ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 815/2616/17

адміністративне провадження № К/9901/43295/18, К/9901/3811/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційні скарги Київської митниці Державної фіскальної служби та Товариства «Рібок Інтернешнл Лімітд» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя Ступакова І.Г., судді - Бітов А.І., Лук`янчук О.В.) у справі №815/2616/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕТА ГРУПА» до Київської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Товариство «Рібок Інтернешнл Лімітед», про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕТА ГРУПА» (далі - ТОВ «ГРЕТА ГРУПА», Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - Київська митниця ДФС) з позовом про визнання протиправними дій щодо притримання (на складі митного органу) товару згідно з митною декларацією від 24 квітня 2017 року №125110/2017/406493, який випущений у вільний обіг і належить на праві власності позивачу, та зобов`язання відповідача видати зі складу митного органу розмитнений товар у володіння позивача.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 21 липня 2017 року позовні вимоги Товариства залишив без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову: визнано протиправними дії Київської митниці ДФС щодо притримання (на складі митного органу) товару згідно з митною декларацією №125110/2017/406493 від 24 квітня 2017 року: «Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденні з верхом з полімерних матеріалів і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, - 4000 пар, арт.GT-11435. Торговельна марка - «Fashion». Фірма виробник «BFT WORLDWIDE LIMITED». Країна виробництва - Китай», який випущений у вільний обіг і належить на праві власності ТОВ «ГРЕТА ГРУПА»; зобов`язано Київську митницю ДФС видати зі складу митного органу розмитнений товар у володіння ТОВ «ГРЕТА ГРУПА».

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Київська митниця ДФС звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалене цим судом рішення як таке, що прийняте із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне й обґрунтоване. Скаржник вважає безпідставним висновок апеляційного суду про те, що Лисяк І.А. є уповноваженою особою ТОВ «ГРЕТА ГРУПА» та щодо наявності у неї права на отримання товару, оскільки довіреність, виписана на ім`я вказаної особи, таких повноважень не передбачала. Окрім того, наголошує, що апеляційним судом залишено поза увагою те, що Лисяк І.А. не було надано усіх необхідних документів для видачі митницею товару.

Товариство «Рібок Інтернешнл Лімітед» також подало касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року. Скаржник вважає безпідставним висновок апеляційного суду про те, що відшкодування витрат митного органу на зберігання товару має відбуватись за рахунок правовласника - Товариства «Рібок Інтернешнл Лімітед», оскільки вважає, що відшкодування таких витрат у має відбуватись за рахунок позивача як власника товару; правовласник, своєю чергою, відшкодовує митниці лише ті витрати, які пов`язані зі зберіганням товарів, що містять об`єкти права інтелектуальної власності. У зв`язку з викладеним скаржник просить змінити мотивувальну частину судового рішення, а саме: вилучити положення у частині встановлення обставин про те, що відшкодування витрат митного органу на зберігання товару має відбуватись за рахунок правовласника - Товариства «Рібок Інтернешнл Лімітед».

Відзиви на касаційні скарги відповідача та третьої особи до суду не надходили.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що 27 січня 2017 року ТОВ «ГРЕТА ГРУПА» подано до Київської митниці ДФС та зареєстровано митну декларацію на товар - взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне, з верхом і підошвою з полімерних матеріалів (розмір 40-45), арт. GT-11437, GT-11435 - 9000 пар, торговельна марка «Fashion», що надійшов з Китаю відповідно до Контракту №25-11/2016 від 25 листопада 2016 року, укладеного ТОВ «ГРЕТА ГРУПА» з Компанією «BFT Worldwide Limited».

30 січня 2017 року Київською митницею ДФС було призупинено митне оформлення товару (у кількості 5000 пар) терміном на 10 робочих днів, у зв`язку з підозрою у використанні імпортером ТОВ «ГРЕТА ГРУПА» знаків торговельної марки Reebok International Limited без дозволу власника свідоцтва на знак для товарів і послуг України, про що було повідомлено позивача та представника правовласника торговельної марки «Reebok».

7 лютого 2017 року представником Товариства «Рібок Інтернешнл Лімітед» до Київської митниці ДФС подано клопотання про сприяння захисту прав інтелектуальної власності на торговельну марку « Reebok », зокрема, з проханням надати зразки затриманих товарів для проведення експертизи, у зв`язку з чим рішенням від 8 лютого 2017 року митниця продовжила призупинення митного оформлення товару до 24 лютого 2017 року.

16 лютого 2017 року представник Товариства «Рібок Інтернешнл Лімітед» повторно звернувся до Київської митниці ДФС із проханням надати зразки товарів.

Оскільки зразки товарів так і не були надані, 20 лютого 2017 року Товариство «Рібок Інтернешнл Лімітед» подало до господарського суду Київської області заяву про вжиття запобіжних заходів, в результаті чого ухвалою вказаного суду від 22 лютого 2017 року було накладено арешт на товар, поданий до митного оформлення ТОВ «ГРЕТА ГРУПА» за митною декларацією від 27 січня 2017 року «Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і підошвою з полімерних матеріалів (розмір 40-45), арт. GT-11437, GT-11435 - 5000 пар, торговельна марка «Fashion», фірма-виробник «BFT WORLDWIDE LIMITED» (Китай)».

20 березня 2017 року Київська митниця ДФС розмістила на складі митного органу товар з відповідним позначенням на пакувальних місцях: GT-11437, GT-11435, в кількості 9000 пар, задекларований у митній декларації від 27 січня 2017 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2017 року у справі №911/513/17 скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 22 лютого 2017 року в частині задоволення заяви Товариства «Рібок Інтернешнл Лімітед» про вжиття запобіжних заходів щодо взуття, позначеного артикулом GT-11435, з тих підстав, що місцевий господарський суд безпідставно вніс позначення за артикулами GT-11437, GT-11435 (що загалом становить 9000 пар), тоді як до спірного взуття належить лише взуття, пакувальні місця якого марковані артикулом GT-11437 (5000 пар).

Далі, листом від 21 квітня 2017 року №Л/21-04 позивач звернувся до митниці із вимогою здійснити митне оформлення товару у кількості 4000 пар, арт. GT-11435, торговельна марка «Fashion», фірма-виробник «BFT WORLDWIDE LIMITED». 24 квітня 2017 року позивач надав МД №UA125110/2017/406493 на товар та просив видати йому товар за вказаною декларацією.

Оскільки відповідач не вчинив дій з видачі товару, 3 травня 2017 року ТОВ «ГРЕТА ГРУПА» звернулось до Київської митниці ДФС з вимогою негайно припинити протиправне притримання майна (товарів) позивача й передати (видати зі складу митного органу) розмитнений згідно з митною декларацією від 24 квітня 2017 року товар (взуття у кількості 4000 пар, арт. GT-11435).

Листом від 2 червня 2017 року митниця повідомила позивача, що представник ТОВ «ГРЕТА ГРУПА» Лисяк І.А., яка звернулась до митного органу на підставі довіреності від 28 листопада 2016 року №2811, не надала документів, передбачених Порядком роботи складу митного органу №627, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №627 (далі - Порядок №627), а саме: другого примірника квитанції МД-1 та відповідного доручення на право отримання товару. Також митниця роз`яснила, що товар може бути виданий зі складу лише за умови відшкодування витрат органів доходів і зборів на його зберігання на складі митниці й транспортування.

Не погоджуючись із такими діями митного органу та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу у видачі товару зі складу митниці, оскільки, звертаючись до митниці з метою отримання товару, представник Товариства, - Лисяк І.А., не надала документів, передбачених чинним законодавством (відповідного доручення на право отримання товару та другого примірника квитанції МД-1). З огляду на неподання митному органу відповідних документів як першочергової умови для видачі товару, суд першої інстанції не надавав правової оцінки іншим підставам митниці, які слугували відмовою до його видачі, зокрема щодо необхідності сплати позивачем витрат митниці, понесених на його зберігання.

Приймаючи протилежне рішення та задовольняючи позов у повному обсязі апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у видачі товару, оскільки, на переконання суду, представником Товариства було надано митниці усі необхідні документи. Зокрема, суд установив, що Лисяк І.А. є уповноваженою особою ТОВ «Грета Група» відповідно до поданої нею довіреності, а копія уніфікованої митної квитанції була надіслана митному органові раніше разом з листом від 3 травня 2017 року. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність відмови митного органу у видачі товару з огляду на відсутність у позивача документів, що підтверджують відшкодування витрат на зберігання товару на складі митниці, оскільки призупинення та розміщення товару на складі відбулося на підставі статті 399 МК України, а тому відшкодування збитків повинно відбуватись за рахунок правовласника товару, - Товариства «Рібок Інтернешнл Лімітед».

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.

Статтею 399 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено порядок призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру.

Згідно з вказаною статтею у разі якщо орган доходів і зборів на підставі даних митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред`явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу.

Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 10 робочих днів і в разі необхідності продовження цього строку не більш як на 10 робочих днів приймає керівник органу доходів і зборів або особа, яка виконує його обов`язки.

У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів орган доходів і зборів засобами факсимільного та/або електронного зв`язку повідомляє правовласника про факт пред`явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника.

У разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує орган доходів і зборів про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого органу доходів і зборів з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарів може бути продовжено органом доходів і зборів, але не більш як на 10 робочих днів.

У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, правовласник подасть органу доходів і зборів, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, орган доходів і зборів продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами.

У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, до органу доходів і зборів, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або відповідне рішення іншого уповноваженого державного органу, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку. У такому разі відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника.

Згідно зі статтею 242 МК України товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку №627 витрати Митниці на зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення відшкодовуються їх власниками або уповноваженими ними особами відповідно до законодавства. Відшкодування Митниці витрат, пов`язаних із зберіганням товарів, що містять об`єкти права інтелектуальної власності, здійснюється правовласником або за його згодою іншою особою.

З аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що у випадку, коли Митниця несе витрати на зберігання товарів, що містять об`єкти права інтелектуальної власності, їх відшкодування здійснюється правовласником. Своєю чергою, за приписами статті 4 МК України правовласником є особа, якій відповідно до закону належать майнові права на об`єкт права інтелектуальної власності, або особа, яка діє від її імені в межах наданих повноважень.

За встановленими у справі обставинами причиною призупинення митного оформлення товару (взуття з артикулом GT-11435 у кількості 4000 пар та взуття з артикулом GT-11437 у кількості 5000 пар) і його розміщення на складі митного органу слугувало можливе використання ТОВ «Грета Група», в тому числі торговельної марки «REEBOK», без дозволу власника свідоцтва на даний знак для товарів та послуг, про що митниця повідомила відповідного правовласника.

Третя особа, із посиланням на обставини, встановлені судовими рішенням в справі 815/1029/17, зазначала, що митним органом було призупинено митне оформлення наступного товару: взуття з артикулом GT-11435 у кількості 4000 пар та взуття з артикулом GT-11437 у кількості 5000 пар. Своєю чергою поданий позивачем до митного оформлення товар з артикулом GT-11435 у кількості 4000 пар (правомірність притримання яких є спірним у цій справі) не містив ознак порушення прав інтелектуальної власності під час здійснення митного огляду, однак ці обставини не могли були відомі третій особі при поданні заяви про вжиття запобіжних заходів з огляду на відсутність доступу до товару. Третя особа наголошує, що призупинення митного оформлення товару відбулося не з підстав виявлення ознак порушення прав інтелектуальної власності, а з вини митного органу, який помилково включив до всіх документів зайвий артикул GT-11435.

Вказані обставини залишились поза увагою суду апеляційної інстанції й ним не перевірені, однак вони мають визначальне значення для встановлення на кого саме покладається тягар з відшкодування органу доходів і зборів майнових витрат, пов`язаних зі зберіганням товару, та, як наслідок, правомірність відмови відповідача видати уповноваженій особі Товариства товар з таких підстав.

Отже, висновок апеляційного суду про те, що відшкодування збитків повинно відбуватись за рахунок правовласника товару, - Товариства «Рібок Інтернешнл Лімітед», є передчасним і таким, що зроблений без повного і всебічного з`ясування усіх обставин адміністративної справи.

Також, згідно з пунктом 9.2 Порядку №627 видача зі складу Митниці товарів, транспортних засобів комерційного призначення особам, зазначеним у пункті 9.1 цього розділу, здійснюється за умови подання на ім`я керівника Митниці або особи, яка виконує його обов`язки, відповідної заяви/звернення, у якій зазначаються поштова адреса та за наявності електронна адреса і контактний телефон заявника. До заяви/звернення долучаються документи, що засвідчують особу (повноваження особи), а також інші необхідні документи з числа визначених у пунктах 9.8 та 9.9 цього розділу.

Пунктом 9.8 Порядку №627 передбачено, що видача товарів та транспортних засобів комерційного призначення зі складу Митниці здійснюється за умови подання документів, що засвідчують особу (повноваження особи). Крім того, залежно від підстави розміщення та мети видачі товарів і транспортних засобів комерційного призначення на склад Митниці подаються такі документи: другий примірник квитанції МД-1, якщо товари були поміщені на склад Митниці зі складанням квитанції МД-1; документи, що підтверджують відшкодування витрат Митниці на зберігання товарів і транспортних засобів на складі Митниці (…).

Суд апеляційної інстанції вважав незаконною відмову митниці у видачі уповноваженому представнику Товариства товару з підстав неподання другого примірника квитанції МД-1, оскільки встановив, що такий документ був поданий до митниці раніше.

Поряд із цим, роблячи такий висновок, апеляційний суд не врахував того, що процедура видачі товарів зі складу Митниці регламентована Порядком №627 (Розділ IX) і вона передбачає певну послідовність (у цьому випадку - одночасність) дій уповноваженої особи (зокрема, подання чітко визначеного законом переліку документів), які вона зобов`язана вчинити з метою отримання товару, і невиконання яких унеможливлює задоволення митницею таких вимог.

На необхідності неухильного дотримання вказаної процедури наголошував і відповідач в ході розгляду справи, однак його доводи залишись поза увагою суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час відкриття касаційного провадження в цій справі; далі - КАС України), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною другою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанцій на порушення статей 9 242 КАС України не повною мірою досліджено зібрані у справі докази та, як наслідок, з`ясовано не усі обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, а тому судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційні скарги Київської митниці Державної фіскальної служби та Товариства «Рібок Інтернешнл Лімітед» задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська