ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року

м. Київ

справа № 814/1977/16

адміністративне провадження № К/9901/4948/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 (суддя Гордієнко Т.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 (головуючий суддя Бойко А.В., судді: Димерлій О.О., Єщенко О.В.) у справі №814/1977/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марконі» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марконі» (надалі - позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків ДФС (надалі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2016 №0000594100.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість не передбачає співставлення податкових зобов`язань, відображених у деклараціях, без фактичного дослідження господарських операцій платника податку. Результати камеральної перевірки не можуть підтвердити висновок про порушення позивачем пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України. Позивач помилково зареєстрував податкову накладну від 21.04.2016 №244, тому податкові зобов`язання не виникли та податкове-повідомлення рішення прийнято протиправно.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 ,, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 , позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.06.2016 , №0000594100.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що норми Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» передбачають право корегувати податкові накладні - складати розрахунки коригування лише у разі збільшення або зменшення суми компенсацій та в разі заповнення їх з порушенням статті 201 та пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, однак не передбачають можливість коригування податкової накладної складеної помилково, коли зобов`язання не настали, як у правовідносинах у позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький термінал». За висновками суду першої інстанції, наявність прогалин в законодавстві не може стати підставою для донарахування податкових зобов`язань для платника податків.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які полягають у тому, що затрати орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція, тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів, зараховуються до складу основних засобів. Вважає, якщо витрати на поліпшення об`єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об`єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою та підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення. Зазначає, що виконані за рахунок підприємства роботи з поліпшення та відновлення ресурсу неробочого основного засобу - буксиру не є витратами підприємства. Посилається на те, що суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової декларації, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем 08.02.2018 подано до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень, позивач просить залишити без задоволення касаційну скаргу відповідача та без змін судові рішення першої та апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що актом від 23.05.2016 №55/28-08-41/31883013 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість товариства за квітень 2016 (надалі - акт перевірки) при перевірці показників податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 встановлено розбіжності з причини не відображення позивачем у складі податкових зобов`язань виписаної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної по контрагенту-покупцю, Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький морський термінал» від 21.04.2016 №244 на суму 15165739,32грн. Жодного розрахунку коригування до податкової накладної від 21.04.2016 №244 по зазначеному контрагенту в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 23.05.2016 не зареєстровано.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2016 , №0000594100, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 3 791 435 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 2 527 623 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1263812 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податкова накладна від 21.04.2016 №244 по контрагенту -Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький термінал» складена помилково. При подачі податкової декларації було з`ясовано, що фактично на підприємстві відсутні підстави, які визначені статтею 185 Податкового кодексу України та відсутня дата виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за правилами статті 187 Податкового кодексу України за номенклатурою «відшкодування 100% вартості ремонтних робіт буксиру «Костянтин Ольшанський».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариством вчинялися дії, спрямовані на виправлення помилки щодо безпідставної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 21.04.2016 №244.

Підприємство при подачі податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2016, - 19.05.2016 повідомило контролюючий орган, що податкова накладна від 21.04.2016 , № 244 складена помилково.

Судами встановлено, що з метою застосування положень пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, підприємство зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький термінал» із проханням щодо реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної від 21.04.2016 №244, яку помилково позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак листом від 26.04.2016 контрагент відмовив у реєстрації відповідного розрахунку з посиланням на те, що станом на 21.04.2016 , контрагентом не отримані (придбані) роботи у позивача та відсутній будь-який первинний документ, що підтверджує надання позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький термінал» будь-яких робіт. У зв`язку з цим, контрагент не має підстав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної від 21.04.2016 №244 з причини відсутності у нього події, за якою виникає право на податковий кредит згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький термінал» повідомило, що податкова накладна від 21.04.2016 №244 не врахована контрагентом у складі податкового кредиту та при визначенні суми, на яку контрагент має право зареєструвати податкові накладні.

Судами також встановлено, що відсутність об`єкту оподаткування та відсутність факту продажу витрат на ремонт буксиру «Константин Ольшанський» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький термінал» підтверджено змістом акту перевірки. Під час документальної планової виїзної перевірки відповідачем підтверджено факт відображення витрат на проведення ремонту буксиру «Константин Ольшанський» в складі собівартості реалізованих робіт, з одночасним невизнанням їх в складі собівартості реалізованих робіт та визнанням права на податковий кредит за вказаними операціями з придбання послуг та матеріалів для проведення такого ремонту.

Пунктом 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України встановлено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

За змістом підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Пунктом 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 , №1307 встановлено, що розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).

Отже, відповідний розрахунок коригування має бути складений за умови зміни суми компенсації вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

При цьому, нормами чинного податкового законодавства не визначено порядку дій платника податків у випадку помилкового складання податкової накладної та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не передбачено обов`язку скласти розрахунок коригування до помилково складеної податкової накладної.

Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем податкова накладна від 21.04.2016 №244 по контрагенту - Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький термінал» складена помилково, а товариством вчинялися дії, спрямовані на виправлення помилки щодо безпідставної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних цієї податкової накладної та при подачі податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2016 повідомлено контролюючий орган, що наведена податкова накладна складена помилково, відсутність об`єкту оподаткування та відсутність факту продажу витрат на ремонт буксиру «Константин Ольшанський» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький термінал» підтверджено змістом акту перевірки, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог.

Крім того, позивач правильно доводить суду, що відповідно до п.п.201.10 ст. 201 ПК України, - виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Доводи касаційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вимог наведених норм, відповідачем не доведено у встановленому чинним законодавством порядку правомірність рішення податкового органу.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 у справі №814/1977/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник