ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року

м. Київ

справа №815/3761/16

адміністративне провадження №К/9901/43285/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Первинної профспілкової організації Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року (колегія суддів: Градовський Ю.М., Кравченко К.В., Лук`янчук О.В.) у справі за позовом Первинної профспілкової організації Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, треті особи: Державне підприємство «Харківський обласний радіотелевізійний центр», Державне підприємство «Одеський обласний радіотелевізійний центр», Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, про визнання протиправними та скасування наказу в частині, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Первинна профспілкова організація Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру звернулася в суд із позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне підприємство «Харківський обласний радіотелевізійний центр» та Державне підприємство «Одеський обласний радіотелевізійний центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України за №418 від 03.07.2016 «Про реорганізацію державних підприємств «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр» і «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр»».

Позов обґрунтовано тим, що ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» є самостійною юридичною особою, яке належить до сфери управління Адміністрації Держспецзв`язку України і є учасником державного господарського об`єднання Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення. Оскаржуваним наказом Адміністрації Держспецзв`язку №418 від 04.07.2016 передбачено реорганізацію Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» шляхом приєднання його до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення та вивільнення працівників підприємства. Позивач вважає, що вказаний наказ повинен бути погоджений з первинною профспілковою організацією, погоджений з Кабінетом Міністрів України, а також з Антимонопольним комітетом України. Вказує, що він винесений з перевищенням повноважень, оскільки відповідач не вправі розпоряджатись майном Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний центр».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України «Про реорганізацію державних підприємств «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр» і «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр»» за №418 від 04.07.2016.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Позивач в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що внаслідок реорганізації ДП «ООРПЦ», яке не погоджено з профспілковою організацією, відбудеться скорочення чисельності працівників та погіршення їх умов праці. Вказує, що ДП «ООРПЦ» має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а тому його реорганізація потребує погодження з Кабінетом Міністрів України у відповідності до ст. 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності». Зазначає, що відповідно до Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», ДП «ООРПЦ» відноситься до об`єктів державної власності, що не підлягає приватизації. Крім того зазначає, що статус майна підприємства також визначений нормами Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України», а тому повноваження з передачі майна віднесені до компетенції Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2017 відкрито касаційне провадження.

Справу передано до Верховного Суду.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідно до п.1.1 Статуту ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» (далі ДП ООРПЦ) є державним унітарним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, що належить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - Адміністрація Держспецзв`язку) і є учасником державного господарського об`єднання Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі Концерн РРТ).

Адміністрація Держспецзв`язку України 27.05.2016 розглянула інформаційні матеріали стосовно реорганізації державних підприємств учасників Концерну РРТ, а саме ДП ООРПЦ, та прийняла рішення, яким погодилась з відповідними пропозиціями щодо реорганізації ДП ООРПЦ та ДП ХОРПЦ у філії Концерну РРТ. Цим же рішенням, п.3.2 доручено юридичному департаменту Адміністрації підготувати та погодити з Концерном РРТ проект наказу щодо реорганізації та доручено керівникам ДП ООРПЦ та ДП ХОРПЦ проінформувати профспілкові організації підприємств щодо їх реорганізації, а також забезпечити проведення консультації з профспілками про заходи запобігання звільнення чи зведенню їх кількості до мінімуму.

Постановою №2 правління Концерну РРТ від 31.05.2016 погоджено рішення Адміністрації Держспецзв`язку України від 27.05.2016 щодо реорганізації державних підприємств.

04.07.2016 Адміністрацією Держспецзв`язку України видано наказ № 418 «Про реорганізацію державних підприємств «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр» і «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр».

Зазначеним наказом передбачено реорганізацію державних підприємств «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр» і «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» та встановлено, що Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення є правонаступником вказаних підприємств.

Наказом також передбачено вивільнення працівників державного підприємства «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр» та державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр».

11.07.2016 позивач надав голові комісії з реорганізації державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» вимоги трудового колективу з проханням надати своє рішення у визначений законодавством термін. Згідно зазначених вимог, трудовий колектив протестує проти реорганізації підприємства, шляхом приєднання його до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення та вимагає скасувати наказ № 418 від 04.07.2016.

13.07.2016 голові виборчого органу трудового колективу направлено відповідь, згідно якої, задоволення вимог виходить за межі компетенції Голови комісії з реорганізації, у зв`язку з чим вони були перенаправлені голові Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Вважаючи наказ Адміністрації Держспецзв`язку України видано наказ № 418 від 04.07.2016 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи наказ про реорганізацію ДП «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр» та ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» Адміністрація Держспецзв`язку України допустила порушення порядку проведення реорганізації та ліквідації, яке полягає у непогодженні питання щодо реорганізації з Антимонопольним комітетом України, за відсутності відповідного рішення з цього приводу Кабінету Міністрів України, а також без погодження реорганізації з первинною профспілковою організацією.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що оскаржуваний наказ прийнятий Адміністрацією Держспецзв`язку України у межах наявних повноважень у відповідності до Закону України «Про управління об`єктами державної власності». Суд дійшов висновку, що погодження з Фондом державного майна України та Кабінетом Міністрів України в цьому випадку не є потрібним.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Як встановлено судами та не заперечується учасниками справи відповідно до п.1.1 Статуту ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» (далі ДП ООРПЦ) є державним унітарним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, що належить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України і є учасником державного господарського об`єднання Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі Концерн РРТ).

Як визначено в п.4.1 Статуту ДП ООРПЦ, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним, за погодженням з Уповноваженим органом управління, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, актам Уповноваженого органу управління і цьому Статуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 2 вказаної статті передбачено, що здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об`єктами державної власності.

Розпорядженням КМУ №901-р від 14.09.2011 Адміністрації Держспецзв`язку України передані повноваження з управління корпоративним правами держави, а саме щодо сфери управління цілісними майновими комплексами державних підприємств, у тому числі і майновим комплексом ДП ООРПЦ.

Таким чином, Кабінет Міністрів України, відповідно до положень ч. 2 ст. 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» №185-У від 21.09.2006, визначив орган виконавчої влади, який здійснює функції з управління об`єктами державної власності.

Постановою КМУ №411 від 03.09.2014 затверджено положення «Про Адміністрацію державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України», в п.1 якого визначено, що Адміністрації Держспецзв`язку України, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується на реалізацію державної політики у сфері організації спеціального зв`язку, захисту інформації, телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом України.

Отже, вищевказані положення норм діючого законодавства та нормативно правових актів КМУ визначають, що ДП ООРПЦ є державним підприємством, яке входить до державного господарського об`єднання Концерну РРТ, та належить до сфери управління Адміністрації Держспецзв`язку України, як органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері управління стосовно об`єктів державної власності, що належить до сфери його управління.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань: приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності.

На підставі наявних повноважень, колегія Адміністрації Держспецзв`язку України 27.05.2016 розглянула інформаційні матеріали стосовно реорганізації державних підприємств учасників Концерну РРТ, а саме ДП ООРПЦ, та прийняло рішення, яким погодилась з відповідними пропозиціями щодо реорганізації ДП ООРПЦ та ДП ХОРПЦ у філії Концерну РРТ. Цим же рішенням, п.3.2 доручено юридичному департаменту Адміністрації підготувати та погодити з Концерном РРТ проект наказу щодо реорганізації та доручено керівникам ДП ООРПЦ та ДП ХОРПЦ проінформувати профспілкові організації підприємств щодо їх реорганізації, а також забезпечити проведення консультації з профспілками про заходи запобігання звільнення чи зведенню їх кількості до мінімуму.

Постановою №2 правління Концерну РРТ від 31.05.2016 погоджено рішення Адміністрації Держспецзв`язку України від 27.05.2016 щодо реорганізації Державних підприємств.

До повноважень Адміністрації Держспецзв`язку України, згідно п.22 Положення №411, належить право утворювати, ліквідовувати, реорганізовувати підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзв`язку.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ухвалюючи рішення про проведення реорганізації Адміністрація Держспецзв`язку діяла в межах своїх повноважень.

Згідно п. 22 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України погоджує рішення уповноважених органів управління щодо створення, реорганізації та ліквідації діяльності підприємств державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Водночас станом на момент ухвалення оскаржуваного наказу ДП «ОРТПЦ» не включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки ДП ООРПЦ не належить до підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а тому погодження рішення Адміністрації про реорганізацію з Кабінетом міністрів України не потрібне.

Відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 5 Закону Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об`єктами державної власності, встановлює рядок передачі об`єктів державної власності суб`єктам управління.

Механізм передачі об`єктів державної власності згідно вимог Закону визначено Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 (далі - Положення № 1482).

Згідно з пунктом 1 Положення № 1482 це положення визначає порядок безоплатної передачі об`єктів права державної власності із сфери управління зокрема центральних органів виконавчої влади, уповноважених управляти державним майном, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.

З огляду на зазначене Положення № 1482 не поширюється на реорганізацію державних підприємств.

Водночас частиною першою статті 104 ЦК України прямо передбачено, що у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Тобто приєднання ДП «ООРТПЦ» до Концерну має відбуватись із фактичною передачею майна, прав та обов`язків ДП.

Враховуючи те, що спірним наказом не передбачено відчуження, вилучення передача, як об`єкта державної власності (у тому числі передача до статутного капіталу господарських організацій), нерухомого майна ДП «РПЦ», доводи касаційної скарги щодо невідповідності оскаржуваного наказу ст. 5, 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» є необгрунтованими.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб`єктів господарювання (далі - концентрація).

Концентрацією визнається, зокрема, злиття суб`єктів господарювання ю приєднання одного суб`єкта господарювання до іншого.

Попереднє одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на здійснення концентрації (у тому числі, приєднання одного суб`єкта господарювання до іншого) є обов`язковим лише за наявності вичерпного переліку умов, передбачених частиною першою статті 24 вказаного Закону.

Проте згідно листа Антимонопольного комітету України від 21.03.2016 № 6-пв дії з приєднання ДП «ООРТПЦ» Концерну не вважаються концентрацією, оскільки Концерн та ДП «ООРТПЦ» входять до складу єдиного суб`єкта господарювання відносини контролю між ними набуті з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, що діяло на той момент, а отже, приєднання ДП «ООРТПЦ» Концерну не потребує одержання дозволу органів Антимонопольного комітету

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що реорганізація ДП «ОРТПЦ» не підпадає під умови, значені частиною другою статті 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а тому погодження щодо цієї реорганізації не потребує погодження з Антимонопольним комітетом України.

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначено в Законі України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV (далі - Закон № 1045-XIV).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1045-XIV професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Згідно із статтею 2 Закону № 1045-XIV професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Статтею 19 Закону № 1045-XIV передбачено, що профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об`єднаннями громадян.

У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.

Профспілки, їх об`єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.

Відповідно до ст. 22 Закону № 1045-XIV у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Частиною другої ст. 49-4 КЗпП України передбачено, що ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Системний аналіз положень частини другої статті 49-4 КЗпП України в поєднанні з положеннями частини третьої статті 22 Закону №1045-XIV дає підстави для висновку, що правила щодо повідомлення професійних спілок про ліквідацію чи реорганізацію, що супроводжується скороченням штату або чисельності працівників, поширюється на всі підприємства, установи, організації, незалежно від організаційно-правової форми та/або форми власності.

Так, відповідно до підпункту 5.4 пункту 5 Наказу № 418 голів комісій з реорганізації, в' тому числі державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» (далі - ДП «ООРТПЦ», Підприємство) зобов`язано убезпечити вивільнення працівників Підприємства відповідно до вимог законодавства з наданням, не пізніше ніж за три місяці до намічуваних звільнень Професійній спілці працівників зв`язку України та профспілковим організаціям державного підприємства «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр» та державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» інформації щодо реорганізації цих підприємств, у тому числі інформації про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення та провести з ними консультацій про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Також підпунктом 5.5 пункту 5 Наказу на голів комісій з реорганізації покладено обов`язок забезпечити персональне (під підпис) попередження працівників у тому числі ДП «ООРТПЦ» про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці до запланованої дати звільнення, а також доведення до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Підпунктом 6.1 пункту 6 Наказу Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі - Концерн) зобов`язано забезпечити переведення на вакантні посади у тому числі працівників Підприємства згідно з вимогами трудового законодавства.

Крім цього пунктами 6, 7 та 8 Плану основних заходів реорганізації державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» (далі - План) передбачено виконання Головою Комісії з реорганізації ДП «ООРТПЦ» вимог трудового законодавства та законодавства про зайнятість населення.

На виконання цього листом від 29.07.2016 № 508/1-1 голова комісії з реорганізації ДП «ООРТПЦ» повідомив ППО ДП «ООРТПЦ» про реорганізацію підприємства а також систематично звітував про виконання вимог наказу.

Отже, наказом та планом передбачені вимоги щодо проведення Комісіями з реорганізації всіх заходів, передбачених трудовим законодавством при реорганізації підприємств. В Концерні створена Одеська філія і після узгодження плану реорганізації ДП «ООРТПЦ» буде розроблений та затверджений відповідний штатний розпис філії, яка розпочне свою роботу після ухвалення відповідного наказу.

Крім того про можливість реорганізації ДП ООРПЦ Адміністрації Держспецзв`язку України 27.05.2016 доручила керівникам ДП ООРПЦ проінформувати профспілкові організації підприємств щодо їх реорганізації, а також забезпечити проведення консультації з профспілками про заходи запобігання звільнення чи зведенню їх кількості до мінімуму.

Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідачем вчинені всі передбачені дії щодо профспілкового органу стосовно реорганізації підприємства та вивільнення працівників.

Крім того колегія суддів зазначає, що за змістом Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» метою діяльності професійних спілок є представництво та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки, тобто в цій справі працівників ДП ООРПЦ. Проте більшість доводів касаційної скарги щодо реорганізації підприємства стосуються майна підприємства, а не захисту прав працівників.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позов в цій справі задоволенню не підлягає.

Не дають підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Первинної профспілкової організації Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук