ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2020 року

Київ

справа №814/123/16

касаційне провадження №К/9901/15207/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 (суддя Марич Є.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 (судді: Єщенко О.В., Димерлій О.О., Домусчі С.Д.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» до Миколаївської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Техноторг» подало до суду позов до Миколаївської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо нескладання висновку про наявність підстав для повернення надміру сплаченого податку на додану вартість за результатами розгляду заяви від 10.12.2015 № 641, зобов`язання скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість в сумі 31011,09 грн за митною декларацією від 15.12.2014 № 504070000/2014/006749 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Техноторг».

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що відповідач у порушення вимог статті 301 Митного Кодексу України, статті 43 ПК України, Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної Митної служби від 20.07.2007 № 618, не надав висновку для повернення надмірно сплаченого податку.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 22.03.2016 позов задовольнив, визнав протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо нескладання висновку про наявність підстав для повернення надміру сплаченого податку за результатами розгляду заяви від 10.12.2015 № 641. Зобов`язав Миколаївську митницю ДФС скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення ТОВ «Техноторг» надміру сплаченого податку на додану вартість в сумі 31011,09 грн за митною декларацією від 15.12.2014 №504070000/2014/006749 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Техноторг» № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «Мегабанк», м. Харків, МФО 351629. Присудив на користь ТОВ «Техноторг» (ЄДРПОУ 30976452) сплачений згідно з платіжним дорученням від 21.01.2016 №16035 судовий збір в сумі 2756,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС.

Миколаївська митниця ДФС подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, недослідження всіх обставин. Зазначає, що надана позивачем до заяви про повернення надміру сплаченого податку постанова суду про визнання протиправним та скасування рішення митниці про коригування митної вартості, не є документом, що підтверджує суму надмірно сплачених митних платежів, адже в ній не визначена сума переплати та не зобов`язано митницю повернути з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі. Тому, у митниці були відсутні законні підстави складати висновок про повернення надмірно зарахованих до бюджету митних платежів.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.08.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд ухвалою від 27.04.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 28.04.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

Позивач подав митну декларацію від 15.12.2014 № 504070000/2014/006749, в якій визначив ціну товару 5000 євро та з цієї суми сплатив митні платежі.

Миколаївська митниця ДФС прийняла рішення від 15.12.2014 № 504070000/2014/000025/2 про коригування митної вартості товару, заявленої ТОВ «Техноторг», та скоригувала вартість товару на суму 13351 євро.

Унаслідок зазначеного коригування позивач доплатив митні платежі з податку на додану вартість в сумі 31011,09 грн, що підтверджується аркушем коригування митної декларації від 15.12.2014 № 504070000/2014/006749.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 22.07.2015 у справі № 814/3874/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015, визнав протиправним та скасував рішення від 15.12.2014 № 504070000/2014/000025/2 про коригування митної вартості товару, заявленої ТОВ «Техноторг».

Позивач 10.12.2015 звернуся до митниці із заявою про повернення надміру сплаченого податку відповідно до статті 301 Митного кодексу України та розділу ІІІ Порядку повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618.

Відповідач у листі від 06.01.2016 надав відповідь про відмову в поверненні надмірно сплаченого податку, оскільки рішенням суду не встановлена сума надмірно сплачених митних платежів та відсутнє зобов`язання митниці повернути з Державного бюджету будь-які надмірно сплачені митні та інші платежі.

Відповідно до підпункту «в» пункту 27 статті 1 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) належить до митних платежів.

Згідно з частинами першої, третьої статті 301 МК повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Пунктом 43.1 статті 43 ПК передбачено, що помилкове та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до пункту 43.4 статті 43 ПК платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно з пунктом 43.5 статті 43 ПК контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами визначена Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, який затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364 (далі - Порядок № 618).

Пунктом 1 розділу III Порядку № 618 передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу III Порядку № 618 заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку № 618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Відповідно до пункту 11 розділу III Порядку № 618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Суд касаційної інстанції знаходить правильним висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність у відповідача підстав для відмови в поверненні надміру сплаченого податку на додану вартість.

Відповідач мав діяти у відповідності до вимог Порядку № 618 та після отримання заяви позивача про повернення надміру сплачених коштів перевірити факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та установити наявність переплати, що виникла через прийняття відповідачем протиправного рішення коригування митної вартості товару, протиправність якого установлена рішенням суду, яке набрало законної сили. Так, згідно з аркушем коригування митної декларації сума переплати становила 31011,09 грн.

Посилання відповідача на те, що у резолютивній частині постанови суду у справі №814/3874/14 про визнання протиправним та скасування рішення митниці про коригування митної вартості не установлена сума переплати та не зобов`язано митницю повернути надміру сплачені митні платежі є необґрунтованим, оскільки суд у цій справі не вирішував позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності митниці щодо неповернення надміру сплачених митних платежів та про зобов`язання митниці повернути такі платежі. Визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості у сторону її збільшення свідчить про відсутність підстав для доплати позивачем митних платежів, а відтак, про сплату таких платежів надміру.

Зважаючи на викладене, суди дійшли обґрунтованих висновків про необхідність задоволення позову повністю.

Суд касаційної інстанції, з огляду на положення статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування. Доводи, викладені у касаційній скарзі, спростовані зазначеними висновками суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 343, 345, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду