ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2020 року

Київ

справа №815/3053/18

адміністративне провадження №К/9901/12205/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Калашнікової О. В., Соколова В.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Приватного підприємства "Долинка" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної казначейської служби України, третя особа -Управління агропромислового та економічного розвитку Саратської РДА Одеської області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року, прийняте у складі судді Іванова Е.А., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Шляхтицького О.І. (головуючий), Потапчука В.О., Семенюка Г.В.

І. Суть спору:

1. Приватне підприємство «Долинка» (далі також - ПП «Долинка») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо не спрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетними зобов`язаннями, не взятими на облік органами Казначейства в розмірі 591 500,00 грн. за програмою "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними" для перерахування на рахунки ПП та стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Долинка» компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 "Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками" і не отримані ним в повному обсязі кошти в розмірі 591 500,00 грн., шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 грудня 2013 року №772 "Про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними", затверджено розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2013 року у виноградарстві та садівництві; розподіл коштів між суб`єктами господарювання, які займаються хмелярством, для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2013 року; розподіл коштів по фінансуванню галузевих науково-дослідних установ (зміцнення матеріально-технічної бази) для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась станом на 01 січня 2013 року за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними"; розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними", для компенсації витрат у садівництві та виноградарстві. Відповідно до Наказу №772 за ПП розподілено кошти для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2014 року у виноградарства та садівництві за КЕКВ 2610 в - 591500 грн., всього на суму 981000 грн.. Позивач вважає, що згідно з пунктом 3 Постанови №587 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики, на яке згідно з пунктом 14 Постанови №587 покладено обов`язок спрямування бюджетних коштів для компенсації витрат для їх подальшого перерахування на поточні рахунки суб`єктів господарювання, в тому числі і на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, а за ПП обліковується кредиторська заборгованість за програмою КПКВ 2801350 в сумі 591500 грн., та яка зареєстрована в органах казначейства.

3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ПП зареєстроване як юридична особа з 09 липня 2001 року, а видами діяльності ПП за КВЕД є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.21 - вирощування винограду; 01.61 - допоміжна діяльність у рослинництві; 11.02 - виробництво виноградних вин; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

5. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 грудня 2013 року №772 "Про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" затверджено розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними", на ПП розподілено кошти для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2013 року у виноградарстві та садівництві за КЕКВ 2610 в - 591500 грн., всього на суму 981000 грн.

6. У листі Відділу агропромислового та економічного розвитку Саратської районної державної адміністрації від 20 квітня 2018 року №192 зазначено, що згідно форми бюджетної звітності "Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д, №7м) на 01 січня 2018 року за бюджетною програмою КПКВ 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" заборгованість по ПП складає 591,50 тис.грн.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

7. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18 жовтня 2018 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, позов задоволено.

8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що Міністерством аграрної політики та продовольства України, як відповідальним виконавцем бюджетної програми, не вжито необхідних заходів щодо виконання своїх обов`язків з метою реалізації бюджетної програми 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними».

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

10. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає про безпідставність позовних вимог, оскільки Мінагрополітики є лише розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми, тобто здійснює розподіл бюджетних коштів та спрямовує їх у регіони в межах виділених асигнувань, а компенсація суб`єктам господарювання здійснених ними витрат не входить до компетенції Міністерства.

10.1. Також скаржник зазначає, що Мінагрополітики, як головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми, спрямовано бюджетні кошти на погашення кредиторської заборгованості Підприємства, як суб`єкту господарювання, який займається виноградарством, а також вчинялися дії щодо звернення до Міністерства фінансів України з проханням передбачити кошти на вищезазначені цілі, а отже, виконано обов`язки, передбачені чинним законодавством України, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 «Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» (далі - Порядок № 587).

10.2. Відсутність своєї бездіяльності Мінагрополітики доводить листами до Міністерства фінансів України з проханням доопрацювати Закон України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», збільшивши видатки Мінагрополітики для погашення кредиторської заборгованості за Програмою 2801350 та для надання підтримки суб`єктам господарювання за Програмою 2801350, зверненням до цього ж Міністерства з бюджетними запитами на 2015 - 2016 роки.

10.3. На думку скаржника він вчинив всі необхідні дії для отримання коштів позивачем в повному обсязі, що свідчить про відсутність бездіяльності з його сторони. Зазначене узгоджується з численною позитивною судовою практикою у аналогічних справах, зокрема у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у справі №810/4123/16, позицією Вищого адміністратвиного суду України, викладеній в ухвалі від 16 лютого 2016 року у справі № 824/2176/15-а (К/800/3869/16), в постанові від 23 травня 2017 року у справі №815/6030/15 (К/800/10794/16)

11. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

V. Джерела права й акти їх застосування

12. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Правовідносини, пов`язані з виконанням бюджетних зобов`язань за бюджетними програмами фінансової підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу шляхом компенсації їх витрат у садівництві та виноградарстві регулюються Бюджетним кодексом України та Порядком справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства затверджений постановою Кабінету Міністрів України №578 від 15 липня 2005 року (далі - Порядок №578).

14. Так, пунктом 1 Порядку №587 встановлено, що цим Порядком визначено механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі - збір) в розмірах, встановлених Податковим кодексом України, та використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» (далі - бюджетні кошти).

15. Відповідно до пункту 3 Порядку № 587 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики.

16. Відповідно до приписів пункту 5 Порядку № 587, бюджетні кошти надаються суб`єктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством (далі - суб`єкти господарювання), незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість) за відповідними напрямами.

17. Пунктом 14 Порядку № 587 визначено, що на підставі затверджених остаточних обсягів компенсації, розподілу бюджетних коштів між суб`єктами господарювання для компенсації витрат, пов`язаних з будівництвом холодильників (лабораторних комплексів, камер швидкого заморожування плодів та ягід), та розподілу коштів для компенсації витрат з придбання обладнання, техніки та механізмів Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних, управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій. Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим та головні управління агропромислового розвитку обласних держадміністрацій спрямовують бюджетні кошти управлінням агропромислового розвитку районних держадміністрацій. Управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрації, управління агропромислового розвитку районних держадміністрацій на підставі відповідних наказів Мінагрополітики подають управлінням Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсацій шляхом перерахування бюджетних коштів із власного реєстраційного рахунка на поточні рахунки суб`єктів господарювання, відкриті в банках. Суб`єктам господарювання, що провадять діяльність у містах республіканського та обласного значення, перерахування бюджетних коштів із власних реєстраційних рахунків здійснюють Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим та головні управління агропромислового розвитку обласних держадміністрацій.

18. За приписами частини третьої статті 20 Бюджетного кодексу України бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п`ятої статті 22 цього Кодексу.

19. Частиною четвертою статті 20 Бюджетного кодексу України встановлено, що відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

20. Частиною першою статті 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

21. Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів визначені частиною п`ятою статті 22 Бюджетного кодексу України. Зокрема, пунктами 3 - 5 цієї норми встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань (пункт 3); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством(пункт 4); розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 Кодексу (пункт 5).

22. Водночас, за приписами пунктів 7, 9 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

23. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов`язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального Фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов`язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

24. Наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року № 309 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 року за № 419/20732) затверджений Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Порядок № 309), пунктом 2.2. якого передбачено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1, а органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.

25. Згідно пункту 2.4. Порядку № 309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов`язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов`язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов`язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання.

26. Після перевірки підтвердних документів по одному примірнику Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, а інші примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Казначейства. Форма заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки затверджується Мінфіном. Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та/або бюджетного фінансового зобов`язання, повертаються розпоряднику з відміткою зареєстровано та взято на облік (пункт 2.6. Порядку № 309).

VI. Висновок Верховного Суду

27. Перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

29. Судом першої інстанції встановлено, що пунктом 1.4 наказу Мінагрополітики від 27.12.2013 № 772 було затверджено розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників нагляд за ними», відповідно до якого Департаменту агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації передбачено кошти на загальну суму - 7 942,3 тис. грн, з яких ПАТ «Долинка» - 529,1 тис грн.

30. Зазначені кошти розподілом відкритих асигнувань №1416 від 27.12.2013 року з рахунку Мінагрополітики № НОМЕР_1 в повному обсязі були спрямовані до Департаменту агропромислового розвитку Одеської обласної державної адміністрації. Проте, у зв`язку із закінченням бюджетного періоду вказані кошти органами державної казначейської служби не були перераховані суб`єктам господарювання, у зв`язку з чим за бюджетною програмою 2801350 утворилася заборгованість, яка не була взята на облік органами державної казначейської служби.

31. Верховний Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що станом на 01 січня 2018 року за ПП «Долинка» обліковується заборгованість за бюджетною програмою КПКВ 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" у розмірі 591,50 тис.грн.

32. За таких обставин та виходячи з аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірних висновків, що Міністерством аграрної політики та продовольства України, як відповідальним виконавцем бюджетної програми, не вжито необхідних заходів щодо виконання своїх обов`язків з метою реалізації бюджетної програми 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними».

33. Верховний Суд відхиляє аргументи позивача про те, що повноваження Мінагрополітики обмежені лише розподілом бюджетних коштів та спрямування їх у регіони, оскільки норми Бюджетного кодексу України та Порядку № 587 зобов`язують відповідача забезпечити контроль за реалізацією прийнятих рішень, у тому числі вжити усіх заходів, спрямованих на виконання затверджених бюджетних програм.

34. Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що відповідачем вживалися дієві заходи щодо виконання бюджетної програми КПКВ 2801350, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Мінагрополітики, як головний розпорядник бюджетних коштів, не виконав своїх обов`язків, як відповідальний виконавець бюджетної програми, за якою ПП «Долинка» виділено, проте не перераховано кошти у сумі 591 500,00 грн.

35. Суд також погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що належним способом захисту прав позивача є стягнення з бюджету компенсації в розмірі 591 500,00 грн, шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.

36. Доводи відповідача щодо не врахування судами висновків інших судів не впливають на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, за встановлених у цій справі обставин, оскільки норми процесуального закону не зобов`язують суди враховувати висновки, висловлені в інших справах, де суд застосував по іншому норми права. Вирішуючи спір у подібних правовідносинах, суди надають правову оцінку доводам учасників справи на предмет наявності порушеного права чи інтересу, в залежності від обставин, установлених у кожному конкретному випадку.

37. Інші мотиви та аргументи заявника зводяться до переоцінки доказів і не спростовують висновки суду апеляційної інстанцій.

38. З огляду на зазначене Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність їх задоволення.

39. Таких же висновків про необхідність виконання Міністерством аграрної політики та продовольства України бюджетної програми КПКВ 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними» та спрямування відповідних коштів для виплати суб`єктам господарювання Верховний Суд дійшов у своїх постановах від 15 травня 2018 року у справі № 815/2105/17, від 24 квітня 208 року у справі № 821/2156/16, від 13 лютого 2020 року у справі № 815/5101/17, від 14 лютого 2020 року у справі № 803/1448/16.

40. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

41. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 815/3053/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий О. А. Губська

Судді О. В. Калашнікова

В.М. Соколов