ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2020 року
Київ
справа №815/606/16
адміністративні провадження №К/9901/33566/18
№К/9901/33568/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Єресько Л.О.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №815/606/16
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради та Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Аракелян М.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Бойка А.В., суддів: Танасогло Т.М., Яковлєва О.В.)
І. Суть спору
1.12 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
1.1. визнати протиправним дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
1.2. зобов`язати Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради зняти позивача з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 та зареєструвати за адресою: АДРЕСА_1 .
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
2.На момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
3.31 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради з заявою про реєстрацію місця проживання в порядку надання адміністративної послуги.
3.1. Разом із заявою позивачем були подані ордер № 97 серія АС від 28 грудня 1997 року на житлову площу в гуртожитку, виданий ОСОБА_2 , яким надано право на заняття з сім`єю, у кількості 3 осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дружина, ОСОБА_1 - донька), житлової АДРЕСА_3 ; квитанцію про сплату державного мита; паспорт громадянина України.
3.2. Листом від 14 січня 2016 року вих. №16/1646 Приморським районним відділом ГУ ДМС України в Одеській області, за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , було повернуто заяву про реєстрацію місця проживання відповідно до вимог частини 2 пункту 2 «Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів» затвердженого Наказом МВС України №1077 від 22 листопада 2012 року у зв`язку з відсутністю документів що підтверджують право власності на нерухоме майно або згоди зареєстрованих громадян.
3.3. 21 січня 2016 року позивач звернулась до начальника Приморського районного відділу ГУ ДМС України в Одеській області із зверненням, в якому просила визнати її право на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , розглянути заяву повторно або надати обґрунтовану правову відповідь, яка б свідчила про неможливість реєстрації за означеною адресою з посиланням на норми законодавства.
3.4. Розглянувши звернення позивачки від 21 січня 2016 року, Приморським районним відділом ГУ ДМС України в Одеській області було надано відповідь від 29 січня 2016 року за №5115/233, відповідно до якої позивачку було повідомлено, що після звернення ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, позивачці було надано письмову відмову від 14 січня 2016 року за № 16/1646 з визначенням порушення вимог частини 2 пункту 2 «Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів» затвердженого Наказом МВС України №1077 від 22 листопада 2012 року, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, а саме, право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї на реєстрацію місця проживання.
3.5. Крім того, Приморським відділом зазначено, що Ордер на житлову площу в гуртожитку від 28 січня 1997 року за № 97 серії АС є дійсним на протязі 30 (тридцяти) днів, також при вселенні ордер здається в житлово-експлуатаційну організацію або з відсутності її - завідувачу (директору) гуртожитку, підприємства, установі, організації, означені вимоги визначені у самому Ордері.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4.Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, позов задоволено.
4.1. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач надала усі передбачені чинним законодавством документи для здійснення реєстрації місця проживання, а відтак відмова у реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 є протиправною.
IV. Касаційне оскарження
5.У касаційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
6.В обґрунтування касаційної скарги Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради вказує, що згідно з вимогами чинного законодавства, позивачкою має бути укладено договір найму зазначеного жилого приміщення. Разом з цим, ордер від 28 січня 1997 року №97 серії АС є недійсним внаслідок пропущення тридцятиденного строку та не може бути підставою для реєстрації місця проживання. Також, відповідач зазначає, що не погоджується із залученням Департаменту в якості відповідача у справі, оскільки не приймав рішення, яке стало предметом оскарження, а також не вчиняв дії з приводу яких виник спір.
7.В обґрунтування касаційної скарги Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області вказує, що ордер від 28 січня 1997 року за № 97 серії АС є недійсним та не може слугувати підставою для реєстрації місця проживання.
8.Позивач у запереченні на касаційні скарги посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно та всебічно з`ясованих обставинах справи, а тому не підлягають скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
9.Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
10.За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
11.Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12.За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13.Відповідно до частини 1 статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
14.Згідно з статтею 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
15.Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація є внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.
16.Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання. Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
17.Відповідно до статті 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.
18.Процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні визначає Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справі України від 22 листопада 2012 року № 1077 (далі - Порядок).
19.Відповідно до пункту 2.2. Порядку для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру: письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5); документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї на реєстрацію місця проживання.
20.Відповідно до статті 58 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу СРСР.
VI. Позиція Верховного Суду
21.Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
22.Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
23.Аналізуючи доводи касаційних скарг та висновки судів попередніх інстанцій, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
24.Відповідно до статті 58 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
25.Відповідно до частин першої, другої статті 61 Житлового кодексу користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого видано ордер.
26.Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з протоколом №9 від 09 грудня 1994 року на засіданні адміністрації та профспілкового комітету асоціації «Агропромстрой» вирішено передати кімнату у гуртожитку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , сім`я якого складає 3 особи. Після чого на житлову площу в гуртожитку було надано ордер № 97 серія АС від 28 січня 1997року.
27.Відповідно до ордеру № 97 серія АС від 28 січня 1997року, він виданий ОСОБА_2 , який працював ОО «Рестут», на право заняття з сім`єю у кількості 3-х осіб житлову площу у розмірі 18,00 кв.м. в гуртожитку АДРЕСА_4 . До складу сім`ї входять ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_1 - донька.
28.Згідно з пунктами 69, 70, 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів. Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера. При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.
29.Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що Ордер на житлову площу в гуртожитку від 28 січня 1997 року за № 97 серії АС, який був наданий позивачем до Приморського районного відділу ГУ ДМС України в Одеській області є недійсним та не може слугувати підставою для реєстрації місця проживання.
30.Отже, відмова Приморського районного відділу ГУ ДМС України в Одеській області у реєстрації місця проживання позивача з підстав втрати чинності ордеру є правомірною.
31.Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у справі №728/1001/17 (постанова К/9901/21458/18 від 08 серпня 2019 року).
32.Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно задовольнили позовні вимоги ОСОБА_1 , а тому вказані судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
33.Стаття 351 КАС України визначає підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
34.Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
35.Таким чином, касаційні скарги Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради та Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області необхідно задовольнити, скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року і прийняти нову про відмову у задоволенні повних вимог.
VII. Судові витрати
36.З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради та Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області - задовольнити.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року - скасувати.
3. Ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
О.А. Губська
Л.О. Єресько
Судді Верховного Суду