ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №816/4071/14

касаційне провадження № К/9901/19763/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісне підприємство «Гірмашсервіс» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 (суддя Спаскін О.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісне підприємство «Гірмашсервіс» (далі у тексті - Товариство, ТОВ «ВСП «ГІРМАШСЕРВІС») до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі у тексті - Кременчуцька ОДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 10.03.2016 задовольнив частково позов Товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісне підприємство «Гірмашсервіс» оскаржило рішення суду першої інстанції до Харківського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 31.05.2016 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам частини другої статті 186, частини шостої статті 187, частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), а саме: відсутності документа про сплату судового збору та порушенню строку на апеляційне оскарження постанови суду, а тому скаржникові надано тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху для їх усунення.

Суд апеляційної інстанції в ухвалі про залишення без руху апеляційної скарги зазначив, що відповідачем пропущено строк на апеляційне оскарження, оскільки згідно з відміткою штемпелю на поштовому конверті, апеляційна скарга подана до суду 16.05.2016.

У свою чергу, Товариство не погодившись із тим, що ним пропущено строк на апеляційне оскарження, оскаржило ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 15.06.2016 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції вимогам статей 103 186 КАС України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), через що помилково визнав пропущеним строк на апеляційне оскарження. У зв`язку із чим просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 про залишення апеляційної скарги ТОВ «ВСП «ГРІМАШСЕРВІС» без руху та направити справу для продовження розгляду.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.10.2021 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 12.10.2021.

Пунктом 13 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскарженні в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За правилами частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 про залишення позовної заяви Товариства без руху, недоліком позовної заяви суд визначив те, що позивач не додав до апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у судовому засіданні 10.03.2016 представник позивача був присутній під час винесення вступної та резолютивної частини оскаржуваної постанови Полтавського окружного адміністративного суду, повний текст якої виготовлено 15.03.2016. Копія вказаної постанови від 10.03.2016 відповідно до відбитку конверту та інформації про вручення поштового відправлення отримана Товариством 04.05.2016. А апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції Товариством подано 16.05.2016, тобто після спливу десятиденного строку, встановленого частиною другою статті 186 КАС України та без клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав його пропуску.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вважає зазначений висновок суду апеляційної інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, а також одним із принципів здійснення адміністративного судочинства, передбачених статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини 1 статті 13 КАС України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, яка діяла до 15.12.2017) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

При цьому у відповідності до статті 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Як встановлено судом апеляційної інстанції і не оспорюється скаржником, копію постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 відповідач отримав 04.05.2016, апеляційну скаргу подав 16.05.2016.

Відповідно до частини другої статті 186 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За частиною восьмою статті 183 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017), строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Отже, враховуючи те, що постанова суду першої інстанції, на яку подано апеляційну скаргу винесена у судовому засіданні із застосуванням частини третьої статті 160 КАС України, то строк слід обчислювати з моменту отримання її копії - 04.05.2016, що також встановлено судом апеляційної інстанції і не заперечується скаржником.

Відповідно до статті 103 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017), перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, перебіг десятиденного строку на апеляційне оскарження у даному випадку починається з 05.05.2016, а оскільки його закінчення припадає на 14.05.2016 - вихідний день, то останнім днем цього строку є перший після нього робочий день - 16.05.2016, у який Товариство і здало на пошту апеляційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене Суд дійшов до висновку, що граничний строк подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, якщо останній день сплати припадає на вихідний день, що має місце в межах спірних правовідносин, має бути перенесений на перший робочий день, який настає після них, тобто 16.05.2016.

Згідно частини 9 статті 103 КАС України, - строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення строку скарга здана на пошту.

Водночас, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016, окрім вимоги надання суду заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження, зобов`язано скаржника надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 5 359, 20 грн та надано строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Товариство не направило до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у зазначеному судом розмірі, а звернулось із касаційною скаргою на зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на дату виникнення правовідносин) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції)визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами у розмірі - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частина перша статті 88 КАС України (у редакції, чинній на дату виникнення правовідносин) закріплює, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України, та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Матеріали справи не містять жодних доказів щодо того, що Товариство звільнено від сплати судового збору відповідно до положень закону або ним було заявлено заяви (клопотання) щодо звільнення (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) від сплати судового збору.

Зважаючи на що, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо залишення позовної заяви без руху з підстав не сплати судового збору за подання апеляційної скарги, виходячи зі ставки, встановленої для адміністративного позову майнового характеру.

Згідно з частиною 3 статті 108 та частиною 3 статті 189 КАС України, апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.

Товариство не усунуло недоліки поданої ним апеляційної скарги у встановлені строки.

За таких обставин, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 та передачі справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісне підприємство «Гірмашсервіс» залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова