ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2020 року

Київ

справа №815/1701/17

адміністративне провадження №К/9901/40147/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 (суддя - Аракелян М.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 (колегія суддів: І.Г. Ступакова, А.І. Бітов, О.В. Лук`янчук) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лєман» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лєман» (далі - Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2014 №0004362203.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ним в порядку адміністративного оскарження подана скарга на вказане податкове повідомлення-рішення, однак контролюючий орган вищого рівня у строк, визначений статтею 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не прийняв вмотивоване рішення за результатами розгляду скарги, а також письмово не повідомив позивача про продовження строку розгляду скарги, у зв`язку з чим в силу вимог ПК України така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, а податкове повідомлення-рішення нечинними й не створює будь-яких наслідків у вигляді настання факту узгодження податкових зобов`язань та, відповідно, податкового боргу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 позов був задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2014 №0004362203.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності виявленого відповідачем під час перевірки порушення позивачем п.2.8 гл.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, а відтак і не доведеності правомірності податкового повідомлення-рішення від 10.11.2014 №0004362203.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 рішення суду першої інстанції було змінено в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишено без змін.

Суду апеляційної інстанції приймаючи дане рішення надав оцінку доводам позовної заяви, встановивши, що належних доказів прийняття та надіслання податковим органом рішення про результати розгляду скарги позивача в матеріалах справи відсутні, а відтак вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2014 №0004362203 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Доводів щодо не розгляду скарги позивача не зазначає.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду її по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2011 по 30.06.2014, про що складено акт від 24.10.2014 №3433/15-51-22-01/34801389

В Акті перевірки встановлені наступні порушення:

- п.291.2 ст. 291 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено єдиний податок в періоді, що перевірявся на загальну суму 5 599 грн.;

- пп.269.1.2 п.269.1 ст. 269, пп.270.1.1 п.270.1 ст. 270, п.274.1 ст. 274, п.276.2 ст. 276 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на землю в періоді, що перевірявся на загальну суму 9 222, 73 грн.;

- п.2.8 гл.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- інші порушення.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом було сформоване податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 №0004362203, яким позивачеві, за порушення абз.2 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 97671, 34 грн.

Висновок відповідача обґрунтований тим, що за період, що перевірявся ліміт залишку готівки в касі по підприємству не встановлювався, в результаті чого встановлено понадлімітні залишки готівки в касі в загальному розмірі 48 835, 67 грн. відповідно до таблиці розрахунку понадлімітних сум, що знаходиться в Акті (п.3.8.3 Акту).

Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 10.11.2014 №0004362203, - 20.11.2014 звернувся до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області зі скаргою про перегляд вказаного податкового повідомлення-рішення.

Не отримавши, на день звернення із цим позовом до суду (2017 рік), рішення податкового органу про результати розгляду його скарги на податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 №0004362203, позивач звернувся із цим позовом до суду, що був задоволений, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів врегульований статтею 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до пунктів 56.2, 56.3 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Пунктом 56.16 статті 56 ПК України визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Строк розгляду контролюючим органом скарги платника податків установлений пунктом 56.8 статті 56 ПК України, у відповідності до якого контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

З урахуванням положень пункту 56.9 статті 56 ПК України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Наведене вище дає підстави для висновку, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) строку розгляду скарги платника податків, тобто ненаправлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня.

Визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов`язку.

За встановлених у даній справі обставин відсутності доказів направлення Товариству до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги рішення контролюючого органу вищого рівня за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 №0004362203, а також письмового повідомлення позивача про продовження строку розгляду цієї скарги, правильним є висновком суду апеляційної інстанцій про те, що в силу вимог пункту 56.9 статті 56 ПК України така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, а податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 №0004362203 нечинними.

Касаційний суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що наявна у справі копія рішення про результати розгляду скарги №81/10/15-32-10-02-07 від 10.12.2014, за відсутності у ньому підпису посадової особи контролюючого органу, не може вважатися належним та допустимим доказом при розгляді цієї справи в розумінні статті 70 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи). З таких же підстав, Верховний Суд вважає, що копія поштового конверту, яку як на доказ відправлення вказаного рішення надав відповідач до матеріалів справи, не дає можливості встановити, яке відправлення направлялось позивачу.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне відзначити, що відповідач в касаційній скарзі не спростовує дані висновки суду апеляційної інстанції. Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду