ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2024 року
м. Київ
справа №815/3458/16
адміністративне провадження № К/9901/32825/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадженн
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Амматрейд»
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 (судді: Стас Л.В., Турецька І.О., Косцова І.П.)
у справі № 815/3458/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амматрейд»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області
про визнання дій протиправними та стягнення з Державного бюджету України податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Амматрейд» (далі - позивач, ТзОВ «Амматрейд», товариство/підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, податковий/контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (том 1 а.с. 20-26), просило суд:
1) визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо позбавлення ТзОВ «Амматрейд» права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 672 345,00 грн.;
2) стягнути з Державного бюджету України податок на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн.,
В обґрунтування заявлених позовних вимог заявник зазначив, що товариство сформувало від`ємне значення з податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн., яке було відображене у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року. Як додав позивач вказана сума була подана несвоєчасно з вини відповідача, а саме: 19.01.2016 шляхом блокування податковим органом електронного документообігу між ТзОВ «Амматрейд» та ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, у зв`язку з чим така сума від`ємного значення не могла бути зарахована до системи електронного адміністрування ПДВ, що слугувало позбавленням права позивача на бюджетне відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 позовні вимоги задоволено повністю шляхом: 1) визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо позбавлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Амматрейд» права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 672 345,00 грн. та 2) стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Амматрейд» відшкодування ПДВ у сумі 1 672 345,00 грн.
Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно витягу з системи електронного адміністрування ПДВ від 26.06.2015 № 1 (том 1 а.с.170) станом на 26.06.2015 податковим органом підтверджено право позивача на розпорядження сумою податку в розмірі 1 672 345,00 грн., на яку платник податку має право виписувати податкові накладні та/або розрахунки корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим, суд першої інстанцій зазначив, що система електронного адміністрування ДФС України підтверджує правомірність формування позивачем податкового кредиту з податкову на додану вартість на загальну суму 1672345,00 грн.
Щодо відшкодування позивачу суми ПДВ, то суд першої інстанції зазначив, що позивачем у декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (том 1 а.с.35-44) у рядку 24 задекларовано від`ємне значення податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн., а відтак податковий орган по цій справі своїми діями, ще до подачі позивачем заяви про відшкодування йому суми від`ємного значення податку на додану вартість за процедурою, визначеною п. 200.7 ст. 200 ПК України, фактично позбавив платника податків права на бюджетне відшкодування, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що такий спосіб відновлення порушеного права позивача, як зобов`язання податковий орган скласти відповідний висновок про підтвердження суми задекларованого від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн. та направити його до органу ДКС України для виконання за обставин, що встановлені по цій справі, не може бути застосований судом з причини його не ефективності у питанні поновлення прав особи, яка вернулась за судовим захистом.
Відтак, застосовуючи положення постанови Верховного Суду України від 03.06.2014 по справі № 21-131а14 (номер рішення у ЄДРСР - 39783830), суд першої інстанції, стосовно способу захисту порушеного права платника податків, дійшов висновку про поновлення порушеного права позивача шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми відшкодування сплаченого податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн..
Не погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду про скасування вказаного рішення та відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області задоволено, скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 у справі № 815/3458/16 та відмовлено у задоволені позовних вимог ТзОВ «Амматрейд».
Скасовуючи судове рішення першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач позбавлений права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 672 345,00 грн., оскільки сума від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн., яка була відзначена у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, була подана несвоєчасно з вини відповідача, а саме 19.01.2016 та не може бути зарахована до системи електронного адміністрування ПДВ.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що система електронного адміністрування ДФС України підтверджує правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість минулих податкових періодів по взаємовідносинах з контрагентами позивача на підставі податкових накладних внесених до Єдиного реєстру податкових накладних на загальну суму 1 672 345,00 грн., однак зауважив, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п`ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.
Не погоджуючись з судовим рішення суду апеляційної інстанції ТзОВ «Амматрейд» 03.05.2017 звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в доводах якої зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку заявника, судом апеляційної інстанції не враховано доводи позивача, а саме: податковий орган відмовився реєструвати податкову накладу в ЄРПН, що направлялася засобами електронного зв`язку на реєстрацію, мотивуючи відсутністю договору про визнання електронних документів з ДПСУ, а також відмовився реєструвати договір про визнання електронних документів.
При цьому, заявник у касаційній скарзі наголошує, що протиправність дій податкового органу полягає у блокуванні електронного документообігу між товариством та податковим органом, що слугувало підставою для позбавлення права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 1 672 345,00 грн., оскільки сума від`ємного значення ПДВ в розмірі 1 672 345,00 грн., яка була відзначена у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року була подана несвоєчасно з вини відповідача, а саме: 19.01.2016, а відтак не може бути зарахована до системи електронного адміністрування ПДВ.
Додав, що під час прийняття Одеським апеляційним адміністративним судом рішення, останній припустився порушення норм матеріального права, а саме: статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Ратифікація від 17.07.1997), яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами верховенства права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Заявник також зауважив, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги п. 50 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 Справа «Щокін проти України», що свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Відтак, у касаційній скарзі скаржник просить касаційний суд скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 у справі № 815/3458/16 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 у справі № 815/3458/16, якою визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо позбавлення ТОВ «Амматрейд» права на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 1 672 345,00 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Амматрейд» відшкодування ПДВ у сумі 1 672 345,00 грн.
Заперечення на касаційну скаргу від податкового органу до Суду касаційної інстанції не надходили.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТзОВ «Амматрейд» перебуває на обліку ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та здійснює свою фінансово-господарську діяльність за адресою: 65045, м.Одеса, пр.Покровський, 5, кв. 5.
Попередні місця обліку: з 08.09.2014 до 21.12.2015 - ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної Фіскальної Служби в Одеській області; з 21.12.2015 до 28.03.2016 - Бориспільська об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Як встановили суди попередніх інстанцій, ТзОВ «Амматрейд» у адміністративному позові зазначає, що внаслідок протиправних дій ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області позивач позбавився права на відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 672 345,00 грн. Протиправність дій ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області полягає у тому, що внаслідок блокування електронного документообігу між позивачем та відповідачем, позивач позбавився права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 672 345,00 грн., оскільки сума від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн., яка була відзначена у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року була подана несвоєчасно з вини відповідача, а саме 19.01.2016, та не може бути зарахована до системи електронного адміністрування ПДВ.
Також, встановлено, що ТзОВ «Амматрейд» знаходилось на обліку ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та фактично здійснювало свою фінансово-господарську діяльність за адресою: 65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140а/2. У вказаний вище період діяльності ТзОВ «Амматрейд» стало відомо, що ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області: по-перше, відмовляється реєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що направляються засобами електронного зв`язку, мотивуючи це відсутністю договору про визнання електронних документів з ДПСУ; по-друге, відмовляється реєструвати договір про визнання електронних документів.
З метою захисту порушених прав позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просив визнати протиправними дії відповідача щодо блокування реєстрації податкових накладних позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних та відмови в укладанні та реєстрації договору про визнання електронних документів №010720151 від 01.07.2015 року, зобов`язати відповідача зареєструвати податкову накладну №12 від 23.06.2015 року, зобов`язати відповідача утриматися від подальших неправомірних дій, що порушують чинне податкове законодавство та полягають у не реєстрації податкових накладних ТзОВ «Амматрейд».
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 по справі №815/4234/15 (том 1 а.с.159-165), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2015 адміністративний позов ТзОВ «Амматрейд» задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо блокування реєстрації податкових накладних позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних та відмови в укладанні та реєстрації договору про визнання електронних документів №010720151 від 01.07.2015; зобов`язано ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області зареєструвати податкову накладну № 12 від 23.06.2015 та зобов`язано ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області утриматися від подальших неправомірних дій, що порушують чинне податкове законодавство та полягають у не реєстрації податкових накладних ТзОВ «Амматрейд».
Відтак, судами попередніх інстанції встановлено, що 09.09.2015 у зв`язку із набранням законної сили постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 по справі №815/4234/15, було встановлено, зокрема, протиправність дій ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо блокування реєстрації податкових накладних позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про те, що позивач, внаслідок протиправних дій відповідача, був позбавлений права своєчасного звітування шляхом направлення засобами електронного зв`язку, зокрема, декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.
Також встановлено, що матеріалами справи підтверджується, що позивач протягом періоду липень-грудень 2015 року неодноразово намагався укласти договори про визнання електронних документів задля своєчасного подання податкової звітності, зокрема, податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, але відповідач з підстав, що не відповідали фактичним обставинам, відмовлявся від укладення таких договорів.
Фактично, уся податкова звітність з податку на додану вартість за період червень-грудень 2015 року була надана засобами електронного зв`язку позивачем вже за новим місцем обліку - до Бориспільської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, та яка була визнана останньою. Листами (вих.б/н від 19.02.2016, вих.29/02/16 від 29.02.2016 та вих.06/04/16 від 06.04.2016) до Державної фіскальної служби України та Бориспільської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області ТзОВ «Амматрейд» просило повідомити про причини не відновлення суми ліміту (строка 24) на картці підприємства щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а також здійснити заходи щодо відновлення суми ліміту (строка 24 декларації за червень 2015 року) на картці підприємства щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Як встановили суди попередніх, сума строки 24 декларації з ПДВ повинна бути переведена на картку підприємства щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, що станом на 29.02.2016 не відбулося.
При цьому, відповідно до п.п. 48.3, 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакцій чинній на момент вчинення спірних відносин) податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Згідно п. 49.11. ст. 49 ПК України разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання.
Відповідно до п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.
Як встановлено судами попередніх інстанцій ТОВ «Амматрейд» засобами електронного зв`язку подано до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року несвоєчасно, а саме 19.01.2016, що сторонами не заперечується та не спростовується, з огляду на що сума від`ємного значення ПДВ в розмірі 1 672 345,00 грн. не може бути зарахована до системи електронного адміністрування ПДВ.
При цьому, як видно з матеріалів справи, зокрема, листа-відповіді Бориспільської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Київській області від 29.02.2016 №169/г/10-04-15-20 (том 1 а.с. 15), останнє повідомило позивача про те, що у зв`язку з прийняттям Закону України від 16.07.2015 № 643-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі - Закон № 643), який набрав чинності 29.07.2015, внесено зміни до порядку обрахунку показників формули, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема передбачено, що формула (всі її складові), яка визначає реєстраційну суму, на початок третього робочого дня після набрання чинності Законом №643 «обнуляється».
Відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу:
Зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, автоматично збільшується контролюючим органом:
до 31.07.2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
Тобто, позивач позбавлений права на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 1 672 345,00 грн., оскільки сума від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн., яка була відзначена у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, була подана несвоєчасно з вини відповідача, а саме 19.01.2016 та не може бути зарахована до системи електронного адміністрування ПДВ.
В той же час, згідно з положеннями п. 200-1.1 ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Відповідно до п.200-1.2 ст. 200-1 ПК України для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Згідно з п. 200-1.3 ст.200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 2001.2 цієї статті; SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Платникам податку, які станом на 01.01.2016 зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 01.01.2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01.07.2015.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме: постановою від 16.10.2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість», якою затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, згідно пункту 13 якого платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Як встановлено судами попередніх інстанцій згідно витягу з системи електронного адміністрування ПДВ від 26.06.2015 № 1 (том 1 а.с.170) станом на 26.06.2015 податковим органом підтверджено право позивача на розпорядження сумою податку в розмірі 1 701 857,00 грн., яка включає в себе і суму від`ємного значення ПДВ у розмірі 1 672 345,00 грн., на яку платник податку має право виписувати податкові накладні та/або розрахунки корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на що, суди попередніх інстанцій вірно дійшли висновку, що система електронного адміністрування ДФС України підтверджує правомірність формування позивачем податкового кредиту з податкову на додану вартість минулих податкових періодів по взаємовідносинах з наведеним вище контрагентами позивача на підставі податкових накладних внесених до Єдиного реєстру податкових накладних на загальну суму 1 672 345,00 грн.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що зокрема, порядок відшкодування з Державного бюджету України (бюджетне відшкодування), та строки проведення розрахунків регулюється ст. 200 ПК України.
Так, відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п/п 14.1.18 п. 14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум такого відшкодування за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.9 ст. 200 ПК України регламентовано, що форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п. 200.13 ст. 200 ПК України).
Згідно з абзацом другим п. 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 39) відповідно до п. 6 якого у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом:
трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;
п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість (п. 7 Порядку № 39)
Згідно з п. 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:
трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;
п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Таким чином, проаналізувавши зазначені вище норми права, колегія судів звертає увагу скаржника на те, що порядок дій платників податків щодо бюджетного відшкодування від`ємного значення суми ПДВ чітко регламентовано податковим законодавством, який покладає на платника податків подати до відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Однак, з податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року не вбачається, що платник податків - ТзОВ «Амматрейд» у такій декларації відобразив заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, а також матеріали справи не містять заяви ТзОВ «Амматрейд» про повернення суми бюджетного відшкодування на суму бюджетного відшкодування у розмірі 1 672 345,00 грн., та відсутні докази подання такої заяви до податкового органу разом із декларацією з ПДВ за червень 2015 року.
Відсутній також і висновок податкового органу про бюджетне відшкодування податку на додану вартість ТзОВ «Амматрейд» на суду 1 672 345,00 грн. та докази його надіслання до органів Державного казначейства України, як це передбачено податковим законодавством.
Відтак, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зважаючи на недотримання позивачем порядку бюджетного відшкодування суми від`ємного значення ПДВ вимога про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ не підлягає задоволенню.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що скаржником дотримано порядок бюджетного відшкодування від`ємного значення суми ПДВ.
Щодо посилання позивача на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме: статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Ратифікація від 17.07.1997) та порушено норми процесуального права щодо не взяття до уваги п. 50 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 Справа «Щокін проти України», то Суд вважає вказані доводи помилковими, оскільки абзац 2 статті 1 Протоколу надає державі право вводити в дію Закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів, яким, в даному випадку, є стаття 200 ПК України, яка регулює зокрема, порядок відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
За правилами ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341 345 349 350 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Амматрейд» залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 у справі № 815/3458/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк