ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021 року
м. Київ
справа № 815/2511/18
адміністративне провадження № К/9901/12006/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 815/2511/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року, прийняте в складі головуючого Балан Я.В.,
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Шляхтицького О.І., суддів Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог.
1. У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач, ГУ НП в Одеській області), в якому просив:
1.1 скасувати наказ від 20 квітня 2018 року №581 о/с ГУ НП в Одеській області в частині звільнення його з посади слідчого відділення Савранського відділення Балтського відділу поліції ГУ НП в Одеської області;
1.2 скасувати наказ від 20 березня 2018 року № 810 ГУ НП в Одеській області в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності; зобов`язати ГУ НП в Одеській області поновити на роботу (службі в поліції) на посаді, яку займав до звільнення «слідчий слідчого відділення Савранського відділення Балтського відділу поліції ГУ НП в Одеської області» з 20 квітня 2018 року;
1.3 зобов`язати ГУ НП в Одеській області поновити ОСОБА_1 на роботу (службі в поліції) на посаді, яку займав до звільнення «слідчий слідчого відділення Савранського відділення Балтського відділу поліції ГУ НП в Одеської області» з 20 квітня 2018 року;
1.4 стягнути на користь позивача за весь період вимушеного прогулу з ГУ НП в Одеській області середній заробіток.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 23 березня 2018 року у справі № 126/667/18 провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 122-2, частиною першою статті 130 КУпАП України закрито, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
3. Відповідач проти задоволення позову заперечив та зазначив, що позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою, оскільки було проведено повне, всебічне та неупереджене розслідування, у ході проведення якого були встановленні факти порушення чинного законодавства, на підставі якого були винесені обґрунтовані та законні накази, у зв`язку з чим, позов задоволенню не підлягає.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України на посаді слідчого слідчого відділення Савранського відділення Балтського відділу поліції ГУНП в Одеської області.
5. На підставі наказу ГУНП в Одеської області від 19 лютого 2018 року № 489 службовою особою ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Одеської області проведено службове розслідування за фактом вчинення слідчим слідчого відділення Савранського відділення Балтського відділу поліції ГУНП в Одеської області рядовим поліції ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), за результатами якого складено висновок від 16 березня 2018 року (далі - Висновок службового розслідування).
6. Згідно із вказаного Висновку службового розслідування встановлено, що 19 лютого 2018 року біля будинку № 10 по вул. Ю. Коваленко у м. Бершаді, Вінницької області, автопатрулем Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП НПУ позивач був зупинений автомобіль «КІА-Фронтера», водій якого не виконував вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу.
6.1. Працівниками патрульної поліції відповідно до підпункту 2.1. Правил дорожнього руху запропонували водію пред`явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Водій, який перебував за кермом, вийшов та представився слідчим СВ Саврансьского ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області рядовим поліції ОСОБА_1
6.2. У ході подальшого спілкування працівники патрульної поліції відчули від ОСОБА_1 різкий запах алкоголю з ротової порожнини та помітили почервоніння очей і нестійку ходу. Усвідомлюючи, що рядовий поліції ОСОБА_1 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно зі статтею 130 КУпАП, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2008 року, № 1103 Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395, працівники патрульної поліції запропонували позивачу пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичній установі, на що останній погодився.
6.3. ОСОБА_1 був доставлений до Бершадської ЦРЛ та згідно висновку №12 від 19 лютого 2018 року позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння.
6.4. Відносно ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол серії БД № 090487 від 19 лютого 2018 року за частиною першою статті 130 КУпАП, який був ознайомлений зі своїми правами та змістом протоколу, однак ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу, у зв`язку з чим, були запрошені свідки для фіксації його відмови. Таким чином, за порушення пункту 2.4. Правил дорожнього руху відносно ОСОБА_1 була складена постанова Серії БР №752075 за частиною першою статті 122 КУпАП.
6.5. Окрім того, рядовий міліції ОСОБА_1 у порушення підпунктів 1-2 пункту 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, Присяги працівника поліції, пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України Головного управління від 28 квітня 2016 року № 876, без поважних причин для виконання службових обов`язків 19 лютого 2018 року до Савранського ВП Балтського ВП ГУ НП в Одеській області не прибув, про причину відсутності на службі керівництву не доповів.
6.6. При цьому, згідно з рапорту начальника Савранського ВП Балтського ВП полковника поліції Березовика І.В. № 41/2-517, останній доповів про подію, яка сталась за участю рядового поліції ОСОБА_1 , начальнику Балтського ВП полковнику поліції Нємцову О.Г. , при цьому у ньому вказано, що ОСОБА_1 виїхав за межі гарнізону згідно рапорту від 16 лютого 2018 року, зареєстрованого в канцелярії Савранського ВП Балського ВП за № 41/2-483. Однак, у ході службового розслідування було встановлено, що рапорт рядового поліції ОСОБА_1 ,, завізований полковником поліції Березовським І.В. , зареєстрованим у журналі № 34 вихідної кореспонденції Савранського ВП Балтського ВП не був.
7. За таких обставин, Висновком службового розслідування рекомендовано за грубе порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи України, затвердженого Законом України 22 лютого 2006 року № 3460-IV, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 2.4 - 2.5 Правил дорожнього руру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що виразилось у особистій недисциплінованості, грубому порушенні Правил дорожнього руху, керуванні 19 лютого 2018 року автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння та без відповідних документів, спізнення 19 лютого 2018 року без поважних причин на службу та нещирості під час проведення службового розслідування, відповідно до статті 2, пункту 8 статті 12, статті 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, рядовий міліції ОСОБА_1 слідчого СВ Савранського ВП Балтського ВП ГУ НП в Одеської області, звільнено зі служби у поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) Закону України «Про Національну поліцію».
8. Наказом Головного управління Національної поліції в Одеської області № 810 від 20 березня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області» за грубе порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 2.4 - 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що виразилось у особистій недисциплінованості, грубому порушенні Правил дорожнього руху, керуванні 19 лютого 2018 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння та без відповідних документів, спізнення 19 лютого 2018 року без поважних причин на службу та нещирості під час проведення службового розслідування, відповідно до статті 2, пункту 8 статті 12, статті 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, рядового поліції ОСОБА_1 , слідчого СВ Савранського ВП Балтського ВП ГУ НП в Одеській області, звільнено зі служби.
9. Вищезазначений наказ від 20 березня 2018 року № 810 було реалізовано наказом ГУ НП в Одеській області від 20 березня 2018 року № 547 о/с та звільнено ОСОБА_1 з від 20 березня 2018 року.
10. Підставою для видання оскаржуваних наказів слугував Висновок службового розслідування від 16 березня 2018 року.
11. Постановою Берщадського районного суду Вінницької області від 23 березня 2018 року у справі № 126/667/18, провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 122-2, частиною першою статті 130 КУпАП України закрито, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
11.1. Вказана постанова відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрала законної сили 03 квітня 2018 року.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
12. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідач при звільненні позивача з органів внутрішніх справ ГУ НП в Одеській області при винесенні спірних наказів від 20 квітня 2018 року № 581 о/с та від 20 березня 2018 року № 810 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
13.1. Додатково суд апеляційної інстанції зауважив, що керування позивачем транспортним засобом на іноземній реєстрації, в стані сп`яніння, відсутність при собі відповідних документів, передбачених правилами дорожнього руху, компрометує звання працівника поліції, підриває авторитет органів поліції в цілому та викликає негативний громадський резонанс.
13.2. Також суди попередніх інстанцій окремо звернули увагу, що не приймають до уваги постанови Берщадського районного суду Вінницької області від 23 березня 2018 року у справі №126/667/18, згідно якої провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 122-2, частиною 1 статті 130 КУпАП України - закрито, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з огляду на позицію Вищого адміністративного суду України щодо застосування статті 72 КАС України (у редакції яка була чинна станом на 15 грудня 2017 року), викладену у листі №2379/12/13-12 від 14 листопада 2012 року.
13.2.1. Так, було зазначено, що висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов`язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає. Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов`язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.
13.3. Суд апеляційної інстанції також наголосив, що у постанові Берщадського районного суду Вінницької області від 23 березня 2018 року у справі № 126/667/18 було лише зазначено, що в ході судового засідання не встановлено ознак, які б свідчили про умисну чи необережну форму вини у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, що, на думку колегії суддів, не виключає наявність факту перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння, не спростовує дисциплінарний аспект дій позивача та матеріалів відеозапису, що містяться в справі.
ІV. Касаційне оскарження
14. Не погодившись з постановами суду першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 02 травня 2019 року.
15. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи та які суд першої та апеляційної інстанцій вважає встановленими, невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій встановленим обставинам справи. Так, заявник касаційної скарги зауважує на тому факті, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували при постановленні оскаржуваних рішень фактам викладеним у постанові Берщадського районного суду Вінницької області від 23 березня 2018 року у справі № 126/667/18.
16. Також суди попередніх інстанцій не надали оцінку доказу, а саме висновку Савранської ЦРЛ від 19 лютого 2018 року № 004, в якому зафіксовано той факт, що позивач 19 лютого 2018 року о 09 год 50 хв проходив огляд у лікаря у супроводі співробітника Савранського відділу поліції Кравця.
17. За таких обставин позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позову.
18. 06 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Шарапи В.М. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 815/2511/18 з Одеського окружного адміністративного суду.
19. 14 травня 2019 року справа № 815/2511/18 надійшла до Верховного Суду.
20. 20 травня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, в якому відповідач спростовуючи доводи касаційної скарги просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
21. 08 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2020 року № 762/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Радишевську О.Р., Смоковича М.І.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
23. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).
25. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
26. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
27. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
29. Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.
29.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
29.2. Відповідно до статті 19 підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
29.3. Пунктом 4 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» визначено, що до приведення законодавства України відповідно до цього Закону акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
29.4. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
30. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, (чинний на момент виникнення правовідносин, далі - Дисциплінарний статут).
30.1. Згідно зі статтею 1 службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
30.2. Згідно з статтею 7 службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
30.3. Статтею 2 визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
30.4. Відповідно до частини першої статті 5 за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
30.5. Статтею 12 встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатись такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
30.6. Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу.
30.6.1. Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм міністром внутрішніх справ України.
30.6.2. Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники.
30.6.3. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
30.7. Відповідно до статті 14 з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
30.7.1. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
30.7.2. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
30.7.3. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
30.8. Згідно зі статтею 16 дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
31. Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
32. Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил установлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
33. Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
34. Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
34.1. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.
VІ. Позиція Верховного Суду
35. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
36. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом ГУ НП в Одеської області від 20 березня 2018 року № 810 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області» за грубе порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 2.4 - 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що виразилось у особистій недисциплінованості, грубому порушенні Правил дорожнього руху, керуванні 19 лютого 2018 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння та без відповідних документів, спізнення 19 лютого 2018 року без поважних причин на службу та нещирості під час проведення службового розслідування, відповідно до статті 2, пункту 8 статті 12, статті 13 Дисциплінарного статуту, рядового поліції ОСОБА_1 , слідчого СВ Савранського ВП Балтського ВП ГУ НП в Одеській області, звільнено зі служби.
37. Вищезазначений наказ ГУ НП в Одеській області від 20 березня 2018 року № 810 було реалізовано наказом ГУ НП в Одеській області від 20 березня 2018 року № 547 о/с та звільнено ОСОБА_1 з від 20 березня 2018 року.
38. Підставою для видання оскаржуваних наказів слугував Висновок службового розслідування від 16 березня 2018 року.
39. Отже оскаржуваними наказами позивача фактично притягнуто до дисциплінарної відповідальності за 1) керування 19 лютого 2018 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння та без відповідних документів, чим грубо порушено Правила дорожнього руху; 2) спізнення 19 лютого 2018 року без поважних причин на службу; 3) нещирості під час проведення службового розслідування.
