ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року

м. Київ

справа №814/1297/18

адміністративне провадження № К/9901/2803/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніктерра-Агро» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 (суддя - Мороз А.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 (судді - Димерлій О.О., Кравченко К.В., Коваль М.П.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніктерра-Агро» до Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніктерра-Агро» (далі - ТОВ «Ніктерра-Агро») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного агентства рибного господарства України (далі - Держрибагенство) в якому просило:

1 - визнати протиправним і скасувати рішення комісії Агентства з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів, яким Товариству відмовлено у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів у Чорному морі та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі на 2017-2021 роки, яке оформлено протоколом від 22.11.2017;

2 - визнати протиправним і скасувати рішення комісії Агентства з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів, оформлене протоколом № 1 від 20-24 листопада 2017 року, в частині відмови Товариству у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі у період з 01.01.2018 до 31.12.2022;

3 - визнати протиправним і скасувати рішення комісії Агентства з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів, оформлене протоколом №1 від 20-24 листопада 2017 року, в частині відмови Товариству у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у внутрішніх солоних водоймах Херсонської області у період з 01.01.2018 до 31.12.2022;

4 - визнати протиправним і скасувати рішення комісії Агентства з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів, оформлене протоколом №2 від 30.11.2017, в частині не здійснення розгляду заяви Товариства про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі, яка надійшла у 2017 році на 2018-2022 р.р., у зв`язку із ненастанням наступного розрахункового року та в частині вважати неприйнятим рішення комісії по п. 3.3. протоколу №1 від 20-24 листопада 2017 року;

5 - задовольнити заяву Товариства про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі, у період з 01.01.2018 до 31.12.2022, подану 24.07.2017, встановивши частку добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі у період із дати набуття чинності рішенням суду в цій справі і до 31.12.2022, в обсягах, вказаних у позовній заяві;

6 - задовольнити заяву Товариства про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей на Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, у період з 01.01.2018 до 31.12.2022, подану 24.07.2017, встановивши частку добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей на Дніпровсько-Бузькій естуарній системі у період із дати набуття чинності рішенням суду в цій справі і до 31.12.2022, в обсягах, вказаних у позовній заяві;

7 - задовольнити заяву Товариства про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у внутрішніх солоних водоймах Херсонської області, у період з 01.01.2018 до 31.12.2022, подану 24.07.2017, встановивши частку добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у внутрішніх солоних водоймах Херсонської області у період із дати набуття чинності рішенням суду в цій справі і до 31.12.2022, в обсягах і видах, вказаних у позовній заяві.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у липні 2016 року позивачем подано до Держрибагенства заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі на 2017-2021 р.р.

За наслідками розгляду наведених вище заяв відповідачем відмовлено у їх задоволенні на підставі п. 11 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №992 (далі - Порядок №992), а саме у зв`язку із відсутністю обсягу нерозподіленого ліміту.

Вказані відмови оскаржено ТОВ «Ніктерра-Агро» до суду.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.08.2017 по справі №814/1189/17 у задоволенні позову ТОВ «Ніктерра-Агро» відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову постанову, якою позов Товариства задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Держрибагенства про відмову позивачу у встановлені частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі на 2017-2021 р.р., одночасно зобов`язано відповідача утворити відповідну комісію та повторно розглянути заяви позивача з цього питання.

До моменту ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій названих судових рішень, 24.07.2017 ТОВ «Ніктерра-Агро» на адресу Держрибагенства подано три нові заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей на Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, у внутрішніх солоних водоймах Херсонської області та Чорному морі. (а.с. 20-22)

22.11.2017, на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду, відповідачем утворено Комісію з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів (далі - Комісія), якою повторно розглянуто заяви ТОВ «Ніктерра-Агро» від 2016 року.

Протоколом від 22.11.2017 Комісією відмовлено у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів у Чорному морі та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі на 2017-2021 роки на підставі п. 11 Порядку №992, а саме у зв`язку із відсутністю обсягу нерозподіленого ліміту. Зокрема, в Протоколі зазначено, що на час засідання Комісії весь ліміт водних біоресурсів на період 2017-2021 роки вже розподілений між користувачами. (а.с.24-26).

В подальшому, відповідачем розглянуто три нові заяви ТОВ «Ніктерра-Агро», які були подані позивачем у липні 2017 року.

Протоколом №1 засіданням Комісії від 20-24 листопада 2017 року Держрибагенством задоволено заяву позивача про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі на 2018-2022 роки (п. 3.3. Протоколу №1) та відмовлено у задоволенні заяв про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі та у внутрішніх солоних водоймах Херсонської області на підставі відсутності обсягу нерозподіленого ліміту (п. 3.4. Протоколу № 1). (а.с. 30-56)

Протоколом №2 засідання Комісії від 30.11.2017 (далі - Протокол № 2) відповідач змінив своє попереднє рішення, викладене в п. 3.3. Протколу № 1, яким позивачу встановлена частка добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі на 2018-2022 роки, а саме вирішив не розглядати заяви, які надійшли до Держрибагенства у 2017 року, так як не настав відповідний розрахунковий рік. (а.с.57-64)

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

В обгрунтування позовних вимог покликався на те, що оскаржувані рішення прийняті Держрибагенством всупереч вимогам законодавства та рішенню суду. Зокрема, заяви Товариства розглядались відповідачем повторно. Позивач вказує, що така підстава для відмови у встановленні йому частки добування водних біоресурсів, як відсутність обсягу нерозподіленого ліміту, вже була предметом судового розгляду. До того ж, відповідач порушив процедуру прийняття ним рішень, внісши зміни Протоколом №2 до свого попереднього рішення, оформленого Протоколом №1, що не передбачено чинним законодавством. З урахуванням викладеного вище, оскільки судовий захист має бути ефективним, то скасування спірних рішень відповідача буде недостатньо для відновлення прав ТОВ «Ніктерра-Агро», а тому є підстави для задоволення заяв останнього та встановлення в судовому порядку часток вилову водних біоресурсів, що можливо зробити за рахунок 5% резерву лімітів спеціального використання водних біоресурсів, який є у Держрибагенства.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.08.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018, у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач належним чином виконав постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017, а саме: створив Комісію та повторно розглянув заяви позивача. Та обставина, що відповідач знову прийняв негативне для позивача рішення, не може бути розцінена як неналежне виконання, так як відповідач наділений правом приймати рішення на власний розсуд, а постановою суду на нього не покладався обов`язок прийняти рішення із визначеним змістом.

Суди визнали правомірним рішення відповідача, у формі протоколу від 22.11.2017, прийняте на виконання постанови суду про відмову позивачу у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів у Чорному морі із затоками, лиманами, протоками та Дніпровсько-Бузькій естуарній систему на 2017-2021 роки у зв`язку з відсутністю обсягу нерозподіленого ліміту.

Суди виходили з того, що наказом від 28.10.2016 №375 відповідач затвердив Перелік користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів на 2017-2021 роки. Таким чином, на період 2017-2021 роки відповідач вже розподілив ліміт для вилову водних біоресурсів.

Що стосується розгляду поданих позивачем заяв у 2017 році та прийнятих за наслідками їх розгляду рішень у формі Протоколів №№1, 2 суди виходили з відсутності нерозподілених лімітів, оскільки на момент розгляду заяв щодо встановлення часток добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей на період 2018-2022, такі вже були розподілені, а наступним розрахунковим роком, на який відповідач мав право розглядати заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів, мав стати 2022 рік.

Суди визнали безпідставним покликання позивача на відсутність у відповідача передбачених Порядком №992 повноважень скасовувати прийнятті рішення, оскільки рішення, зазначене у Протоколі №1, було прийнято Комісією як рекомендоване для Держрибагенства. Згодом, Протоколом №2 Комісія змінила своє рекомендаційне рішення з вищезазначених підстав, яке і було визнано Держрибагенством остаточним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Суди відхилили покликання позивача на наявність у Держрибагенства 5% резерву лімітів спеціального використання водних біоресурсів, за рахунок яких, на думку Товариства, можливе задоволення його заяв про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів, оскільки зазначений резерв лімітів спеціального використання водних біоресурсів підлягає розподілу виключно за наслідками аукціону.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги.

Зокрема, позивач покликається на неналежне виконання відповідачем постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від від 17.10.2017 у справі №814/1189/17; на порушення процедури прийняття рішення, оформленого Протоколом №2 від 30.11.2017, та наполягає, що з метою відновлення його порушених прав в судовому порядку необхідно зобов`язати Держрибагенство задовольнити заяви ТОВ «Ніктерра-Агро» щодо часток вилову водних біоресурсів за рахунок 5% резерву лімітів спеціального використання водних біоресурсів, який мається у Держрибагенства.

Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №895 (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; Положення №895) Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Основними завданнями Держрибагентства є: 1) реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства; 2) внесення на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства. (п. 3 Положення №895).

Згідно з положенням ст. 8 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості відноситься затвердження правил та режимів рибальства добування (вилучення, вилову) та відтворення водних біоресурсів.

Механізм спеціального використання водних біоресурсів, які перебувають в умовах природної волі (крім видів, внесених до Червоної книги України), у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України (далі - рибогосподарські водні об`єкти (їх частини) визначено Порядком здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №992 (далі Порядок №992).

Згідно Порядку Держрибагентство здійснює розподіл лімітів спеціального використання водних біоресурсів на частки добування (вилову) для промислових цілей у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) між користувачами водних біоресурсів.

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі дозволу на таке використання у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) після розподілу ліміту або прогнозу допустимого вилову на частки добування (вилову) для промислових та непромислових цілей та резерву добування (вилову). (п. 4 Порядку №992).

Частка добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у відсоткових величинах встановлюється після виділення резерву та визначення необхідних обсягів для непромислових цілей і визначається у відсотках для кожного користувача водних біоресурсів у дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), що видається строком на п`ять років. (п. 6 Порядку №992).

Відповідно до пунктами 7, 10 Порядку №992 користувачі водних біоресурсів до 1 серпня року, що передує розрахунковому, подають особисто або надсилають поштовим відправленням Держрибагентству заяву про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу. У заяві зазначається: найменування рибогосподарського водного об`єкта (його частини), на якому планується здійснювати добування (вилов); перелік видів та обсяги вилову водних біоресурсів, що планується вилучити; перелік суден (плавзасобів) із зазначенням їх бортових номерів; повне і скорочене найменування юридичної особи, місцезнаходження, ідентифікаційний код, контактний телефон - для юридичних осіб; ім`я, місце проживання, документи, що засвідчують особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов`язкових платежів, контактний телефон - для фізичних осіб - підприємців; згода на обробку (публікацію) персональних даних.

Держрибагентство для розгляду поданих документів утворює комісію, до складу якої входять представники Мінагрополітики, органів рибоохорони, користувачів водних біоресурсів, громадських об`єднань та асоціацій, обласних держадміністрацій, науковці. Склад комісії з розгляду заяв про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів затверджується Держрибагентством.

Відповідно до пункту 11 Порядку №992 підставами для відмови у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів є, несвоєчасне подання документів або подання документів у неповному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних відомостей; коли на дату подання заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу не сплачені штрафи та/або не відшкодовані в установленому законодавством порядку збитки, завдані рибному господарству; систематичних (три і більше) грубих порушень законодавства з питань охорони, використання та відтворення водних біоресурсів протягом попереднього року; відсутності обсягу нерозподіленого ліміту; використання протягом попередніх трьох років менш як на 75 відсотків обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсів, за винятком форс-мажорних обставин; відсутності ліцензії на промисловий вилов риби, крім внутрішніх водойм та річок - для водних об`єктів, здійснення промислового вилову на яких потребує ліцензування.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування рішення Комісії у формі протоколу від 22.11.2017, яким Товариству відмовлено у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів у Чорному морі та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі на 2017-2021 роки, а також протоколу №1 від 20-24.11.2017, в частині відмови ТОВ «Ніктерра-Агро» у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, у внутрішніх солоних водоймах Херсонської області у періоду, період з 01.01.2018 до 31.12.2022, а також зобов`язання задовольнити вказані заяви.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що на період 2017-2021 роки відповідач вже розподілив між користувачами водних біоресурсів весь обсяг наявного ліміту для вилову водних біоресурсів, що підтверджується Наказом №375 від 28.10.2016.

Заяви позивача за 2016 та 2017 роки про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів відповідачем було розглянуто, та у зв`язку з відсутністю обсягу нерозподіленого ліміту, на підставі пункту 11 Порядку №992, у задоволенні заяв позивача було відмовлено.

Таким чином, відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог щодо відмови у визнанні протиправними та скасуванні рішень відповідача, оформлених протоколом від 22.11.2017 та протоколом №1 від 20-24.11.2017 щодо відмови у встановленні позивачу частки добування (вилову) водних біоресурсів, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності таких.

При цьому, Наказ відповідача №375 від 28.10.2016 в межах цієї справи позивач не оскаржував.

Враховуючи правомірність рішень відповідача щодо відмови позивачу у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів у Чорному морі та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі на 2017-2021 роки, а також у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, у внутрішніх солоних водоймах Херсонської області на 2018-2022 роки, оформлених протоколом від 22.11.2017 та протоколом №1 від 20-24.11.2017 (у відповідній частині), обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій й щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо встановлення позивачу часток добування (вилову) водних біоресурсів за вказаними заявами.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги в цій частині на те, що під час прийняття оскаржуваних рішень, відповідачем не було враховано висновки суду у справі №814/1189/17, є безпідставним, оскільки у задоволенні заяв позивача відмовлено з інших підстав, ніж ті, які були предметом оскарження у справі №814/1189/17, а саме у зв`язку з відсутністю обсягу нерозподіленого ліміту.

Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Верховного Суду від 21.05.2020 касаційну скаргу Державного агентства рибного господарства України задоволено частково. Скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 у справі №814/1189/17, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2020, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 15.12.2021, залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.08.2017 про відмову в позові ТОВ «Ніктерра-Агро».

Покликання позивача на можливість задоволення його вимог за рахунок наявного у відповідача резерву лімітів спеціального використання водних біоресурсів, також є безпідставним, оскільки в силу приписів п. 14 Порядку №992, такий розподіл можливий лише за результатами аукціону.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішення Комісії, оформленого Протоколом №2 від 30.11.2027 щодо не здійснення розгляду заяви Товариства про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі, яка надійшла у 2017 році на 2018-2022 роки, у зв`язку із ненастанням наступного розрахункового року та в частині вважати неприйнятим рішення комісії по п. 3.3. Протоколу №1 від 20-24.11.2017, а також щодо зобов`язання задовольнити відповідну заяву від 24.07.2017, Суд виходить з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування зазначеного рішення відповідача, суди дійшли висновку, що змінивши протоколом №2 своє рішення у формі протоколу №1 та ухваливши не здійснювати розгляд заяви позивача, а також вважати неприйнятим рішення, зокрема за його заявою, про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі, яка надійшла у 2017 році на 2018-2022 роки, у зв`язку із ненастанням наступного розрахункового року, відповідач діяв правомірно.

Водночас колегія суддів не погоджується з такими висновками судів з огляду на наступне.

Так, відповідно до пунктів 7, 10, 13 Порядку №922 обов`язку користувачів водних біоресурсів подати (або надіслати поштою) до відповідача заяву про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу, кореспондує обов`язок відповідача протягом 90 днів розглянути таку, утворивши відповідну Комісію, та затвердити перелік користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів, і протягом п`яти робочих днів з дати затвердження розмістити його на власному офіційному веб-сайті.

При цьому, п. 11 зазначеного Порядку містить виключний перелік підстав відмови у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів, серед яких така підстави відмови, як не настання наступного розрахункового року, відсутня.

Враховуючи викладене, рішення Комісії, оформлене Протоколом №2 від 30.11.2017 в частині не здійснення розгляду заяв, які надійшли до Держрибагенства у 2017 році на 2018-2022 роки, зокрема заяви позивача про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі, у зв`язку із ненастанням наступного розрахункового року та вважати неприйнятим рішення комісії по п. 3.3. Протоколу №1 від 20-24.11.2017, не відповідає вимогам Порядку №922, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

В свою чергу позовні вимоги щодо встановлення позивачу частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі на 2018-2022 роки, задоволенню не підлягають, оскільки у зв`язку з скасуванням рішення відповідача, оформленого протоколом №2 від 30.11.2017, залишається чинним п.3.3 рішення відповідача у формі протоколу №1 від 20-24.11.2024, відповідно до якого така частка позивачу встановлена.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність частково скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення у відповідній частині нового про задоволення позову, в решті - залишення рішень судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись ст. 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніктера-Агро» задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення комісії Державного агентства рибного господарства України з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів, оформлене протоколом №2 від 30.11.2017, в частині не здійснення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніктера-Агро» про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі, яка надійшла у 2017 році на 2018-2022 роки, у зв`язку із ненастанням наступного розрахункового року та в частині вважати неприйнятим рішення комісії по п. 3.3. протоколу №1 від 20-24 листопада 2017 року, - скасувати і в цій частині позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніктера-Агро» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державного агентства рибного господарства України з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів, оформлене протоколом №2 від 30.11.2017, в частині не здійснення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніктера-Агро» про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі, яка надійшла у 2017 році на 2018-2022 роки, у зв`язку із ненастанням наступного розрахункового року та в частині вважати неприйнятим рішення комісії по п. 3.3. протоколу №1 від 20-24 листопада 2017 року.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук