ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року

м. Київ

справа № 816/1268/18

адміністративне провадження № К/9901/67472/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервісна компанія «Енерго-плюс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними, скасування вимоги та рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 (суддя - Головко А.Б.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 (головуючий суддя - Старосуд М.І., судді: Лях О.П., Рєзнікова С.С.) у справі №816/1268/18.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергосервісна компанія «Енерго-плюс» (далі - ТОВ «Енергосервісна компанія «Енерго-плюс») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області № 9194-17/1603 від 26.03.2018 та рішення Головного управління ДФС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу № 8/1603 від 26.03.2018.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Полтавській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2018, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що оскаржувана вимога сформована згідно вимог чинного законодавства у зв`язку з наявністю податкового боргу в результаті несплати суми податкового зобов`язання, самостійно визначеного позивачем у поданій ним податковій декларації.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ТОВ «Енергосервісна компанія «Енерго-плюс» подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію від 02.03.2015 № 9081405331 з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік, відповідно до якої визначено суму податкового зобов`язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 206785,00 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

11.03.2015 ТОВ «Енергосервісна компанія «Енерго-плюс» подано до відділення № 46 м. Кременчук ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» платіжне доручення № 1109 від 11.03.2015 про сплату податкового зобов`язання на суму 206785,00 грн., яке Банк прийняв до виконання 11.03.2015.

Згідно інтегрованої картки платника податків за позивачем станом на березень 2015 року рахувався податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств, з урахуванням наявної переплати у розмірі 104,00 грн., в сумі 206681,00 грн.

17.03.2015 Кременчуцькою ОДПІ на підставі статті 59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу № 1051-25 на суму 206681,00 грн.

17.08.2015 Кременчуцька ОДПІ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з вимогами до ТОВ «Енергосервісна компанія «Енерго-плюс», ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 206681,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 у справі №816/3059/15, яка набрала чинності 27.10.2015, адміністративний позов Кременчуцької ОДПІ до ТОВ «Енергосервісна компанія «Енерго-плюс», ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (код ЄДРПОУ 09807856) податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 206681,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Таким чином, постановою від 23.09.2015 у справі №816/3059/15-а встановлено відсутність протиправних дій позивача щодо неперерахування до бюджету 206681,00 грн. і саме з ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» стягнуто податковий борг з податку на прибуток ТОВ «Енергосервісна компанія «Енерго-плюс» в розмірі 206681,00 грн.

Однак, за доводами контролюючого органу, податковий борг з податку на прибуток у позивача виник 11.03.2015 та був остаточно погашений за рахунок поточних платежів 01.03.2017 та погашена нарахована пеня в сумі 53702,97 грн.

Судами встановлено, що 11.03.2017 згідно інтегрованої картки платника ТОВ «Енергосервісна компанія «Енерго-плюс» виникла заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 296238,33 грн. в результаті самостійно задекларованих сум згідно податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств № 9270546925 від 28.02.2017.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

27.02.2018 ТОВ «Енергосервісна компанія «Енерго-плюс» подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, згідно якої підприємством нараховано податок на прибуток в сумі 369185,00 грн.

28.02.2018 ТОВ «Енергосервісна компанія «Енерго-плюс» платіжним дорученням № 4406 на розрахунковий рахунок податку на прибуток приватних підприємств сплачено кошти в сумі 369185,00 грн.

11.03.2018 року згідно інтегрованої картки платника виникла заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 325066,78 грн. в результаті самостійно задекларованих сум згідно податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств від 27.02.2018.

26.03.2018 ГУ ДФС у Полтавські області винесено оскаржувану у даній справі податкову вимогу №9194-17/1603 на суму податкового боргу зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 325 066,78 грн.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, право виставляти податкову вимогу виникає у контролюючого органу лише за наявності у платника податків непогашеної у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов`язання, а в даному випадку вина платника в порушенні строків відсутня, оскільки несвоєчасна сплата податку на прибуток за 2014 рік відбулася не з вини ТОВ ТОВ «Енергосервісна компанія «Енерго-плюс», а з вини банківської установи, в якій обслуговується платник, що встановлено судовим рішенням у справі №816/3059/15-а.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про здійснення позивачем у встановлені податковим законодавством строки сплатити грошового зобов`язання, в зв`язку із чим у контролюючого органу відсутні правові підстави для погашення суму податку на прибуток за 2015 рік в розмірі 206681,00 грн. за рахунок поточних сплачених коштів позивача, та як наслідок, направлення позивачу оскаржуваної податкової вимоги.

Судами враховано, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 у справі № 816/1599/17, яка набрала законної сили, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області № 745-17/1603 від 01.06.2017.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 у справі №816/1268/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова