ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 814/1435/18

адміністративне провадження № К/9901/1721/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд"

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 (суддя Біоносенко В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 (колегія у складі суддів Яковлєва О.В., Градовського Ю.М., Крусяна А.В.)

у справі №814/1435/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд"

до Управління Держпраці у Миколаївській області

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. 13.06.2018 Приватне акціонерне товариство «Юженергобуд» звернулося до суду з позовом, у якому заявлено вимоги Управлінню Держпраці у Миколаївській області про скасування постанови про накладення штрафу № МК 745/319/АВ/ТД-ФС від 11.05.2018.

2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.07.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018, відмовлено у задоволенні позову.

3. 14.01.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій позивач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

4. Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2019 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у січні - березні 2018 року ПАТ «Юженергобуд» укладело договори підряду з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

6. 20.04.2018 інспектором праці Управління Держпраці у Миколаївській області проведено інспекційне відвідування ПАТ «Юженергобуд», за результатами якого складено акт № МК 745/319/АВ.

7. Під час інспекційного відвідування інспектор зробив висновок, що відносини ПАТ «Юженергобуд» з вказаними фізичними особами є трудовими, а не цивільно-правовими, що є порушенням законодавства про працю, у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

8. 11.05.2018 за результатами проведеної перевірки Управлінням Держпраці у Миколаївській області прийнято постанову про накладення штрафу №МК 745/319/АВ/ТД-ФС, якою на ПАТ «Юженергобуд» накладено штраф у розмірі 1228590 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що інспектор невірно трактував взаємовідносини, які виникли між ПАТ «Юженергобуд» та фізичними особами підрядника, а саме: «за договором підряду, які було оглянуто інспектором праці, фізичні особи, як виконавці, зобов`язались на власний ризик виконувати роботу, а ПАТ «Юженергобуд» як замовник має на підставі акту приймання виконаних робіт прийняти дану роботу та виплатити виконавцеві винагороду».

Пункт 3.2 договору зазначено «Відповідальність за безпеку життя та здоров`я на час виконання робіт бере на себе підрядник». Накази про прийняття на роботу фізичних осіб, перелічених в акті перевірки від 20.04.2018, ПАТ «Юженергобуд» не видавав, трудові договори не укладав, нараховувалась винагорода, як підряднику, а не заробітна плата, як працівнику. Підрядні роботи фізичні особи виконували у межах цивільно-правового договору, без навчання та перевірки знань з охорони праці, проходження інструктажів з охорони праці. В табелях робочого часу працівників по підприємству за період, що перевірявся, зазначені в акті особи не значяться. Фізичні особи, з якими укладені цивільно-правові угоди (договори підряди), жодного разу не зверталися до підприємства з проханням внести запис до трудової книжки про працевлаштування як працівників підприємства, такі докази в матеріалах перевірки також відсутні, а тому ПАТ «Юженергобуд» відсутні будь-які підстави видавати накази про прийняття на роботу фізичних осіб без на те їх згоди.

Інспектор при перевірці не витребував всі необхідні документи, що стосуються договору підряду, а вимагав лише документи щодо оформлення трудових відносин, зокрема трудові книжки та накази про прийняття на роботу відповідних працівників.

Відповідно до висновку Інституту держави і права ім. Корецького В.М. , договори, укладені між ПАТ «Юженергобуд» з фізичними особами за своїм змістом, правовою природою, спрямованістю, тощо, відносяться до категорії цивільно-правових договорів, зокрема, договорів підряду будівельників та інших робіт, а не трудових договорів (угод).

10. Відповідач проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що у ході інспекційного відвідування встановлено порушення з боку позивача вимог ч.1, 3 ст.24 КЗпП України щодо допущення до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу стосовно 11 робітників, щодо яких маються договору підряду. Строки дії договорів підряду до 31.12.2018.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що укладені товариством договори підряду з фізичними особами приховували реально існуючі трудові відносини, а тому на товариство правомірно накладено оскаржувані штрафні санкції.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, заявленим у першій та апеляційній інстанції.

13. Відзив від відповідача не надходив.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з таких мотивів.

15. За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

16. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

17. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

18. Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

19. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

20. За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

21. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

22. У постанові від 14.05.2020 у справі № 640/1099/19 Верховний Суд наводив критерії розмежування цивільних та трудових відносин і, зокрема, зазначив таке:

«19. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

20. Взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

21. З аналізу наведених норм, Верховний Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.

22. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, 13.06.2019 у справі №815/954/18».

23. З урахуванням вищенаведених висновків, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що правовідносини, які склалися за наслідком укладення товариством договорів підряду з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , є трудовими відносинами, адже згідно з умовами укладених договорів підряду товариство доручає, а підрядник зобов`язується за плату здійснити надання певного виду послуг. Вказаними фізичними особами надавалися послуги електромонтажника, монтажника технологічних трубопроводів, монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій, маляра, бетоняра, електрозварювальника, машиніста автокрана, арматурника, інженера ОТК будівельної лабораторії.

24. Крім того, оплата за виконання умов відповідних договорів мала здійснюватися у розмірі, не меншому ніж встановлена законодавцем мінімальна заробітна плата, без утримання збору на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому жодним пунктом укладених договорів не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню та повинні бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомостей щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, а також не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

25. Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що зазначені у договорах послуги не є видом послуг чи робіт, а є відповідними професіями (посадами) працівників, що відповідають затвердженому класифікатору професій.

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи є копії актів приймання-передачі робіт за укладеними договорами, у яких також не зазначено конкретного обсягу робіт, виконаних підрядниками.

27. Також договори містять фіксований розмір вартості послуг без застереження щодо їх обсягу та змісту та не включають у себе відомості щодо об`єкта, на якому здійснюється проведення будівельно-монтажних робіт, не визначають порядок надання таких послуг.

28. Суд погоджується із позицією суду апеляційної інстанції про те, що науково-правовий експертний висновок Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, яким встановлено, що укладені договори підряду відносяться до категорії цивільно-правових договорів, а не до трудових договорів, так як таким висновком надано правову оцінку самим договорам, а не фактичним правовідносинам, що склались між товариством та відповідними особами.

29. Покликання позивача на рішення у справі №486/836/17 суд відхиляє, адже у вказаній справі суди розглядали правовідносини, що склалися між позивачем та ОСОБА_14 , а оскаржувана постанова відповідача не стосувалася договорів, укладених з ОСОБА_14 .

30. Суд відхиляє покликання позивача на те, що працівники не зверталися до нього із проханням про оформлення трудових відносин, оскільки саме позивач, як роботодавець, відповідає за належне оформлення трудових відносин. Маючи вибір щодо укладення цивільно-правового чи трудового договору, роботодавець повинен чітко усвідомлювати сферу застосування цивільно-правових договорів та співставляти її з роботою, для виконання якої наймається працівник.

31. Оформлення цивільно-правового договору для виконання роботи, що повинна виконуватися за трудовим договором, свідчить про фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), що є правопорушенням, відповідальність за яке передбачене абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

32. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись ст. 243 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі №814/1435/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб