ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 815/3903/17
адміністративне провадження № К/9901/51407/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" до Одеської митниці ДФС, третя особа: Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмов від 01.06.2017, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (прийняту в складі: головуючого судді Кравченко М.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Домусчі С.Д., Кравець О.О.),
У С Т А Н О В И В:
1. У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» (далі- позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі- відповідач, митний орган), третя особа: Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, в якому просило суд:
1.1. - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2017/00026 від 01.06.2017 року; визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 01.06.2017 року № КТ-UA500170-0003-2017;
1.2. - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2017/00027 від 01.06.2017 року; визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 01.06.2017 року № КТ-UA500170-0004-2017;
1.3. - зобов`язати внести відповідні відомості в базу даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби щодо скасування рішення про визначення коду товару від 01.06.2017 року № КТ-UA500170-0003-2017 та рішення про визначення коду товару від 01.06.2017 року № КТ-UA500170-0004-2017.
2. Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначив Товариство вказувало, що проведений посадовими особами Митниці процес взяття проб (зразків) товарів, виконаний без дотримання встановленої процедури, а саме на підставі листа ГУБКОЗ СБУ й без оформлення письмового вмотивованого рішення керівника митного органу, що є порушенням положень частини 1 статті 320 та частини 2 статті 356 Митного кодексу України (далі - МК України).
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року заявлений позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2017/00026 від 01.06.2017 року. Визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару від 01.06.2017 року № КТ-UA500170-0003-2017. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2017/00027 від 01.06.2017 року. Визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару від 01.06.2017 року № КТ-UA500170-0004-2017. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року змінити, виключивши мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, а саме щодо відсутності підстав для митного огляду та обов`язку митного органу надання оцінки дорученню правоохоронного органу на проведення митного огляду, а в іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року залишено без змін.
5. Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок, що відповідачем порушено процедуру відібрання проб товарів позивача та проведення дослідження відібраних зразків, враховуючи необґрунтованість прийнятих відповідачем рішень щодо визначення коду товарів позивача.
6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення в частині про відмову у задоволенні позовних вимог.
7. У поданій касаційній скарзі митний орган посилається на про правомірність дій посадових осіб останнього, враховуючи, що взяття проб (зразків) товарів здійснювалось саме в рамках процедур митного контролю та митного оформлення у зв`язку із необхідністю проведення досліджень для встановлення характеристик і класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
7.1. Відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які полягають у тому, що підприємство всупереч вимогам частин 1, 8 статті 257, частини 1 статті 266 Митного кодексу України надало до митного органу неправдиві відомості про товари (їх опис, код товару згідно з УКТ ЗЕД), не сплатило в повному обсязі митні платежі. Зразок кабелю, заявлений у митній декларації не відповідає вимогам ДСТУ ІУС 60502-2:2009 на номінальну напругу більше ніж 11 кВ. Вважає, що митним органом правомірно було проведено перегляд товару за дорученням Служби безпеки України та правомірно перевищено строк митного оформлення. Зазначає, що суди не врахували, що законодавство України з питань державної митної справи не визначає окремої форми рішення керівника органу доходів та зборів про взяття проб та зразків товарів.
8. Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. У письмовому запереченні на вказану касаційну скаргу відповідача, що надійшло до Верховного Суду, позивач просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
10. Також на адресу Верховного Суду від Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України (третя особа) надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, у якому останній просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
11. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
12. Так, судами попередніх інстанцій установлено, що 26.09.2016 року ТОВ «ТД Одескабель» (покупець) уклало з ТОВ «Камський кабель» (постачальник) контракт № UA/05/16050, відповідно до умов якого постачальник продає, а покупець купує кабельно-провідникову продукцію.
13. ТОВ «ТД Одескабель» з метою митного оформлення поставленого товару 13.04.2017 року подало до Одеської митниці ДФС митні декларації № UA500170/2017/002431 та № UA500170/2017/002432, в яких зазначений товар в режимі «імпорт»: кабель АПвЭгаПу 1x400/70-11 ТУ 16.К180-014-2009 і ТТ, виробництва ТОВ «Камський кабель», код товару згідно УКТЗЕД 8544609090, та інші документи на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів.
14. 13.04.2017 року від митного інспектора надійшли ТОВ «ТД Одескабель» повідомлення про проведення повного огляду товарів за митними деклараціями № UA500170/2017/002431 та № UA500170/2017/002432 на підставі доручення ГУБКОЗ СБУ від 11.04.2017 року № 14/9042 та листа ГУБКОЗ СБУ від 11.04.2017 року № 14/9041.
15. 14.04.2017 року за результатами проведення повного огляду товарів за митними деклараціями № UA500170/2017/002431 та № UA500170/2017/002432 було складено відповідні акти, відповідно до яких під час проведення митного огляду було встановлено, що товар в оглянутих місцях відповідає опису та даним, заявленим у митній декларації та товаросупровідних документах.
16. Також, відповідачем було здійснено відбір зразків кабелю АПвЭгаПу 1x400/70-11 ТУ 16.К180-014-2009 і ТТ, виробництва ТОВ «Камський кабель», довжиною 1,5 м., про що було складено відповідні акти № 0003 від 14.04.2017 року (МД № UA500170/2017/002432) та № 0002 від 14.04.2017 року (МД № UA500170/2017/002431) про взяття проб (зразків) товарів.
17. 01.06.2017 року Одеська митниця ДФС, на підставі актів про проведення огляду товарів від 14.04.2017 року № 500170/2017/002431 та № 500170/2017/002432, листа ГУБКОЗ СБУ від 26.05.2017 року та протоколу випробувань № 283 від 26.05.2017 року, який був виготовлений спеціалістами випробувального центру кабельних виробів ПАТ «Завод Південкабель», замовником якого було ГУБКОЗ СБУ, прийняла рішення про визначення коду товару від 01.06.2017 року № KT-UA500170-0003-2017 та № KT-UA500170-0004-2017, згідно з якими товар був класифікований за іншим кодом згідно з УКТ ЗЕД, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2017/00026 та № UA500170/2017/00027 від 01.06.2017 року.
18. Не погодившись із указаними рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду, вважаючи вказані рішення митного органу протиправними та незаконими.
19. Ураховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
20. З огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд указує на таке.
21. У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Згідно із пунктами 23, 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
23. За змістом частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
24. Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).
25. Частиною 1 статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
26. Відповідно до частини 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.
27. Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).
28. Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом (частина 1 статті 337 МК України).
29. Статтею 361 МК України визначено, що управління ризиками - це робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. Цілями застосування системи управління ризиками є: 1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; 2) забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); 3) забезпечення в межах повноважень органів доходів і зборів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів; 4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
30. Аналіз ризику - це систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. До об`єктів аналізу ризику належать: 1) характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 2) характер зовнішньоекономічної операції; 3) характеристика суб`єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції (стаття 362 МК України).
31 Отже, необхідність перевірки документів та відомостей, які подані декларантом під час митного оформлення товарів, а також право на проведення огляду (переогляду) товарів виникає у тому числі за результатами застосування митним органом системи управління ризиками.
32. Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
33. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.
34. У той же час, виходячи за змісту статті 24 МК України, рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.
35. Як встановили суди та вже вказувалось в цій постанові, підставою для взяття проб товару, пред`явленого позивачем до митного оформлення є резолюція в.о. начальника Одеської митниці ДФС Сафонова Є.Г. від 13.04.2017 року на листі ГУБКОЗ СБУ від 11.04.2017 року № 14/9041 «Щодо проведення спільних оглядів (переоглядів) вантажів», а також резолюція заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 1 Гульницького І.В.
36. Отже, митним органом не дотримано встановлених частиною 2 статті 356 МК України вимог, оскільки не прийнято вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, про взяття проб (зразків) товарів.
37. Таким чином, суд погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції щодо відібрання відповідачем проб (зразків) товарів позивача за відсутності письмового вмотивованого рішення керівника митного органу або особи, яка виконує його обов`язки, суперечить наведеним вимогам Митного кодексу України та є протиправним.
38. Подібна правова позиція (щодо форми рішення про відібрання проб (зразків) товарів) висловлена і в постановах Верховного Суду, зокрема, від 28 травня 2020 року у справі №818/1205/16 (адміністративне провадження №К/9901/32111/18), від 12 листопада 2020 року у справі №808/1697/15 (адміністративне провадження №К/9901/8006/18), від 25 лютого 2021 року у справі №815/1557/17 (адміністративне провадження №К/9901/4200/18).
39. Крім того суди правильно зазначили, що за наведеними правилами ст.ст. 356 357 Митного кодексу України дослідження (аналізи, експертизи) взятих проб проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених органом доходів і зборів, та за результатами проведення таких досліджень (аналізи, експертизи) складається відповідних висновок, який в обовязковому порядку має містити перелік інформації, що встановлений наведеними положеннями МК України.
40. Проте, з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, відповідачем не призначалось експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), для проведення дослідження відібраних проб товару позивача.
41. Відповідач не здійснював замовлення проведення дослідження відібраних проб товару позивача, не направлялись такі проби до визначеної установи, що прямо суперечить вказаним положенням ст.ст. 356 357 Митного кодексу України.
42. З матеріалів справи вбачається, що підтверджено відповідачем, що оскаржувані рішення про визначення коду товару були прийняті на підставі протоколу випробувань № 283 від 26.05.2017 року, який був виготовлений спеціалістами випробувального центру кабельних виробів ПАТ «Завод Південкабель» за замовленням ГУБКОЗ СБУ.
43. Відповідач вказує, що відібрані проби ним були передані ГУБКОЗ СБУ, а не до відповідної установи для проведення досліджень, та ГУБКОЗ СБУ замовило проведення дослідження та надіслало відповідачу протокол випробувань, який став підставою для прийняття оскаржуваних рішень про визначення коду товарів позивача.
44. Однак, відповідач не зміг надати будь-яких нормативних обґрунтувань вчинення останнім таких дій та не виконання порядку відібрання проб товарів та проведення дослідження таких проб.
45. Стосовно посилань митного органу на положення ч. 6 ст. 356 Митного кодексу України, згідно яких взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, посадовими особами інших державних органів, а також декларантами або уповноваженими ними особами здійснюється спільно з посадовими особами відповідного органу доходів і зборів, суд вважає необґрунтованими.
46. Так, наведені положення МК України не підлягають застосування до спірних правовідносин, оскільки в даному випадку відібрання проб було здійснено саме митним органом згідно актів про відібрання проб, а тому при вчиненні таких дій відповідач зобов`язаний був дотримати процедуру, визначену ст.ст. 356 357 Митного кодексу України, що останнім здійснено не було.
47. Суд звертає увагу на те, що оскаржувані рішення про визначення коду товару позивача були прийняті на підставі лише копії протоколу випробувань, надісланого ГУБКОЗ СБУ.
48. Крім того, відповідачем не надано оцінки самому протоколу випробувань № 283, зокрема тому, що на дослідження від ГУБКОЗ СБУ до ПАТ «Завод Південкабель» надійшли зразки кабелю довжиною 175 см та 177 см, тоді як згідно з актами відбору зразків були відібрані зразки довжиною по 150 см.
49. Необхідно зазначити, що оскаржуваних рішеннях відповідача про визначення кодів товару позивача взагалі не визначено на підставі яких саме даних відповідач дійшов висновку про необхідність визначення коду товару, відповідач не послався на жодні положення протоколу випробувань на підставі якого були прийняті такі рішення. Відповідач не зміг пояснити розбіжності згідно протоколу випробувань, що ним використаний.
50. Зазначені обставин свідчать, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про визначення коду товарів та не доведено їх правомірність.
51. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.04.2017 року в лабораторії ПАТ «Одескабель» були проведені випробування кабелю, що надійшов до ТОВ «ТД Одескабель», за результатами яких було складено протоколи № 04/2017 від 24.04.2017 року та № 05/2017 від 24.04.2017 року, відповідно до яких кабель АПвЭгаПу 1x400/70-11, виробництва ТОВ «Камський кабель» (РФ), виготовлений та повністю відповідає заявленим вимогам ТТ 71/97-16-2016 та ТУ 16.К180-014-2009.
52. Під час розгляду справи позивач на підтвердження обставин щодо походження зразків, випробування яких проводилося саме з партії товарів, які зазначені в митних деклараціях № UA500170/2017/002431 та № UA500170/2017/002432, надав відповідні акти відбору зразків.
53. Крім того, відповідно до висновку експертного електротехнічного дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 26.06.2017 року № 17-2547/31 кабель АПвЭгаПу 1x400/70-11 виробництва ТОВ «Камський кабель» відповідає вимогам ТУ 16.К180-014-2009 і ТТ 71/97-16-2016, підтверджується відповідність вимогам ГОСТ ISO 9001-2011 та ГОСТ РВ 0015-002-2012.
54. У примітці до висновку експерт зазначив причини неприйняття до уваги протоколу № 283 від 26.05.2017 року щодо випробувань зразків кабелю ВЦКВ ПАТ «Завод Південкабель».
55. Також, згідно з експертним висновком № УТЭ-1475 Одеської регіональної торгово-промислової палати кабелі алюмінієві силові на номінальній напругі 11 кВ АПвЭгаПу 1x400/70-11 з ізоляцією із зшитого поліетилену мають код товару УКТ ЗЕД 8544609090.
56. Ураховуючи викладене суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що відповідачем порушено процедуру відібрання проб товарів позивача та проведення дослідження відібраних зразків, враховуючи необґрунтованість прийнятих відповідачем рішень щодо визначення коду товарів позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявленого позову та про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмов.
57. Відповідачем - суб`єктом владних повноважень, на якого положеннями частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не доведено будь-якими належними та допустимими доказами наявності недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих позивачем, а також конкретних обставин (фактів), які б свідчили про порушення ним податкового, валютного та іншого законодавства; доказів виявлення таких обставин внаслідок перевірок інших платників податків тощо. Судами ж в ході розгляду справи таких обставин не встановлено.
58. Таким чином висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні вказаних норм матеріального права.
59. За правилами частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття даної постанови) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
60. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
61. Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди допустили неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуальних норм при ухваленні рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
62. Керуючись статтями 341 345 349 350 355 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у цій справі залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко
Згідно з оригіналом
помічник судді О.О. Супрун