ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 815/1557/17

адміністративне провадження № К/9901/4200/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 (головуючий суддя Стефанов С.О., судді: Глуханчук О.В., Завальнюк І.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 (головуючий суддя Джабурія О.В., судді: Вербицька Н.В., Крусян А.В.) у справі №815/1557/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, Служби безпеки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» (надалі - позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач, митний орган, контролюючий орган), Служби безпеки України (надалі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України (надалі - третя особа, казначейська служба), в якому просило визнати протиправними дії митного органу щодо затримки вантажу за митною декларацією від 13 лютого 2017 №500010003/2017/002049; визнати протиправними дії Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України щодо направлення доручень на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13 лютого 2017 №14/2800 та від 02 березня 2017 №14/5828, затримки вантажу за митною декларацією №500010003/2017/002049 від 13 лютого 2017; визнати протиправним рішення митного органу від 13 березня 2017 №2395/15-70-20-01 про здійснення переогляду; визнати протиправними дії митного органу щодо взяття проб (зразків) товарів - кабелю АСБл 3x120 (ож) - 11 із бухт) з барабанів №6А22294 та №6А22295 імпортованого за митною декларацією від 13 лютого 2017 №500010003/2017/002049; визнати протиправними дії митного органу щодо передачі зразків товару кабелю АСБл 3x120 (ож) 11 із бухт) з барабанів №6А22294 та №6А22295 імпортованого за митною декларацією від 13 лютого 2017 №500010003/2017/002049 (195 см та 234 см) Головному управлінню по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України; стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь товариства частину завданої незаконними діями відповідачів матеріальної шкоди у розмірі 70 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю дій посадових осіб відповідачів, які полягали у видачі незаконних доручень на переогляд товарів товариства, затримці переогляду товарів на підставі рішення про переогляд від 14 лютого 2017, безпідставній затримці машини із вантажем в період з 24 лютого 2017 по 12 березня 2017, прийнятті повторного незаконного рішення про здійснення переогляду від 13 березня 2017.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії митного органу щодо затримки вантажу, що переміщувався на адресу товариства за митною декларацією від 13 лютого 2017 №500010003/2017/002049. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань митного органу на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 70 000 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із відсутності вмотивованого письмового рішення митного органу про взяття проб та зразків товарів. Суди дійшли висновку, що митний орган в порушення вимог статті 357 Митного кодексу України зразки (проби) кабелю, відібраного з товару позивача, передав працівникам Служби безпеки України, а не в належну експертну установу. Протиправні дії та бездіяльність відповідачів призвели до затримки вантажу, у зв`язку з чим позивач зазнав матеріальних збитків.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які полягають у тому, що підприємство всупереч вимогам частин 1, 8 статті 257, частини 1 статті 266 Митного кодексу України надало до митного органу неправдиві відомості про товари (їх опис, код товару згідно з УКТ ЗЕД), не сплатило в повному обсязі митні платежі. Зразок кабелю, заявлений у митній декларації не відповідає вимогам ГОСТ 18410-73 на номінальну напругу більше ніж 10 кВ. Вважає, що митним органом правомірно було проведено перегляд товару за дорученням Служби безпеки України та правомірно перевищено строк митного оформлення. Зазначає, що суди не врахували, що законодавство України з питань державної митної справи не визначає окремої форми рішення керівника органу доходів та зборів про взяття проб та зразків товарів. Посилається на те, що матеріальна шкода підлягає стягненню за рахунок Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України.

Позивач 07 лютого 2018 подав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій без змін.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі контракту від 26 вересня 2016 №UA/05/16050 підприємством було ввезено на митну територію України, а саме: в зону митного контролю Одеської митниці митного поста «Григорівка», який знаходиться на території Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-Контейнерний Термінал», на транспортному засобі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 згідно митної декларації №500010003/2017/002049 поданої 13 лютого 2017 товар (кабелі електричні): кабель АСБл 3х120 (ож) - 11 (1,331 км) ГОСТ 18410-73 і ТТ СГТ/03-68-2016 та коду УКТЗЕД 8544609090.

13 лютого 2017 було завершене митне оформлення кабельної продукції за митною декларацією від 13 лютого 2017 №500010003/2017/002049, отримано погодження на виїзд із Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-Контейнерний Термінал» та транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 із вантажем виїхав з терміналу.

13 лютого 2017 заступником Головного управління боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України було направлено до митного органу доручення на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13 лютого 2017 №2800 разом із супровідним листом від 13 лютого 2017 №14/2801, в якому містилася вимога про відбір зразків товарів, при цьому, в самому дорученні не зазначалось про необхідність відбору зразків.

На підставі даного доручення митним органом прийнято рішення від 14 лютого 2017 №1473/15-70-20-01 про здійснення переогляду. На прохання митного органу транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 із вищезазначеним вантажем повернувся на територію Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-Контейнерний Термінал» для проведення переогляду продукції.

Огляд (переогляд) товару відбувся 24 лютого 2017, тобто після спливу одинадцяти денного строку з дня подання позивачем митної декларації та десятиденного строку з дня прийняття рішення про переогляд товарів від 14 лютого 2017 .

Митному органу доручалось лише забезпечити проведення огляду (переогляду) товарів транспортного засобу, що переміщуються на адресу підприємства. Вимога провести відбір проб (зразків) в дорученні Головного управління боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України була відсутня у дорученні.

У вказаному дорученні підстава проведення огляду (переогляду) не зазначена, марка, модель та номерний знак/номер транспортного засобу також не зазначено. В дорученні зазначено номер кримінального провадження (справа) - справа №907 від 07 серпня 2014, вказано строк дії доручення з 13 лютого 2017 по 13 березня 2017, зазначено прохання провести огляд (переогляд) у присутності співробітників 2 відділу 4 управління Головного управління боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

Від позивача до митного органу надійшла інформація про те, що згідно нормативних документів та методики відбору зразків даного виду кабельної продукції напругою від 1 до 35 кВ, який виготовляється за ГОСТом 18410-73 і ТТ, необхідно виконати вимірювання та підготовчі дії, які неможливо провести у зоні митного контролю без спеціального обладнання та фахівців (наявність спеціального обладнання вантажопідйомністю не менше 5 тон для даної продукції, гідравлічних ножиців, фахівців з техніки безпеки ті інше).

Митний орган листом від 21 лютого 2017 №1748/7/15-70-20-01 звернувся до начальника Одеського відділу з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України щодо залучення експертів Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, які можуть залучатися до взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (експертиз). Листом від 23 лютого 2017 №190/5/15-70-20 повідомив Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України про неможливість виконання вимог доручення в частині відбору проб та зразків товару, та висловив прохання про те, що у зв`язку з тим, що до митниці надходять листи позивача про вирішення питання щодо завершення заходів по переогляду, невідкладно вирішити питання щодо заходів контролю, які необхідно провести під час переогляду товарів.

24 лютого 2017 з 12:30 год. до 15:00 год. посадовими особами митного органу у присутності співробітника СБУ, декларанта та адвоката позивача був проведений переогляд товару підприємства, про що складений акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.

В акті зазначено, що під час огляду не виявлено невідповідності товару характеристикам, зазначеним в митній декларації позивача, строк на проведення переогляду продовжено не було, жодних порушень митних правил під час переогляду не виявлено. Після складення акту переогляд був закінчений.

Одразу після переогляду заступник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України направив до митного органу лист від 24 лютого 2017 №14/4890 з вимогою забезпечити перебування в зоні митного контролю вантажу, який надійшов на адресу позивача до залучення Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України представника відповідної експертної установи для відбору взірців товару.

Виконуючи зазначену вимогу, відділ митного оформлення надіслав підприємству лист від 24 лютого 2017 №63/110, на підставі якого транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з вантажем підприємства було затримано та заборонений виїзд із території контейнерного терміналу.

27 лютого 2017 Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України надіслано листа на адресу митного органу з проханням підготувати рішення на переогляд товарів, які надійшли на адресу підприємства. В той же день начальником митного поста «Григорівка» надіслано листа директору Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-Контейнерний Термінал» з вимогою про недопущення вивезення вантажу підприємства із території терміналу.

Підприємство 27 лютого 2017 звернулося з листом до митного органу з проханням проставити штамп на погодженні виїзду машини із контейнерного терміналу, проте на вказаний лист відповідачем відповідь не надана.

03 березня 2017 позивач звернувся до митного органу з листом із пропозицією надати спеціалістів та провести випробування кабельної продукції під наглядом представників Служби безпеки України, митниці, Торгово-промислової палати та міжнародних експертів, проте відповідь відповідачем на зазначений лист не надано.

06 березня 2017 адвокат позивача направив на адресу митного органу адвокатський запит з вимогою надати копію рішення про новий переогляд, на підставі якого транспортний засіб із вантажем підприємства затримано. Проте відповідь на запит також не отримано.

13 березня 2017 митним органом відповідно до частини 5 статті 338 Митного кодексу України, пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 №467, доручення Служби безпеки України від 02 березня 2017 №14/5828, листа Служби безпеки України від 02 березня 2017 №14/5829, прийнято рішення про здійснення переогляду від 13 березня 2017 №2395/15-70-20-10, відповідно до якого з метою відбору зразків товарів для їх дослідження, посадовим особам управління протидії митним правопорушенням митного органу необхідно провести переогляд товару «кабелі», оформленого у митному відношенні згідно митної декларації типу ІМ 40 ДЕ №500010003/2017/002049, до переогляду залучити технічного директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговольт», про що було повідомлено позивача 14 березня 2017 .

Митний орган листом від 16 березня 2017 №2425/10/15-70-20-01 просив прибути представників підприємства для участі у проведенні переогляду на територію Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-Контейнерний Термінал» 16 березня 2017 о 12:00 год.

16 березня 2017 в присутності представника підприємства, Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, технічного директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергофольт» було проведено переогляд товарів під час якого були відібрані зразки товарів (зокрема, було відібрано по два зразки кабелю з кожної з двох бухт), за результатом якого складений акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 16 березня 2017 та акт про взяття проб (зразків) товарів від 16 березня 2017 №2049.

Транспортний засіб з вантажем, що переміщувався на адресу позивача залишив зону митного контролю 16 березня 2017.

У зв`язку з неможливістю проведення дослідження товару у відділі Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, митний орган, з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, направив до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС запит на проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 21 березня 2017 №2049. Два зразки товару (досліджуваний та контрольний) було передано митним органом до ініціатора проведення огляду - Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України для проведення дослідження в експертній установі.

До митного органу надійшов висновок від 03 квітня 2017 №142005902-0093 Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, в розділі 12 «Висновки» якого зазначено про те, що перевірити номінальну напругу наданого на дослідження зразка не видається можливим в зв`язку з відсутністю в Департаменті податкових та митних експертиз ДФС відповідних повноважень, необхідного контрольно-вимірювального обладнання та методик. Враховуючи вищезазначене, однозначно встановити чи відповідають надані на дослідження зразки кабелю опису та даним заявленим у графі 31 митної декларації (МД) №500010003/2017/002049 не видається можливим.

12 квітня 2017 до митного органу надійшов лист Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 11 березня 2017 №14/9040 «Щодо порушення митних правил», до якого була додана копія протоколу від 23 березня 2017 №217 випробувань кабелю силового з просоченою паперовою ізоляцією на напругу 11 кВ марки АСБл 3х120(ож) на відповідність вимогам ГОСТ 18410-73 «Кабели силовые с пропитанной бумажной изоляцией. ТУ», виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Камський кабель», м. Пермь, РФ.

Згідно протоколу випробувань, проведених Випробувальним центром кабельних виробів Публічного акціонерного товариства «Завод Південкабель» від 23 березня 2017 №217 зразок кабелю, заявленого у митній декларації, не відповідає вимогам ГОСТ 18410-73 на номінальну напругу більше ніж 10 кВ.

Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України у листі зазначило, що механізм незаконного переміщення товару полягає у ввезенні на митну територію України електричного кабелю за кодом УКТЗЕД 8544609010 (ставка мита 10%) під виглядом товару за кодом УКТЗЕД 8544609090 (ставка мита 2%) та подання до митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо номенклатури, характеристики, вартості товарів. Запропоновало митному органу з метою недопущення економічних збитків державі організувати перевірку зовнішньоекономічної діяльності позивача в частині імпорту товару за кодом УКТЗЕД 8544609090 за весь період.

Проте, митному органу не був наданий протокол випробувального центру кабельних виробів Публічного акціонерного товариства «Завод Південкабель» від 23 березня 2017 №217, а була надана лише його копія, завірена працівниками Служи безпеки України.

Суть спірних правовідносин у правомірності дій митного органу та Служби безпеки України під час здійснення митного контролю.

Відповідно до вимог статей 1, 2 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

За приписами статті 543 Митного кодексу України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів

Статтею 546 Митного кодексу України визначено, що митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів. Митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і підпорядковується йому. Не допускається втручання у діяльність митниць інших територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з частиною першою статті 547 Митного кодексу України митний пост є органом доходів і зборів, який входить до складу митниці як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

За вимогами частини першої статті 544 Митного кодексу України призначенням органів доходів і зборів є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України.

Частиною другою статті 544 Митного кодексу України встановлені основні завдання, які виконують органи доходів і зборів, здійснюючи державну митну справу, зокрема, здійснюють митний контроль та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо.

За змістом статті 7 Митного кодексу України до митної справи відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

За приписами пунктів 23, 24 статті 4 Митного кодексу України митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Статтею 558 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.

У разі виявлення під час здійснення митного контролю та інших заходів, що здійснюються органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, ознак правопорушень, розслідування яких не належить до повноважень органів доходів і зборів, органи доходів і зборів повідомляють про це відповідні правоохоронні органи. Правоохоронні органи повідомляють митні органи про виявлені ними порушення митних правил або контрабанду.

Правоохоронні органи зобов`язані письмово повідомляти органи доходів і зборів про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів, який отримав цю оперативну інформацію, або особи, яка виконує його обов`язки, в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 558 Митного кодексу України повноваження митних органів щодо взаємодії з правоохоронними органами під час митного оформлення товарів відображені у статті 338 Митного кодексу України, пункті 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467.

Частиною першою статті 356 Митного кодексу України визначено, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: класифікації товарів згідно з УКТЗЕД; перевірки задекларованої митної вартості товарів; встановлення країни походження товарів; встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Частиною 2 статті 236 Митного кодексу України встановлено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.

За вимогами частин 17, 18, 19 статті 356 Митного кодексу України про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. На кожну взяту пробу (зразок) накладається окреме митне забезпечення.

Декларанти повинні бути ознайомлені з результатами проведеного дослідження (аналізу, експертизи) проб та зразків товарів і отримати від органу доходів і зборів, яким призначено таке дослідження (аналіз, експертизу), примірники цих результатів не пізніше наступного робочого дня після проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленим підрозділом або після отримання органом доходів і зборів примірників результатів такого дослідження (аналізу, експертизи) від інших державних органів. Ненадання примірників результатів досліджень у зазначений термін є порушенням службових обов`язків посадовими особами органу доходів і зборів.

Згідно з частиною першою статті 357 Митного кодексу України взяті проби (зразки) під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття доставляються поштою або посадовою особою органу доходів та зборів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації) для проведення досліджень (аналізів, експертиз).

Частиною 3 цієї статті встановлено, що призначення дослідження (аналізу, експертизи) в інших установах (організаціях) допускається лише у разі неможливості проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленим підрозділом або за заявою декларанта чи уповноваженої ним особи для підтвердження чи спростування результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи).

Частиною 4 наведеної норми встановлені строки проведення дослідження 10 днів після їх надходження до органу з питань експертиз та досліджень, строк може бути продовжений, але не більше ніж на 20 днів.

За вимогами частин 8, 12 статті 357 Митного кодексу України за результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі необґрунтованості висновку або виникнення сумнівів у його правильності може бути призначено повторне дослідження (аналіз, експертиза), проведення якого доручається іншому експерту.

Наведені норми Митного кодексу України чітко регламентують вимоги до дій суб`єкта владних повноважень щодо взяття зразків (проб) товарів, які знаходяться під митним оформленням, зокрема, прийняття вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки про взяття проб (зразків) товарів; накладення на кожну взяту пробу (зразок) окремого митного забезпечення; складання акту про взяття проб (зразків) товарів за встановленою формою; направлення акту та проб (зразків) лише до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації); таке направлення повинно бути здійснено посадовою особою органу доходів та зборів особисто або поштою.

Враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин, викладених вище, вбачається, що митним органом не дотримано вказаних вимог законодавства, оскільки не було прийнято вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки про взяття проб (зразків) товарів.

Верховний Суд не приймає посилання скаржника на наявність рішення, зокрема, листа Служби безпеки України з резолюцією виконуючого обов`язки керівника митної служби, оскільки судами надана відповідна оцінка даному листу та правомірно визначено, що лист не є вмотивованим письмовим рішенням в розумінні частини другої статті 236 Митного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 338 Митного кодексу України огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), приводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів.

Тобто, проводити переогляд можливо тільки у двох випадках: переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон країни здійснюється поза митним контролем; переміщення цих товарів здійснюється з приховуванням від митного контролю. Відповідна офіційна інформація від правоохоронних органів також повинна містити дані про наявність одної із двох зазначених обставин.

З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, Верховний Суд дійшов висновку про протиправність дій та бездіяльність відповідачів, які призвели до затримки вантажу, що переміщувався на адресу позивача за митною декларацією від 13 лютого 2017 №500010003/2017/002049, у зв`язку з чим позивач зазнав матеріальних збитків.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, що вказані дії митного органу тягнуть за собою юридичні наслідки для позивача, оскільки судами встановлено, що підприємство зазнало матеріальних збитків та було вимушено на виконання умов договору сплатити штрафні санкції контрагентам у зв`язку із затримкою вантажу.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Згідно з частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1173 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За приписами статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної здійснюється державою у порядку, визначеному законом.

Верховний Суд не приймає посилання скаржника на стягнення матеріальної шкоди за рахунок Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 546 Митного кодексу України митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і підпорядковується йому. Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За змістом частини другої статті 30 Митного кодексу України шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, організацій або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

За приписами частини п`ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Таким чином, суди дійшли правомірного висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань митного органу на користь підприємства матеріальної шкоди у розмірі 70000 грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що матеріальна шкода підлягає стягненню за рахунок Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 у справі №815/1557/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник