ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року

м. Київ

справа № 815/3333/17

адміністративне провадження № К/9901/42040/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 (головуючий суддя - Запорожан Д. В., судді - Танасогло Т. М., Яковлєв О. В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС про скасування вимоги, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця), в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу для транспортних засобів комерційного призначення, які здійснюють міжнародні перевезення № 1747/10/14-70-64-44 від 18.04.2017.

На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що 18.04.2017 на його адресу, як капітана буксиру «YUPITER», надійшла вимога Митниці для транспортних засобів комерційного призначення, які здійснюють міжнародні перевезення № 1747/10/14-70-64-44 щодо вилучення припасів пального у кількості 80,866 тон у разі використання буксиру «YUPITER» (прапор Україна) на митній території України, а не в міжнародних перевезеннях, які підлягають зберіганню на складі митного органу, митному складі чи на складі тимчасового зберігання за вибором адміністрації транспортного засобу із попередженням про відповідальність відповідно до Митного кодексу України в разі невиконання вимоги митниці. Разом з цим, вказана вимога, на переконання позивача, є протиправною, оскільки: паливо, що знаходиться в паливному баку судна та використовується виключно для експлуатації буксира, не підпадає під перелік випадків вилучення припасів із транспортних засобів, передбачених Порядком митного оформлення та контролю за переміщенням припасів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 626; в силу положень статей 223 224 335 Митного кодексу України суднові припаси (припаси для експлуатації) були задекларовані (декларація № 8027157 від 17.04.2017) та не підлягають оподаткуванню, враховуючи знаходження в баках судна, та письмове зобов`язання капітана судна (зобов`язання № 8027157 від 17.04.2017); буксир «YUPITER» є судном, яке призначене лише для обслуговування суден, тобто буксирування у разі несправності інших суден, доставку продуктів харчування, зміна членів екіпажу, з урахуванням того, що адміністрація транспортного засобу повідомила про належні умови для зберігання пального, уповноваженою особою Митниці було накладене митне забезпечення, а особливостями конструкції судна взагалі не передбачена система видачі палива.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 02.11.2017 позов задовольнив: визнав протиправною та скасував вимогу Митниці № 1747/10/14-70-64-44 від 18.04.2017.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що митний орган, оформивши спірну вимогу, діяв усупереч вимогам чинного митного законодавства, оскільки обставин, за яких можливе вилучення припасів паливно-мастильних матеріалів, відповідачем зазначено не було, з огляду на що у суду наявні підстави для висновку про статус паливно-мастильних матеріалів як припасів, необхідних для експлуатації та технічного обслуговування судна.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.02.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Рішення суду апеляційної інстанції обгрунтоване тим, що права позивача не є порушеними та не підлягають поновленню, оскільки відповідач наполягав на вилученні нерозмитненого палива лише у разі його використання на митній території України, а за умови, що вимогу відповідача не було виконано в натурі, суд не вправі скасовувати рішення суб`єкта владних повноважень для констатації факту, якщо таке скасування не поновить будь-яких прав особи.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2017.

В обгрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 послався на помилковість висновків суду апеляційної інстанції та прийняття ним рішення із порушенням норм матеріального права та неправильного застосування норм процесуального права.

Зокрема, обґрунтовуючи свою позицію, позивач зазначав, що при оскарженні рішення суб`єкта владних повноважень не є першочинником наявність виконання рішення в натурі, оскільки нормами процесуального законодавства, зокрема, статтями 4 5 19 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - КАС України) умовою їх оскарження визначено захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, тому факт прийняття рішення, яке особа вважає таким, що порушує її права, свободи, інтереси вже є підставою оскарження такого рішення суб`єкту владних повноважень.

Також, скаржник вказує на те, що приймаючи рішення, яке було викладене у оспорюваній вимозі, орган владних повноважень з одного боку зазначає про безпеку використання суднових припасів у комерційних цілях, а з іншого - покладає відповідальність за встановлення факту такого комерційного використання суднових припасів безпосередньо на майбутнього правопорушника та додатково зазначає про застосування відповідних заходів з боку митного органу у вигляді вилучення таких суднових припасів. Тобто за даних обставин передбачається, що митний орган, користуючись своїми повноваженнями, одночасно встановлює факт правопорушення з боку капітана судна, вказуючи, що суднові припаси є товаром, а з іншого - покладає додатковий обов`язок на капітана судна фіксації такого факту правопорушення та видачі суднових припасів для вилучення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.03.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Відповідач скористався наданим процесуальним законодавством правом та подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірних висновків про те, що у даній справі відсутні будь-які права, що потребують відновлення судовим рішенням.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.02.2023 закінчив підготовку справи юдо касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження з 07.02.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 17.04.2017 морський буксир «YUPITER» (прапор Україна) при оформленні приходу у пункті пропуску через державний кордон України ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Нібулон» пройшов митний контроль та митне оформлення із поданням капітаном буксира ОСОБА_1 до Митниці загальної декларації та декларації про припаси із зазначенням кількості дизельного палива в баках 104500 кг.

Зобов`язанням від 17.04.2017 № 8027157, на якому міститься відбиток штампу «Під митним контролем», наданим капітаном буксира, митні органи проінформовано, що зазначене дизельне паливо, яке знаходиться в паливних баках, необхідне для експлуатації судна та не буде винесено за його межі.

18.04.2017 на адресу капітана буксира «YUPITER» надійшла вимога Митниці для транспортних засобів комерційного призначення, які здійснюють міжнародні перевезення № 1747/10/14-70-64-44 щодо вилучення припасів пального у кількості 80,866 тон у разі використання буксиру «YUPITER» (прапор Україна) на митній території України не в міжнародних перевезеннях, які підлягають зберіганню на складі митного органу, митному складі чи на складі тимчасового зберігання за вибором адміністрації транспортного засобу із попередженням про відповідальність відповідно до Митного кодексу України в разі невиконання вимоги митниці.

За визначеннями, наведеними у підпункті «б» пункту 48, пункті 59 частини першої статті 4 Митного кодексу України (у редакції, чинній нас виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), припасами є, зокрема, товари, необхідні для експлуатації і технічного обслуговування транспортних засобів на шляху прямування та у пунктах проміжних стоянок чи зупинок (у тому числі пально-мастильні матеріали), крім запасних частин та устаткування, які знаходяться у транспортних засобах на момент прибуття на митну територію України або доставляються на них під час перебування на цій території; транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Порядку митного оформлення та контролю за переміщенням припасів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 626, Митні органи вправі вимагати вилучення припасів із транспортних засобів комерційного призначення, які здійснюють міжнародні перевезення та перебувають на митній території України, у таких випадках: з метою запобігання виникненню техногенної ситуації у разі аварії транспортного засобу комерційного призначення на митній території України; у разі неможливості з боку адміністрації транспортного засобу комерційного призначення забезпечити схоронність припасів під час перебування цього транспортного засобу на митній території України (відсутність умов для зберігання припасів; неможливість, у разі потреби, накласти митне забезпечення з метою забезпечення схоронності припасів тощо). Під час перебування транспортного засобу комерційного призначення на митній території України припаси, вилучені у визначених пунктом 3.1 цієї глави випадках, підлягають зберіганню на складі митного органу, митному складі чи на складі тимчасового зберігання за вибором адміністрації транспортного засобу комерційного призначення.

Згідно з положеннями підпункту «в» пункту 2 частини першої статті 335, частини першої статті 223, частини третьої статті 224 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості, зокрема, при перевезенні водним транспортом: декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість. Припаси при дотриманні умов, установлених цим Кодексом, переміщуються через митний кордон України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Припаси, необхідні для експлуатації і технічного обслуговування транспортних засобів, які прибувають на митну територію України, звільняються від оподаткування митними платежами за умови, що вони залишаються на борту цих транспортних засобів під час їх перебування на цій території.

За приписами статті 228 МК України перевізники зобов`язані вживати необхідних заходів для запобігання будь-якому недозволеному використанню припасів. Органи доходів і зборів з метою забезпечення схоронності припасів можуть у разі потреби накладати на них митне забезпечення. У випадках, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, органи доходів і зборів вправі вимагати вилучення припасів з транспортних засобів, які здійснюють міжнародні перевезення, для зберігання їх в іншому місці під час перебування цих транспортних засобів на митній території України.

З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що у оспорюваній вимозі Митниця не зазначила про наявність існування обставин, з якими законодавство пов`язує можливість вилучення припасів із транспортних засобів комерційного призначення, а також на те, що у суді першої інстанції представник відповідача не змін обґрунтувати необхідність вилучення палива саме у кількості 80,866 тон, а не у повній кількості, що була задекларована (104,5 тон) та не надав відповідного розрахунку використання палива як припасів для експлуатації судна на шляху прямування, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскаржувана вимога підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 підлягає скасуванню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 - залишенню в силі.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк