ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
Київ
справа №815/5271/16
адміністративне провадження №К/9901/21342/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (постановлену у складі головуючого судді Шляхтицького О.І.),
В С Т А Н О В И В :
11 жовтня 2016 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення ТВО військового комісара Одеського обласного військового комісаріату Боброва Д.В. №7337 від 26 вересня 2016 року про відмову у задоволенні заяви про визнання ОСОБА_1 ветераном військової служби; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати ОСОБА_1 на підставі пункту п`ятого частини першої статті 5 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист та пункту 12 статті 1 Закону України Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей, ветераном військової служби.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року позов задоволений.
На зазначену постанову суду ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без руху. Запропоновано Одеському обласному військовому комісаріату у тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Одеського обласного військового комісаріату від 19 грудня 2016 року та докази підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаної постанови.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою відповідача відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач звернувся з апеляційною скаргою із пропуском строків на апеляційне оскарження та відсутністю поважних підстав для поновлення такого строку. Зокрема, судом апеляційної інстанції було зазначено, що відсутність та/або обмежене фінансування установи не може бути підставою як для звільнення його від сплати судового збору, так і для поновлення процесуального строку, встановленого законом.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до цього суду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що на час подання військкоматом апеляційної скарги по даній судовій справі та в подальшому у час наданий судом для усунення недоліків апеляційної скарги судовий збір військкоматом сплачено не було у зв`язку із відсутністю відповідних коштів на рахунку військкомату на ці цілі. Саме несплата судового збору була причиною повернення апеляційної скарги, жодних інших процесуальних порушень відповідачем допущено не було. Відповідач зазначає, що відсутність відповідних коштів на рахунках військкомату призвело до неможливості здійснити оплату судового збору за подачу апеляційної скарги та є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Тому, на його думку, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою та незаконною, прийнятою на підставі однобічного та неповного вивчення даної судової справи, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.
Позиція інших учасників справи
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/5271/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.
Верховний Суд ухвалою від 19 лютого 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу № 815/5271/16 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 лютого 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції та доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року відповідає, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У відповідності до частини четвертої статті 189 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як було зазначено вище, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року адміністративний позов було задоволено.
З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови скаржником було отримано 5 січня 2017 року, а отже, у відповідності до статті 186 КАС України, останнім днем подачі апеляційної скарги було 15 січня 2017 року.
З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції скаржник звернувся до суду лише 30 березня 2017 року, а отже, з пропуском строку звернення, визначеного частиною другою статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення), що не заперечується відповідачем.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строків на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу залишено без руху на підставі частини четвертої статті 189 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) у зв`язку з порушенням строку на апеляційне оскарження, внаслідок чого було надано відповідачу термін в тридцять днів з моменту отримання зазначеної ухвали для подання пояснень щодо підстав поновлення вказаного строку.
При цьому судом апеляційної інстанції було зазначено, що скаржник уже звертався з аналогічною апеляційною скаргою на це ж саме рішення суду першої інстанції у даній справі і ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2017 року та від 3 березня 2017 року апеляційну скаргу було залишено без руху та потім повернуто скаржнику.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху, 16 травня 2017 року скаржником надіслано на адресу суду заяву про усунення недоліків його апеляційної скарги, в якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, у зв`язку з тим, що до цього часу він не мав можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги через відсутність коштів на рахунках військкомату.
Оскільки наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження не були визнані судом поважними, тому ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року на підставі частини четвертої статті 189 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) було відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
У відповідності до статті 102 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Так, в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, як і в касаційні скарзі, скаржник посилався на те, що ним було пропущено строк звернення до суду у зв`язку з тим, що він не мав можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги через відсутність коштів на рахунках військкомату. Вважає такі причини достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, та відповідно скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
З такими доводами скаржника колегія суддів Верховного Суду не погоджується, оскільки відсутність та/або обмежене фінансування установи не може бути підставою як для звільнення його від сплати судового збору, так і для поновлення процесуального строку, встановленого законом.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 10 липня 2018 року у справі №568/326/16-а, від 7 серпня 2018 року у справі №513/758/16-а, від 11 грудня 2018 року у справі №507/841/16-а, від 25 квітня 2019 року у справі №551/1024/16-а, від 14 травня 2019 року у справі №802/1535/16-а.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що Одеський обласний військовий комісаріат вчиняв будь-яких дії щодо виділення йому коштів, необхідних для сплати судового збору.
Суд зазначає, що вказані скаржником причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою мають суб`єктивний характер, насамперед залежать від належної організації праці Одеського обласного військового комісаріату. Крім того, визнання поважними таких причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, апеляційною або касаційною скаргами поставило б у нерівне становище інших учасників процесу та могло б стати підставою для зловживання процесуальними правами.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга подана відповідачем з пропуском строку апеляційного оскарження судового рішення і причини пропуску такого строку не є поважними.
Відповідач в касаційній скарзі не наводить жодних доводів, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.
Крім того, касаційна скарга не містить доводів щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які регулюють порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Також, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою Одеського обласного військового комісаріату на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року.
Згідно з частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді:Н.В. Коваленко
С.М. Чиркін