ПОСТАНОВА

Іменем України

04 серпня 2020 року

Київ

справа №814/225/15

адміністративне провадження №К/9901/28082/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, третя особа - Приватне підприємство «Промінь», про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 (суддя - Лебедєва Г.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 (головуючий суддя - Зуєва Л.Є., судді: Шевчук О.А., Федусик А.Г.) у справі № 814/225/15.

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом в якому, просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ГУ Міндоходів у Миколаївській області) про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.08.2014 №00114/07-21.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з відсутності надання відповідачем доказів того, що позивач здійснює господарську діяльність в приміщенні кафе на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, а відтак відсутній обов`язок реєстрації місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів за цією адресою.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 змінено в мотивувальній частині, в решті - залишено без змін.

При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що якщо суб`єкт господарювання, який здійснює реалізацію і збереження алкогольних напоїв та тютюнових виробів в одному торгівельному приміщенні (будівлі), не має відокремленого від об`єкта роздрібної торгівлі місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, то у такого суб`єкта господарювання відсутні підстави для внесення до Єдиного реєстру відомостей про місце зберігання, з огляду на його відсутність.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ Міндоходів у Миколаївській області оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтування своїх вимог ГУ Міндоходів у Миколаївській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 15, частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Так, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки Договору оренди об`єкту нерухомості від 25.05.2014 № 1, який свідчить про здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності на території ПП «Промінь»; помилково не прийнято до уваги постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.09.2014, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, що передбачене частиною першою статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також зазначає, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачає можливість зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання за місцем торгівлі за наявності ліцензії.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ Міндоходів у Миколаївській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено Акт №27/14-07/НОМЕР_1 від 31.07.2014, в якому відображено факт реалізації двох порцій коньяку «Шустов» по 50 грам по ціні 15,00 грн. за порцію без наявності діючої ліцензії на такий вид діяльності, та зберігання на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» 11 пачок тютюнових виробів на загальну суму 174,00 грн. у місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, чим порушено вимоги статей 15,17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі названого акту перевірки ГУ Міндоходів у Миколаївській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000114/07-21 від 20.08.2014, відповідно до якого за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності та за зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання - застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10996,28 грн., з яких: 9296,28 грн. - роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності; 1700,00 грн. - зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що місце зберігання - це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

У відповідності до статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790.

Згідно з пунктом 5 цього Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як встановлено судами, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій був факт реалізації ОСОБА_2 двох порцій коньяку «Шустов» по 50 грм. по ціні 15,00 грн. за порцію без наявності діючої ліцензії на такий вид діяльності, яка, на думку перевіряючих, є працівником ФОП ОСОБА_1 .

Вирішуючи даний спір суд першої інстанції зазначив, що при проведенні перевірки, посадовими особами Очаківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області не було з`ясовано, у якого саме підприємця працювала особа, яка знаходилась в приміщенні кафе на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 .

Судами не враховано, що згідно зі статтею 24 Кодексу України про працю трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Позивач в обґрунтування відсутності порушення нею вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» посилалася на те, що в приміщенні кафе на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 господарську діяльність не здійснювала.

Як встановлено судами, перевірка проводилась в господарській одиниці - кафе на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1.

На підтвердження того, що позивачем здійснювалась підприємницька діяльність у кафе на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, представником відповідача було надано до суду договір оренди об`єкту нерухомості №1 від 25.05.2014, укладений між ПП «Промінь» та ФОП ОСОБА_1 , згідно п.1 якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та платне зворотне користування приміщення загальною площею 30 кв.м.

Крім того, постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.09.2014 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, що передбачене частиною першою статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 №251.

Пунктом 1.1 цього Порядку визначено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку до Єдиного реєстру вносяться, зокрема, місця зберігання тютюнових виробів.

Наведені у статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначення місця торгівлі як місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів, та місця зберігання як місця, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання, не дають підстави для висновку про взаємовиключність цих місць.

Тобто за певних обставин місце зберігання та місце реалізації можуть знаходитись за однією адресою і тоді суб`єкт господарювання відповідно до частини тридцять восьмої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» звільняється від обов`язку вносити до Єдиного реєстру таке місце зберігання тютюнових виробів.

Під час вирішення даного спору судами попередніх інстанцій факт зберігання одинадцяти пачок сигарет на місці фактичної перевірки позивачем не заперечувався.

Отже, ФОП ОСОБА_1 здійснювала зберігання тютюнових виробів у приміщенні, яке використовувалось для зберігання тютюнових виробів, проте таке місце не було внесене до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Враховуючи, що у позивача відсутня ліцензія на продаж алкогольних та тютюнових виробів за місцем перевірки, зазначене виключення на ФОП ОСОБА_1 не розповсюджується.

За таких обставин, доводи відповідача про наявність у діях позивача ознак складу правопорушення для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за порушення порядку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності та за зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання згідно з частиною другою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є цілком обґрунтованими.

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а відтак їх рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 у справі № 814/225/15 скасувати.

Ухвалити у справі № 814/225/15 нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду