ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 816/1777/16

адміністративне провадження № К/9901/43646/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 (суддя - Ясиновський І.Г.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2017 (судді - Бенедик А.П., Донець Л.О., Мельнікова Л.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест» до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

У жовтні 2016 року ТОВ «Бест» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 29.09.2016 №4 у розмірі 143648,53 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Бест" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації, основним видом господарської діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

На підставі направлення на проведення перевірки від 19.09.2016 №041, співробітниками Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області у період з 21.09.2016 по 23.09.2016 проведено планову перевірку ТОВ "Бест" з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов`язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, за наслідками якої складено Акт №000029 від 21.09.2016.

Під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме: при реалізації нафтопродуктів, зокрема, бензину неетильованого АІ-95-К5-Євро та бензину неетильованого АІ-92-К5-Євро на АЗС ТОВ "Бест" за адресою: м. Полтава, вул. Кагамлика, 82-Б, споживачам не надається інформація про правила та умови ефективного і безпечного використання вогненебезпечної продукції. Також до відома споживачів не доводиться інформація, що за певних умов дана продукція може бути небезпечною для життя, здоров`я споживача та його майна, навколишнього природного середовища. На АЗС відсутня будь-яка вищезазначена інформація, в тому числі в доступній наочній формі, що є порушенням частини третьої статті 14, пункту 10 частини першої статті 15, абзацу 4 пункту 12 статті 15, частини другої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів"; абзаців 3, 5 пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 №1442; абзацу 1 пункту 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою КАТУ від 15.06.2006 №833.

На підставі вищезазначеного акта перевірки, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 29.09.2016 №4, якою на ТОВ "Бест" накладено штрафні санкції в розмірі 143648,53 грн.

Не погодившись із правомірністю вказаної постанови, позивач звернувся до суду із даним позовом.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення стягнень, відповідач дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2017, позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 29.09.2016 №4 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", у розмірі 143648,53 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки встановлені за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства про захист прав споживачів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, то накладення відповідачем відповідних санкцій на підставі оскаржуваної постанови є неправомірним.

Крім того, суди виходили з того, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 у справі №554/8322/16-а скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №16 від 29.09.2016 про притягнення до адміністративної відповідальності в.о. директора ТОВ "Бест" - Кєльси Ю.В. за ч.1 ст.155 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. у зв`язку з відсутністю в діях Кєльси Ю.В. складу правопорушення, передбаченого ст.155 КУпАП України, зокрема, через те, що факт ненадання ТОВ "Бест" споживачам інформації про нафтопродукти під час перевірки, не підтверджується належними та допустимими доказами.

З огляду на положення ст. 72 КАС України, відповідно до яких обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суди дійшли висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови та наявності підстав для її скасування.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що постанова про накладення на позивача стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», винесена правомірно, а виявлені під час проведення перевірки позивача факти свідчать про наявність порушень законодавства щодо захисту прав споживачів.

Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-XII (далі - Закон №1023-XII) продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров`я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами.

Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами.

На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість.

Споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров`я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну. (ч. 1 ст. 14 Закону №1023-XII ).

Згідно з положеннями частини першої, другої статті 15 цього Закону, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, назву товару, найменування або відтворення знаку для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об`єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Відповідно до п.п. 2, 7 частини першої статті 23 Закону №1023-XII, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: - виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п`ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.1997 №1442, суб`єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов`язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов`язковій сертифікації в Україні).

Така інформація доводиться до відома споживачів шляхом зазначення у супровідній документації, що додається до нафтопродуктів, на етикетці (для розфасованих нафтопродуктів), а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для відповідного виду продукції.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що під час реалізації нафтопродуктів позивачем надається споживачам інформація про правила та умови їх ефективного та безпечного використання та забезпечено доведення до відома споживачів інформації щодо небезпеки продукції для життя, здоров?я, майна та навколишнього середовища.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано дійшли висновку про відсутність в діях відповідача порушень законодавства про захист прав споживачів та прийняли рішення про задоволення позову.

Крім того, виявлені під час перевірки, згідно акта перевірки від 21.09.2016 №000029, порушення вимог законодавства про захист прав споживачів під час реалізації на належній позивачу АЗС нафтопродуктів, були спростовані також судовими рішеннями у справі №554/8322/16, які набрали законної сили та залишені без змін, в тому числі постановою Верховного Суду від 05.09.2018.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, а їх зміст зводиться до переоцінки доказів, що, в силу положень частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись ст. 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області - залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2017 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я. О. Берназюк

В.М. Кравчук