ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року

м. Київ

справа №814/2172/16

касаційне провадження № К/9901/30385/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКІЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» (далі у тексті - ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКІЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД», Товариство) на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 (суддя - Бойко А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКІЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» до Миколаївської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмов, зобов`язати вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКІЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» звернулось до суду із позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмов, зобов`язати вчинити дії.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень та карток відмов, зобов`язати вчинити дії - задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Митниця подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 відмовлено у задоволенні клопотання Миколаївської Митниці ДФС про звільнення від сплати судового збору за апеляційне оскарження постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 та апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України у редакції, чинній на момент постановлення ухвали), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору в належному розмірі.

Суд апеляційної інстанції у вказаній ухвалі зазначив, що оскільки позивачем під час подачі позовної заяви було заявлено 19 вимог немайнового характеру, то відповідач має додати до апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 28 800, 20 грн.

Крім того, на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 Товариство подало апеляційну скаргу, в якій, також посилалось на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права, просило його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 апеляційну скаргу Товариства залишено без руху у зв`язку із невідповідністю її вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України у редакції, чинній на момент постановлення ухвали), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору в належному розмірі.

При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції, позивачем під час подачі позовної заяви було заявлено 19 вимог немайнового характеру, то відповідач має додати до апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 28 800, 20 грн, зважаючи на що останнім не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору ще на 27 284, 40 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, касатор посилався на відсутність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, оскільки до останньої було додано докази сплати судового збору в сумі 1 515, 80 грн, тобто як за одну вимогу немайнового характеру - про зобов`язання вчинити дії; позовні ж вимоги про скасування рішень за наслідками розгляду скарг Товариства на рішення Митниці, на думку останнього, помилкового розцінені судом як окремі вимоги немайнового характеру; до того ж, в першій інстанції позивачем судовий збір за них не справлявся та суд не вимагав здійснити доплату судового збору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не надав.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017 Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2022 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Бившева Л.І., судді - Ханова Р.Ф., Хохуляк В.В.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.06.2022 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 14.06.2022.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, за змістом пункту 6 частини 1 статті 7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.

Згідно ж з пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України ще одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Так, особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (стаття 49 КАС України).

Частиною 1 статті 185 КАС України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до апеляційної скарги встановлено статтею 187 КАС України, відповідно до частини 6 якої до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

За змістом частини 3 статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно із частиною 1 якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI, згідно із підпунктами 1 та 2 пункту 3 частини 2 статті 4 якого (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви та апеляційної скарги; далі - Закон №3674) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; разом з тим, за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 вказаного Закону).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону №3674 за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2016 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 378, 00 грн.

Як свідчать матеріали справи та зазначив в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції у позовній заяві Товариством заявлено 19 вимог немайнового характеру - про визнання протиправними та скасування дев`яти рішень про коригування митної вартості товарів, а також карток відмови в прийнятті вказаних митних декларацій, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та зобов`язати Митницю прийняти та подати для виконання ГУ Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ «МГЗ» надмірно сплачених сум з податку на додану вартість та ввізного мита.

Отже, позовна заява містить 19 окремих позовних вимог, які носять немайновий характер.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, подана позивачем апеляційна скарга не відповідала вимогам статті 187 КАС України (відсутність документа про сплату судового збору в належному розмірі), касаційний суд вважає, що остання обґрунтовано залишена без руху ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017, у якій зазначено недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлений відповідний строк для цього.

Доводи ж касаційної скарги про відсутність у позивача обов`язку зі сплати судового збору за 19 вимог немайнового характеру, враховуючи, що, звертаючись з позовною заявою у даній справі, він сплачував судовий збір лише як за одну вимогу немайнового характеру, частково приймаються касаційним судом до уваги, оскільки базою для обчислення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду є саме ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не розмір фактично сплаченого при зверненні до суду або стягнутого судом в порядку розподілу судових витрат судового збору.

Водночас, що ж стосується доводів касаційної скарги стосовно неправильного обрахунку судом апеляційної інстанції суми судового збору, яка підлягала сплаті за подання апеляційної скарги, то Верховний Суд зазначає, що матеріали справи містять платіжне доручення від 31.01.201 № 00529 відповідно до якого апелянтом було сплачено судового збору на суму 1 515, 80 грн, в той час, коли апелянт мав здійснити оплату судового збору із розрахунку за 10, а не 19 вимог немайнового характеру.

Отже, при здійсненні розрахунку розміру судового збору за вимоги немайнового характеру, що необхідно було сплатити скаржнику, суд апеляційної інстанції помилково зазначив 19 вимог, в той час як сплаті підлягали 10 вимог: про визнання протиправними та скасування дев`яти рішень про коригування митної вартості товарів, та зобов`язати Митницю прийняти та подати для виконання ГУ Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ «МГЗ» надмірно сплачених сум з податку на додану вартість та ввізного мита, в той час як сплата судового збору за вимоги немайнового характеру про скасування карток відмови в прийнятті вказаних вище митних декларацій, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України не мав сплачуватись.

Враховуючи вищезазначене та відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" суд касаційної інстанції частково погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що за подання апеляційної скарги має бути сплачено судовий збір у розмірі 15 158, 00 грн. (1378 грн (мінімальна заробітна плата) 10 вимог немайнового характеру х 110%).

На дату винесення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 скаржником так і не було здійснено оплату судового збору при подачі апеляційної скарги у повному обсязі.

Таким чином, аргумент, наведений позивачем, щодо неправильного визначення судом апеляційної інстанцій розміру ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду щодо позовних вимог немайнового характеру є обґрунтованим.

Разом з тим, помилковість визначення судом апеляційної інстанції розміру ставки, що підлягала сплаті за подання апеляційної скарги в частині позовних вимог немайнового характеру, фактично не впливає на висновок суду апеляційної інстанції щодо сплати Товариством судового збору за подання апеляційної скарги у меншому розмірі, ніж визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення про залишення апеляційної скарги без руху та вважає, що підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКІЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк