ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 815/5941/17

адміністративне провадження № К/9901/51569/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В.Е.

суддів: Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Южненського міського сектору Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (головуючий суддя Танцюра К.О.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року (головуючий суддя -Стас Л.В., судді Турецька І.О., Косцова І.П.)

у справі № 815/5941/17

за позовом Комунального закладу «Южненська Авторська М.П. Гузика експериментальна спеціалізована загальноосвітня школа - комплекс І-ІІІ ступенів Южненської міської ради Одеської області»

до Южненського міського сектору Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області

про скасування припису в частині,

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року Комунальний заклад «Южненська Авторська М.П. Гузика експериментальна спеціалізована загальноосвітня школа - комплекс І-ІІІ ступенів Южненської міської ради Одеської області» (далі - позивач, КЗ «Южненська Авторська М.П. Гузика експериментальна спеціалізована загальноосвітня школа - комплекс І-ІІІ ступенів Южненської міськради Одеської області») звернувся з позовом до Южненського міського сектору Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (далі - відповідач, Южненський міський сектор ГУ ДСНС України в Одеській області) про скасування припису від 26 жовтня 2017 року №45 у частині, що стосується вимог про вжиття заходів, викладених у пункті 8 та пункті 34.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки відповідачем видано припис від 26 жовтня 2017 року № 45 про вжиття заходів для усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Згідно з пунктом 8 вказаного припису пропонується звільнити шляхи евакуації на всіх поверхах від меблів, горючих матеріалів та дзеркал на стінах.

Однак позивач вказує на відсутність захаращування, а знаходження на шляхах евакуації елементів меблів не є порушенням вимог пожежної безпеки.

Також позивач вказує на відсутність дзеркал на стінах школи, а горючі матеріали на шляхах евакуації у школі відсутні, тому вимоги викладені у пункті 8 оскарженого припису є безпідставними.

Крім того, позивач зазначив, що пунктом 34 вказаного припису пропонується заборонити влаштування спальних місць у 1-4-х учбових класах всупереч вимогам додатку 3 ДБН В.2.2-3-97 без врахування вільних шляхів евакуації та нормованою шириною між столами та учнівським обладнанням. Однак, за твердженням позивача, розміщення у класах мобільних меблів, які на час сну учнів розміщуються з урахуванням вільних шляхів евакуації та нормованою шириною між столами та учнівським обладнанням згідно з вимогами додатку 3 ДБН В.2.2-3-97, не суперечить вимогам пункту 1.5 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року, позов задоволено:

- скасовано пункт 8 та пункт 34 припису Южненського міського сектору ГУ ДСНС України в Одеській області №45 від 26 жовтня 2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що чинним законодавством України не визначено поняття «захаращення».

Згідно з аналізом роз`яснень тлумачних словників української мови «захаращення» - це нагромадження, скупчення. Тобто, згідно з системним аналізом зазначених приписів Правил пожежної безпеки в Україні та Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, на порушення яких посилався відповідач, приймаючи п.8 припису №45 від 26.10.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, не допускається нагромадження, скупчення на шляхах евакуації меблів, обладнання, різних матеріалів, що створюють перепону на шляху евакуації.

При цьому, як зазначили суди попередніх інстанцій, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого згідно з приписами ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15 грудня 2017 року) покладено обов`язок доведення правомірності свого рішення, не надано доказів захаращування шляхів евакуації, що створюють перепону на шляху евакуації у КЗ "Южненська Авторська М.П. Гузика експериментальна спеціалізована загальноосвітня школа - комплекс І-ІІІ ступенів Южненської міської ради Одеської області".

Також суди першої та апеляційної інстанцій звернули увагу, що відповідачем ані в акті перевірки, ані в суді не зазначено про наявність у позивача дзеркал на стінах, від яких він вимагає звільнити шляхи евакуації, а зазначені в пункті 8 припису звільнення стін від горючих матеріалів є дублюванням вимог, викладених в пункті 14 припису, що є неприпустимим.

Стосовно розміщення у класах мобільних меблів, які на час сну учнів мають бути розміщеними з урахуванням вільних шляхів евакуації та нормованою шириною між столами та учнівським обладнанням на підставі пункту 34 припису, суди попередніх інстанцій вказали, що згідно з вимогами додатку 3 ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів» таке розміщення меблів не суперечить вимогам пункту 1.5 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанови суду першої та апеляційної інстанцій скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування своєї позиції скаржник указує, що відповідно до пункту 8 оскаржуваного припису порушенням вимог пожежної безпеки є знаходження (встановлення) меблів для одягу (шаф) з горючих матеріалів (ДСП, ДВП), в яких зберігаються горючі матеріали (дитячий одяг), та м`яких меблів (диванів), виготовлених із горючих матеріалів (поролон, текстиль і т.п.), які нагромаджені, скупчені і виступають на шляхах евакуації - вздовж стін.

Відповідач зазначає, що вказане нагромадження сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі, що, у свою чергу, створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім того, відповідач звертає увагу, що такі скупчення, що виступають на шляхах евакуації вздовж стін, не передбачалося та не відповідає проектним рішенням забудови будівлі школи, яка була введена у експлуатацію в середині 90-х років, а також не відповідає вимогам пункту 4 розділу 1 ППБУ, підпунктів 7.1.1, 7.3.4 ДБН В.1.1-7:2016.

Стосовно пункту 34 оскаржуваного припису, скаржник зазначає, що судами не враховано, що використання багатоярусних ліжок (4 яруси) виключає дотримання встановлених нормованих розмірів шляхів евакуації між столами та учнівським обладнанням, таким чином евакуація дітей з ярусів розсувних ліжок не забезпечить своєчасності та безпечності евакуації дітей у випадку пожежі.

Денний сон учнів навчального закладу організовано безпосередньо в учбових приміщеннях, які з відокремлені від навчальних секцій протипожежними перегородками згідно з вимогами пункту 3.29 ДБН В.2.2.-3-97.

За доводами відповідача, суди попередніх інстанцій не врахували наведені порушення правил пожежної безпеки та прийняли необґрунтовані рішення про скасування відповідних пунктів припису.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Южненського міського сектору ГУ ДСНС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коваленко Н.В., судді Берназюк Я.О., Бучик А.Ю.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року № 1745/0/78-21 у зв`язку з постановленням ухвали про відведення суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю. проведено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги та призначено склад колегії суддів: головуючого суддю - Мацедонську В.Е., суддів Радишевську О.Р., Шевцову Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд даної справи в порядку письмового провадження на 23 грудня 2021 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, Комунальний заклад "Южненська Авторська М.П. Гузика експериментальна спеціалізована загальноосвітня школа-комплекс І-ІІІ ступенів Южненської міської ради Одеської області" зареєстрований 12 липня 2005 року з видами діяльності: 85.20 - початкова освіта, 85.31 - загальна середня освіта; 85.51 - освіта у сфері спорту та відпочинку; 85.59 - інші види освіти; н.в.і.у.

З 19 по 20 жовтня 2017 року головним інспектором Южненського МС ГУ ДСНС України в Одеській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Турлак Є.В. проведено позапланову перевірку додержання (виконання) навчальним закладом вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме територію, будівлі та приміщення школи АШГ за адресою: м. Южне, вул. Хіміків 10а.

За результатами перевірки складено Акт від 20 жовтня 2017 року №48, яким зафіксовано порушення, зокрема:

- захаращення шляхів евакуації на всіх поверхах меблями, горючими матеріалами, чим порушено статті 20 55 КЦЗУ, пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, пункту 14 розділу ІІІ ППБ для НЗ УСОУ (пункт 8);

- влаштування спальних місць безпосередньо в 1-их, 2-их, 3-их та 4-их учбових класах всупереч вимогам додатку 3 ДБН В.2.2-3-97 без врахування вільних шляхів евакуації та нормованою шириною між столами та учнівським обладнанням, чим порушено статті 20 55 69 КЦЗУ, пункту 4 розділу ІІІ ППБ для НЗ та УСОУ, пункту 3.44 ДБН В.2.2-3-97 (пункт 34).

Зазначений Акт №48 від 20 жовтня 2017 року підписаний уповноваженою особою позивача - заступником директора Степановою О.Р.

26 жовтня 2017 року на підставі вказаного акта перевірки з метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки складено припис №45 з вимогою у встановлений строк усунути 44 порушення вимог законодавства, серед яких зазначені, зокрема, наступні:

- звільнити шляхи евакуації на всіх поверхах від меблів, горючих матеріалів та дзеркал на стінах в строк до 01 листопада 2017 року (пункт 8);

- заборонити влаштування спальних місць безпосередньо в 1-их, 2-их, 3-их, 4-их учбових класах всупереч вимогам додатку 3 ДБН В.2.2-3-97 без врахування вільних шляхів в строк до 10 листопада 2017 року (пункт 34).

Не погоджуючись з вказаним приписом, позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою, другою статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), затвердженого постановою Кабінету М іністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, визначено, що ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (пункт 1).

Основним завданням ДСНС України є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (підпункт 2 пункту 3 Положення).

У пункті 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, зокрема, належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

За приписами частини першої статті 69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки у разі, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд встановлені Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 15 серпня 2016 року № 974 затверджені Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України.

Згідно з пунктом 2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні та пунктом 14 розділу III Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України у будівлях закладів та установ не дозволяється захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій.

Відповідно до пункту 1.5. розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні у навчальних класах та кабінетах слід розміщувати лише необхідні для забезпечення навчально-виховного процесу (навчальних та позаурочних занять) меблі, прилади, моделі, речі, приладдя, які повинні зберігатися у шафах, на стелажах або на стаціонарно встановлених стояках.

Після закінчення занять усі пожежовибухонебезпечні речовини та матеріали повинні бути прибрані з навчальних класів, кабінетів, майстерень у спеціально виділені і обладнані приміщення.

Пунктами 7.1.1, 7.3.4 ДБН в.1.1-7:2016 визначено, що для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи, спрямовані на:

- створення умов для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі;

- захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних чинників пожежі.

У коридорах поверхів не допускається розміщувати:

а) обладнання, комунікації, які виступають за площини стін на висоті меншій за 2 метри, крім вертикальних комунікацій тепло- та водопостачання, які не зменшують нормовану (розрахункову) ширину евакуаційного шляху, а також випадків обумовлених у НД;

б) трубопроводи та інші комунікації для транспортування горючих газів та рідин, матеріалів, пилоповітряних сумішей;

в) шафи, у тому числі вбудовані, за винятком шаф для комунікацій будинку та пожежних кран-комплектів. При цьому шафи для пожежних кран-комплектів та для комунікацій повинні виконуватися з негорючих матеріалів та не зменшувати нормовану (розрахункову) ширину евакуаційного шляху.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Із системного аналізу зазначених норм законодавства випливає, що підставою для винесення припису є встановлення порушення вимог законодавства сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальну середню освіту» заклад загальної середньої освіти - це заклад освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти.

Статтею 38 цього Закону визначено, що саме загальноосвітній навчальний заклад охороняє життя і здоров`я учнів (вихованців), педагогічних та інших працівників.

Стосовно пункту 8 оскаржуваного припису щодо необхідності звільнити шляхи евакуації на всіх поверхах від меблів, горючих матеріалів та дзеркал на стінах колегія, суддів зазначає таке.

Так, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо відсутності порушень з боку позивача, визначених у пункті 8 оскаржуваного припису, оскільки чинним законодавством України не визначено поняття "захаращення".

При цьому, згідно з аналізом роз`яснень тлумачних словників української мови «захаращення» - це нагромадження, скупчення. Тобто, згідно системного аналізу зазначених приписів Правил пожежної безпеки в Україні та Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, на порушення, яких посилався відповідач, приймаючи п.8 припису №45 від 26 жовтня 2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, не допускається нагромадження, скупчення на шляхах евакуації меблів, обладнання, різних матеріалів, що створюють перепону на шляху евакуації.

З огляду на наведене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого згідно з приписами ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15 грудня 2017 року) покладено обов`язок доведення правомірності свого рішення, не надано доказів захаращування шляхів евакуації, що створюють перепону на шляху евакуації у КЗ "Южненська Авторська М.П. Гузика експериментальна спеціалізована загальноосвітня школа - комплекс І-ІІІ ступенів Южненської міської ради Одеської області".

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Так, відповідно до пункту 7.3.4 ДБН В.1.1-7-2016 (Пожежна безпека об`єктів будівництва) у коридорах поверхів не допускається розміщувати шафи, у тому числі вбудовані, за винятком шаф для комунікацій будинку та пожежних кран-комплектів. При цьому шафи для пожежних кран-комплектів та для комунікацій повинні виконуватися з негорючих матеріалів та не зменшувати нормовану (розрахункову) ширину евакуаційного шляху.

Норма щодо заборони розміщувати в загальних коридорах вбудовані шафи, за винятком шаф для комунікацій та пожежних кранів, міститься і в пункті 4.8 БНіП 2.01.02-85 (Протипожежні норми).

Отже, чинним законодавством України встановлені імперативні вимоги з пожежної безпеки до будівель і споруд, в тому числі навчальних закладів, які спрямовані на запобігання пожежам, створення умов для їх успішного гасіння та забезпечення безпеки людей, що є пріоритетом перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

На зазначені норми відповідач посилався під час судового засідання в суді першої інстанції, про що Одеський окружний адміністративний суд вказав у постанові від 13 грудня 2017 року, а також в апеляційній скарзі.

Проте ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не надали оцінки вказаним доводам відповідача.

Крім того, судами не було й вмотивовано відхилено такий доказ у цій справі.

Також матеріали справи не містять плану евакуації на випадок пожежі, а лише план поверху будівлі, з огляду на що, можна дійти висновку, що судами не досліджувалося питання щодо шляхів евакуації під час виникнення пожежі, а також наявності на шляхах евакуації меблів, обладнання, різних матеріалів.

Стосовно пункту 34 оскаржуваного припису щодо заборони влаштування спальних місць безпосередньо в 1-их, 2-их, 3-их, 4-их учбових класах всупереч вимогам додатку 3 ДБН В.2.2-3-97 без врахування вільних шляхів, колегія суддів зазначає таке.

Судами попередніх інстанцій установлено, що у КЗ «Южненська Авторська М.П. Гузика експериментальна спеціалізована загальноосвітня школа - комплекс І-ІІІ ступенів Южненської міської ради Одеської області» денний сон учнів 1-4 класів є обов`язковим.

У додатку 3 ДБН В.2.2-3-97 (Будинки та споруди навчальних закладів) визначено відстані між обладнанням у навчальних кабінетах та лабораторіях.

Пунктом 3.29 ДБН В.2.2-3-97 встановлено, що навчальні секції 1-х класів необхідно розташовувати не вище 2-го поверху та при наявності спальних приміщень відокремлювати від інших навчальних секцій протипожежними перегородками 1-го типу.

Крім того, розміщення спальних місць безпосередньо у навчальних класах, без відокремлення протипожежними перегородками, прямо суперечить пункту 3.29 ДБН В.2.2-3-97.

Разом з тим, з наявних у матеріалах справи доказів (фотографій навчальних класів із зображенням багатоярусних дитячих ліжечок(4 яруси), впритул розміщених до парт) наданих відповідачем, неможливо встановити, якою є відстань між обладнанням в кабінеті, не зазначено цієї відстані і в оскаржуваному приписі, що не дає змоги суду перевірити дотримання позивачем вимог, встановлених у додатку 3 ДБН В.2.2-3-97.

Також суди попередніх інстанцій не досліджували питання безпечності такого приміщення під час екстреної евакуації у разі виникнення пожежі та не встановлювали, чи використання ліжок включає дотримання встановлених нормованих розмірів шляхів евакуації між столами та учнівським обладнанням.

Указані обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції не врахували принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, наведений в частині четвертій статті 9 (частині четвертій статті 11 КАС України в редакції до 15 грудня 2017 року), та вимоги частин третьої і п`ятої статті 77, пункту 3 частини другої статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України (частини другої статті 69, частини шостої статті 71, підпунктів 3, 4 частини четвертої статті 111 КАС України в редакції до 15 грудня 2017 року), згідно з якими суд може збирати докази з власної ініціативи та пропонувати учасникам справи надати докази, необхідні для визначення обставин і правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, неповне з`ясування судом дійсних обставин справи та допущені порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухваленого рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; або встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Ураховуючи наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

V. Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Южненського міського сектору Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді О.Р. Радишевська

Н.В. Шевцова