ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 816/2402/17

адміністративне провадження № К/9901/58923/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року (головуючий суддя Супрун Є.Б.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі №816/2402/17 (головуючий суддя - Григоров А.М., судді: Тацій Л.В., Подобайло З.Г.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КреМікс" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, Управління) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29 вересня 2017 року №0009701405, яким платнику податків зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на 247 384,00 грн., №0009711405, яким зменшено суму податкового зобов`язання та суму податкового кредиту з ПДВ на 134 400,00 грн., №0009721405 про накладення адміністративного штрафу у розмірі 510,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначало про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки №1188/16-31-14-05-09/30748505 від 07 вересня 2017 року, оскільки останні, на його думку, зроблені без надання належної оцінки первинним документам, на підставі яких формувались показники бухгалтерського і податкового обліку, й які, у свою чергу, підтверджують рух активів внаслідок господарських операцій, що відбулися у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Магістар» (далі - ТОВ «Магістар») за період травень 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Капітал Трейд» (далі - ТОВ «Агро-Капітал Трейд») за період серпень, листопад 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Експрес" (далі - ТОВ «Зернотрейд Експрес») за період вересень - жовтень 2016 року з приводу придбання автозапчастин, сої та яєць курячих, а також поставки позивачем яєць курячих Товариству з обмеженою відповідальністю «Крафт» (далі - ТОВ «Крафт»); разом з тим відповідач свою позицію ґрунтував виключно на непідтверджених будь-якими доказами відомостях з баз даних податкового органу, матеріалах слідства по незавершеним кримінальним провадженням відносно контрагентів позивача; крім того, позивач посилається на те, що ним до перевірки було надано всі наявні в нього первинні документи, у той час, як обов`язок щодо надання пояснень під час проведення перевірки положеннями чинного законодавства на нього не покладено.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 29 вересня 2017 року №0009701405, №0009711405 та №0009721405.

Приймаючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, надавши правову оцінку обставинам справи, з урахуванням наявних у ній матеріалів та норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшли переконання, що операції між позивачем та його контрагентами фактично проведені та підтверджені сукупністю документальних доказів; Товариством дотримані передбачені Податковим кодексом України умови для формування даних податкового обліку; при цьому визнали неприйнятними посилання податкового органу на ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості (відповідності) товару, довідок про наявність земель форми 4-сг (посівні площі) (річна) та документів щодо транспортування товару та наявність пояснень ФОП ОСОБА_1 , його водія та директора ТОВ «ВТЛ Транс», наданих в рамках кримінального провадження, та порушене відносно службових осіб позивача кримінальне провадження, з огляду на встановлення дійсного руху активів між сторонами та відсутність вироку суду; крім того, суди зазначили, що результати податкового контролю інших контролюючих органів не можуть бути основою для визнання операції нереальною за умови підтвердження руху активів у ній; також суди встановили, що позивачем документи з приводу підтвердження господарських операцій з контрагентами ТОВ «Магістар», ТОВ «Зернотрейд Експрес» та ТОВ «Агро-Капітал-Трейд» були надані до перевірки в повному обсязі, а відсутність окремих документів зумовлена їх ненаданням позивачу контрагентами.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові у повному обсязі.

У касаційній скарзі Управління зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішень без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Насамперед йдеться про нереальність господарських операцій з контрагентами ТОВ «Магістар», ТОВ «Агро-Капітал Трейд» та ТОВ «Зернотрейд Експрес», ТОВ «Крафт, на підставі яких позивачем формувались дані податкового обліку, а також про непідтвердження платником податку їх фактичного здійснення належними і допустимими доказами, оформленими у відповідності до вимог нормативних актів, наявність ознак фіктивності господарської діяльності контрагентів, відсутність у них відповідних ресурсів і умов, необхідних для виконання спірних операцій та наявність податкової інформації щодо провадження вказаними товариствами діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Також відповідач вказував на ненадання позивачем під час перевірки на письмовий запит пояснень та підтверджень з питань, що стосувалися предмета перевірки, у зв`язку з чим складено акт від 07 вересня 2017 року №962/16-31-14-05-09/30748505.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.

Судами з`ясовано, що ТОВ "КреМікс" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16 вересня 2002 року, про що вчинено запис від 29 серпня 2005 року за №1 569 120 0000 000160. Підприємство є платником ПДВ з 28 лютого 2000 року.

До зареєстрованих видів економічної діяльності позивача за КВЕД належать: 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (основний); 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 01.47 Розведення свійської птиці.

Посадовою особою ГУ ДФС у Полтавській області у період з 23 серпня 2017 року по 31серпня 2017 року на підставі направлення від 21 серпня 2017 року №2554 та згідно з наказом від 21 серпня 2017 року №2061 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «КреМікс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Магістар» (код ЄДРПОУ 36201547) за період травень 2016 року, ТОВ «Агро-Капітал Трейд» (код ЄДРПОУ 39748833) за період серпень, листопад 2016 року, ТОВ «Зернотрейд Експрес» (код ЄДРПОУ 39747672) за період вересень-жовтень 2016 року, правомірності їх відображення в податковій звітності, та контрагентами-покупцями товару, придбаного у вказаних постачальників, результати якої оформлено актом від 07 вересня 2017 року №1188/16-31-14-05-09/30748505.

Згідно акта перевірки встановлено порушення ТОВ "КреМікс" вимог:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов`язання на загальну суму 134 400,00 грн, у тому числі в серпні 2016 року на суму 75 600,00 грн, у листопаді 2016 року на суму 58 800,00 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 134 400,00 грн, в тому числі в серпні 2016 року на суму 75 600 грн, у листопаді 2016 року на суму 58 800 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації) на загальну суму 247 384,00 грн, в тому числі за травень 2016 року на суму 54 167,00 грн, за листопад 2016 року на суму 193 217,00 грн;

- підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта відповідачем 29 вересня 2017 року були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0009701405, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 54 167,00 грн за податковою декларацією від 16 серпня 2016 року №9100364218, у розмірі 193217,00 грн за податковою декларацією від 16 грудня 2016 року №9244231437, всього на суму 247384,00 грн.;

- №0009711405, яким позивачу зменшено суму податкового зобов`язання за серпень 2016 року у сумі 75 600 грн та за листопад 2016 року у сумі 58 800 грн, загалом - 134 400,00 грн та зменшено суму податкового кредиту за ті ж періоди у тих же розмірах;

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями, позивач скористався правом звернення до суду із цим позовом.

Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодекс України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За положенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже господарські операції, які зумовлюють наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду й відображають реальність таких операцій, повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Надання податковому органу документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Правові наслідки у виді виникнення права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 29.09.2017 №0009711405, суди першої та апеляційної інстанції виходили з наступного.

Під час розгляду справи судами встановлено, що фактичною підставою для висновку про неправомірне включення до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ суми 134 400,00 грн, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року у сумі 75600,00 грн, за листопад 2016 року у сумі 58 800,00 грн., є обставини невизнання контролюючим органом реальності господарських операцій ТОВ "КреМікс" з ТОВ "Агро-Капітал Трейд".

Так, судовим розглядом встановлено, що 18 серпня 2016 року між ТОВ "КреМікс" (Покупець) та ТОВ "Агро-Капітал Трейд" (Продавець) укладено договір поставки №18/08/16, предметом якого є поставка яйця курячого столового належної якості, відповідної кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у рахунках та видаткових накладних, що виписуються на кожну партію товару на підставі замовлення покупця. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у замовленнях покупця, прийнятих продавцем, та у видаткових накладних.

На виконання договірних зобов`язань ТОВ "Агро-Капітал Трейд" виписано на ім`я позивача видаткові накладні від 18 серпня 2016 року №АТ-0000221, від 20 серпня 2016 року №АТ-000222, від 13 листопада 2016 року № АТ-0000291.

Рух товару та коштів на підприємстві за вказаною господарською операцією позивач обґрунтував фактом відображення в бухгалтерському обліку: оборотно-сальдових відомостях журналу - ордеру по рахункам Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», Дт 281 «Товари на складі», Дт 6442 «Податковий кредит», Дт 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

Позивачем з метою засвідчення правомірності формування податкового кредиту надано суду податкові накладні від 13 листопада 2016 року №13001, від 20 серпня 2016 року №20001, від 18 серпня 2016 року №18001 на загальну суму ПДВ 134 400,00 грн, Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року з квитанцією №2, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних від 22 серпня 2016 року №330329, Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року з квитанцією, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних від 22 серпня 2016 року №330329, від 17 листопада 2016 року №334325.

Згідно пояснень представника позивача ТОВ «КреМікс» має довготривалі господарські взаємовідносини з ТОВ «Крафт», на виконання яких був перепроданий товар, придбаний позивачем у ТОВ «Агро-Капітал Трейд».

Так, ще 27 лютого 2007 року між ТОВ «КреМікс» (Продавець) та ТОВ «Крафт» (Покупець) був укладений договір поставки №270207/305, предметом якого є поставка яйця курячого столового, на виконання якого було поставлено товар згідно податкових накладних від 18 серпня 2016 року №3618, від 20 серпня 2016 року №3624, від 14 листопада 2016 року № 4621.

Оплата за вказаним договором підтверджується рахунками на оплату від 19 серпня 2016 року №3596, від 20 серпня 2016 року № 3609, від 14 листопада 2016 року №4624, листом від 18 грудня 2017 року за вих. №1812/1 за підписом генерального директора ТОВ «Крафт», банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ «КреМікс» за серпень, листопад 2016 року.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що будь-якого аналізу документів первинного бухгалтерського обліку за договором від 27 лютого 2017 року №270207/305 на предмет правильності складення за формою чи змістом акт перевірки не містить. Суд апеляційної інстанції таких недоліків не виявив.

Як зазначив представник відповідача, позивачем до перевірки не надано товарно-транспортних накладних на транспортування (яєць курячих С1) від ТОВ „Агро-Капітал Трейд" та не надано таких же накладних на транспортування товару від позивача до ТОВ «Крафт», чим і заперечує наявність у позивача права на формування податкового кредиту в розмірі 134 400 грн. та податкового зобов`язання в розмірі 134 400 грн. відповідно у серпні, листопаді 2016 року. До того ж до перевірки не надано сертифікатів якості (відповідності) на товар, як це передбачено пунктом 4.1 договору поставки №18/18/16 від 18 серпня 2016 року.

Разом з тим представник позивача надав суду пояснення, які були обґрунтовані тим, що в даному випадку продукція відвантажувалася безпосередньо покупцю - ТОВ «Крафт» за адресою, яка позивачу повідомлялася ТОВ «Агро-Капітал Трейд» і на транспорті покупця ТОВ «Крафт», що підтверджується товарно-транспортними накладними від 18 серпня 2016 року №Р3618, від 20 серпня 2016 року №Р3624, від 14 листопада 2016 №Р4621 року. Оскільки ТОВ «Агро-Капітал Трейд» безпосередньої участі у перевезеннях не приймав, то й будь-яких товарно-транспортних документів ТОВ "КреМікс" не видавав.

Водночас суди відхилили й посилання відповідача на відсутність у позивача сертифікатів якості (відповідності) на товар, оскільки вказані документи, за встановлених у даній справи обставин, не можуть слугувати самостійною підставою для визнання господарських операцій такими, що не відбулися, до того ж такі документи не є первинними документами в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Ставлячи під сумнів реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Агро-Капітал Трейд» та ТОВ «Крафт», представник відповідача також посилався на інформацію з баз даних ІС «Податковий блок» та бази даних ЄРПН зареєстрованих податкових накладних по ланцюгам постачання ТОВ «Агро-Капітал Трейд», згідно яких прослідковується обрив ланцюга постачання товару, що був придбаний ТОВ «КреМікс» у серпні, листопаді 2016 року у ТОВ «Агро-Капітал Трейд» на суму ПДВ 134400 грн, оскільки первинне введення в обіг (первинний продаж) товару не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження даного товару (відсутнє дійсне формування активу) у ТОВ «Агро-Капітал Трейд», та попередніх ланках ланцюга нереальних господарських операцій. В ході перевірки також використана податкова інформація з Головного управління ДФС у Полтавській області щодо ТОВ «Агро-Капітал Трейд» за звітний період декларування ПДВ - червень-вересень 2016 року від 21 жовтня 2016 року №449/20-40-14-08-12/39748833, згідно з якою встановлено, що останній здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам та суть господарських операцій полягала лише у їх документальному оформленні.

Слід зазначити, що усталеною є практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність певних документів самі по собі не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

За наведеного, оцінивши установлені конкретні фактичні обставини справи у сукупності, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими посилання відповідача на порушення позивачем положень Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту за операціями з поставки яєць курячих від ТОВ «Агро-Капітал Трейд» та формуванні податкових зобов`язань при подальшому перепродажі товару до ТОВ «Крафт» та дійшли висновку, з чим погоджується колегія суддів Верховного суду, про наявність, в даному випадку, правових підстав для задоволення позовних вимог в частині податкового повідомлення - рішення від 29 вересня 2017 року №0009711405.

Доводи ж касаційної скарги, в частині податкового повідомлення - рішення від 29 вересня 2017 року №0009711405, не впливають на правильність прийнятих судами рішень, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 29 вересня 2017 року №0009701405, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

10 травня 2016 року між ТОВ "Магістар" (Постачальник) та ТОВ "КреМікс" (Покупець) був укладений договір поставки №10-05/16, предметом якого є поставка автозапчастин в асортименті згідно з накладними, які є додатком і невід`ємною частиною договору.

Позивач на підтвердження отримання товару за вказаним договором надав суду копію видаткової накладної від 18 травня 2016 року №РН-0000247 з номенклатурою товару «автозапчастини в асортименті», специфікацію до договору №10-05/16, якою сторонами договору погоджено асортимент та загальну кількість товару. Послідовно окреслюючи процес руху товару на підприємстві, позивач також надав оборотно-сальдові відомості журналу - ордеру по рахункам Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті», Дт 207 «Запасні частини», Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями", Дт 6442 «Податковий кредит», Дт 93 «Витрати на збут», акт списання товарів (стаття витрат - ремонт вантажного автомобіля по рах. 93) від 10 червня 2016 року № 166.

На виконання умов зазначеного договору продавець видав покупцю рахунок-фактуру. Розрахунок за договором здійснений у безготівковій формі, що підтверджується залученою до матеріалів справи банківською випискою.

На підтвердження права формування податкового кредиту з ПДВ позивач надав суду копію податкової накладної, на підставі якої включив до складу податкового кредиту за травень 2016 року ПДВ в розмірі 54 166,67 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що будь-яких застережень щодо правильності складення чи оформлення документів первинного бухгалтерського обліку, акт перевірки не містить, як власне і аналізу таких документів у цілому.

Обґрунтовуючи необхідність купівлі автозапчастин у ТОВ "Магістар", допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції як свідок начальник транспортного відділу ТОВ "Магістар" ОСОБА_2 пояснив, що ТОВ "КреМікс" використовує різноманітні, переважно вантажні, транспортні засоби для здійснення власної господарської діяльності. Постійний процес експлуатації цих транспортних засобів тягне за собою необхідність придбання запасних частин, які встановлюються або власними силами, або ж на сервісних станціях, не пов`язаних з дилерами. Так, для придбання у квітні 2016 року ряду запасних частин ОСОБА_2 , після проведення наради з водіями, склав службову записку на ім`я директора підприємства про необхідність закупівлі автомобільних запчастин, яка в подальшому лягла в основу специфікації до договору. Перебуваючи у службовому відрядженні по доставці вантажу, що підтверджується наказом №17к від 17 травня 2016 року, штатним розкладом ТОВ "КреМікс" станом на 01 травня 2016 року, витягом з Журналу виданих довіреностей, звітом про використання пального за травень 2016 року, наказом №12/01/10 від 12 січня 2010 року, водій товариства ОСОБА_3 попутно забрав придбаний у ТОВ "Магістар" товар. У зв`язку з цим товарно-транспортна накладна на доставку цього товару окремо на складалася.

Придбані у зазначеного контрагента автозапчастини в подальшому були використані на ремонт вантажних автомобілів та напівпричепів до них, що підтверджується відповідними доказами, а саме, договорами оренди (найму) транспортного засобу, журналами обліку технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, декларацією № 3446, договором про фінансовий лізинг №UKR142/0908F від 02.09.2008 з додатками до нього

Заперечуючи реальність придбання позивачем товару у ТОВ "Магістар", відповідач також посилався на аналіз баз даних ІС "Податковий блок" та баз даних ЄРПН зареєстрованих податкових накладних по ланцюгам постачання ТОВ "Магістар", з яких не вбачається придбання "автозапчастин в асортименті" (за період з 01.01.2016 по теперішній час), однак встановлено, що всі учасники ланцюга сумнівного постачання товару "автозапчастин в асортименті", не є ні виробниками товару, ні імпортерами подібного товару, що був поставлений ТОВ "Магістар". За висновком контролюючого органу у ТОВ "Магістар" відсутні матеріально-технічні і технологічні можливості для здійснення виробництва, перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху) в обмежені проміжки часу, а також відсутні дані, що підтверджували б придбання послуг з транспортування. Крім того, в ході перевірки використано податкову інформацію з ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо ТОВ "Магістар" з питань здійснення фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками за період жовтень-грудень 2013 року, січень-травень 2016 року та контрагентами покупцями від 29.06.2016 №89/14-03-14-02/36201547, згідно з якою останній здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам та суть господарських операцій полягала лише у їх документальному оформленні.

Водночас відповідачем не здійснювалась перевірка ТОВ «Магістар» на предмет наявності в останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, зокрема, основних фондів, матеріальних та трудових ресурсів, укладених цивільно-правових угод з іншими суб`єктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт. Висновки ж контролюючого органу про неможливість здійснення вказаними підприємствами господарських операцій із позивачем ґрунтуються виключно на оцінці податкової інформації, що, не є достатнім для об`єктивного встановлення дійсних обставин.

За наведеного, оцінивши установлені конкретні фактичні обставини справи у сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, з чим погоджується колегія суддів Верховного суду, щодо відсутності беззаперечних підстав для констатації нереального характеру правовідносин між позивача та контрагентом - постачальником ТОВ "Магістар".

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Зернотрейд Експрес» (продавець) було укладено договір поставки від 15 вересня 2016 року №0107, предметом якого є поставка товару - соєві боби (соя).

На підтвердження реальності фінансово - господарських правовідносин з ТОВ "Зернотрейд Експрес" позивачем надано видаткові накладні від 04 жовтня 2016 року № 36, від 03 жовтня 2016 року № 35, від 30 вересня 2016 року № 34, рахунки на оплату від 30 вересня 2016 року №34, від 03 жовтня 2016 року № 35, від 04 жовтня 2016 року №36, оборотно-сальдові відомості журналу - ордеру по рахункам Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті", Дт 6442 "Податковий кредит", Дт 2011 "Сировина й матеріали", Дт 206 "Матеріали, передані в переробку", Кт 2011 "Сировина й матеріали", Дт 2312 "Виробництво" та банківські виписки.

Правомірність обставин формування податкового кредиту позивач обґрунтовував поданими суду копіями податкових накладних від 30 вересня 2016 року №12, від 03 жовтня 2016 року №2, від 04 жовтня 2016 року №3, на підставі яких ТОВ "КреМікс" включило до складу податкового кредиту суми ПДВ у ціні придбаних у ТОВ "Зернотрейд Експрес" товарів на загальну суму 193 217,07 грн., додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за період вересень, жовтень 2016 з квитанцією, витягами з Єдиного реєстру податкових накладних №332904 за 14 жовтня 2016 року, №333001 за 18 жовтня 2016 року.

Переміщення соєвих бобів від продавця до ТОВ "КреМікс" здійснював перевізник ПП ОСОБА_1 та ТОВ "ВТЛ Транс", що відображено у товарно-транспортних накладних від 30 вересня 2016 року №204144/1, від 03 жовтня 2016 року №204145, від 04 жовтня 2016 року №204145/1, витягу з журналу виданих довіреностей ТОВ "КреМікс".

Обґрунтовуючи необхідність придбання сої у ТОВ "Зернотрейд Експрес", допитаний у судовому засіданні як свідок директор ТОВ "КреМікс" ОСОБА_4 зазначив, що соя використовується у господарській діяльності ТОВ "КреМікс" для виробництва комбікормів і добавок. На підприємстві працює більше ста осіб, функціонує 2 заводи на орендованих потужностях і здійснюється будівництво третього. Вся придбана соя проходить аналіз у власній лабораторії, рецептура готового продукту розробляється під кожного клієнта окремо. Крім сої, складові комбікормів складають яйця курячі та інші добавки, придбання яких здійснюється як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Доставлений товар зберігається на власних складських приміщеннях, які розміщені на тих же орендованих площах, що й сам завод з виробництва кормів.

На підтвердження повідомлених обставин представник позивача надав суду договір оренди №1211 від 26 червня 2012 року будівель та споруд майнового комплексу по переробці сільськогосподарської сировини, №1213 від 26 червня 2012 обладнання, приладів, інвентаря, інвентаризаційний опис необоротних активів ТОВ "КреМікс" станом на 01 жовтня 2016 року, штатний розклад ТОВ "КреМікс" станом на 01 вересня 2016 року та на 01 жовтня 2016 року, документи бухгалтерського обліку: звіти по проводкам ТОВ "КреМікс", обороти по рахункам, регістри, проводки, контракт №09/10/2015 від 09 жовтня 2015 року.

Судами попередніх інстанцій не були прийнятті до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не надано до перевірки посвідчень про якість, сертифікатів якості (відповідності) на товар, як це передбачено пунктом 2.2 договору поставки від 15 вересня 2016 року № 0107, та довідок форми 4-СГ (посівні площі) про наявність земельних ділянок для вирощування с/г продукції у виробника сої, з огляду на те, що, в даній справі - в розрізі правовідносин між позивачем та ТОВ "Зернотрейд Експрес", сертифікати якості містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам, а довідки форми 4-СГ (посівні площі) - статистичну інформацію. Крім того, суди зазначили про те, що позивач використовує власну лабораторію, яка здійснює усі необхідні дослідження придбаного зерна.

В частині доводів контролюючого органу, що встановлена під час перевірки невідповідність інформації про перевізників, вказана в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, свідчить про дефектність наданих первинних документів, суди зазначили про те, що позивач з об`єктивних причин позбавлений можливості надавати докази з цього приводу, оскільки у нього відсутні повноваження щодо контролю за правомірністю використання транспортних засобів, які доставляють йому вантаж, а податковою перевіркою не перевірялися обставини щодо можливості використання контрагентами ТОВ "КреМікс" транспортних засобів на підставі договорів оренди, позички чи використання власного транспорту у спосіб, що не заборонений законом.

Посилання відповідача на аналіз баз даних ІС "Податковий блок" та бази даних ЄРПН зареєстрованих податкових накладних по ланцюгам постачання ТОВ "Зернотрейд Експрес", за якими прослідковується обрив ланцюга постачання товару, що був придбаний ТОВ "КреМікс" у вересні, жовтні 2016 року у ТОВ "Зернотрейд Експрес" на суму ПДВ 193 217,07 грн суди визнали суб`єктивними припущеннями, які не підтверджені жодними прямими доказами.

Суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги посилання контролюючого органу на пояснення ФОП ОСОБА_5 , його водія та директора ТОВ "ВТЛ Транс" щодо нездійснення перевезення сої для ТОВ "КреМікс", як на доказ у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, які надавалися в рамках кримінального провадження №32016170000000009 від 15.03.2016 відносно службових осіб ТОВ "КреМікс" за ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382 Кримінального кодексу України, оскільки станом на момент прийняття рішення у справі відсутній обвинувальний вирок суду та будь яких доказів в ході розгляду кримінальних справ, які б свідчили про протиправність здійснених операцій до суду не надано.

Разом з тим за змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також обставини, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на їх підтвердження, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи, закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в обґрунтування своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України). Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя стаття 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, який зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Відповідач в ході судового розгляду, зазначаючи про те, що фінансово - господарські правовідносини між позивачем та ТОВ «Зернотрейд Експрес» мають ознаки фіктивності, свої доводи обґрунтовував, крім посилань на пояснення ФОП ОСОБА_5 , його водія та директора ТОВ "ВТЛ Транс", які надавалися в рамках кримінального провадження №32016170000000009 від 15.03.2016, також посиланнями на те, що в ході досудового розгляду отримано докази непричетності директора ТОВ «Зернотрейд Експрес» до фінансово - господарської діяльності у період взаємовідносин з позивачем.

В матеріалах справи наявна копія протоколу допиту ОСОБА_6 , яка є директором ТОВ «Зернотрейд Експрес», від 20 листопада 2017 року.

Однак, суди попередніх інстанцій оцінку зазначеному доказу не надали, зокрема, на предмет його належності (відношення до обставин справи), допустимості (отримання уповноваженими суб`єктами у спосіб та у порядку, встановлених законом), достовірності (відповідності інформації об`єктивній дійсності), а також так і не встановили, хто ж саме від імені ТОВ «Зернотрейд Експрес» підписав фінансові документи, які стали підставою для формування податкового обліку позивача. Проте, це має значення для правильного вирішення спору, у тому числі, й у взаємозв`язку із поясненнями ФОП ОСОБА_5 , його водія та директора ТОВ "ВТЛ Транс" щодо нездійснення перевезення сої для ТОВ "КреМікс".

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Крім того колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій, зазначаючи про безпідставність посилань відповідача на відсутність сертифікатів якості (відповідності) на товар, як на підтвердження відсутності здійснення фінансово - господарських правовідносин за договором поставки від 15 вересня 2016 року № 0107, вказали про те, що позивач використовує власну лабораторію, якою здійснює усі необхідні дослідження придбаного зерна. Однак, документи які б підтверджували відповідний факт в матеріалах справи відсутні.

Перевірка та встановлення дійсних обставин справи має значення для правильного вирішення спору, оскільки безпосередньо впливає на підтвердження чи спростування здійснення господарської операції та формування на її підставі правомірної податкової вигоди.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що для повного та всебічного розгляду справи та встановлення фактичного здійснення фінансово - господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Зернотрейд Експрес», суду необхідно надати належну оцінку протоколу допиту свідка ОСОБА_6 , яка є директором ТОВ «Зернотрейд Експрес», від 20 листопада 2017 року, поясненням ФОП ОСОБА_5 , його водія та директора ТОВ "ВТЛ Транс" щодо нездійснення перевезення сої для ТОВ "КреМікс" у їх взаємозв`язку з вказаним протоколом допиту, а також витребувати та дослідити документи на підтвердження здійснення позивачем дослідження сої, придбаної у ТОВ «Зернотрейд Експрес», з використанням власної лабораторії.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 29.09.2017 №0009721405, суди першої та апеляційної інстанції виходили з наступного.

Застосовуючи до позивача штраф у розмірі 510,00 грн, контролюючий орган зазначив, що ТОВ «КреМікс» не надано на письмові запити контролюючого органу пояснення та документальні підтвердження з питань, що стосувалися предмета перевірки. У зв`язку з цим у відповідності до пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України складено акт про ненадання документів від 07 вересня 2017 року №962/16-31-14-05-09/30748505.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на адресу ТОВ «КреМікс» контролюючим органом в ході перевірки направлялися запити про надання пояснень та документального підтвердження обставин налагодження ділових зв`язків з контрагентами від 23 серпня 2017 року №1, від 30 серпня 2017 року №2 та № 3, на які підприємство у відповідях аналогічного змісту без номера та без дати вказало, що чинним законодавством не передбачено обов`язку підприємства або його посадових осіб надавати при перевірці пояснення щодо тих чи інших обставин ведення господарської діяльності підприємства.

Позивач зазначав, що всі наявні у підприємства документи з приводу підтвердження господарських операцій з контрагентами ТОВ «Магістар», ТОВ "Зернотрейд Експрес" та ТОВ "Агро-Капітал Трейд" були надані підприємством в повному обсязі в ході перевірки. З приводу непредставлення окремих документів, то такі документи не передавалися ТОВ "КреМікс" контрагентами, тому вину підприємство не визнає.

Виходячи з наведеного, суди дійшли висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.

Абзацом першим пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Отже, після початку проведення перевірки у позивача виникає обов`язок надання контролюючому органу інформації та її документального підтвердження з питань в межах предмету перевірки. При цьому неподання або несвоєчасне подання до контролюючого органу документів при здійсненні податкового контролю має наслідком застосування до платника податків відповідальності у вигляді штрафу.

Суди попередніх інстанцій, встановлюючи те, що у відповідача були відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, виходили виключно з того, що позивачем надано до перевірки всі наявні в нього документи, проте без будь - якої конкретизації, аналізу та посилань на останні.

Крім того, з копії акту про ненадання документів від 07 вересня 2017 року №962/16-31-14-05-09/30748505, яка наявна в матеріалах справи, колегією суддів Верховного Суду встановлено, що вона складається лише з першої та останньої сторінки.

Враховуючи наведене, для всебічного та повного розгляду справи суду необхідно витребувати та дослідити зазначений акт та встановити які саме первинні документи не були надані позивачем до перевірки та чи ненадання таких є порушенням в розумінні приписів згаданих вище положень податкового законодавства.

Допущені судами при з`ясуванні обставин цієї справи недоліки щодо обсягу, змісту, необхідності та достатності доказів унеможливлюють формулювання правового висновку. Їх усунення можливе лише у разі відновлення судового розгляду справи судом першої інстанції.

Враховуючи вказане, судові рішення на підставі статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29 вересня 2017 року № 0009721405 - повністю, № 0009701405 - в частині визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2016 року у розмірі 193217,00 грн., а справа у відповідній частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в ході проведення якого необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України , Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року скасувати в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2017 року № 0009721405 - повністю та № 0009701405 - в частині визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2016 року у розмірі 193217,00 грн. та направити справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Васильєва