Щодо керування 19 лютого 2018 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння та без відповідних документів, чим грубо порушено Правила дорожнього руху.
40. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за наслідками розгляду справи № 126/667/18 постановою Берщадського районного суду Вінницької області від 23 березня 2018 року, провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 122-2, частиною першою статті 130 КУпАП України закрито, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
40.1. Вказана постанова відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрала законної сили 03 квітня 2018 року.
41. З урахуванням положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
42. Верховний Суд не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що оскільки у постанові Берщадського районного суду Вінницької області від 23 березня 2018 року у справі № 126/667/18 зазначено лише те, що в ході судового засідання не встановлено ознак, які б свідчили про умисну чи необережну форму вини у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, та на думку суду апеляційної інстанції, вказана обставина не виключає наявність факту перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння, не спростовує дисциплінарний аспект дій позивача та матеріалів відеозапису, що містяться в справі.
43. Оскільки у вказаній постанові Берщадського районного суду Вінницької області від 23 березня 2018 року у справі № 126/667/18 також встановлено, що під час розгляду справи в суді не встановлено факту керування ОСОБА_1 автомобілем взагалі, оскільки належним йому автомобілем він не керував.
44. В той же час позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за керування 19 лютого 2018 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння та без відповідних документів, чим грубо порушено Правила дорожнього руху, а не за сам факт перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння.
45. Таким чином, у контексті спірних правовідносин Верховний Суд підкреслює, що факт вчинення позивачем проступку, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, є не доведеним, оскільки як уже зазначалося вище постановою Берщадського районного суду Вінницької області від 23 березня 2018 року, провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 122-2, частиною першою статті 130 КУпАП України закрито саме у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Іншими підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у вигляді звільнення, слугували висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарних проступків, а саме: спізнення 19 лютого 2018 року без поважних причин на службу та нещирості під час проведення службового розслідування.
46. Приписи статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
46.1. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
47. В той же час норми статті 12 Дисциплінарного статуту крім виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, передбачають і інші менш суворі види дисциплінарного стягнення. Такі як: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність.
48. Надаючи оцінку наказу про звільнення поліцейського з органів поліції суди, серед іншого, також повинні надати оцінку співмірності тяжкості вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення.
49. Верховний Суд наголошую, що відповідачем при обранні виду дисциплінарного стягнення позивачу за вчинені дисциплінарні проступки обрано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
50. З огляду на те, що факт вчинення позивачем проступку, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, є не доведеним, наданню оцінки у цій справі підлягає лише факти вчинення позивачем дисциплінарних проступків, а саме: спізнення 19 лютого 2018 року без поважних причин на службу та нещирості під час проведення службового розслідування.
51. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рядовий міліції ОСОБА_1 без поважних причин для виконання службових обов`язків 19 лютого 2018 року до Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області не прибув, про причину відсутності на службі керівництву не доповів.
52. Проте, ані судом першої ані судом апеляційної інстанції не встановлено, якими доказами підтверджується факт неприбуття (запізнення) ОСОБА_1 19 лютого 2018 року до Савранського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області для несення служби та не встановлено в чому саме полягала нещирість позивача під час проведення службового розслідування, якими доказами підтверджується прояв нещирість позивача під час проведення службового розслідування.
53. Частиною другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
54. Таким чином Верховний Суд не може надати оцінку фактам вчинення позивачем дисциплінарних проступків, а саме: спізнення 19 лютого 2018 року без поважних причин на службу та нещирості під час проведення службового розслідування.
55. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
55.1. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
55.2. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
56. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами попередніх інстанцій не повно та не всебічно з`ясованих усі обставини в справі.
57. Згідно з частиною другою статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
58. Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року підлягають скасуванню, справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційна скарга позивача - частковому задоволенню.
Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року в справі № 815/2511/18 скасувати, справу направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова
Судді: М.І. Смокович
О.Р. Радишевська