ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 815/4579/17
адміністративне провадження № К/9901/53292/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів: Кашпур О. В., Смоковича М. І.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанцї адміністративну справу №826/2181/17
за позовом Одеської митниці ДФС
до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 21.08.2017 року
за касаційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Стеценко О.О.,
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Вербицької Н. В., суддів Джабурії О. В., Кравченка К. В.
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У серпні 2017 року Одеська митниця ДФС (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - відповідач), в якому просила суд:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни від 21 серпня 2017 року (ВП №54460291) про накладення на Одеську митницю ДФС штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.
2. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що необхідною умовою для накладення на боржника штрафу є перевірка державним виконавцем виконання рішення боржником наступного робочого дня після строку, визначеного частиною 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), а саме десяти робочих днів з моменту отримання Позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження. За доводами позивача, Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області не здійснила перевірку виконання рішення боржником в строки, встановлені Законом № 1404-VIII, та прийняла постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання судового рішення до закінчення десятиденного строку, а саме 21 серпня 2017 року.
3. Представник Відповідача в письмових запереченнях зазначив, що на виконанні в відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження ВП №54460291 з примусового виконання виконавчого листа № 815/1224/17, виданого 18 липня 2017 року Одеським окружним адміністративним судом. На підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону № 1404-VIII державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 07 серпня 2017 року, яка була отримана позивачем 08 серпня 2017 року. Враховуючи, що станом на 21 серпня 2017 року вимоги виконавчого документу позивачем не були виконані, керуючись статтями 63, 75 Закону, державним виконавцем Щегловою Є.В. була винесена постанова про накладення штрафу від 21 серпня 2017 року.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року в справі №815/1224/17, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства „ПІВДЕННА ВИНОКУРНЯ» до Одеської митниці Державної фіскальної служби України задоволено.
4.1. визнано протиправними дії Одеської митниці Державної фіскальної служби України щодо проведення повторного відбору проб (зразків) товарів, які надійшли ПАТ „ПІВДЕННА ВИНОКУРНЯ» від LOGO INDUSTRIES та VALKO SPIRIT AND ALCOHOL FREE PORT LTD відповідно до Актів №2 та №1 про взяття проб (зразків) товарів від 10 лютого 2017 року;
4.2. визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці Державної фіскальної служби України щодо не завершення митного оформлення товарів за митними деклараціями ІМ 40 ТН 500060702/2017/001638 від 07.02.2017 року та ІМ 40 ТН500060702/2017/001655 від 07.02.2017 року у встановлений статтею 255 МК України строк, та неприйняття Рішення про відмову у митному оформленні товарів за вказаними митними деклараціями в той самий строк;
4.3. зобов`язано Одеську митницю Державної фіскальної служби України у відповідності до статті 255 Митного кодексу України завершити митне оформлення товарів, які надійшли Публічному акціонерному Товариству „ПІВДЕННА ВИНОКУРНЯ» від LOGO INDUSTRIES LTD та VALKO SPIRIT AND ALCOHOL FREE PORT LTD за коносаментами №AD/MER17/0122 від 22 січня 2017 року та інвойсами №№041, 042, 043, 044, 045, 046, 047, 048 від 17 січня .2017 року, №31, 32, 33 від 18.01.2017 року або прийнятти Рішення про відмову у митному оформленні товарів (http://reyestr.court.gov.ua/Review/65499207, reyestr.court.gov.ua/Review/67683396).
5. 07 серпня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Євгенією Віталіївною прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження у ВП №54460291, з примусового виконання виконавчого листа №815/1224/17 від 18 липня 2017 року.
6. У вказаній постанові було зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
7. Постанову про відкриття виконавчого провадження від 07 серпня 2017 року (ВП №54460291) позивачем було отримано 08 серпня 2017 року.
8. Листом №1023/5/15-70-10 від 18 серпня 2017 року позивач повідомив відповідача, що з`явилися додаткові докази, які не були відомі під час розгляду справи 815/1224/17 в суді першої та апеляційної інстанції, що можуть суттєво вплинути на результати розгляду справи, у зв`язку з чим просив відповідача зупинити примусове виконання виконавчого листа №815/1224/17 від 18 липня 2017 року.
9. Підставами для зупинення виконавчого провадження позивач визначив те, що ним подана заява про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року в справі №815/1224/17 за нововиявленими обставинами, а також подане клопотання до Вищого адміністративного суду України про зупинення виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 року у справі №815/1224/17 до розгляду касаційної скарги Одеської митниці ДФС по суті.
10. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Євгенією Віталіївною від 21.08.2017 року на Одеську митницю ДФС був накладений штраф у розмірі 5100 грн. за невиконання вимог виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №815/1224/17 від 18 липня 2017 року.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення
11. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року, позовні вимоги задоволено.
11.1. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни ВП №54460291 від 21 серпня 2017 року про накладення на Одеську митницю ДФС штрафу у розмірі 5 100 грн за невиконання рішення суду.
11.2. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції в Одеській області (юридична адреса: 65028, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 34929741) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Одеської митниці ДФС (юридична адреса: 65078, м.Одеса, вул. Гайдара, 21-А, код ЄДРПОУ 39441717) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 грн.
12. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що 21 серпня 2017 року - по спливу 9 робочих днів, у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки виконання рішення суду, оскільки в будь-якому разі у боржника за виконавчим провадженням ВП№54460291 не сплинув строк, наданий йому для виконання рішення суду.
ІV. Касаційне оскарження
13. Не погодившись з постановами судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 15 червня 2018 року.
14. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вказує, що станом на 21 серпня 2018 року боржник не виконав судового рішення, отже прийняття рішення є правомірним. Крім того, лист, в якому боржних викладав обставини щодо неможливості виконання судових рішень надійшов після прийняття оскаржуваної постанови і крім того, не містив підстав для зупинення виконавчих дій.
15. Крім того, на думку відповідача, судами попередніх інстацій взагалі не було витребувано матеріали виконавчого провадження.
16. У зв`язку із зазначеним відповідач просить скасувати оскаржувані постанови судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
17. Касаційна скарга не містить клопотання відповідача про розгляд справи за участі його представника.
18. 19 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано із Одеського окружного адміністративного суду справу № 815/4579/17 (головуючий суддя Бевзенко В. М., судді Шарапа В. М., Данилевич Н. А.).
19. 05 липня 2018 року справа № 815/4579/17 надійшла до Верховного Суду.
20. 10 липня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
21. Відзив на касаційну скаргу не містить клопотання про розгляд справи за участі представника позивача.
22. 06 травня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 746/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М.
23. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 06 травня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Кашпур О. В., Смоковича М. І.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
24. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закона, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
25. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
28. Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
29. Згідно з частиною першою статті 255 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
30. Частиною четвертою статті 257 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) законодавець обумовив питання примусового виконання судових рішень у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Цим підкреслюється винятковість саме примусового виконання рішення адміністративного суду.
31. Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
32. Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
33. Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
34. Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
35. Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
36. Пунктами 1, 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
37. Відповідно до частини шостої статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
38. Приписами частин першої, другої та третьої статті 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
38.1. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
38.2. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
38.3. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
39. На підставі частини першої статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
40. Частинами другою та третьою статті 11 Закону № 1404-VIII установлено, що будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.
41. Абзацом 3 частини п`ятої статті 13 Закону № 1404-VIII визначено, що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
42. Європейська конвенція про обчислення строків (ETS N 76) від 16 травня 1972 року (далі - Конвенція ETS N 76), підписана державами - членами Ради Європи, застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені: a) законом або судовим чи адміністративним органом.
43. У статті 2 Конвенції ETS N 76 визначено, що для цілей цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає. Проте положення попереднього пункту не заважають тому, щоб та чи інша дія, яка має бути здійснена до спливу встановленого строку, виконувалася у день dies ad quem лише до закінчення нормального робочого часу.
VІ. Позиція Верховного Суду
44. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
45. Переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
46. Системний аналіз правових норм, викладених у пунктах 37-39 ціього рішення, дозволяє дійти висновку про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
47. При цьому, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
48. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року в справі № 826/14754/17.
49. Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
50. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII .
51. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
52. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі №640/9234/19.
53. Судами попередніх інстанцій установлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 07 серпня 2017 року позивач отримав 08 серпня 2017 року.
54. У постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року в справі № 554/13475/15- ц щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено правову позицію, відповідно до якої державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. У разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.
55. Отже, відлік строку, визначеного частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII, розпочинається 08 серпня 2017 року.
56. Варто звернути увагу на те, що законодавець у частині шості статті 26 Закону № 1404-VIII надає можливість боржнику виконати судове рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню), а не календарних.
57. Отже, 21 серпня 2017 року - це останній день десятиденного строку, визначеного частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII, що унеможливлює прийняття постанови про накладення на Одеську митницю ДФС штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду в цей день.
58. Посилання відповідача на той факт, що позивачем надіслано лист із зазначенням підстав, які не є поважними, за встановлених обставин справи є безпідставними, оскільки державних виконавець порушив строк, наданий частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII.
59. Наведене свідчить, що внаслідок порушення державним виконавцем процедури (часових рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом), що унеможливлює застосування приписів абзацу 3 частини п`ятої статті 13 Закону № 1404-VIII.
60. Посилання відповідача на те, що судами не витребувано матеріали виконавчого провадження є безпідставнимими, оскільки в матеріалах справи наявна копія оскаржуваної постанови, завірена належним чином. Дата ж прийнятя постанови про відкриття виконавчого провадження, а також дата отримання цієї постанови позивачем не є спірними у справі.
61. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевірили обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
VІІ. Судові витрати
62. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року в справі № 815/4579/17 залишити без змін.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова
Судді О. В. Кашпур
М. І. Смокович