової дисципліни. ОСОБА_1 переконаний у тому, що жодних підстав для його звільнення у зв`язку з порушенням службової дисципліни не було, оскаржувані накази є протиправними і підлягають скасуванню з поновлення його на роботі та стягненням грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03 січня 2017 року №23 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного офіцера поліції Городоцького відділення поліції Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області» про накладення на дільничного офіцера поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним і скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 24 січня 2017 року №49 о/с «По особовому складу» в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 01 лютого 2017 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 80353,14 грн. Постанову суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 8472,65 грн звернуто до негайного виконання.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при притягненні особи до відповідальності мав би обов`язково встановити чи був насправді факт порушення службової дисципліни, в якій формі вини проявилося порушення службової дисципліни, причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок. Оскільки вчинене позивачем порушення мало місце в позаслужбовий час, поза межами робочого місця та не на території установи, в якій він працював, то суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не вказує на порушення ним службової дисципліни при виконанні службових обов`язків, що вказує на необґрунтованість застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.
5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області задоволено. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.
6. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про неправомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції, оскільки такий спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення цим судом норм права, Каралюс Л.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. У касаційній скарзі вказано про те, що відповідачем не дотримано встановлену процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і такому факту суд апеляційної інстанції належної оцінки не надав та дійшов необґрунтованого висновку про законність звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Відповідачем відзив на касаційну скаргу не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17 вересня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А., яку ухвалою від 03 липня 2019 року прийнято до провадження.
12. Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2020 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 06 лютого 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
13. ОСОБА_1 з 2013 року перебував на службі в органах внутрішніх справ, а з 2015 року - в Національній поліції. Перед звільненням займав посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
14. 14 листопада 2016 року до Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшли відомості про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
15. Головне управління Національної поліції у Львівській області наказом від 14 листопада 2016 року №2826 призначило службове розслідування за фактом вчинення адміністративного правопорушення оперуповноваженим Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області - лейтенантом поліції Ісанським В.В.
16. За результатами службового розслідування відповідач дійшов висновку про прийняття рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності після встановлення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, в установленому законом порядку (висновок службового розслідування від 30 листопада 2016 року).
17. Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року в справі №448/1562/16-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 та статтею 173 КУпАП, у зв`язку з чим, відповідно до частини другої статті 36 КУпАП, йому призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 119 грн. Згідно з рішенням суду ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні вказаних правопорушень та підтвердив обставини, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення.
18. З огляду на зазначені обставини Головне управління Національної поліції у Львівській області наказом від 27 грудня 2016 року №3272 призначило службове розслідування за фактом порушення позивачем службової дисципліни.
19. Відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області - лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 03 січня 2017 року вирішено накласти на нього дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, передбачене статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та статтею 18 Закону №580-VIII в частині неухильного дотримання законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.
20. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03 січня 2017 року №23 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного офіцера поліції Городоцького відділення поліції Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області» наказано за грубе порушення службової дисципліни, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника поліції та статті 18 Закону №580-VIII в частині неухильного дотримання законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, накласти на дільничного офіцера поліції Городоцького відділення Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області - лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
21. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 24 січня 2017 року №49 о/с «По особовому складу» лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, звільнено зі служби в поліції з 31 січня 2017 року за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
22. Не погоджуючись із вказаними наказами, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
23. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»; далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
26. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII.
28. У статті 1 Закону №580-VIII закріплено, що національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
29. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону №580-VIII).
30. Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
31. Поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (частина перша статті 18 Закону №580-VIII).
32. У частинах першій та другій статті 19 Закону №580-VIII закріплено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
33. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
34. Відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року №901-VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
35. Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
36. У статті 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
37. Службова дисципліна відповідно до частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
38. У частинах першій та другій статті 5 Дисциплінарного статуту закріплено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
39. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
40. Порядок накладання дисциплінарних стягнень встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту, в якій зокрема зазначено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов`язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням. Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
41. Порядок проведення службових розслідувань визначений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073.
VІІІ. Позиція Верховного Суду
42. Верховний Суд наголошує на тому, що перевірка законності оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
43. Зі змісту встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що 11 листопада 2016 року він керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, за що складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.
44. Також ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, нецензурно лаявся в громадському місці, порушив громадський порядок і спокій громадян, за що на нього складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 173 КУпАП.
45. Зазначені обставини встановлені постановою Мостиського районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року в справі №448/1562/16-п, яка набрала законної сили. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 та статтею 173 КУпАП, у вчиненні яких він визнав свою вину.
46. Проведеним службовим розслідуванням установлено грубе порушення позивачем службової дисципліни, дотримання якої передбачено статтею 7 Дисциплінарного статуту, та основних обов`язків поліцейського, які передбачені статтею 18 Закону №580-VIII, в частині неухильного дотримання законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.
47. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
48. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
49. З тексту Присяги, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
50. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
51. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.
52. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
53. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
54. Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування.
55. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо неправомірних дій відповідача, оскільки підставою його звільнення з поліції було саме грубе порушення службової дисципліни, а не притягнення до адміністративної відповідальності. Службовим розслідуванням, проведеним у встановленому порядку, установлено факт вчинення позивачем грубого порушення службової дисципліни.
56. Аналізуючи наведені правові норми та встановлені обставини в їх сукупності Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що висновок суду першої інстанції про неправомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції є помилковим, оскільки такий спростовується дослідженими доказами та приписами законодавства.
57. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, не спростовують встановлених судом апеляційної інстанції обставин та його висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
58. Верховний Суд звертає увагу на те, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
59. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
60. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
IХ. Судові витрати
61. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом - Каралюсом Любомиром Мирославовичем, залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року в справі №813/845/17 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко