ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №814/758/17

адміністративне провадження №К/9901/23224/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області , третя особа - Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" , про визнання протиправною та скасування постанову від 04.04.2017 р. ВП № 51342790, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року (головуючий суддя - Вербицька Н.В., судді Джабурія О.В., Крусян А.В.) .

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом до Інгуського відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області з вимогами про скасування Постанови про виправлення граматичних та арифметичних помилок від 04.04.2017 ВП №51342790, визнання протиправними дій державного виконавця Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області щодо винесення постанови про виправлення арифметичних та граматичних помилок від 04.04.2017 ВП № 51342790.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що державний виконавець не мав повноважень на винесення оскаржуваної Постанови від 04.04.2017, оскільки виконавче провадження, по якому винесена постанова (ВП 51342790), було зупинене відповідно до Постанови державного виконавця від 13.02.2017, на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2017. Окрім того, позивач зазначив, що Постанова про виправлення арифметичних та граматичних помилок не відповідає вимогам закону. Вона необґрунтована та невмотивована, до того ж, ніяких арифметичних та/або граматичних помилок державним виконавцем під час винесення процесуальних документів, перелічених у цій постанові, не було зроблено. У даному випадку мало місце внесення державним виконавцем недостовірних даних у процесуальні документи протягом року примусового виконання виконавчого напису (не вірний ідентифікаційний код боржника, невірна дата набрання чинності виконавчим документом, невірна дата видачі виконавчого документа, постанова про арешт майна боржника та передання його на відповідальне зберігання боржникові взагалі винесена під номером іншого виконавчого провадження). Таким чином, позивач вважає, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови є протиправними та просить суд скасувати Постанову про виправлення граматичних та арифметичних помилок від 04.04.2017.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, позовні вимоги були задоволені.

Визнано протиправними дії державного виконавця Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області щодо винесення постанови про виправлення арифметичних та граматичних помилок від 04.04.2017 р. ВП № 51342790.

Скасовано постанову державного виконавця Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області про виправлення арифметичних та граматичних помилок від 04.04.2017 р. ВП № 51342790.

Присуджено ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ЗУ «Про виконавче провадження» не надано визначення поняття, що є арифметичною, а що є граматичною помилкою. Але вочевидь ясно, що зазначення в процесуальних документах невірного ідентифікаційного коду боржника, дати видачі та дати набрання чинності виконавчим документом, номеру виконавчого провадження, в рамках якого проводиться опис майна, свідчить про недбалість державного виконавця. Водночас суд погодився з позицією позивача стосовно того, що оскаржуваною постановою виправлено не арифметичні та граматичні помилки, а фактично змінено зміст попередніх постанов, а, отже, і недостовірних відомостей, які є предметом оскарження в адміністративній справі № 814/276/17. Постанова від 04.04.2017 взагалі невмотивована.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року було скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року. Прийнято по справі нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутність у ч.3 ст.74 Закону № 1404-VIII у переліку помилок, випадку можливості виправлення описки, якою є помилка в одній цифрі дати видачі виконавчого напису та одній цифрі ідентифікаційного коду боржника, не свідчить про незаконність дій державного виконавця. Суд вказав, що перебільшеними є висновки суду першої інстанції, що наявність описок у постановах державного виконавця свідчить про недбалість останнього. Судова колегія зазначила, що можливість виправлення описок у судових рішеннях передбачено всіма процесуальними кодексами, та з врахуванням людського фактору є звичайною практикою при розгляді судових справ (ст.169 КАС України, ст.89 ГПК України, ст.219 ЦПК України, ст.379 КПК України). Суд вказав, що виправлення помилок у виконавчому провадженні, здійснені державним виконавцем під час зупинення виконавчого провадження, не є підставою для визнання постанови від 04.04.2017 незаконною, оскільки така постанова не є заходом примусового стягнення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

08 вересня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, в якій просив її скасувати та залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що оскаржуваною постановою виправлено не арифметичні та граматичні помилки, а фактично змінено зміст попередніх постанов, а, отже, і недостовірних відомостей, які є предметом оскарження в адміністративній справі № 814/276/17. Вказав, що граматична та арифметична помилка не є тотожним поняттю описки, а зазначення в процесуальних документах невірного ідентифікаційного коду боржника, дати видачі та дати набрання чинності виконавчим документом, номеру виконавчого провадження, в рамках якого проводиться опис майна, свідчить про незаконність дій державного виконавця. Також, скаржник зазначив про відсутність у державного виконавця повноважень для винесення спірної постанови під час зупинення виконавчого провадження.

Відповідачем по справі до Суду були надані заперечення на касаційну скаргу, в яких вказавши на обґрунтованість та законність рішення суду апеляційної інстанції, просив залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що зупинення виконавчих дій не виключає проведення виконавцем підготовчих та організаційних заходів по забезпеченню виконання виконавчого документу, а виправлення описки у даному випадку не змінює сторін виконавчого провадження або розмір стягнення та предмет арешту.

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

З 09.06.2016 р. на примусовому виконані відповідача перебуває виконавче провадження № 51342790 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 20.04.2016 р. № 427 про звернення стягнення на транспортний засіб, що належить ОСОБА_1 , стягувач - ПАТ "Кредобанк".

13.02.1017 р. на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2017 по справі № 489/618/17 державним виконавцем Інгульського відділу ДВС винесено постанову про зупинення проведення виконавчих дій.

В ході аналізу матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження невірно зазначена дата видачі виконавчого документу: замість належної 20.04.2016. невірна - 22.04.2016, дата набрання чинності виконавчого документу: замість належної 20.04.2016. невірна - 22.04.2016 та ідентифікаційний код боржника: замість вірного 2903901737, зазначений невірний - 29006901737. Внесення в електронний реєстр помилкових даних у постанову про відкриття виконавчого провадження потягнуло за собою вчинення аналогічних помилок при прийнятті ряду інших постанов виконавчого провадження (перелічені в постанові про виправлення помилки).

04 квітня 2017 року державним виконавцем Інгульського відділу ДВС Терещенко А.О. винесено постанову про виправлення арифметичних та граматичних помилок, яка є предметом оскарження у даній справі.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Абз.3 ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 передбачає право начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавця з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Положення Закону № 1404-VIII , а саме ч.4 ст.35, передбачають право державного виконавця здійснювати певні дії у період зупинення виконавчих дій, зокрема право на звернення до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Колегія суддів вказує, що ч.4 ст.35 Закону № 1404-VIII, передбачає право державного виконавця здійснювати певні дії у період зупинення виконавчих дій. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що зупинення виконавчих дій не є абсолютним та не виключає проведення підготовчих та організаційних заходів по забезпеченню виконання виконавчого документу, а спірна постанова не є заходом примусового стягнення.

Суд зазначає, що Законом передбачено право виконавця з власної ініціативи виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що вказана стаття Закону № 1404-VIII спрямована на надання можливості виконавцю виправити помилки, що викладені у процесуальних документах в рамках виконавчого провадження, які при цьому б не змінювали змісту документу.

Суд зауважує, що постанова про виправлення помилок у ряді постанов виконавчого провадження не змінює їх змісту, оскільки їх виправлення у даному випадку не змінює сторін виконавчого провадження або розмір стягнення та предмет арешту.

Враховуючи, що виправлення помилок у постановах виконавчого провадження не впливає на права та законні інтереси позивача, на хід виконавчого провадження та не змінює зміст жодної постанови державного виконавця, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 343 349-354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі 814/758/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова