ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року

м. Київ

справа № 814/1096/17

адміністративне провадження № К/9901/52329/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (суддя Лісовська Н.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року (головуючий суддя Шеметенко Л.П., судді: Потапчук В.О., Семенюк Г.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (яке ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року замінено його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Миколаївській області; далі - Управління, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 23 травня 2017 року №0009891411 і №0009901411.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що під час ввезення на митну територію України імпортований ним товар у відповідності до товаросупровідних документів був класифікований за кодом УКТ ЗЕД 6305 33 90 00 зі ставкою мита 4%, що, в свою чергу, не викликало у митного органу жодних заперечень, а відтак у відповідача не було підстав для висновку про неправильність обраного декларантом коду товару та донарахування йому ввізного мита і податку на додану вартість; до того ж, такі нарахування контролюючим органом здійснено з використанням як джерела інформації лише даних з мережі Інтернет без врахування наданих декларантом документів.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року позов задоволено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, застосувавши правову позицію, викладену Верховним Судом України у постановах від 21 січня 2011 року, від 18 вересня 2012 року, від 04 листопада 2014 року, від 18 листопада 2014 року (справи, відповідно, №21-64а10, №21-203а12, №21-479а14, №21-509а14), згідно з якою якщо контролюючий орган, приймаючи митну декларацію, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема, за результатами невиїзної документальної перевірки, зазначив про безпідставне донарахування Товариству на підставі оспорюваних податкових повідомлень-рішень ввізного мита та податку на додану вартість, з огляду на те, що під час митного оформлення імпортованого товару митниця погодилась із визначеним позивачем кодом товару (яким до того ж є 6305 33 90 00, а не як вказав відповідач в акті перевірки - 6305 33 10 00) та пропустила останній на митну територію України.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року змінено в частині мотивів, з яких виходив суд першої інстанції при ухваленні судового рішення.

При цьому, змінюючи мотиви судового рішення, апеляційний суд, проаналізувавши положення статей 68 345 Митного кодексу України (далі - МК України), виходив з того, що компетентним органом рішення про класифікацію товару, імпортованого позивачем на митну територію України за митною декларацією від 24 грудня 2016 року №5000/60702/2016/018416 (в тому числі і після проведення митного оформлення товару), не приймалось й фактично проведення перевірки, зміна класифікації, а відтак і збільшення митних платежів та податку на додану вартість відбулись лише на підставі інформації з відкритих джерел - сайту виробника товару RUIAN SHINE-DRAGON IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) щодо характеристик товару, що, в свою чергу, суперечить вимогам законодавства; водночас, суд звернув увагу й на те, що контролюючим органом ставилось питання щодо неправильності визначення класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД 6305 33 10 00, тобто кодом, який не обирався декларантом, а тому правильність чи помилковість задекларованої у митній декларації від 24 грудня 2016 року №5000/60702/2016/018416 класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД 6305 33 90 00 контролюючим органом у встановленому законом порядку не встановлювалась; разом з тим, суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про можливість застосування до спірних правовідносин вищенаведеної правової позиції Верховного Суду України, оскільки правовідносини у справах №21-64а10, №21-203а12, №21-479а14, №21-509а14 були врегульовані МК України від 11 липня 2002 року №92-IV, який на час спірних у даній справі правовідносин вже втратив чинність, натомість із набранням 01 червня 2012 року чинності МК України від 13 березня 2012 року №4495-VI органи доходів і зборів наділено повноваженнями щодо здійснення контролю правильності класифікації товарів незалежно від завершення їх митного оформлення.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Управління звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на висновки, викладені в акті перевірки, просило їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, які він вважає обґрунтованими і законними, - без змін.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що Товариством у зоні діяльності Одеської митниці ДФС здійснено декларування товару «Мішки пакувальні текстильні (не трикотажні), сітчасті, виготовлені шляхом плетіння з тонких поліетиленових стрічок, для пакування сільськогосподарської продукції, розміром 40*60-1318000 шт., 50*80-150000 шт. Виробник: Ruian Shine-Dragon Import And Export CO. LTD, країна походження - CN (Китай)», який заявлено до митного оформлення за кодом 6305 33 90 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 4%). Митне оформлення зазначеного товару в митному режимі імпорту ІМ « 40» оформлено за митною декларацією від 24 грудня 2016 року №500060702/2016/018416.

Вказаний товар ввезений Товариством на митну територію України в межах контракту від 09 вересня 2016 року №J0116/01, укладеного з RUIAN SHINE-DRAGON IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай).

У період з 18 квітня 2017 року по 24 квітня 2017 року посадовою особою Управління на підставі пункту 1 частини 2 статті 351 МК України проведено документальну невиїзну перевірку дотримання Товариством вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару, під час митного оформлення товарів за митною декларацією від 24 грудня 2016 року №500060702/2016/018416, за результатами якої складено акт від 04 травня 2017 року №325/14-29-14-11/40862051, яким, в свою чергу, встановлено порушення вимог статті 69 МК України, Закону України «Про митний тариф України», правил 1, 3(а), 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України», щодо неправильної класифікації товарів, у зв`язку із чим занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД від 24 грудня 2016 року №500060702/2016/018416 на суму 14 047,54 грн.; пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за МД від 24 грудня 2016 року №5000/60702/2016/018416 на суму 2 809,51 грн.

23 травня 2017 року Управлінням прийнято податкові повідомлення-рішення №00099001411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, за основним платежем - у розмірі 14 047,54 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 3 511,89 грн., та №0009891411, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання по податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, за основним платежем - у розмірі 2 809,51 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 702,38 грн.

Як свідчить акт перевірки та з`ясували суди, підставою для висновку про порушення позивачем митних правил і податкового законодавства став аналіз податковим органом відкритих джерел інформації, а саме - сайту виробника товару - RUIAN SHINE-DRAGON IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) щодо характеристик останнього, за наслідками якого й з урахуванням положень 1, 3(а), 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, а також призначення, матеріалу та способу виготовлення товару відповідач дійшов висновку, що товар «мішки пакувальні текстильні сітчасті» має класифікуватись згідно з УКТ ЗЕД за кодом 5608 19 30 00 (ставка ввізного мита 5%), а не за кодом 6305 33 10 00 як здійснено Товариством у митній декларації від 24 грудня 2016 року №5000/60702/2016/018416.

Не погоджуючись із прийнятими Управлінням податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 246 МК України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За змістом частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина 5 статті 255 МК України).

Відповідно до частин 1 та 3 статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Разом з тим, статтею 67 МК України встановлено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

За змістом же статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Проте, як з`ясував апеляційний суд, суб`єктами владних повноважень жодних рішень про класифікацію товару, поставленого позивачем на митну територію України за митною декларацією від 24 грудня 2016 року №5000/60702/2016/018416 (в тому числі і після проведення митного оформлення товару), не приймалось; фактично ж зміна його класифікації та, як наслідок, - збільшення розміру митних платежів і податку на додану вартість відбулись лише на підставі інформації з відкритих джерел - сайту виробника товару RUIAN SHINE-DRAGON IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) щодо характеристик товару.

Тобто, апеляційний суд дійшов переконання, що донарахування грошових зобов`язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відбулось за відсутності результатів митного контролю як такого, а також рішення компетентного органу про зміну класифікації товару, отриманих після закінчення процедури митного оформлення та випуску товару у вільний обіг, що не узгоджується із вимогами законодавства.

При цьому, за результатами розгляду справи апеляційним судом не було встановлено й передбачених пунктом 1 частини 2 статті 351 МК України, на який є посилання в акті документальної невиїзної перевірки Товариства, підстав для її проведення.

Водночас, апеляційний суд звернув увагу на те, що контролюючим органом ставилось питання щодо неправильного визначення Товариством класифікації імпортованого товару за кодом УКТ ЗЕД 6305 33 10 00, який в дійсності ним у митній декларації від 24 грудня 2016 року №5000/60702/2016/018416 не зазначався (обрано код 6305 33 90 00), а відтак, правильність чи помилковість класифікації товару згідно декларації від 24 грудня 2016 року №5000/60702/2016/018416 контролюючим органом у встановленому законом порядку не перевірялась.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, по суті прийшли до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень Управління від 23 травня 2017 року №0009891411 і №0009901411.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених апеляційним судом в основу оскаржуваного рішення, як і не свідчать про неправильне застосування норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року в частині, не зміненій постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко